Рішення

від 30.05.2012 по справі 12/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/262 30.05.12 За позовом «НІППОН СОДА КО., ЛТД»

До Міністерство екології та природних ресурсів України

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дельта груп»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне підприємство «Агрохімпро - Одеса»

Про визнання Наказу частково недійсним

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_4. -представник (дов. №123 від 31.01.2012)

Від відповідача ОСОБА_5 -представник (дов. № 1030/06/10-12 від 20.01.2012)

Від 3-ьої особи 1 не з'явився

Від 3-ьої особи 2 не з'явився

Суть спору:

«НІППОН СОДА КО., ЛТД»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони навколишнього середовища України (далі -відповідач) про визнання Наказу частково недійсним.

Ухвалою суду від 18.08.2011 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/262 та призначено розгляд справи на 20.09.2011.

У судовому засіданні від 20.09.2011 представник позивача надав клопотання про витребування доказів.

Клопотання представника позивача судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання від 20.09.2011 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 20.09.2011 розгляд справи відкладено на 23.11.2011, залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дельта груп»(03039, м. Київ, просп. Червонозоряний,119, к. 523) та Приватне підприємство «Агрохімпро - Одеса»(65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, 311, кв. 324а).

22.11.2011 відділом діловодства суду отримано від ТОВ «Агро-Дельта-Груп»клопотання про зупинення провадження у справі № 12/262 на час розгляду Апеляційним господарським судом м. Києва апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 12/262.

23.11.2011 відділом діловодства суду отримано від Міністерства охорони навколишнього середовища України відзив на позовну заяву.

В судове засідання представники третіх осіб не з'явились, причини неявки не повідомили.

Ухвалою від 23.11.2011 розгляд справи відкладено на 20.12.2011. Зобов'язано відповідача надати оригінал Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 214 від 18.05.2010 з додатком (додатками).

В судовому засіданні 20.12.2011 було оголошено перерву до 27.12.2011.

В судовому засіданні 27.12.2011 представник відповідача надав оригінал Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 214 від 18.05.2010 з додатком (додатками) для огляду.

Представника третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 27.12.2011 відкладено розгляд справи на 24.01.2012.

В судове засідання 24.01.2012 представники третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні 24.01.2011 представник відповідача надав заяву про продовження строку розгляду спору.

Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 24.01.2012 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 17.02.2012.

08.02.2012 відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про заміну відповідача Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на міністерство екології та природних ресурсів України в зв'язку з реорганізацією.

16.02.2012 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.02.2012 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою суду від 17.02.2012 відкладено розгляд справи на 28.03.2012.

В судовому засіданні 28.03.2012 суд задовольнив клопотання представника позивача про заміну відповідача Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на його правонаступника Міністерство екології та природних ресурсів України.

В судовому засіданні 28.03.2012 суд вбачає за необхідне відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 28.03.2012 відкладено розгляд справи на 18.04.2012, замінено відповідача Міністерство охорони навколишнього природного середовища України на його правонаступника Міністерство екології та природних ресурсів України.

18.04.2012 до початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про припинення провадження у справі, оскільки, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

В судовому засіданні 18.04.2012 представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності.

Таку правову позицію викладено і в Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Даний спір є спором стосовно захисту прав інтелектуальної власності Компанії, яка в даному випадку не перебуває у відносинах адміністративного підпорядкування із Міністерством, має цивільний характер та не відноситься до сфери публічно-правових відносин, а тому підвідомчий господарським судам України.

У свою чергу, Міністерство, не будучи виключеним з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, є належним відповідачем у справі.

Враховуючи наведене, суд відмовив в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2012 відкладено розгляд справи до 30.05.2012.

В судовому засіданні 30.05.2012 представники третіх осіб не з'явилися, пояснень по справі не надали, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.05.2012 суд оголошує повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником патенту України №27285 на винахід „Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі", термін дії патенту продовжено до 04.10.2015.

Об'єктом винаходу за патентом України №27285 на винахід, належний позивачу, є хімічна сполука - ацетаміприд, яка входить до складу деяких пестицидів як діюча речовина, зокрема до препарату „Магора р.п." .

18 травня 2010 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано наказ №214 „Про державну реєстрацію препаратів", згідно з яким зареєстровано та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів інсектицидний препарат „Магора р.п.", (діюча речовина „Ацетаміприд", 200 г/кг). Третім особам було видано посвідчення про державну реєстрацію препарату інсектицид „Магора р.п." серія Б номер 02427.

Оскільки діючою речовиною, що використана в препараті „Магора", є хімічна сполука - ацетаміприд, що підтверджується Посвідченням про державну реєстрацію препарату „Магора", а також додатком до Наказу №214, позивач ставить вимоги про визнання наказу №214 „Про державну реєстрацію препаратів" від 18.05.2010 частково недійсним.

Ацетаміприд є одним із похідних аміну формули аміну, який охороняється патентом України № 27285 і має абсолютну форму захисту.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 р. по справі №20/173 за позовом „Nippon Soda co., Ltd." („Ніппон Сода ко., Лтд") до ТОВ „Компанія „Укравіт", Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України про визнання патенту №22118 на корисну модель „Засіб захисту рослин інсектицидної дії" недійсним повністю, припинення порушення прав власника патенту. Рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2009 р. залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2010 р. по справі №20/173.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать винаходи.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 459 ЦК України).

Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання незаконним рішення.

Відповідно до положень ч.3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одним із таких способів захисту, передбачених законом, є передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав та охоронюваних інтересів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, серед інших, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Стаття 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлює способи захисту прав, зокрема визначає, що захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. При цьому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Згідно з ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: 1) право на використання винаходу; 2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу визнається, в тому числі: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, зокрема через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про пестициди і агрохімікати" від 2 березня 1995 року, пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Препарат «Магора р.п." є інсектицидом - хімічним препаратом для захисту рослин від шкідливих комах, тому розглядається як пестицид в розумінні ст.1 Закону України „Про пестициди і агрохімікати", відповідно, використання і обіг цього препарату підпадає під спеціальні вимоги, встановлені цим законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України „Про пестициди і агрохімікати" забороняється ввезення на митну територію України (крім дослідницьких партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

Отже, використання в цивільному обороті пестицидів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація пестицидів виступає тим юридичним фактом, який вводить їх у цивільний оборот на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про пестициди і агрохімікати" державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. № 295 "Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" встановлено, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів є Міністерство екології та природних ресурсів України.

Відповідно до пп. ж ч.1 п.4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №452/2011 державна реєстрація пестицидів та агрохімікатів - один із видів діяльності Міністерства.

Судом встановлено, що наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18 травня 2010 року є рішенням відповідача, яким препарат «Магора р.п." вводиться у цивільний оборот на території України. Тобто всі подальші дії з використання препарату „Магора р.п.", стали можливими саме внаслідок державної реєстрації цього препарату відповідачем.

Згідно із ст. 34 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст. 28 цього закону вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України „Про захист права на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу,за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18 травня 2010 року в частині державної реєстрації препарату інсектицид «Магора р.п."; в частині внесення препарату інсектицид «Магора р.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів; зобов'язання відповідача виключити інсектицид «Магора р.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів; зобов'язання відповідача виключити інсектицид «Магора р.п." з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача.

Згідно із ч.1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 82 -85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18 травня 2010 року в частині державної реєстрації препарату інсектицид «Магора р.п.; в частині внесення препарату інсектицид „Магора р.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

3. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код 00013735) виключити інсектицид „Магора р.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

4. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код 00013735) виключити інсектицид „Магора р.п." з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

5. Заборонити Міністерству екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код 00013735) використовувати без дозволу „Nippon Soda Co., Ltd." винахід за патентом України №25287 шляхом державної реєстрації (перереєстрації) пестициду, до складу якого входить хімічна сполука ацетаміприд.

6. Стягнути з Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код 00013735) на користь Nippon Soda Co., Ltd (Ніппон Сода Ко., Лтд) (Шін-Охтемачі Білдинг, 2-1, 2-Охтемачі, Чійода-ку, Токіо, 100-8165, Японія) 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн.) державного мита.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Прокопенко Л.В.