ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.12 Справа№ 5015/1553/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Куцик І.М.
розглянув матеріали позовної заяви: Приватного підприємства "Полюс Партнер", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", м.Львів
про визнання додаткової угоди недійсною
та зустрічної позовної заяви : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", м.Львів
до відповідача : Приватного підприємства "Полюс Партнер", м.Львів
про стягнення заборгованості на суму 172 339,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Білик П.Б. -представник
від відповідача: Биць І.А. - представник
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: Приватне підприємство "Полюс Партнер", м.Львів звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", м. Львів про визнання недійсною додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", м. Львів звернулося із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Полюс Партнер", м.Львів про стягнення заборгованості за спірною додатковою угодою від 25.04.2004 р. в розмірі 172 339,00 грн.
Суд ухвалою від 19.04.2012 р. прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.
Ухвалою від 16.05.2012 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 14.05.2012 р.
Ухвалою суду від 29.05.2012 р. відкладено розгляд справи на 14.06.2012 р. у зв'язку з необхідністю проведення почеркознавчої та технічної судової експертизи, зобов'язано позивача та відповідача надати суду в строк до 13.06.2012 р. оригінал додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., оригінали документів за період з 2003 р. до 2005 р. (накладні, довіреності, договори, тощо) з відбитками печатки ПП "Полюс Партнер" та підписами ОСОБА_3; позивача - забезпечити участь у судовому засіданні ОСОБА_3 для відібрання експериментальних зразків підпису; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова та Головне управління статистики у Львівській області в строк до 13.06.2012 р. надати суду для проведення судової експертизи оригінали документів Приватного підприємства "Полюс-Партнер" за період з 2003 р. до 2005 р. (фінансові звіти, звіти, баланси, декларації тощо) з відбитками печатки ПП "Полюс Партнер" та підписами ОСОБА_3, які після завершення експертизи будуть повернуті. Також ухвалою суду зобов'язано Франківський РВ ЛМУ ГУ МВС у Львівській області та Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС у Львівській області надати суду інформацію щодо виготовлення Приватним підприємством "Полюс-Партнер"(79052, м. Львів, вул. Вигоди, 56, кв. 113, ідент. код 32893085), попередня адреса ПП "Полюс-Партнер"(79053, м. Львів, вул. В. Великого, 59-В) нової (іншої) печатки за період з травня 2004 р. до кінця 2011 р.
Головним управлінням статистики у Львівській області листом № 09-06-3 від 06.06.2012 р., Управлінням Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова листом № 8807 від 12.06.2012 р. та Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС листом № 8636/9/10-008 від 14.06.2012 р. направлено на адресу суду витребувані ухвалою суду документи з відтисками печатки позивача та підписом ОСОБА_3 за період 2004 та 2005 років. Позивач на вимогу ухвали суду з клопотанням б/н від 13.06.2012 р. подав на адресу суду для проведення експертизи оригінал договору № 2170 на здійснення розрахунково-касового обслуговування з додатками від 23.03.2004 р. та забезпечив участь у судовому засіданні ОСОБА_3 для відібрання експериментальних зразків підпису.
14.06.2012 р. представник відповідача повідомив, що надати на вимогу суду оригінал додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. не може, оскільки в громадянина ОСОБА_4 оригінал вказаної додаткової угоди був викрадений. В обґрунтування наведеного через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи довідку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області № 16/14-1097 СВ від 03.04.2012 р. про те, що порушена та розслідується кримінальна справа № 140-0896 за заявою громадянина ОСОБА_4 (копія постанови про порушення кримінальної справи від 18.01.2012 р.) за фактом відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством (грабежу), а серед викрадених речей була додаткова угода від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. на двох аркушах. Крім того, до клопотання долучено ксерокопію листа Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області № 70/8248 від 12.06.2012 р. про закриття кримінальної справи № 142-0800, порушеної за фактом подання в господарський суд Львівської області додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Проте надані суду ксерокопії документів не можуть слугувати належними доказами у справі, оскільки не є належним чином засвідченими.
З огляду на те, що жодна із сторін не надала оригіналу додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., суд у судовому засіданні 14.06.2012 р. не зміг призначити судову технічну та судову почеркознавчу експертизи.
У судовому засіданні 14.06.2012 р. оголошено перерву до 15.06.2012 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
14.05.2012 р. відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності. Позивач наполягав на тому, що лише 05.05.2011 р. дізнався про існування додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., оскільки на адресу Приватного підприємства «Полюс Партнер»надійшла заява від 28.04.2011 р. за вих. № 28-04/11 про зарахування зустрічних вимог, скріплена печаткою та підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут»Гобечії І.Т. Вказаною заявою ТзОВ «Ресторан «Беркут»повідомило ПП «Полюс Партнер»про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а саме: грошового зобов'язання ТзОВ «Ресторан «Беркут»перед ПП «Полюс Партнер»на суму 327 661.00 грн. та грошового зобов'язання ПП «Полюс Партнер»перед ТзОВ «Ресторан «Беркут»на суму 327 661,00 грн. В наведеній заяві щодо частини грошових зобов'язань ПП «Полюс Партнер»зазначено, що у ПП «Полюс Партнер»наявна прострочена кредиторська заборгованість перед ТОВ «Ресторан «Беркут»у розмірі 500 000,00 гривень, що виникла на підставі Договору уступки права вимоги від 25.03.2004 року, укладеного між ТОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Полюс Партнер», відповідно до Додаткової угоди від 25.04.2004 р., та ПП «Полюс Партнер»зобов'язане сплатити ТОВ «Ресторан «Беркут»500 000,00 грн. Наведене позивач обґрунтував відповідними доказами, долученими до матеріалів справи. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що спростовують посилання позивача на те, що лише 05.05.2011 р. він дізнався про додаткову угоду від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., зокрема, оригінал додаткової угоди, за яким шляхом проведення судової експертизи можна було б підтвердити укладення її зі сторони ПП «Полюс Партнер»або інші докази, що спростовують твердження позивача. Відтак заява про застосування строку позовної давності підлягає відхиленню.
Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги суду виконав частково, за винятком надання оригіналу додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., пояснюючи тим, що такої угоди позивач не укладав, а відтак оригінал її у нього відсутній. Позовні вимоги за первісним позовом підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та у письмових поясненнях до позовної заяви, поданих на адресу суду 14.05.2012 р. (вх. № 10239/12), а вимоги за зустрічним позовом відхилив повністю, посилаючись, зокрема, на те, ПП «Полюс Партнер»ніколи не укладав додаткової угоди до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., ОСОБА_3, як уповноваженим представником (директором) така угода не підписувалась, будь-яких довіреностей на її укладення від імені юридичної особи, керівником якої с останній, також не видавалось, а тому на підставі даної угоди у ПП «Полюс Партнер»не могло виникнути жодних зобов'язань перед ТзОВ «Ресторан «Беркут», а отже відсутні будь-які правові підстави для проведення зарахування грошового зобов'язання ТзОВ «Ресторан «Беркут»перед ПП «Полюс Партнер»на суму 327 661, 00 грн.; додаткова угода від 25.04.2004 року до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 року с підробленою, оскільки не підписувалася повноважними представниками ПП «Полюс Партнер», а «печатка»ПП «Полюс Партнер», якою скріплено підпис на вказаному документі, також є підробленою, оскільки не відповідає оригіналу, отриманому підприємством у встановленому порядку; що у межах справи про банкрутство ТзОВ «Ресторан «Беркут»5015/4166/11 (27/162), місцевим господарським судом надано правову оцінку додатковій угоді від 25.04.2004 року до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р.; в справі про банкрутство ТзОВ «Ресторан «Беркут»№ 5015/4166/11 (27/162) міститься копія висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області № 6/329 від 29.11.2011 р., з якого вбачається, що спеціаліст після дослідження оригіналу додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., а також зразків підписів, почерку ОСОБА_3 та зразків відбитків печатки ПП «Полюс Партнер»дійшов висновку, що дати відповідь на питання «Ким виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді між ТзОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Полюс-Партнер» до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. - ОСОБА_3, чи іншою особою?»- не виявляється можливим; відтиск печатки ПП «Полюс-Партнер»в додатковій угоді між ТзОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Полюс-Партнер»до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. - нанесений не печаткою ПП «Полюс-Партнер»32893035, експертні відтиски якої надані для порівняльного дослідження; даний відтиск круглої печатки, нанесений печаткою, виготовленою за правилами виготовлення фотомеханічних печаток та штампів; висновок спеціаліста не був оскаржений відповідачем у межах справи про банкрутство ТзОВ «Ресторан «Беркут»№ 5015/4166/11 (27/162) у встановленому порядку; згідно положень п. 1 додаткової угоди від 25.04.2004 року до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 року, сторони погодили доповнити п. 1.1. згаданого договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., що за відступлення права вимоги, визначеного п. 1. договору ПП «Полюс Партнер»зобов'язується, сплатити ТзОВ «Ресторан «Беркут»грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн, отже з моменту набуття чинності додатковою угодою договір уступки права вимоги від 25.03.2004 року перетворено на договір факторингу, а відтак правочин підпадає під правове регулювання глави 73 Цивільного кодексу України, яким встановлені спеціальні вимоги до суб"єктного складу договору факторингу, зокрема, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції; у ПП «Полюс Партнер»відсутній статус фінансової установи, що поряд із усім зазначеним є правовою підставою для визнання недійсним додаткової угоди від 25.04.2004 року до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги суду виконав частково, не надав довідку державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру, оригіналу додаткової угоди, документів з підписом ОСОБА_3 та відбитками печатки позивача. Позовні вимоги за первісним позовом відхилив повністю, а за зустрічним позовом підтримав повністю з підстав, викладених у відзиві на первісний позов від 28.05.2012 р. та у зустрічній позовній заяві, посилаючись, зокрема, на те, що висновок спеціаліста № 6/329 від 29.11.2011 р. є неналежним доказом, оскільки він складений з порушенням встановленого порядку та методичних рекомендацій, а також не дає ствердних відповідей на питання чий підпис та печатка нанесені на додатковій угоді; підпис від імені гр. ОСОБА_3 у додатковій угоді був виконаний 25.04.2004 р., а для порівняльного дослідження спеціалісту були надані зразки підписів ОСОБА_3 виконані в 2009 - 2011 роках, тобто з різницею в часі більше 5 років; відбиток печатки ПП «Полюс-Партнер»на досліджуваній додатковій угоді виконаний 25.04.2004 р., а зразки для порівняльного дослідження були відібрані у 201 1 році, тобто з різницею у більше як 7 років, не виключено також, що ПП «Полюс-Партнер»в 2004 та 2011 роках використовувало різні печатки; висновок є висновком спеціаліста, а не експерта, спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, дослідження проводилось не за результатами призначення судової експертизи, а за заявою зацікавленої особи - гр.ОСОБА_3, і, нарешті, в процесі дослідження використовувались лише зразки, надані ОСОБА_3, а не витребувані судом у встановленому порядку; у кримінальній справі, на яку посилається ПП «Полюс-Партнер», триває слідство, а кінцевого рішення - вироку ще немає. 25 березня 2004 року між ТзОВ «Ресторан Беркут та ПП «Полюс-Партнер»було укладено договір уступки права вимоги (копія додається), згідно з яким ТзОВ «Ресторан Беркут»(цедент) уступило ПП «Полюс-Партнер»(цесіонарій) право вимоги до ВАТ «Універмаг Львів»на суму 1 005 536 гривень; право вимоги виникло у цедента на підставі деліктних зобов'язань ВАТ «Універмаг Львів»перед ним, розмір яких зафіксовано в рішеннях Господарського суду Львівської області від 16.01.2002р. у справі №1/868-22/58 та від 03.10.-07.11.2002 р. у справі №1/485-37/232, що набрали законної сили у встановленому законом порядку; згідно з додатковою угодою від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. за відступлення права вимоги цесіонарій (ПП «Полюс-Партнер») зобов'язувався сплатити цеденту (ТзОВ «Ресторан Беркут») грошові кошти в розмірі 500 000,00 гривень. Згідно пункту 2 додаткової угоди, зобов'язання цесіонарія щодо сплати цеденту зазначених коштів виникає з моменту включення вимоги, визначеної п.1 Договору до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Універмаг Львів»у справі №7/305-7/153 про банкрутство ВАТ «Універмаг Львів») та повинно бути виконано не пізніше 31 грудня 2010 року шляхом перерахування коштів на банківський рахунок цедента. Вимога на суму 1 005 536,00 гривень, що була передана ПП «Полюс-Партнер»за договором уступки права вимоги, була включена до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Універмаг Львів»у справі №7/305-7/153 про банкрутство ВАТ «Універмаг Львів»ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2006 р., проте ПП «Полюс-Партнер»так і не оплатило ТзОВ «Ресторан Беркут»визначену суму коштів. ТзОВ «Ресторан Беркут»знаючи про існування у ПП «Полюс-Партнер»до нього грошових вимог на суму 327 661,00 гривень, які виникли з судового рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2008 р. у справі № 15/354, вирішило зарахувати їх із своїми вимогами до відповідача. 28.04.2011р. ТзОВ «Ресторан Беркут»направило на адресу ПП «Полюс-Партнер»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог - вимоги ТзОВ «Ресторан Беркут»до ПП «Полюс-Партнер»на суму 500 000,00 гривень, що виникли з додаткової угоди від 25.04.2004 р. та вимоги ПП «Полюс-Партнер»до ТзОВ «Ресторан Беркут»на суму 327 661,00 гривень, що виникли на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2008 р. у справі № 15/354. Відтак залишилась непогашеною заборгованість в сумі 172 339,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, відповідача суд встановив:
25 березня 2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут»та Приватне підприємство «Полюс Партнер»уклали договір уступки права вимоги. Відповідно до п.1 якого ТзОВ «Ресторан «Беркут»уступив Приватному підприємству «Полюс Партнер»право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Універмаг «Львів»на суму 1 005 536 грн., що виникло на підставі рішень господарського суду Львівської області від 16.01.2002 р. у справі № 1/868-22/518 та від 03.10-07.11.2002 р. у справі № 1/485-37/232. Право вимоги переходить з моменту укладення договору (п.2 договору). Згідно з актом приймання-передачі документів від 25.03.2004 р. ТзОВ «Ресторан «Беркут»передав ПП «Полюс Партнер»вказані рішення суду.
25 квітня 2004 р. ТзОВ «Ресторан Беркут»та ПП «Полюс Партнер»уклали додаткову угоду до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. згідно з пунктами 1 та 2 додаткової угоди доповнено договір уступки права пунктами 1.1 та 1.2. Згідно з пунктом 1.1 за відступлення права вимоги ПП «Полюс Партнер»зобов'язується сплатити ТзОВ «Ресторан Беркут»грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн. Згідно з пунктом 2.2 зобов'язання ПП «Полюс Партнер» щодо сплати ТзОВ «Ресторан Беркут»зазначених коштів виникає з моменту включення вимоги, визначеної п.1 договору до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Універмаг Львів»у справі №7/305-7/153 про банкрутство ВАТ «Універмаг Львів»та повинно бути виконано не пізніше 31 грудня 2010 року шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТзОВ «Ресторан Беркут».
Вимога на суму 1 005 536,00 грн., що була передана ПП «Полюс-Партнер»за договором уступки права вимоги, була включена до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Універмаг Львів» у справі №7/305-7/153 про банкрутство ВАТ «Універмаг Львів»ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2006 р. Однак ПП «Полюс-Партнер»так і не оплатило ТзОВ «Ресторан Беркут»визначену суму коштів.
28.04.2011р. ТзОВ «Ресторан Беркут»направило на адресу ПП «Полюс-Партнер»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою зараховувались вимоги ТзОВ «Ресторан Беркут»до ПП «Полюс-Партнер»на суму 500 000,00 гривень, що виникли з додаткової угоди від 25.04.2004 р. та вимоги ПП «Полюс-Партнер»до ТзОВ «Ресторан Беркут»на суму 327 661,00 гривень, що виникли на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2008р. у справі № 15/354. Відтак, з врахуванням зарахованої суми, «Ресторан «Беркут»просить стягнути з ПП «Полюс Партнер»172 339,00 грн.
Спеціалістом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області, що має кваліфікацію судового експерта, Галабудою А.М. проведено дослідження додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. Відповідно до висновку спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВСУ № 6/329 від 29.11.2011 р. дати відповідь на питання «Ким виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді між ТзОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Полюс-Партнер»до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. - ОСОБА_3, чи іншою особою?»- не виявляється можливим; відтиск печатки ПП «Полюс-Партнер»в додатковій угоді між ТзОВ «Ресторан «Беркут»та ПП «Полюс-Партнер»до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. - нанесений не печаткою ПП «Полюс-Партнер»32893035, експертні відтиски якої надані для порівняльного дослідження; даний відтиск круглої печатки нанесений печаткою, виготовленою за правилами виготовлення фотомеханічних печаток та штампів.
Відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 27.12.2011 р. у справі № 5015/4166/11 (27/162) за заявою Приватного підприємства «Полюс Партнер»про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан Беркут»суд не взяв до уваги додаткову угоду від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. укладену між ТзОВ "Ресторан "Беркут"та ПП "Полюс-Партнер", оскільки спеціаліст науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області дійшов висновку, що відтиск печатки ПП "Полюс-Партнер"в зазначеній додатковій угоді нанесений не печаткою ПП "Полюс-Партнер" та факт укладання такої угоди заперечений ПП "Полюс Партнер". Також суд зазначив, що боржником не подано жодних доказів, які б підтверджували дійсність додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., доказів недійсності висновку спеціаліста № 6/329 від 29.11.2011 р. чи оскарження такого висновку, а також не подано доказів реалізації права на стягнення заборгованості на суму 500 000 грн., яка виникла на підставі додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., в судовому порядку. Враховуючи наведене, суд відмовив у задоволенні заяви ТзОВ «»Ресторан «Беркут»про припинення провадження у справі про банкрутство.
Постановою слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 19.01.2012 р. порушено кримінальну справу № 142-0800 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України (використання завідомо підробленого документа). Відповідачем подано через канцелярію суду не засвідчену належним чином ксерокопію листа Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про закриття кримінальної справи № 142-0800, проте копії відповідної постанови, в якій були б вказані підстави закриття кримінальної справи суду не надано.
Позивач наполягає на визнанні додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. недійсною з тих підстав, що така угода зі сторони позивача не укладалась, керівником ПП «Полюс Партнер»не підписувалась та відбиток печатки на додатковій угоді не є відбитком печатки позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
На вимогу суду, викладену в ухвалах від 19.04.2012 р. та від 29.05.2012 р. жодна із сторін не надали суду оригінал додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р.: позивач, посилаючись на те, що ним додаткова угода не укладалась, а тому у позивача її бути не може; відповідач, посилаючись на те, що 10 січня 2012 р. невстановлені особи відкрито заволоділи майном гр. ОСОБА_4, у т.ч. і оригіналом додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р.
ПП «Полюс-Партнер»заперечує справжність підпису на додатковій угоді від 25.04.2004 р. його директора - ОСОБА_3 та відбитку печатки ПП «Полюс-Партнер». У підтвердження цього позивач посилається на висновок спеціаліста № 6/329 від 29.11.2011 р., копію якого долучено до позову. Проте такий висновок не може слугувати належним доказом у справі, оскільки вказаний висновок є висновком спеціаліста, а не експерта, що має суттєве значення. Зокрема, спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, дослідження проводилось не за результатами призначення судової експертизи, а за заявою зацікавленої особи - гр.ОСОБА_3, в процесі дослідження використовувались лише зразки, надані ОСОБА_3, а не витребувані судом у встановленому порядку, для порівняльного дослідження спеціалісту були надані зразки підписів ОСОБА_3 виконані в 2009 - 2011 роках, тобто з різницею в часі більше 5 років, відбиток печатки ПП «Полюс-Партнер»на досліджуваній додатковій угоді виконаний 25.04.2004 р. , а зразки для порівняльного дослідження були відібрані у 2011 році, тобто з різницею у більше як 7 років. Крім того, висновок спеціаліста не є доказом в контексті статті 32 ГПК України.
Суд бере до уваги і ту обставину, що відповідачу на момент подання клопотання про призначення судової експертизи додаткової угоди було відомо про неможливість надання оригіналу додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. Згідно з наданими сторонами ксерокопіями додаткової угоди від 25.04.2004 р. вона виготовлена на одному аркуші паперу, в той час як відповідно до довідки Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області «додаткова угода до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. датована 25 квітня 2004 року на 2-х аркушах». Проте наведена довідка подана суду через канцелярію не засвідчена належним чином.
Оскільки відсутні беззаперечні докази укладення додаткової угоди, у суду відсутні підстави давати оцінку цієї угоди, зокрема, щодо наявності у ній ознак договору факторингу.
Позивач та відповідач (позивач за зустрічним позовом) не обгрунтували належним чином своїх позовних вимог, не надали суду належних доказів, які б слугували підставою та незаперечним доказом для висновку суду щодо укладення додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., у т.ч. шляхом призначення судових почеркознавчої та технічної експертиз, відтак відсутні підстави на яких ґрунтується вимога за первісним позовом -визнати додаткову угоду недійсною, оскільки немає незаперечних доказів її укладення, а також вимога за зустрічним позовом -стягнути суму боргу у розмірі 172 339,00 грн., яка грунтується виключно на додатковій угоді від 25.04.2004 р., оскільки не доведений факт її укладення.
Отже в задоволенні первісного та зустрічного позовів необхідно відмовити.
Судові витрати за первісним позовом необхідно покласти на позивача, за зустрічним -на відповідача (позивача за зустрічним позовом) відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Суддя Гутьєва В.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2012 |
Оприлюднено | 22.06.2012 |
Номер документу | 24795115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гутьєва В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні