Рішення

від 13.06.2012 по справі 6/17-2178-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2012 р.Справа № 6/17-2178-2011

за позовом Приватного акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17

до відповідача: Приватного підприємства „Південьтрансресурс"

Про стягнення 11856грн.

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс"

До Приватного акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17

Про стягнення 51548,16грн.

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність

третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Будівельно-монтажне управління №17" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного товариства „Південьтрансресурс" (далі -Відповідач) про стягнення 11856грн. боргу за поставлену продукцію.

14.11.2011р. зареєстровано нову редакцію Статуту позивача, відповідно до пункту 2.1. якого Відкрите акціонерне товариство „Будівельно-монтажне управління №17" перейменовано на Приватне акціонерне товариство „Будівельно-монтажне управління №17". У зв`язку з цим суд здійснив заміну найменування позивача у справі.

11.06.2012р. в судовому засіданні представник позивача уточнив, що правильним найменуванням відповідача є Приватне підприємство „Піведньтрансресурс". Зазначене підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем. Узв`язку з цим судом змінено найменування відповідача по справі з Приватного товариства „Південьтрансресурс" на Приватне підприємство „Південьтрансресурс".

Відповідач проти позову частково заперечує з підстав, викладених у відзиві.

04.08.2011р. до господарського суду Одеської області звернулось з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" (далі -Третя особа) до позивача по справі -Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління № 17" про стягнення 51548,16грн. збитків.

У зв'язку з ненаданням позивачем відзиву на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами - справа розглядається за наявними матеріалами, в порядку ст..75 ГПК України

При розгляді справи оголошувались перерви до 09.08.2011р. о 14.30 та 13.06.2012р. о 15.00.

В С Т А Н О В И В :

В січні-лютому 2011року позивач поставив відповідачу по накладній №06 від 04.01.2011р. 11.600 куб.м. бетону М200 щеб 5-20 на суму 6612грн., а по накладній №07 від 28.02.2011р. 9.200куб.м. бетону М200 щеб 5-10 на суму 5244грн.

На оплату за поставлений бетон позивач виставив відповідачу рахунки: №2951 від 19.01.201р. та № 3005 від 28.02.2011р.

У зв`язку з тим, що ПП „Південьтрансресурс" не здійснило оплату за одержану продукцію, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача її вартість в розмірі 11856грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що по вищевказаним накладним позивач поставив йому бетон, який не відповідач вимогам марки бетону М-200.

Виходячи з розрахунку вартості бетону нижчих марок та кількості поставленого бетону невідповідної марки, відповідач вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 8109грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будсистемз" (третя особа), обґрунтовуючи свої позовні вимоги до позивача про стягнення збитків в сумі 51548,16грн., посилається на те, що позивач був виробником бетону, а цей бетон не відповідав проектній марці М200.

Вказаний бетон поставлявся третій особі приватним товариством „Південьтрансресурс" та використувався ТОВ„Будсистемс" при будівництві будинків у с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області по вул.Центральній, 2.

Здійснивши випробування бетону третя особа встановила, що він не відповідає марці М-200 і претензією №1 від 20.04.2011р. запропонувало позивачу усунути недоліки.

Не отримавши відповіді на вказану претензію, як стверджує третя особа, ТОВ „Будсистемс" здійснило демонтаж сходових маршів і майданчиків, виготовлених з бетону невідповідної марки та залило силами сторонніх організацій бетон проектної марки.

Посилаючись на п.2 ст.226 ЦК України третя особа просить стягнути з позивача збитки за виконані роботи по усуненню недоліків в сумі 45698,16грн.

Крім того до складу збитків, які ТОВ „Будсистемс" просить стягнути з позивача, третьою особою включені витрати у вигляді сплати Науково-дослідній лабораторії по архітектурі та будівництву ОДА БА за виконання випробувань бетону в сумі 5850грн.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а у задоволенні позову третьої особи слід відмовити, виходячи з наступного :

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, одержавши від позивача по вищевказаним накладним, був зобов`язаний сплатити останньому грошові кошти в розмірі 11856грн. Однак, своїх зобов`язань не виконав. Таким чином, позовні вимоги про стягнення вищевказаних коштів є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки наявність вказаної заборгованості підтверджена відповідними доказами, а саме -накладними №№06 від 04.01.2011р., №07 від 28.02.2011р. та рахунками №№2951 від 19.01.201р. та № 3005 від 28.02.2011р.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на часткову невідповідність марки бетону, який був фактично поставлений, марці бетону М-200, яка була вказана в накладних, з огляду на недоведеність того, що цей бетон не відповідав вказаній марці на момент одержання його приватним підприємством „Південьтрансбудсервіс".

У чому полягає недоведеність тверджень відповідача буде зазначено нижче в мотивувальній частині рішення при обґрунтуванні відмови у позові щодо вимог третьої особи -ТОВ „Будсистемс".

Крім того, статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за

призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

З матеріалів справи вбачається, що листом №64/3 від 03.02.2011р. відповідач повідомив позивача про виявлення невідповідності бетону, що був одержаний відповідачем і поставлений товариству з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" (третя особа по справі) на будівництво будинків в с.Фонтанка, марці бетону (М-200), яка була зазначена у вищевказаних накладних.

Зазначеним листом відповідач запропонував позивачу замінити неякісний бетон на бетон належної якості, як це передбачено пунктом 2 частини 2статті 678 ЦК України.

Суд зазначає, що стверджуючи про поставку позивачем бетону невідповідної марки, відповідачем не були реалізовані свої права, передбачені приписами статті 678 ЦК України.

Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо ненадання йому позивачем документів, які б підтверджували якість бетону, що передбачено ст..662 ЦК України.

Дійсно, відповідно до частини 2 вказаної статті, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Між тим, якщо відповідач не одержав сертифікатів якості на бетон, він не скористався своїм право на відмову від договору та повернення товару продавцеві, що передбачено статтею 666 ЦК України.

Що стосується позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, то у їх задоволенні також слід відмовити, оскільки суд вважає, що третьою особою не підтверджено факту невідповідності марки бетону на момент передачі цього бетону позивачем відповідачу.

По-перше, судом не приймаються до уваги посилання ТОВ „Будсистемс" на протоколи випробувань бетонних зразків кубиків №№ 11, 13. 14, 16. 17 проведених Одеською державною академією будівництва та архітектури, оскільки при відборі проб для цих випробувань не було залучено представників ВАТ „Будівельно-монтажне управління №17".

По-друге, висновком експертизи №11 від 23.03.2011р., проведеної ПП „Олександрид", встановлено, що міцність бетону в окремих ділянках монолітного поясу та антисейсмічного поясу 1-3 поверхів будинку житлового комплексу в с.Фонтанка становить 180кгс/см 2. , а не 200кгс/см 2 . Між тим, у цьому висновку зазначено, що зменшення темпів зрощення міцності бетону стало наслідком порушення технології бетонування та неправильного розрахунку складу суміші по часу доставки і укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання по поставці бетону товариству з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" на об`єкт будівництва було покладено на приватне підприємство „Південьтрансресурс" (відповідача по справі) відповідно до договору поставки №01/03 від 01.03.2010р.

Тобто, відповідальним за розрахунок часу доставки суміші з метою одержання належної міцності бетону на момент його укладення товариством з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" при будівництві будинків - було приватне підприємство „Південьтрансресурс", а не ВАТ „БМУ № 17".

Той факт, що доставка бетону на будівельний майданчик здійснювалась транспортом позивача, не підтверджує вини ВАТ „БМУ №17" у зменшенні темпів зрощення міцності бетону, пов`язанних з порушеннями технології бетонування та неправильного розрахунку складу суміші по часу доставки і укладення, оскільки бетонуванням позивач не займався, а доказів того в які строки мав поставлятися бетон (від чого залежав розрахунок та виготовлення складу суміші) і, тим більше порушення цих строків позивачем (відповідачем за позовом третьої особи) -до матеріалів справи не надано.

Ні позивачем, ні третьою особою з самостійними вимогами -не доведено, які вимоги до суміші бетону (стосовно розрахунку складу суміші по часу доставки і укладення).

існували перед ВАТ „БМУ №17" на момент її поставки відповідачу з урахуванням перебігу часу, необхідного останньому для поставки цієї суміші товариству з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" на об`єкт будівництва, що свідчить про відсутність вини позивача у зменшені міцності бетону з підстав, зазначених у висновку експертизи №11 від 23.03.2011р.

Частинами 1, 2 статті 116 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Тобто, виходячи з вимог вказаної законодавчої норми, перш за все для відшкодування збитків внаслідок заподіяної шкоди, має бути встановлено, що ця шкода завдана саме тією чи іншою особою (в даному випадку позивачем по справі -Приватним акціонерним товариством „Будівельно-монтажне управління №17").

Тільки після цього, зобов`язання по доведенню відсутності вини у заподіяних збитках покладається на особу, яка завдала цієї шкоди.

Лише та обставина, що позивач був виробником бетону, не свідчить про те, що саме ПАТ „Будівельно-монтажне управління №17" слід вважати особою, яка своїми діями чи бездіяльністю завдала шкоди товариству з обмеженою відповідальністю „Будсистемс".

Суд зазначає, що судову експертизу, призначену ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2011р., щодо відповідності фактично поставленої марки бетону проектній марці бетону М200, витрати на проведення якої було покладено на ТОВ „Будсистем", - не було виконано через несплату останнім вказаних витрат. Тобто, твердження третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, про невідповідність марки бетону, не підтверджено належним доказом - судовою експертизою.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю з покладенням на відповідача судових витрат, а у задоволенні позову третьої особи слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Південьтрансресурс" (65058, м.Одеса, пров.Ботанічний, 6, код 35242289) на користь Приватного акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17" (65481, Одеська область, м.Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28, код 05459306) боргу 11856гривень, 118гривень 56коп. держмита та 236гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

3. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" до позивача по справі - Публічного акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17" про стягнення 51548,16грн. збитків -відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.06.2012р.

Головуючий Суддя Демешин О.А.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Цісельський О.В.