Постанова

від 05.09.2012 по справі 3-29-13-11/17-425-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2012 р. Справа № 3-29-13-11/17-425-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 11.05.2012 у справі№ 3-29-13-11/17-425-2011 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" простягнення 681 814,85 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Ганношин О.А., - відповідача повідомлений, але не з'явився; - третьої особи повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2012 (суддя Д'яченко Т.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 (судді: Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.), задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (надалі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі відповідач/скаржник); за рішенням з відповідача стягнуто 681 814,85 грн.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 681 814,85 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що відповідач порушує умови кредитного договору №02/09/012Р від 31.08.2009 щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, що надає право позивачу відповідно до п. 5.4. кредитного договору, вимагати дострокового повернення кредитних коштів, та інших платежів за договором.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи дану справу, встановили, що 14.08.2009 відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявкою на отримання кредиту у сумі 520 197,38 грн. строком на 36 місяців.

31.08.2009 між відповідачем та Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" -третя особа у справі) був укладений кредитний договір №02/09/012Р (надалі договір).

Згідно з п.п. 2.1. та 2.2. договору банк прийняв на себе зобов'язання відкрити позичковий рахунок НОМЕР_1 та рахунок нарахованих процентів НОМЕР_2, а також надати позичальнику (відповідачу) кредит за наявності у банку вільних коштів і письмового запиту про надання шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та договорів, які надані позичальником або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 в філії Одеська дирекція АТ "Індекс-Банк", МФО 388335 в межах суми, вказаної у договорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій за результатами дослідження меморіальних ордерів №№1 та 2 від 31.08.2009, банком було перераховано відповідачу кредитні кошти у сумі 520 107,38 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в філії Одеська дирекція АТ "Індекс-Банк" з призначенням платежу: "надання кредиту №02/09/012Р від 31 серпня 2009 року на погашення заборгованості за договором №118-О від 14.05.2008 згідно рішення КК №97/4 від 07.08.2009р.".

25.10.2010 між позивачем та третьою особою у справі (банком) був укладений договір факторингу №18/10, відповідно до якого позивач зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження банку за плату, а третя особа зобов'язалась відступити позивачу право вимоги, визначене сторонами у реєстрі; відповідно до додатку №1 до договору факторингу №18/10 третя особа у справі відступила позивачу право вимоги до відповідача на суму заборгованості у загальному розмірі 681 814,85 грн., яка виникла на підставі кредитного договору №02/09/012Р від 31.08.2009, що також підтверджується актом приймання-передачі розширеного реєстру боржників від 25.10.2010.

25.10.2010 третя особа у справі повідомила відповідача про відступлення позивачу права вимоги на суму заборгованості за кредитним договором №02/09/012Р від 31.08.2009.

У зв'язку з порушенням відповідачем виконання умов кредитного договору №02/09/012Р від 31.08.2009, 08.11.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну за вказаним кредитним договором заборгованість, яка (вимога) залишилась без задоволення.

Як зазначили суди попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №02/09/012Р від 31.08.2009 у заявленому до стягнення розмірі, а тому, відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, позов підлягає задоволенню.

Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність у кредитному договорі №02/09/012Р узгоджених сторонами договору пунктів 2.1. та 2.2.

Відповідно до п. 2.1. договору банк зобов'язується відкрити позичковий рахунок НОМЕР_1 та рахунок нарахованих процентів НОМЕР_2 для обліку нарахованих процентів за користування кредитом відкритий в філії "Одеська дирекція" "Індекс-банк", МФО 388335.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит за наявності у банку вільних коштів і письмового запиту про надання та при виконанні позичальником умов згідно з п.п. 1.3. та 3.1. даного договору. Кредит може бути наданий:

- шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та договорів, наданих позичальником;

- шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 в філії "Одеська дирекція" АТ "Індекс-Банк", МФО 388335 в межах суми, вказаної в. п. 1.1. цього договору.

Отже, як вбачається із наведених вище умов договору, сторони кредитного договору узгодили порядок надання кредиту: - шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та договорів , наданих позичальником (тобто, у разі перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника, останній має надати контракти та договори із зазначенням відповідних реквізитів, на які перераховувати кошти) або -шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, визначений умовами кредитного договору, і, як вбачається з ч. 1 п. 2.2. кредитного договору, наданню кредиту має передувати, в тому числі, письмовий запит позичальника про надання кредиту; узгоджені сторонами умови кредитного договору кореспондуються із принципом свободи договору, що закріплений у ст. 627 ЦК України.

Таким, чином, перш ніж задовольняти позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, судам попередніх інстанцій слід було дослідити належним чином дотримання узгоджених сторонами умов та порядку надання кредиту.

В той же час, роблячи на підставі меморіальних ордерів №1 та №2 від 31.08.2009 висновок про перерахування банком відповідачу на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в філії Одеська дирекція АТ "Індекс-Банк" кредитних коштів у сумі 520 197,38 грн., суди попередніх інстанцій не дослідили узгоджених сторонами договору порядку та умов надання кредитних коштів, зокрема, чи мало місце з боку позичальника надання банку відповідного письмового запиту на отримання кредитних коштів у вказаній сумі, чи надавав позичальник реквізити контрактів та договорів на перерахування з його позичкового рахунку НОМЕР_1, відкритого в межах кредитного договору №02/09/012Р, на рахунки, зазначені в меморіальних ордерах №№1 та 2, а саме: НОМЕР_3 та НОМЕР_4, отримувачем за якими є ВКФ "Океан", при тому, що відповідач неодноразово як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду, звертав увагу судів попередніх інстанцій на невчиненні ним таких дій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновок судів про перерахування банком відповідачу на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в філії Одеська дирекція АТ "Індекс-Банк" кредитних коштів у сумі 520 197,38 грн., зроблений на підставі дослідження меморіальних ордерів №1 та №2 від 31.08.2009, є передчасним, адже вказані меморіальні ордери взагалі не містять вказаного судами попередніх інстанцій номера рахунку, що суперечить, зокрема, п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", відповідно до приписів якого, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій не дотримано наведених норм щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи, наслідком чого є скасування прийнятих у даній справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд, під час якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перевірити дотримання сторонами кредитного договору №02/09/012Р порядку та умов надання кредиту, використати усі процесуальні права, які надані суду і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 та рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2012 у справі № 3-29-13-11/17-425-2011 скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун