Постанова

від 19.06.2012 по справі 3-29-13-11/17-425-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.Справа № 3-29-13-11/17-425-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Воронюка О.Л.,

Єрмілова Г.А.

При секретарі: Щербатюку О.В.

(Склад судової колегії змінено розпорядженням голови суду №448 від 18.06.2012р.)

за участю представників учасників процесу :

Від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ; довіреність №1180 від 06.07.2010р.

Інші представники учасників процесу в судове засідання не з 'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2012р.

по справі № 3-29-13-11/17-425-2011

за позовом ТОВ "АУЗ ФАКТОРИНГ"

до ФОП ОСОБА_2

3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача -ПАТ "Креді Агріколь Банк"

про стягнення 681 814,85грн.

ВСТАНОВИЛА:

07 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»(далі -ТОВ «АУЗ Факторинг») звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (в подальшому -ФОП ОСОБА_2.) про стягнення 681 814,85 грн. заборгованості, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 31.08.2009 р. між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та відповідачем був укладений кредитний договір № 02/09/012Р, за умовами якого останній отримав кредитні кошти. Свої зобов'язання з повернення кредиту за цим договором відповідач не виконав. 25.10.2010 р. між зазначеним банком та позивачем укладений договір факторингу № 18/10, згідно з яким ТОВ «АУЗ Факторинг»набуло прав кредитора до ФОП ОСОБА_2

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2012 р. (суддя Д`яченко Т.Г.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. З відповідача на користь ТОВ «АУЗ Факторинг»стягнуто 681 814,85 грн., 6819 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ФОП ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставини справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права.

Усі учасники процесу були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, однак деякі своїми процесуальними правами не скористалися, своїх представників у судові засідання апеляційної інстанції не направили.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ФОП ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У відповідності до ч. 1 ст. 1082 цього Кодексу боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно із ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, виходячи із згаданих положень Цивільного кодексу України, факторинг у даних правовідносинах має характер уступки права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2009 р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до Акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк») з анкетою-заявкою /а.с. 55-57, т.2/ на отримання кредиту у сумі 520 197,38 грн. строком на 36 місяців під 27 % річних з метою переуступки заборгованості ПП «ВКФ «Океан»за договором про надання овердрафту № 118-О від 14.05.2008 р. /а.с. 48-53, т.2/, з урахуванням направленого до зазначеної банківської установи листа від 05.06.2009 р. /а.с. 54, т.2/ про бажання здійснити переведення боргу по кредиту ПП «ВКФ «Океан»на відповідача.

У зв'язку з цим, 31 серпня 2009 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк»та ФОП ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 02/09/012Р, за умовами якого відповідачу надалися кредитні кошти в сумі 520 197,38 грн. зі строком їх повернення за встановленим договором графіком погашення, починаючи з 01.09.2009 р. по 30.08.2012 р., а також зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 27 % річних.

За пунктами 2.1., 2.2. цього договору банк відкривав позичковий рахунок № 20638000421001 та зобов'язувався перерахувати кошти на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 - № НОМЕР_1, що й було зроблено на підставі меморіальних ордерів №№ 1, 2 від 31.08.2009 р. (а.с. 58, т.2) з призначенням платежу: «надання кредиту № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року на погашення заборгованості за договором № 118-О від 14.05.2008 р. згідно рішення КК № 97/4 від 07.08.2009 р.».

Згідно із п. 2.11 кредитного договору № 02/09/012Р від 31.08.2009 р. відповідач зобов'язувався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати проценти за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів у валюті кредиту на рахунок, визначений п. 2.1 кредитного договору. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку до моменту погашення кредиту, щомісячно у період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів дата надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту - не включається. При розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за фактичну кількість днів, в році 365. У разі прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Відповідно до даних виписки з банківського рахунку /а.с. 59-135, т.2/ та розрахунків станом на 25.10.2010 р., за період користування ФОП ОСОБА_2 кредитними коштами по 25.10.2010 р. за кредитним договором № 02/09/012Р від 31.08.2009 р., відповідачу було нараховано строкові відсотки на загальну суму 161 617,47 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 681 814,85 грн. (520 197,38 грн. заборгованості за кредитом та 161 617,47 грн. заборгованості по сплаті строкових відсотків).

Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

При цьому, виходячи з приписів ч. 1 ст. 101 ГПК України, при апеляційному розгляді додаткові докази приймаються судом лише у разі, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пунктом 5.4 вказаного вище кредитного договору було узгоджено право ПАТ «Креді Агріколь Банк»вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних процентів, комісій, передбачених даним договором пені та штрафів, зокрема, якщо ФОП ОСОБА_2 порушує строки та/або суми повернення кредиту і/або процентів за користування кредитом та/або комісій.

25.10.2010 р. між ТОВ «АУЗ Факторинг»та ПАТ «Креді Агріколь Банк»укладено договір факторингу №18/10, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження зазначеного банку за плату, а останній, у свою чергу, зобов'язався відступити ТОВ «АУЗ Факторинг»право вимоги, визначене сторонами у реєстрі прав вимог. Відповідно до додатку № 1 до цього договору факторингу ПАТ «Креді Агріколь Банк» відступило позивачу право вимоги до ФОП ОСОБА_2 на суму заборгованості у загальному розмірі 681 814,85 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № 02/09/012Р від 31.08.2009 р., що також засвідчується актом приймання-передачі розширеного реєстру боржників від 25.10.2010 р.

У зв'язку з укладенням зазначеного вище договору факторингу ПАТ «Креді Агріколь Банк»було повідомлено відповідача про відступлення права вимоги на суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 681 814,85 грн. на користь ТОВ «АУЗ Факторинг»/а.с. 12, т.1/.

В подальшому 08.11.2010 р. повірений позивача - ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»(відповідно до договору доручення № 26/09/09-1 від 26.09.2009 р.) звернувся до відповідача в інтересах ТОВ „АУЗ Факторинг»з письмовою вимогою про погашення кредитної заборгованості, яка була отримана відповідачем 16.11.2010 р./а.с.13, т.1/.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості відповідача й перед фактором -позивачем по цій справі.

Таким чином, судова колегія вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду відповідають цим обставинам і ним дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2012 р. по справі № 3-29-13-11/17-425-2011 -без змін.

Повний текст складено та підписано 20.06.2012р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк