Постанова

від 04.09.2006 по справі 20-2/209

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

  01

вересня 2006 року 

 Справа № 20-2/209

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                  Борисової

Ю.В.,

суддів                                                                      Горошко

Н.П.,

Гонтаря В.І.,

за

участю представників сторін:

прокурора:

Поліванова Сергія

Миколайовича, посвідчення №  260 від

25.10.05,  Військовий прокурор

Військово-Морських Сил України;

позивача:

ОСОБА_1,

паспорт  НОМЕР_1 від 09.07.96,  Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1;

позивача: ОСОБА_2, довіреність №  НОМЕР_2  

від 19.01.05,  Суб'єкт

підприємницької діяльності  ОСОБА_1;

відповідача:

не з'явився,  Управління з питань майна комунальної

власності  Севастопольської міської

державної адміністрації;

відповідача:

Порви Олександра

Олеговича, довіреність №  844  від 10.07.06, 

Військова частина А-4515;

третьої

особи: не з'явився,

Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів;

третьої

особи: Тужикова

Михайла Адійовича, довіреність № 

220/Д-527   від 20.12.05,  Міністерство оборони України;

третьої

особи: не

з'явився,  Севастопольська міська рада;

третьої

особи: не з'явився,

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

розглянувши

апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 14.06.2006 у справі

№20-2/209

за

позовом           суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(вул. АДРЕСА_1,Севастополь,99058; вул. АДРЕСА_2,Севастополь,99011)

до           Управління з

питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної

адміністрації (вул. Леніна, 2,Севастополь,99011)

Військової

частини А-4515 (сел. Любимівка,Севастополь,99013)

треті

особи:  Севастопольське міське головне управління

земельних ресурсів (вул. Леніна, 2,Севастополь,99011)

Міністерство

оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)

Севастопольська

міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

Фонд

комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

за

участю Військового прокурора Військово-Морських Сил України (вул. Леніна,

41,Севастополь,99011)

про

визнання права власності на нерухоме майно

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач, суб'єкт підприємницької

діяльності  ОСОБА_1, звернулась до

господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача -

Управління з питань майна комунальної власності 

Севастопольської міської державної адміністрації про визнання права

власності на нерухоме майно -адміністративну будівлю з об'єктами соцкультпобуту

загальною площею 161 м2,, що розташована за адресою: місто

Севастополь, вул. АДРЕСА_3, обґрунтовуючи свої вимоги на підставі вимог статті

376 Цивільного кодексу України стосовно правових наслідків самочинного

будівництва на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за

умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване

нерухоме майно.

                    Рішенням господарського

суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 15.06.2005 у справі № 20-2/209

позов суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 до Управління з питань майна комунальної власності  Севастопольської міської державної

адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

                    08.11.2005 Управління з

питань майна комунальної власності 

Севастопольської міської державної адміністрації звернулось до

господарського суду міста Севастополя із заявою про перегляд зазначеного

рішення за нововиявленими обставинами, про які йому стало відомо з довідки,

отриманої 04.11.2005 від командування військової частини А-4515, на території

якої розташована спірна будівля.

        Подаючи заяву про перегляд рішення за

нововиявленими обставинами, Міністерство оборони України розглядало як

нововиявлені обставини те, що Міністерство оборони України, якому в особі

військової частини А-4515 належить земельна ділянка на підставі Державного акту

постійного землекористування № НОМЕР_3 від 27.12.2001, на якій позивачем

самовільно побудоване нежиле приміщення, не надавало згоди на передачу частини

земельної ділянки, і рішення Міністром оборони України за № НОМЕР_4 від

27.12.2004 стосовно передачі земельної ділянки площею 0,04 га не приймалось.

                    За результатами перегляду

за нововиявленими обставинами, рішенням господарського суду міста Севастополя

(суддя Н.Г. Шевчук) від 14.06.2006 у справі № 20-2/209 у задоволенні позову

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1. до Управління з питань майна комунальної власності  Севастопольської міської державної

адміністрації, Військової частини А-4515, треті особи - Севастопольське міське

головне управління земельних ресурсів, Міністерство оборони України, Севастопольська

міська рада, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, а також за

участю Військового прокурора Військово-Морських Сил України, про визнання права

власності на адміністративну будівлю з об'єктами соцкультпобуту загальною

площею 161 м2, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. АДРЕСА_3

- відмовлено.

                    Ухвалою господарського суду

міста Севастополя від 30.06.2006 у справі № 20-2/209 резолютивна частина

рішення господарського суду від 14.06.2006 доповнена висновком про скасування

попереднього рішення господарського суду міста Севастополя від 15.06.2005 у

справі № 20-/209.

                    Не погодившись з зазначеним

рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. звернулась до

Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в

якій просила скасувати рішення господарського суду від 14.06.2006 у справі №

20-2/209 та залишити без змін рішення від 15.06.2005 про задоволення її

позовних вимог.

          Позивач оскаржує рішення суду першої

інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального

права.

          Заявник апеляційної скарги

посилається на наявність рішення Міністра оборони України за № НОМЕР_4 від

27.12.2004 стосовно передачі земельної ділянки площею 0,04 га до земель запасу

місцевих органів влади, а також у зв'язку з наявністтю у начальника Ялтинської

КЕЧ району повноважень на передачу частини земельної ділянки, постійним

землекористувачем якої є військова частина А-4515.

          Розпорядженням першого заступника

голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 у

зв'язку із зайнятістю судді Сотула В.В. в іншому судовому процесі, здійснено її

заміну на суддю Гонтаря В.І.

          У судовому засіданні 31.08.2006

оголошувалась перерва до 01.09.2006.

          На підставі та за правилами статті

101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши

матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

          Відповідно до статті 112

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може

переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за

нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи та не могли

бути відомі заявникові.

Перегляд

судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою

судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До

нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких

ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення

для правильного вирішення спору.

Необхідними

ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що

ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Тобто,

рішення може бути переглянуто за умови наявності істотних нововиявлених

обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття судового рішення у

справі.

При

цьому, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що

в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу

прийняття судового рішення.

Ці

обставини мають бути належним чином засвідчені.

Крім

того, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, що виникли після

вирішення справи та не існували під час розгляду справи, тому їх виявлення не

може бути підставою для перегляду рішення господарського суду відповідно до

статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.01.2002 позивач

звернувся до командира військової частини А-4515 з проханням дозволити

розташування та будівництво приміщень поряд з торговим павільйоном „Політ” за

рахунок власних коштів.

25.01.2002

рішенням командира військової частини А-4515, що було погоджено начальником

Квартирно-експлуатаційного управління Південного округу Військово-Повітряних

Сил України (військова частина А-3842) та начальником Квартирно-експлуатаційної

частини Ялтинського району Південного округу Військово-Повітряних Сил України,

зазначений дозвіл наданий відповідачу.

Перевіривши

матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і

повноти їх встановлення в ухвалі суду першої інстанції, судова колегія вважає,

що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На

думку відповідача, довідка командира військової частини від 04.11.2005, на яку

він посилається як на підставу вимог про перегляд судового рішення, містить

інформацію про те, що Міністерство оборони України не надавало згоди на

передачу частини земельної ділянки, рішення міністром оборони України за №

НОМЕР_4 від 27.12.2004 стосовно передачі земельної ділянки площею 0, 04 га не

приймалось (т. 1, арк. с. 72).

Суд

першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що зазначені у заяві

обставини визнані судом нововиявленими, оскільки існували на час розгляду

справи і мають істотне значення для справи, але не могли бути відомі заявнику,

що є підставою для перегляду рішення у справі № 20-2/209 від 15.06.2005.

Позивач,

наполягаючи на залишенні рішення господарського суду від 15.06.2005 без змін,

посилається на наявність рішення Міністра оборони України № НОМЕР_4 від

27.12.2004 щодо передачі земельної ділянки площею 0,04 га до земель запасу

місцевих органів влади.

Однак,

такі посилання є безпідставними та не знайшли свого підтвердження, виходячи з

наступного.

Відтак,

у якості копії рішення Міністра оборони України за № НОМЕР_4 від 27.12.2004,

Військовою частиною А-4515 до матеріалів справи була надана  копія відповіді Адміністративного

департаменту Міністерства Оборони України від 14.02.2006 за № НОМЕР_5 рішення

Міністра, надані доповідна директора Адміністративного департаменту

Міністерства Оборони України від 16.12.2004 за № НОМЕР_6 Міністру оборони

України щодо пропозиції командувача ВМС ЗС України стосовно наявності земельних

ділянок на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, потреба у

використанні яких для Збройних Сил України відпала, зокрема, серед яких вказана

і земельна ділянка площею 0,04 га військового містечка № 5 у м.Севастополі,

АДРЕСА_4.

          Отже, зазначені документи не можуть

вважатися згодою Міністерства оборони України на передачу земельної ділянки до

земель запасу місцевих органів влади, і як слід, про передачу її позивачу.

Зважаючи

на те, що рішення про передачу позивачу під забудову земельної ділянки, на якій

розташований спірний об'єкт нерухомості, не приймалося, здійснене позивачем

будівництво та подальша реконструкція є самочинними, що відповідно до статті

376 Цивільного кодексу України не дає право на набуття права власності на

об'єкт нерухомого майна.

Якщо договором

або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право

власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Здійснюване

позивачем будівництво та подальша реконструкція спірного об'єкту були здійснені

без відповідного дозволу, про що зазначено у постанові № НОМЕР_6

Севастопольської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю по

справі про адміністративне порушення від 04.03.2005, якою на ОСОБА_1. накладене

адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за проведення

будівництва кам'яної споруди по вул. АДРЕСА_3 без дозволу на право проведення

робіт (т. 1 арк. с. 21-22).

Земельна

ділянка, на якій позивачем здійснено будівництво, належить до земель оборони,

рішення Севастопольської міської ради про припинення права постійного

користування військової частини до теперішнього часу не прийнято.

Таким

чином, оскільки спірний об'єкт нерухомості було збудовано без відповідних

дозволів і землевідводу, суд дійшов обґрунтованого висновку, що такий об'єкт є

самочинним будівництвом, а відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України

особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не

набуває права власності на нього.

Належних

доказів придбання земельної ділянки у власність або у користування для

обслуговування позивачем не надано.

                    Тому судова колегія вважає,

що суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки зазначені обставини

стали відомі після прийняття рішення, але існували на час розгляду справи та не

могли бути відомі заявнику, то ці обставини є підставою для скасування рішення

від 15.06.2005 у справі № 20-2/209 про задоволення позову суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 та підставою для відмови у задоволенні

позову.

                    Керуючись статтями 101, 103

(пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

                    1.  Рішення господарського суду міста Севастополя

від 14.06.2006 у справі № 20-2/209 залишити без змін.

          2. Апеляційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

залишити без задоволення.                                       

Головуючий

суддя                                                 

Ю.В. Борисова

Судді                                                                               

Н.П. Горошко

В.І. Гонтар