Рішення

від 13.11.2012 по справі 3-29-13-11/17-425-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2012 р.Справа № 3-29-13-11/17-425-2011

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „АУЗ ФАКТОРИНГ"

До відповідача : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство „Креді Агріколь Банк"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Океан".

Про стягнення 681814,85 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники:

Від позивача : Ганношин О.А. - довіреність

Від відповідача : ОСОБА_5 - довіреність

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: не з`явились

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю „АУЗ ФАКТОРИНГ" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі -Відповідач, Позичальник) суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 681814,85 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2011р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПАТ "Індустріально-експортний банк".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2011р. замінено ПАТ "Індустріально-експортний банк" у справі його правонаступником ПАТ „Креді Агріколь Банк" (далі -Банк).

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2012р., залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р., позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2012р. -вищевказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2012р.(суддя Демешин О.А.) справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Океан".

Позивач під час розгляду справи позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

В С Т А Н О В И В :

31.08.2009 року між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (Банк) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 02/09/012Р (далі -Кредитний договір), згідно якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 520197,38 грн. зі строком користування ними з 31.08.2009р. по 30.08.2012р. та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 27 % річних.

По меморіальному ордеру № 1 від 31.08.2009р. з позичкового рахунку НОМЕР_2 Банком було перераховано кредитні кошти в сумі 70913грн. 07коп. на рахунок №2069100404021 в філії Одеська дирекція" АТ „Індекс-Банк" (отримувач ВКФ „Океан") з призначенням платежу: „надання кредиту № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року на погашення заборгованості за договором №118-О від 14.05.2008р. згідно рішення КК №97/4 від 07.08.2009р".

По меморіальному ордеру № 2 від 31.08.2009р. з позичкового рахунку НОМЕР_2 Банком було перераховано кредитні кошти в сумі 449284грн. 31коп. на рахунок № 2069100404021 в філії Одеська дирекція" АТ „Індекс-Банк" (отримувач ВКФ „Океан") з призначенням платежу: „надання кредиту № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року на погашення заборгованості за договором №118-О від 14.05.2008р. згідно рішення КК №97/4 від 07.08.2009р".

Всього банком на вищевказані рахунки ПП ВКФ „Океан" було перераховано 520197,38грн. кредитних коштів.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що згідно п. 2.11 кредитного договору № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року Позичальник зобов'язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати проценти за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів у валюті кредиту на рахунок НОМЕР_2. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку до моменту погашення кредиту, щомісячно у період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів дата надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту -не включається. При розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за фактичну кількість днів, в році 365. У разі прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Відповідно до розрахунків позивача станом на 25.10.2010р., за період користування Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 кредитними коштами з 31.08.2009р. по 25.10.2010р. за кредитним договором № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року відповідачу було нараховано строкові відсотки на загальну суму 161617,47 грн., які не були сплачені Позичальником.

Пунктом 5.4 кредитного договору № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року було узгоджено право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних процентів, комісій передбачених даним договором пені та штрафів, зокрема, якщо Позичальник порушує строки та/або суми повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій.

25.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АУЗ ФАКТОРИНГ" (Фактор) та Публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (Клієнт) укладено договір факторингу №18/10, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю „АУЗ ФАКТОРИНГ" зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ "Індустріально-експортний банк" за плату, а ПАТ "Індустріально-експортний банк" зобов'язався відступити ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ" право вимоги, визначене сторонами у реєстрі прав вимог. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №18/10 від 25.10.2010р. ПАТ "Індустріально-експортний банк" відступило ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ" право вимоги до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на суму заборгованості у загальному розмірі 681814,85 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року, що також засвідчується актом приймання-передачі розширеного реєстру боржників від 25.10.2010р.

Повідомленням від 25.10.2010р., у зв'язку з укладенням договору факторингу №18/10, ПАТ "Індустріально-експортний банк" було повідомлено Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 про відступлення права вимоги на суму заборгованості за кредитним договором 681814,85 грн. на користь ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ". В подальшому 08.11.2010р. повірений ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ" -ТОВ „Агенція по управлінню заборгованістю" (відповідно до договору доручення №26/09/09-1 від 26.09.2009р.) звернувся до відповідача в інтересах ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ" з письмовою вимогою про погашення кредитної заборгованості, яка була отримана відповідачем 16.11.2010р., що вбачається з копії поштового повідомлення про вручення (а.с.13 т.1).

В подальшому, як встановлено судом, ПАТ "Індустріально-експортний банк" було змінено найменування на Публічне акціонерне товариство „Креді Агріколь Банк", що вбачається з положень п. 1.2 Статуту товариства.

Відповідно до залучених до матеріалів справи розрахунків ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ" та ПАТ „Креді Агріколь Банк", а також даних виписки з банківського рахунку (а.с. 59- 135 т. 2) кредитна заборгованість Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 становить 681814,85 грн. та складається з 520197,38 грн. заборгованості за кредитом і 161617,47 грн. заборгованості по сплаті строкових відсотків за період з 31.08.2009р. по 25.10.2010р.

Таким чином, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 договірних зобов'язань, які витікають з кредитного договору № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року та набуттям ТОВ „АУЗ ФАКТОРИНГ" права вимоги до боржника на суму 681814,85 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що кредитних коштів не одержував і не надавав банку будь-яких документів про перерахування цих коштів на рахунки приватного підприємства ВКФ „Океан".

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Пунктом 2.1 Кредитного договору № 02/09/012Р від 31 серпня 2009 року Банк прийняв на себе зобов'язання відкрити позичковий рахунок НОМЕР_2 та рахунок для нарахування процентів № НОМЕР_1 для обліку нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 2.2. вищезазначеного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит за наявності у Банку вільних коштів і письмового запиту та при виконанні позичальником умов згідно п.п.1.3. та 3.1. даного договору.

Як встановлено вказаним пунктом договору, кредит може бути наданий:

- шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами

контрактів та договорів, які надані позичальником;

- шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника

НОМЕР_2 в філії Одеська дирекція" АТ „Індекс-Банк", МФО 388335 в межах суми, вказаної в 1.4. цього договору (520197,38грн.).

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази виконання Банком своїх зобов`язань за Кредитним договором у способи, передбачені цим договором. Зокрема, грошові кошти не перераховувались за реквізитами контрактів та договорів, оскільки ні письмового запиту, ні відповідних реквізитів контрактів щодо підстав для перерахування кредитних коштів на рахунок ПП ВКФ „Океан" -відповідачем банку не надавалось.

Також, кредитні кошти не перераховувались безпосередньо з позичкового рахунка на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 19-1 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" - меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статтею 26 вищевказаного Закону встановдлено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь

банку платника та/або третіх осіб.

Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування

отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають

бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо).

Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком .

Таким чином, по вищевказаним меморіальним ордерам, Банк самостійно в односторонньому порядку та без погодження з Позичальником (відповідачем по справі) та без одержання відповідних документів - перерахував кредитні кошти в сумі 520197,38грн. на рахунок Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Океан".

Суд звертає увагу, що умовами Кредитного договору не передбачалось його цільове призначення у вигляді направлення кредитних коштів на погашення заборгованості ПП ВКФ „Океан" по іншому кредитному договору.

За таких обставин, суд зазначає, що Банком, як стороною Кредитного договору, не були вчинені дії, передбачені умовами цього договору, внаслідок яких у відповідача могло б виникнути зобов`язання по поверненню кредиту, адже волевиявлення ФОП ОСОБА_2 щодо одержання ним кредитних коштів шляхом перерахування їх на рахунок іншої особи (ПП ВКФ „Океан") -ні самим Кредитним договором, ні відповідними запитами з посиланням на реквізити контрактів -не підтверджено.

Тобто, позивачем не надано доказів, підтверджуючих фактичне одержання кредитних коштів саме відповідачем після укладення Кредитного договору, або доказів надання відповідачем Банку необхідних реквізитів для перерахування цих коштів на рахунок іншої особи, підтверджуючих погодження ФОП ОСОБА_2 на таке перерахування.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України -зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено частиною 4 статті 612 ЦК України -прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора

Згідно частини 1 статті 613 ЦК України -кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Таким чином, відповідач не міг виконати свого зобов`язання перед Банком щодо погашення кредиту та процентів, оскільки кредитних коштів, у встановленому договором порядку -не одержував.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Тобто, для заміни кредитора у зобов`язанні або для відступлення факторові права грошової вимоги, в першу чергу між первісним кредитором і боржником має існувати власне саме зобов`язання або існувати грошова вимога, право вимоги яких може бути відступлено, відповідно до вищевказаних норми ЦК України.

Однак, як зазначалось вище, у відповідача зобов`язання щодо погашення кредиту і процентів перед банком -не виникло, що унеможливлювало відступлення Банком права вимоги позивачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю„АУЗ ФАКТОРИНГ"

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Повне рішення складено 14.11.2012р.

.

Суддя Демешин О.А.