Постанова

від 22.08.2012 по справі 12/262

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2012 № 12/262

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача Короленко В.В. - представник за дов. № 7 від 01.03.2012р.;

від відповідача Носков М.А. - представник за дов. б/н від 20.01.2012р.;

від третьої особи 1 не з'явився;

від третьої особи 2 не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Міністерства екології та природних ресурсів України

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 30.05.2012р.

справа №12/262 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом "НІППОН СОДА КО., ЛТД"

до Міністерства екології та природних ресурсів України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дельта груп"

2. Приватне підприємство "Агрохімпро-Одеса"

про визнання наказу частково недійсним

Встановив

"НІППОН СОДА КО., ЛТД" (далі - позивач) в серпні 2011 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства охорони навколишнього середовища України про визнання недійсним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18.05.2010 р. в частині державної реєстрації препарату інсектицид "Магора р.п.; в частині внесення препарату інсектицид „Магора р.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язати Міністерство охорони навколишнього середовища України виключити інсектицид „Магора р.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язати Міністерство охорони навколишнього середовища України виключити інсектицид „Магора р.п." з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Заборонити Міністерство охорони навколишнього середовища України використовувати без дозволу „Nippon Soda Co., Ltd." винахід за патентом України №25287 шляхом державної реєстрації (перереєстрації) пестициду, до складу якого входить хімічна сполука ацетаміприд. Стягнути з Міністерства охорони навколишнього середовища України на користь Nippon Soda Co., Ltd (Ніппон Сода Ко., Лтд) (Шін-Охтемачі Білдинг, 2-1, 2-Охтемачі, Чійода-ку, Токіо, 100-8165, Японія) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85,00 грн. державного мита.

08.02.2012р. відділом діловодства суду першої інстанції було отримано від представника позивача клопотання про заміну відповідача Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на міністерство екології та природних ресурсів України в зв'язку з реорганізацією.

28.03.2012р. суд першої інстанції задовольнив клопотання представника позивача про заміну відповідача Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на його правонаступника Міністерство екології та природних ресурсів України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. у справі №12/262 позов задоволено повністю. Визнано недійсним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18.05.2010 р. в частині державної реєстрації препарату інсектицид "Магора р.п.; в частині внесення препарату інсектицид „Магора р.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити інсектицид „Магора р.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити інсектицид „Магора р.п." з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Заборонено Міністерству екології та природних ресурсів України використовувати без дозволу „Nippon Soda Co., Ltd." винахід за патентом України №25287 шляхом державної реєстрації (перереєстрації) пестициду, до складу якого входить хімічна сполука ацетаміприд. Стягнуто з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь Nippon Soda Co., Ltd (Ніппон Сода Ко., Лтд) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85,00 грн. державного мита.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. у справі №12/262. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі №12/262 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 08.08.2012р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. по справі №12/262 без змін, а апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України - без задоволення.

08.08.2012р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №12/262 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Корсакова Г.В.

Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, треті особи не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 22.08.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат №1" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником патенту України №27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі", термін дії патенту було продовжено до 04.10.2015р..

Об'єктом винаходу за патентом України №27285 на винахід, належний позивачу, є хімічна сполука - ацетаміприд, яка входить до складу деяких пестицидів як діюча речовина, зокрема до препарату "Магора р.п." .

18.05.2010 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано наказ №214 "Про державну реєстрацію препаратів", згідно з яким зареєстровано та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів інсектицидний препарат „Магора р.п.", (діюча речовина "Ацетаміприд", 200 г/кг). Третім особам було видано посвідчення про державну реєстрацію препарату інсектицид "Магора р.п." серія Б номер 02427.

Оскільки діючою речовиною, що використана в препараті „Магора", є хімічна сполука - ацетаміприд, що підтверджується посвідченням про державну реєстрацію препарату „Магора", а також додатком до Наказу №214, позивач ставить вимоги про визнання наказу №214 „Про державну реєстрацію препаратів" від 18.05.2010 частково недійсним.

Ацетаміприд є одним із похідних аміну формули аміну, який охороняється патентом України № 27285 і має абсолютну форму захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, вище зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. по справі №20/173 за позовом "Nippon Soda co., Ltd." („Ніппон Сода ко., Лтд") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт", Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України про визнання патенту №22118 на корисну модель "Засіб захисту рослин інсектицидної дії" недійсним повністю, припинення порушення прав власника патенту.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2010 р. по справі №20/173.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянта про необхідність проведення експертного дослідження для встановлення того факту, що діюча речовина ацетаміприд охороняється патентом позивача №27285.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать винаходи.

Згідно ч. 2 ст. 459 Цивільного кодексу України об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Відповідно до ст. 462 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (ст. 463 Цивільного кодексу України).

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання незаконним рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одним із таких способів захисту, передбачених законом, є передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав та охоронюваних інтересів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, серед інших, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Стаття 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлює способи захисту прав, зокрема визначає, що захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. При цьому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Згідно з ст. 464 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: 1) право на використання винаходу; 2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу визнається, в тому числі: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, зокрема через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" від 02.03.1995 р., пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Так, препарат "Магора р.п." є інсектицидом - хімічним препаратом для захисту рослин від шкідливих комах, тому розглядається як пестицид в розумінні ст.1 Закону України „Про пестициди і агрохімікати", відповідно, використання і обіг цього препарату підпадає під спеціальні вимоги, встановлені цим законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" забороняється ввезення на митну територію України (крім дослідницьких партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

Отже, використання в цивільному обороті пестицидів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація пестицидів виступає тим юридичним фактом, який вводить їх у цивільний оборот на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. № 295 "Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" встановлено, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів є Міністерство екології та природних ресурсів України.

Відповідно до пп. ж ч.1 п.4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №452/2011 державна реєстрація пестицидів та агрохімікатів - один із видів діяльності Міністерства.

Судом першої інстанції було правомірно встановлено, що наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18.05.2010 р. є рішенням відповідача, яким препарат "Магора р.п." вводиться у цивільний оборот на території України. Тобто всі подальші дії з використання препарату „Магора р.п.", стали можливими саме внаслідок державної реєстрації цього препарату відповідачем.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст. 28 цього закону вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено.

Згідно ч. 5 ст. 28 Закону України "Про захист права на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Враховуючи викладене, твердження скаржника про те, що державна реєстрація пестицидів не має ніякого відношення до правовідносин у сфері інтелектуальної власності є безпідставними.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності є непорушним; ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності або обмежений у його здійсненні , крім випадків, передбачених законом. Закріплений у ч. 3 ст. 418 ЦК України обов'язок не допускати порушень прав інтелектуальної власності носить загальний характер і поширюється на усіх суб'єктів правовідносин, включаючи органи державної влади незалежно від предмету їх компетенції.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту прав є саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

В силу ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання недійсним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №214 від 18.05.2010 р. в частині державної реєстрації препарату інсектицид "Магора р.п."; в частині внесення препарату інсектицид "Магора р.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів; зобов'язання відповідача виключити інсектицид "Магора р.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів; зобов'язання відповідача виключити інсектицид "Магора р.п." з переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. у справі №12/262- залишити без змін.

3. Матеріали справи №12/262 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Корсакова Г.В.

Тарасенко К.В.