Рішення

від 18.06.2012 по справі 2-7725/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№2-7725/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р. року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О. ,

при секретарі - Жімбріу Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобілю ВАЗ 21113, 2000 року виготовлення, кузов НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1 від 13.09.2011 року недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобілю дійсним та визнання автомобілю ВАЗ 21113, кузов НОМЕР_2 особистою приватною власністю ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просить визнати недійсним договір купівлі- продажу легкового автомобілю універсал марки ВАЗ 21113, 2000 року виготовлення, кузов НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1 від 13.09.2011 року недійсним.

В своїх поясненнях щодо позовних вимог позивачка пояснила суду, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі з 23.02.1997 року, даний шлюб було розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2011 року.

19.04.2011 року позивачка звернулась до Київського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна та в ході розгляду справи вона дізналась, що відповідач без її згоди продав автомобіль який є сумісною власністю подружжя. Як вказує позивачка, вищевказаний автомобіль набутий нею з відповідачем під час перебування у шлюбі та є спільною сумісною власністю, однак відповідач без її дозволу здійснив відчуження спірного автомобілю ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що відповідач продав автомобіль без її дозволу, вона вважає що договір купівлі- продажу вищевказаного автомобілю повинен бути визнаний недійсним.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому просить визнати договір купівлі-продажу автомобілю дійсним та визнати автомобіль ВАЗ 21113, кузов НОМЕР_2 особистою приватною власністю. В своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснив суду, що згідно довідки Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Хмельницькій області від 17 квітня 2012 року № 5/5310 ним 16.09.1994р. було придбано та зареєстровано автомобіль ВАЗ 2108, кузов ХТА НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_5, який ним був проданий та знятий з обліку 05.11.2004 року. Тобто, зазначений автомобіль було придбано до реєстрації шлюбу з позивачкою ОСОБА_1, який було укладено 23.02.1997р., актовий запис № 226 Хмельницького міського відділу РАЦС. Таким чином, 05.11.2004р. він продав, особисто належний йому автомобіль ВАЗ 2108, кузов ХТА НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_5. Продаж було здійснено за 4000 дол. США, що за курсом НБУ становило 21225,6 грн. Згідно інформації про курс валют НБУ, розміщеної на сайті www.bankstore.com.ua , на 05.11.2004р., курс гривни становив 5,3064 грн./дол. США.

Крім того, йому належали кошти від продажу квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 30.11.2001р., посвідченого державним нотаріусом Першої Хмельницької нотаріальної квартири ОСОБА_4, реєстровий номер №4-2432. Продаж було вчинено за 13078 грн., що за курсом НБУ дорівнювало 2475,44 дол. США..Згідно інформації про курс валют НБУ, розміщеної на сайті www.bankstore.com.ua , на 31.11.2001р., курс гривни становив 5,2831 грн/дол. США.Спірний автомобіль ВАЗ 21113, кузов НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію РВС-НОМЕР_6, ним було придбано 09.08.2005р. за 4800 дол. США, що за курсом НБУ становило 24240,00 грн. Згідно інформації про курс валют НБУ, розміщеної на сайті www.bankstore.com.ua , на 09.08.2005р., курс гривни становив 5,05 грн/дол. США.Спірний автомобіль ВАЗ 21113 було придбано за кошти, які належали йому особисто від продажу автомобіля ВАЗ 2108 та продажу квартири в місті Хмельницькому, тобто набуто ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.13.09.2011р. він продав спірний автомобіль за 4600 дол. США третій особі у справі - гр. ОСОБА_6, отже, розпорядився належною йому особистою приватною власністю. Тому, позов ОСОБА_1 про визнання договору купівлі продажу автомобіля недійсним є безпідставним та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а у зустрічному позові просить відмовити в повному обсязі, наполягаючи на тому, що автомобіль є загальною сумісною власністю подружжя та був проданий без її дозволу.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав, просив у позові відмовити та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

ОСОБА_3 до судового засідання надав заяву, в якій позов ОСОБА_1 до нього не визнає в повному обсязі, просить відмовити у позові та підтримує зустрічний позов. В заяві також просить справу розглядати за його відсутністю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи,суд вважає, що ані первинний, ані зустрічний позови задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 23.02.1997 року,який було розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеса від 01.11.2011 року. Та за час перебування у шлюбі за спільні кошти був придбаний спірний автомобіль, яким спочатку керували за генеральною довіреністю, а згодом стали його власниками, зареєструвавши автомобіль в Хмельницькому МВРЕ за ОСОБА_2

Відповідно до довідки Управління МВС України в Хмельницькій області від 22.02.2012 року №5/2297 спірний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2, знятий з обліку 05.11.2004 року згідно доручення ВАС НОМЕР_7 від 09.11.2002 року.

Відповідно до довідки УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 23.03.2012 року №42/1 вих.590 свідоцтво про реєстрацію РВС-НОМЕР_6 було 09.08.2005 року зареєстровано на ім'я ОСОБА_2. Тобто в період перебування у шлюбі відповідач на своє ім'я зареєстрував право власності на автомобіль , а 13.09.2011 року автомобіль знято з обліку для реалізації на підставі заяви власника. 15.09.2011 року автомобіль ВАЗ 21113, 2000 року випуску , кузов ХТА НОМЕР_2, зареєстровано на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі довідки - рахунку КІМ 883856 від 14.09.2011 року виданої Госпрозрахунковим Центром при УДАІ ГУМВС України в Одеській області та свідоцтва про реєстрацію РВС-НОМЕР_6 від 09.08.2005 року виданого РЕВ-1 м. Одеси.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Заявляючи позовні вимоги про визнання угоди купівлі-продажу автомобілю недійсною позивач при цьому, не зазначив, недодержання яких вимог, передбачених ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цього майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Законодавець, виходячи із положень ч.2 ст.65 СК України, та зазначаючи, що при укладенні договорів одним із подружжя, вважається, що він діє за згодою другого подружжя встановив правову презумпцію та виняток щодо неї, вимагаючи дотримання письмової форми на надання згоди на укладення договору стосовно цінного майна та письмової згоди, засвідченої нотаріально при укладенні договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації.

У даному випадку згода другого з подружжя на укладення договору є одностороннім правочином на який поширюється дія відповідних вимог ЦК України щодо його здійснення та наслідків недодержання форми правочину.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Об'єктом оспорюваного договору купівлі - продажу та відповідно предметом спору є автомобіль автомобілю ВАЗ 21113, 2000 року випуску, придбаний ОСОБА_2 за період шлюбу, який відноситься до рухомих речей та безпосередньо договір купівлі-продажу якого не потребує нотаріального посвідчення і державної реєстрації.

Так з п.п. 40, 42 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371), вбачається, що необхідною передумовою продажу автомобіля є подання власником автомобіля підрозділу Державтоінспекції заяви про зняття автомобіля з обліку у зв'язку із його відчуженням.

Відповідно до п. 42 вказаного Порядку у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України".

Судом було запропоновано позивачу змінити вимоги, щодо визнання договору недійсним в цілому, та розглядати питання щодо визнання договору частково недійсним в частині уточнення сторін угоди, але позивач наполягала на своїх вимогах.

При викладених обставинах суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з недоведеності у судовому засіданні недійсності угоди про відчуження транспортного засобу.

Також у судовому засіданні з боку ОСОБА_2 та його представника, не було доведення того, що вказаний транспортній засіб був придбаний за власні кошти одного з подружжя.

Наведені відповідачем обставини свідчать лише про те що за декілька років до придбання у 2005 року автомобілю ВАЗ 21113, 2000 року виготовлення, ОСОБА_1 було відчужене належне йому майно -автомобіль ВАЗ 2108, та квартира у м. Хмельницьку. Квартира була продана у 2001 році за 2475,44 долара США, а автомобіль у 2002 або у 2004 році ( у 2002 році було видано доручення а у 2004 році на підставі вказаного доручення автомобіль перереєстрований на іншу особу). У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник не довели належними доказами того факту, що саме за кошти, які були отримані після продажу власної квартири та автомобілю відповідач купував і оспорюваний автомобіль ВАЗ 21113, 2000 року виготовлення.

Сторонам роз'яснюється, що сам факт не визнання недійсної угоди купівлі-продажу автомобілю ВАЗ 21113, 2000 року виготовлення, який е спільною сумісною власністю подружжя, не перешкоджає зверненню до суду з вимогами про стягнення на користь одного з подружжя грошових коштів отриманих при відчужені спільного майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3, 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294, ЦПК України, ст.ст. 60, 65, 69,70 СК України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу автомобілю ВАЗ 21113,2000 р. виг., кузов НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1 від 13.09.2011 року недійсним - відмовити.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання автомобілю ВАЗ 21113, кузов НОМЕР_2 особистою приватною власністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Луняченко В. О.