Рішення

від 07.06.2012 по справі 2-1560/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

07.06.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2790/1291/2012р. Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик А.М.

Категорія 48 Доповідач у апеляційній

інстанції Птіціна В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Птіціної В.І.,

суддів: Колбіної Т.П., Моцного М.В.,

за участю:

секретаря: Соменко О.П.,

позивача: ОСОБА_3,

відповідача: ОСОБА_4,

представника відповідача: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом і просила стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Вимоги мотивовані тим, що вона з відповідачем знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 26 червня 1993 року, від якого мають дитину - доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З грудня 2009 року позивач та відповідач проживають роздільно, дитина являється інвалідом дитинства, потребує лікування, додаткового харчування, знаходиться на утриманні позивача. Відповідач матеріальну допомогу надає не регулярно, хоча має можливість сплачувати аліменти в визначеній позивачем сумі, оскільки він працює на посаді механіка, у закордонних рейсах, має великі заробітки.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22 липня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 977 грн. до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.06.2010 року. Вирішено питання про судові витрати. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання.

Відповідач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування судового рішення з підстав порушення судом норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, зміни судового рішення в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягнення, його зменшення до 400 грн. щомісячно.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, позивача, яка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_3 й стягуючи на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 977 грн. щомісячно, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 180, 182 СК України та виходив з факту невиконання ОСОБА_4 його обов'язку з утримання своєї неповнолітньої доньки.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що сторони з 26.06.1993 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_6, яка є інвалідом дитинства (а.с.6), перебуває на обліку у дитячого кардіоревматолога.

ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Сторонами не заперечується, що з 29 грудня 2009 року вони проживають окремо, дитина знаходиться на утриманні матері - позивача у справі, яка працює та отримує дохід в середньому 1500 грн. щомісячно (а.с.38).

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо підстав задоволення позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття, однак не може погодитись з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, з наступних підстав.

Так, стаття 180 СК покладає обов'язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів на одну дитини не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України та, відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV, не повинен перевищувати 50% заробітної плати особи, з якої проводиться стягнення.

Згідно ч.ч.8,9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Зі справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 працює в Приватному вищому навчальному закладі „Перший український морський інститут" майстром виробничого навчання в навчально-тренажерному центрі з березня 2011 року по наступний час та отримує прибуток приблизно 500 грн. щомісячно (а.с.31,85-88). В судовому засіданні встановлено, що відповідач також працює неофіційно, його загальний щомісячний прибуток складає приблизно 1200 грн.

Посилання позивача про те, що відповідач працює на посаді механіка, у закордонних рейсах, має великі заробітки, останньою не доведені.

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач в добровільному порядку сплачує аліменти на утримання дитини (а.с.33-36, 87), те, що позивач не довела будь-якими об'єктивними доказами спроможність відповідача ОСОБА_4 виплачувати аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно без порушення його законного права на гарантований державою прожитковий мінімум для працездатних осіб, матеріальне становище відповідача й виходячи з рівності обов'язку батьків утримувати дитину, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, та зменшення розміру аліментів, стягнутих з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 977 грн. до 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.1,4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22 липня 2011 року змінити в частині визначення розміру аліментів.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Севастополя, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 грн. до її повноліття, починаючи з 11.06.2010 року.

В іншій частині рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22 липня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.І. Птіціна

Судді: Т.П. Колбіна

М.В. Моцний