Ухвала

від 20.06.2012 по справі 2а-2904/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2904/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Троян Н.М.

при секретарі: Блажієвській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест»до Київської регіональної митниці про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень від 06.09.2011 р. №185, №186, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень від 06.09.2011 р. №185, №186.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2011 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська регіональна митниця подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про відмову в позові. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ "Компанія "Брокінвест" законодавства України з питань митної справи, за наслідками якої було складено Акт від 25.08.2011 №н/48/11/100000000/34980546, на підставі якого винесено податкові повідомлення від 06.09.2011р.: № 185, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності у сумі 249 040,71 грн.; податкове повідомлення № 186, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 49 808,14 грн.

Вважаючи податкові повідомлення від 06.09.2011 р. №185, №186 протиправними, ТОВ «Компанія «Брокінвест»звернулися до суду з позовом, якій оскаржуваним рішенням суду був задоволений.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне:

На виконання контракту від 18.01.2010 р. №18/01, укладеного між позивачем та компанією «Ramroxa management limited», у 2010 році позивачем на митну територію України імпортовано комплексний об'єкт «Сушарка для сільськогосподарський продуктів». Об'єкт задекларовано за кодом згідно з УКТ ЗЕТ 8419 31 00 00 (ставка мита 0%).

Проте, Київська регіональна митниця дійшла висновку, що через невірне декларування товару "ємності для зберігання зерна" за кодом 8419 31 00 00 УКТЗЕД (ставка мита 0%) позивачем були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, а це призвело до порушення Закону України "Про Митний тариф України" та вимог п. 4.3 Закону України "Про податок на додану вартість" у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України.

Вказані порушення призвели, на думку Київської регіональної митниці, до несплати податкових зобов'язань ТОВ "Компанія "Брокінвест" по сплаті мита - 199 232,57 грн., по сплаті ПДВ - 39 846,51грн.

Статтею 313 Митного кодексу України визначено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до п. 1 розд. II "Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого наказом Державної митної служби України № 667 від 07.08.2007р. (далі - порядок № 667) визначено, що до компетенції ВНКТ і ВКМВ згідно з напрямом діяльності та цим порядком належить виконання таких завдань: прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Пунктом 12 розд. III порядку № 667 передбачено, що якщо ВНКТ (ВКМВН) приймається Рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованої товару.

Згідно ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлений за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також: відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Таким чином, стосовно класифікації товарів для митних цілей митними органами приймається рішення, яке є обов'язковим для підприємств.

Технологічний комплекс для тривалого зберігання зерна та його кондиціювання ввозилось ТОВ "Компанія "Брокінвест" як комплектний об'єкт.

Абзацом 1 п. 1.2. порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкту згідно з УКТЗЕД, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 1219 від 12.12.2005р. передбачено, що "У цьому Порядку термін вживається в такому значенні, зокрема, комплектний об'єкт - промисловий або інший об'єкт у цілому, окремий цех, установка чи агрегат, що являють собою закінчений технологічний комплекс чи його самостійну частину, у зібраному стані класифікуються за одним товари кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та спорудження яких передбачає виконання інженерно-технічних робіт (установка, монтаж:, налагодження тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування монтажу не можуть увозитись на митну територію України (вивозитись за межі митної території України) за однією партією товарів.

Пунктами 2.1., 2.4. порядку № 1219 визначено, що для прийняття митним органом рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД підприємство подає митному органу у двох примірниках заяву. У разі прийняття позитивного рішення митним органом заповнюються відповідні розділи заяви. При цьому в розділі «Рішення митного органу»вчиняється запис «Код комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД».

Київською регіональною митницею за заявою позивача було прийнято рішення про класифікацію обладнання, що ввозилось по контракту № 18/01 від 18.01.2010р., як комплектного об'єкта та було визначено код товару - віднесено обладнання до товарної позиції 8419 31 00 00 (Сушарка для сільськогосподарських продуктів. Зернозберігаючий комплекс).

Зважаючи на ту обставину, що Київською регіональною митницею було прийнято рішення про класифікацію обладнання, яке ввозилось по контракту № 18/01 від 18.01.2010р., як комплектного об'єкта та було визначено код товару 8419310000, а вказане рішення є обов'язковим згідно приписів ст. 313 Митного кодексу України, а відтак позивач не мав можливості визначити у вантажній митній декларації інший код товару ніж 8419 31 00 00, а це однозначно свідчить про правомірність дій позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що така позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України в Ухвалі від 27.02.2008р.

Позиція стосовно того, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, викладена у пункті 2 Узагальнення ВСУ "Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами", викладеного в Листі Верховного Суду України від 01.01.2010р.

ч. 4 ст. 90 Митного кодексу України встановлено, що посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.

Підпунктом 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках."

Так, при здійсненні невиїзної документальної перевірки, відповідачем було внесено зміни у вантажні митні декларації, відповідно до яких раніше було проведено митне оформлення обладнання позивача, що фактично суперечить ст. 90 Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що жодним нормативно правовим актом України не передбачено право митних органів на зміну раніше визначеного коду товару, що в свою чергу свідчить про перевищення Київською регіональною митницею своїх повноважень, встановлених чинним законодавством, ї є порушенням ст. 19 Конституції України.

Статтею 265 Митного кодексу України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Таким чином, проаналізувавши вказані вище норми права, судом встановлено, що у даних спірних правовідносинах до компетенції відповідача належить перевірка правильності визначення митної вартості товару, що був переміщений через кордон ТОВ "Компанія "Брокінвест", але аж ніяк не внесення змін до вантажних митних декларацій, відповідно до яких раніше було проведено митне оформлення обладнання ТОВ "Компанія "Брокінвест" та зміна коду класифікації товару згідно УКТЗЕД, оскільки діючим законодавством не передбачено права митних органів на зміну класифікації товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України.

При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем неправомірно винесені податкові повідомлення від 06.09.2011р.: № 185, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності у сумі 249 040,71 грн.; податкове повідомлення № 186, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 49 808,14 грн., у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем - Київською регіональною митницею не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень.

Суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 200 КАС України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, з'ясовані повно та об'єктивно, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України .

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Троян Н.М.

Повний текст ухвали виготовлено: 25.06.2012 року