ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2012 р. Справа № 28/170пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В. за участю представників: від позивача:ОСОБА_4, дов. б/н від 22.08.2011р.; від відповідача 1: ОСОБА_5, дов. №25/22 від 22.03.2012р.; від відповідача 2:не з'явився; від ПАТ "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан": не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі № 28/170пд господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" м. Макіївка до 1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" м Київ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київщина-Капітал" м. Київ про визнання недійсним договору іпотеки від 13.09.2007р. В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія", звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання недійсним договору іпотеки від 13.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" та Акціонерним комерційним банком "Київ", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №686п.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2011р. (складене 09.12.2011р.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі №28/170пд припинено провадження по справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" м. Макіївка до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Київщина-Капітал" м. Київ про визнання недійсним договору іпотеки б/н від 13.09.2007р. в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру в„–180 по вул.Київській 174а в м.Обухові Київської області.
В іншій частині позовних вимог відмовлено у задоволенні.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" та особа, яка не брала участі у справі - Приватне акціонерне товариство "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан" в порядку ст. 107 ГПК України, з прийнятими судовими актами не погодились та звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати зазначене судове рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2012р. зазначені касаційні скарги прийняті до провадження і призначені до розгляду на 18.06.2012р.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 14.06.2012р. №03.07-05/424 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О. для розгляду справи №28/170пд сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 18.06.2012р. представник позивача підтримав касаційну скаргу ТОВ "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія", представник ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційних скаргах, Вищий господарський суд дійшов до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.08.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Київ" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" укладений кредитний договір №68/07, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності в сумі 15 962 649,14грн. та 1 000 000 доларів США. Строк користування кредитом з 11.09.2007р. по 09.10.2009р. включно. Розмір плати за користування кредитом сплатою 24 % річних по гривневому залишку та 17% річних по залишку в доларах США.
В якості забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору №68/07 від 29.08.2007р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, стосовно розміру кредиту, процентної ставки та терміну повернення кредитних коштів 13.09.2007р. між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 686п, відповідно до умов якого предметом іпотеки є майнові права на 54 квартири за адресою Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 174а., загальною площею 3758,76м 2 , які є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва, з урахуванням експертної оцінки сторони оцінили предмет іпотеки в сумі 21 898 761 грн.
Відповідно до п. 1.2 оскарженого договору предметом іпотеки, зокрема, були майнові права на 54 (п'ятдесят чотири) квартири, загальною площею 3758,76м 2 , які є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 174а, перелік та технічна характеристика яких зазначена в додатку №1 до договору.
Додатковими угодами до договору іпотеки сторони вносили зміни в предмет іпотеки, вартість предмету іпотеки та інші умови договору.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги б/н від 21.08.2009р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київщина-Капітал" приймає всі права вимоги за договором іпотеки, укладеним 13.09.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" та ТОВ "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія", який посвідчений 13.09.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 686п та договорами про внесення змін до іпотечного договору від 13.09.2007р., посвідченими 11.12.2007р., 25.06.2008р., 28.11.2008р. та 03.03.2009р. та 28.11.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими № № 984п, 3597, 7382 та 1064, за якими забезпечуються виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором №68/07 від 29.08.2007р. та усіх додатків і додаткових угод до нього.
Предметом спору в цій справі є вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 13.09.2007р. з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України з мотивів, що зазначений договір суперечить вимогам Закону України "Про іпотеку", оскільки за цим договором в іпотеку було передано майнові права на квартири в житловому будинку, який будується, які згідно вимог законодавства не може бути предметом іпотеки.
Місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, дійшовши до висновку про те, що предметом іпотеки можуть виступати як нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення договору іпотеки, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому, так і майнові права на нерухоме майно, які можуть бути відчужені іпотекодавцем і на які може бути звернуто стягнення.
Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 576 ЦК України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Отже ст. 572 ЦК України закріплено загальне визначення поняття застави, а ч. 1 ст. 576 ЦК України встановлено загальне визначення предметів, які можуть бути предметом застави.
Разом з тим, ст. 575 ЦК України передбачені окремі види застав, до яких, зокрема, відноситься іпотека -якою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. А частиною 3 ст. 575 ЦК України встановлено, що правила окремих видів застав (до яких відноситься іпотека), встановлюються законом.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на момент укладення договору іпотеки) іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
В ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на момент укладення договору іпотеки) предметом іпотеки могло бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано, що ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, яка діяла на момент укладення договору іпотеки) встановлено, що іпотека майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, здійснюється за правилами, визначеними цим Законом.
Заявник касаційної скарги посилається на те, що Законом України "Про іпотеку" з урахуванням ч. 3 ст. 575 ЦК України було задекларовано намір встановлення спеціальних, окремих норм регулювання питання передачі в іпотеку майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.
Відповідні спеціальні правила в Закон України "Про іпотеку" були внесені Законом України "Про запобігання світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" №800-VI від 25.12.2008р., який набув чинності 14.01.2009р., що не було враховано при оцінці спірних правовідносин в процесі встановлення фактичних обставин господарськими судами попередніх інстанцій.
Крім того, при прийнятті оскаржених судових актів під час встановлення фактичних обставин господарськими судами не була дана належна оцінка приписам ст. 18 Закону України "Про іпотеку" стосовно того, що договір повинен містити достатній для ідентифікації опис таких майнових прав.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до приписів ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу.
Особа, яка не брала участі у справі - Приватне акціонерне товариство "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан", звертаючись з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011р. (складене 09.12.2011р.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі №28/170пд, наголошує на тому, що зазначені судові акти порушують його права в частині прав, які пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням нерухомим майном, власником якого він є на праві приватної власності. В підтвердження своїх доводів та вимог до касаційної скарги надана копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2009р. на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Обухів, вул. Київська (Леніна), 174а.
Питання щодо необхідності залучення скаржника до участі у справі господарськими судами не вирішувалось, що унеможливило захист його прав та інтересів.
В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .
Вищевикладене в сукупності є суттєвим для правильного вирішення спору в розумінні статей 34, 36 ГПК України та з огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалось в повному обсязі фактичні обставини, що має значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, під час якого суду належить залучити до участі у справі особу, яка стверджує, що її права і обов'язки стосуються предмету спору, дослідити подані скаржником письмові докази, достовірно встановити істинні права та обов'язки осіб щодо предмету спору, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та ухвалення відповідного рішення.
Враховуючи приписи ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011р. (складене 09.12.2011р.) та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі №28/170пд підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" -частково задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011р. (складене 09.12.2011р.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі №28/170пд -скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2012 |
Номер документу | 24881817 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Алєєва I.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні