Ухвала

від 22.04.2015 по справі 2а-2904/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2015р. м. Київ К/9991/44573/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 по справі №2а-2904/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення від 06.09.2011 №185 та від 06.09.2011 №186.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська регіональна митниця 11.07.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.07.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Київська регіональна митниця посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 4, 40, 69, 81 та 88 Митного кодексу України, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктів 58.1 та 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, статей 69 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест» щодо дотримання законодавства України з питань митної справи.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Митного кодексу України та Закону України «Про Митний тариф України», а саме: невідповідність заявленого коду товару згідно УКТЗЕД при декларуванні комплексного об'єкту «Сушарка для сільськогосподарський продуктів», імпортованого в Україну, що призвело до заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість.

За результатами перевірки Київською регіональною митницею складено акт від 25.08.2011 №н/48/11/100000000/34980546 та прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 06.09.2011 №185, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест» визначено грошове зобов'язання за ввізним митом в сумі 249040,71грн., в тому числі основний платіж - 199232,57грн., штрафні санкції - 49808,14грн.; та від 06.09.2011 №186, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Брокінвест» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49808,14грн., в тому числі основний платіж - 39846,51грн., штрафні санкції - 9961,63грн.

Відповідно до пунктів 35 та 19 статті 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур

Митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що митний контроль можливий після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Разом з тим, зазначених обставин у цій справі не встановлено і в рішеннях судів попередніх інстанцій не наведено.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням вищевказаного товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення відповідачем законодавства України, а також і щодо невірного визначення коду товару.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати перевірки та на положення підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень від 06.09.2011 №185 та від 06.09.2011 №186 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 по справі №2а-2904/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв