Постанова

від 11.09.2012 по справі 6/17-2178-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р.Справа № 6/17-2178-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

(склад суду змінений згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.12р. № 588)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від первісного позивача - Шалімова Г.М. за довіреністю № б/н від 07.07.12р.,

від відповідача -Малишевої М.П. за довіреністю № 112/3 від 28.05.12р. /в судовому засіданні від 21.08.12р./,

від 3-ї особи - Попригори В.О. за довіреністю № 482/3 від 21.08.12р. /в судовому засіданні від 21.08.12р./

/представники позивача і третьої особи про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, але в судове засідання від 11.09.12р. не з'явивились/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства „Південьтрансресурс", м.Одеса

та Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" , м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від „13" червня 2012 р.

по справі № 6/17-2178-2011

за позовом Приватного акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17" , м.Южне Одеської області

до Приватного підприємства „Південьтрансресурс"

за участю 3-ї особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс"

про стягнення 11 856 грн.

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс"

до Приватного акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17"

про стягнення 51 548,16 грн..

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011р. відкрите акціонерне товариство „Будівельно-монтажне управління №17", новою назвою якого відповідно до п.1.1. Статуту /т.3,а.с.27/ є приватне акціонерне товариство " „Будівельно-монтажне управління №17" (далі по тексту ПрАТ „БМУ №17") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Південьтрансресурс" (далі - ПП „Південьтрансресурс") про стягнення заборгованості в сумі - 11856 грн..

Позов з посиланням на ст.ст. 22,526, 530,625,679 ЦК України та ст.ст. 193,222 ГК України, мотивовано тим, що відповідач не здійснив оплату одержаної в січні та лютому 2011р. продукції /бетон М200/ за договором поставки, укладеним сторонами в спрощеній формі.

Ухвалою суду від 21.07.11р. до участі в справі залучено третю особу -товариство з обмеженою відповідальністю /далі-ТОВ/„Будсистемс", яке 4.08.11р. заявило позов до ПрАТ „БМУ №17" про стягнення 51548,16грн. збитків, що прийнятий та розглянутий з первісним позовом в одному провадженні. Позов ТОВ "Будсистемс" з посиланням на ст.ст. 16,22,216,621,622,678,1166 ЦК України, ст.ст. 224-226,268 ГК України мотивований тим, що бетон М200, який виробляв ПрАТ „БМУ №17" і через ПП „Південьтрансресурс" поставлявся ТОВ "Будсистемс" не мав належної якості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2012 р. ( головую-чий суддя Демешин О.А., судді Желєзна С.П., Цісельський О.В.) позовні вимоги ПрАТ „БМУ №17" задоволені повністю та стягнуто з ПП „Південьтрансресурс" борг у сумі 11856 грн., 118 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ „Будсистемс" до позивача по справі - ПрАТ „БМУ №17" про стягнення 51548,16грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП „Південьтрансресурс" та ТОВ "Будсистемс" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять вищеозначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний задовольнити.

Скаржники звертають увагу суду апеляційної інстанції на те, що оскаржене рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: були порушені приписи ст.678 ЦК України, так як був поставлений бетон невідповідної марки і відповідач не реалізував свої права передбачені даною статтею; суд не прий-няв до уваги заперечення відповідача щодо ненадання йому позивачем документів, які б підтверджували якість бетону, що передбачено ст.622 ЦК України, у зв'язку з тим, що відповідач не скористався своїм правом на відмову від договору та повернення товару продавцеві, що передбачено ст.666 ЦК України; суд не прийняв до уваги вимоги ст.673 ЦК України, де встановлено що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; суд не взяв до уваги, що марочна міцність бетону здобувається не під час застосування на будівельному майданчику, а поступово на протязі терміну 28 днів, суд не послався на нормативний документ, який передбачає спільний відбір сторонами зразків продукції для дослідження якості.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, ПрАТ „БМУ №17" поставило відповідачу по накладній № 06 від 04.01.2011р. 11.600 куб.м. бетону М200 щеб 5-20 на суму 6612грн. та по накладній №07 від 28.02.2011р. 9.200куб.м. бетону М200 щеб 5-10 на суму 5244грн., що загалом складає 11856грн./т.1,а.с.20,21/. На вимогу оплати за поставлений бетон позивач виставив ПП „Південьтрансресурс" рахунки: № 2951 від 19.01.201р. та № 3005 від 28.02.2011р. /т.1,а.с.18,19/. У зв`язку з тим, що ПП „Південьтрансресурс" не здійснило оплату за одержану продукцію, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача її вартість.

ПП „Південьтрансресурс" позов не визнало з огляду на те, що по вищевказаним накладним ПрАТ „БМУ №17" поставляло бетон, який не відповідає вимогам марки бетону М-200, тому згідно розрахунку вартості бетону нижчих марок та кількості поставленого бетону невідповідної марки, відповідач вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 8109грн..

В матеріалах справи дійсно наявна претензія ПП „Південьтрансресурс" до ПрАТ „БМУ №17" від 3.02.11р. щодо якості поставленого бетону, але вона стосується поставок, що відбувалися протягом листопада-грудня 2010р. /т.1,а.с.9/. Жодних належних доказів невідповідності марки бетону, поставленого за накладними від 4.01.11р. та 28.02.11р. відповідачем не представлено, отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу кошти в сумі 11856 грн. за одержаний бетон відповідно до вимог ст. 525,526,530 ЦК України, ст.193 ГК України.

ПП „Південьтрансресурс" стверджує, що в подальшому постачало бетон ТОВ „Будсистемс" згідно договору поставки № 01/03 від 01.03.2010 г. на будівельний майданчик, де безпосередньо проводились підрядні роботи по будівництву комплексу житлових багатоповерхових будинків в с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, одначе на доказ означеної обставини не представлено документів первинного бухгалтерського обліку, як-то накладних, актів приймання-передачі, тощо. Не надано таких доказів і ТОВ "Будсистемс" на обгрунтування власного позову.

На думку колегії, ТОВ „Будсистемс" маючи процесуальний статус третьої особи у відповідності до ст. 26 ГПК України в даному проваджені мало право заявляти самостійні вимоги лише на предмет спору між ПрАТ „БМУ №17" та ПП „Південьтрансресурс", яким є заборгованість за договором поставки. Позовні вимоги ТОВ "Будсистемс" про стягнення збитків в сумі 51548,16грн. за своєю правовою природою не є вимогою про той же предмет, вони зовсім самостійні і мають розглядатися в окремому процесі, до того ж відповідно до договору поставки № 01/03 від 01.03.2010р. перед ТОВ „Будсистемс" відповідальність за поставку бетону та його якість покладена на ПП„Південьтрансресурс".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати скаржників по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 13.06.12 р. залишити без змін, а апеляційні скарги Приватного підприємства „Південьтрансресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс" - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.09.12 р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов