Постанова

від 30.05.2012 по справі 34/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2012 № 34/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2- представник за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3- представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012 року

у справі № 34/8 (суддя: Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»

про визнання правочину недійсним

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив те, що заява відповідача про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог № 1756/10 від 13.02.2007 на суму 274 272,40 грн. є недійсною у зв'язку з тим, що вказана заява не відповідає умовам діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст. 15-1, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Представником відповідача до суду першої інстанції було подано заяву про застосування наслідків спливу (закінчення) строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2012 року у даній справі Публічному акціонерному товариству «Донецькобленерго» у позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для розгляду справи, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав, викладених у позовній заяві, не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що укладанням договору про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами №2103/10 від

21.11.2007р. позивач частково підтвердив погашення заборгованості, визнав та врахував всі фактично проведені розрахунки, згідно рішення суду по справі №1/150 та підтвердив залишок цієї заборгованості, який становив 3 594 461,89 грн., та був сплачений Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 29.11.2007р.

Крім того, апелянт стверджує, що ним не порушено строків позовної давності.

Також, апелянт просить суд здійснити заміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. у справі № 1/150 з відповідача була стягнута сума основного боргу у розмірі 5 852 804,51 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 400,00 грн. та 69,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2006р. по справі № 6/392 було стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суму боргу за векселями у розмірі 271 440,00 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 2 714,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 118,00 грн., всього 274 272,40 грн.

На виконання рішення суду був виданий наказ про примусове виконання рішення по справі №16/392.

За приписами ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, з урахуванням норми ст. 35 ГПК України факт існування боргу та обставини його виникнення не доводяться знову.

Матеріали справи свідчать про те, що на підтвердження закриття заборгованості за рішеннями суду відповідачем була направлена заява про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог №1756/10 від 13.02.2007р. на суму 264 272,40 грн.

Однак, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що дізнався про існування заяви лише 31.08.2011р. після отримання підписаного обома сторонами акту звіряння взаємних розрахунків.

Позивач звернувся до відповідача з листом №51 юр-42376/11 від 04.11.2011 з проханням надати завірені належним чином первинні документи, на підставі яких в обліку відповідачем були відображені господарські операції, у т. ч. закриття заборгованості згідно з заявою про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог №1756/10 від 13.02.07 на суму 274 272,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювана заява відповідача про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.02.2007р. №1756/10 була направлена на адресу позивача 14.02.2007р., що підтверджується реєстром поштового відправлення від 14.02.2007, описом вкладення від 14.02.2007 та фіскальним чеком від 14.02.2007р. (Том І, а.с. 121-122).

За приписами ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з підстав припинення зобов'язань.

Для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог необхідна наявність таких умов:

- зустрічність вимог. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» мало заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго", підтверджену рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. №1/150, в свою чергу позивач мав заборгованість перед відповідачем, підтверджену рішенням господарського суду Донецької області від 03.03.2006р. №16/392;

- однорідність вимог. Вимоги позивача і відповідача були грошовими;

- заява про зарахування вимог. Заявою від 13.02.07 №1756/10 відповідач на підставі ст. 601 ЦК України заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго";

- відсутність заборони зарахування (його допустимість).

Як передбачено ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 15-1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Тобто, ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику" регулює порядок здійснення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

Стаття 26 Закону України "Про електроенергетику", на яку також посилається позивач, як на норму, що встановлює заборону проведення заліку, встановлює обов'язки та відповідальність споживачів енергії.

Як вбачається з зазначених статей, в них відсутні будь-які положення щодо заборони припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, отже спеціальне законодавство не містить заборони на припинення зобов'язань шляхом проведення заліків зустрічних вимог.

Єдиний виняток встановлений ст. 5 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до якої, державна політика в електроенергетиці базується на принципі, в тому числі, проте не виключно, сприянні розвитку Вітроенергетики, як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики, шляхом оплати вітровим електростанціям всієї виробленої ними електричної енергії

в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості по розрахунках за електроенергію.

Крім цього, матеріали справи свідчать про те, що 21.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» укладено договір №2103/10-НАЕК про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами, за умовами якого грошові зобов'язання по рішенню господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. у справі №1/150 частково погашені та становлять 3 594 461,89 грн.

Відповідно до п. 2 договору сторони домовились, що у відповідності до статті 604 ЦК України, вказані в пункті 1 цього Договору грошові зобов'язання припиняються шляхом їх заміни на нове зобов'язання боржника (новація зобов'язання) перед Кредитором, зміст і умови виконання якого регулюються цим Договором.

Пунктами 3, 4 договору сторони узгодили, що боржник зобов'язався перерахувати кредитору -Відкритому акціонерному товариству "Донецькобленерго" заборгованість в розмірі 3 594 461 грн. 89 коп. на протязі десяти днів з моменту підписання договору, а кредитор зобов'язався на протязі одного дня з моменту отримання суми заборгованості, зазначеної в пункті 1 Договору, відкликати із господарського суду м. Києва свою заяву від 06.10.2003 р. № 03-17/1 про порушення справи про банкрутство ДП НАЕК "Енергоатом" (справа № 43/167, яка порушена господарським судом м. Києва) у порядку статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У п.п. 8, 9 договору сторони домовились, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання взятих на себе сторонами за цим договором обов'язків. Після набрання чинності цим Договором, всі попередні переговори за ним, попередні договори, протоколи про наміри, та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають законну силу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач платіжним дорученням №13497 від 29.11.2007 перерахував позивачу 3 594 461,89 грн.

Відповідно до п. 5 договору з моменту отримання повної суми заборгованості по даному договору, кредитор відмовляється від будь-яких майнових (інфляційні нарахування, 3 % річних, упущена вигода, тощо) та немайнових претензій до боржника по рішенню господарського суду Донецької області від 24.12.2001 р. № 1/150.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Частиною 4 ст. 604 ЦК України передбачено, що новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищезазначене, з моменту укладання Договору № 2103/10-НАЕК про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами, були припинені внаслідок новації, та виникли нові зобов'язання між сторонами за договором №2103/10-НАЕК від 21.11.2007р.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що укладенням Договору про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами №2103/10-НАЕК від 21.11.2007р. позивач частково підтвердив погашення заборгованості, визнав та врахував всі фактично проведені розрахунки, згідно рішення суду по справі №1/150 та підтвердив залишок цієї заборгованості, який становив 3 594 461,89 грн., та був сплачений Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 29.11.2007р.

Встановлено, що державним виконавцем винесено Постанову від 12.12.2007 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №1/150 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" боргу в розмірі 5 854 273,51 грн., у зв'язку з повним погашенням вказаної заборгованості.

Крім того, як було встановлено вище, заявою від 13.02.2007р. №1756/10, направленою на адресу позивача, відповідач заявив про припинення зобов'язань щодо сплати боргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» перед Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" у сумі 274 272,40 грн., відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. №1/150.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що після проведення вказаного заліку, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 3 868 734,29 - 274 272,40 = 3 594 461,89 грн., тоді як 21.11.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» укладено договір №2103/10-НАЕК про заміну первинного зобов'язання новим, за умовами якого грошові зобов'язання по рішенню господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. у справі №1/150 частково погашені та становлять 3 594 461,89 грн., тобто на момент підписання вказаного договору Відкрите акціонерне товариством "Донецькобленерго" було відомо про наявність проведеного Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заліку, оформленого заявою відповідача від 13.02.2007 №1756/10р.

Посилання апелянта на те, що ним не порушено строків позовної давності судовою колегією до уваги не приймаються з наступних підстав.

За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як свідчать матеріали справи, листом вх. № 168389 від 13.11.2007р. позивач повідомив відповідача про неможливість погашення боргу по справі №1/150 за допомогою механізмів, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до механізмі якого входять заліки та запропонував здійснити погашення заборгованості шляхом укладення договору новацій і перерахування грошових коштів на рахунок і відповідності до умов зазначеного договору.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наявність вищевказаного листа доводить обізнаність позивача про можливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Крім того, посилання позивача на відсутність у відповідача оригіналів доказів направлення позивачу оспорюваної заяви, спростовується тим, що відповідно до терміну зберігання документів, визначеного наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998р. № 41, такі документи знищені.

Враховуючи вищевикладене, твердження апелянта про те, що позивач дізнався про наявність заяви №1756/10 від 13.02.2007р. лише 31.08.2011р., після підписання акту звірки взаємних розрахунків між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго" (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" ) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в рамках рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. №1/150 спростовується наявністю договору від 21.11.2007р. №2103/10-НАЕК про заміну первинного зобов'язання новим.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо визнання недійсним правочину про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви від 13.02.2007р. №1756/10.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012 року у справі № 34/8 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012 року у справі № 34/8 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 34/8 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.