Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а-1670/9866/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р.Справа № 2а-1670/9866/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О. Д Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецтехмаш" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-1670/9866/11

за позовом Приватного підприємства "Спецтехмаш"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Спецтехмаш", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 р. №0000642301, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 13093,33 грн. з основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 21.10.2011 р. №893/23-32765119 щодо заниження ПП "Спецтехмаш" податкових зобов'язань по податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 13 093,33 грн. є хибними, а податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 р. №0000642301 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 094,33 грн. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Позивач вказує, що господарські операції з ТОВ "НПК "Ресурспром", на підставі яких було сформовано податковий кредит звітного періоду, що перевірявся, зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема належним чином оформленими податковими накладними. Відтак, на думку позивача, в діях ПП "Спецтехмаш" під час формування податкових зобов'язань по ПДВ відсутні порушення податкового законодавства.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ПП "Спецтехмаш" в результаті відносин з ТОВ "НПК "Ресурспром" протягом перевіряємого періоду штучно сформувало податковий кредит за рахунок взаємовідносин з ТОВ "НПК "Ресурспром" в результаті чого занизило податкові зобов'язання з ПДВ на суму 13 093,33 грн. Фактично у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що доводить нереальність задекларованих платником операцій за недійсними правочинами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Спецтехмаш".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19, 129 Конституції України, Податкового Кодексу України, ст.ст. 7, 9, 86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник Приватного підприємства "Спецтехмаш", надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні у м. Києві.

Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника позивача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом, оскільки не надано доказів на підтвердження поважності причини неприбуття в судове засідання. Колегія суддів визнала можливим перегляд справи за відсутністю відповідача.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Спецтехмаш" зареєстроване як юридична особа Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 29.04.2004 р. (ідентифікаційний код 32765119) та є платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №23606821 від 20.05.2004 р.) На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

З 10.10.2011 р. по 14.10.2011 р. на підставі наказу від 10.10.2011 р. №720 старшим державним податковим ревізором - інспектором сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб Гадяцької МДПІ згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України з урахуванням матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ "НПК "Ресурсопром" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП "Спецтехмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ "НПК "Ресурсопром", результати якої оформлено актом від 21.10.2011 р. №893/23-32765119.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 13 093,33 грн., у тому числі за січень 2011 року в сумі 3 983,33 грн., за лютий 2011 року в сумі 9 110,00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу ПП "Спецтехмаш" надало до Гадяцької МДПІ заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких висновок викладений в акті перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 21.10.2011 р. №893/23-32765119 Гадяцькою МДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 р. №0000642301, яким ПП "Спецтехмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 13 094,33 грн., у тому числі 13 093,33 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0000642301 від 09.11.2011 р. прийняте Гадяцькою МДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а отже є правомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом перевіряємого періоду формував податковий кредит, за наслідками взаємовідносин з ТОВ "НПК "Ресурсопром" (ідентифікаційний код 37148631).

02.12.2010 р. між ТОВ "НПК "Ресурспром" (продавець) та ПП "Спецтехмаш" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №17/1, за яким продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар.

02.12.2010 р. між ТОВ "НПК "Ресурспром" та ПП "Спецтехмаш" укладено додаткову угоду №1 до договору №17/1 від 02.12.2010 р., у відповідності до якої змінено п.4.1 даного договору та викладено його в наступній редакції: "Поставка товару здійснюється за рахунок продавця".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивач надав:

- податкову накладну від 07.02.2011 р. №110;

- накладну від 07.02.2011 р. №110;

- платіжні доручення від 11.02.0211 р. №17, від 17.02.2011 р. №1011 та від 14.03.2011 р. №1014;

- виписку по рахунках за період з 01.03.2011 по 01.03.2011 р.

Також 10.11.2011 р. між ТОВ "НПК "Ресурспром" (продавець) та ПП "Спецтехмаш" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №01, за яким продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар.

10.01.2011 р. між ТОВ "НПК "Ресурспром" та ПП "Спецтехмаш" укладено додаткову угоду №1 до договору №01 від 10.01.2011 р., у відповідності до якої змінено п.4.1 даного договору та викладено його в наступній редакції: "Поставка товару здійснюється за рахунок продавця".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивач надав:

- податкову накладну від 10.01.2011 р. №176;

- накладну від 10.01.2011 р. №176;

- платіжні доручення від 25.01.2011 р. №9, від 26.01.2011 р. №1010 та від 17.02.2011 р. №1012;

- виписку по рахунках за період з 09.03.2011 р. по 09.03.2011 р.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, а отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, натомість матеріали справи не містять товаросупроводжувальних документів, що підтверджували б фактичне відвантаження та транспортування товару.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі -Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень товарно-транспортна документація -комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Колегія суддів вказує, що відсутність доказів реального переміщення товару свідчить про неправомірність включення сум ПДВ за договором купівлі - продажу з ТОВ "НПК "Ресурспром" до податкового кредиту ПП "Спецтехмаш", а тому відсутність доказів реального вчинення господарської операції у свою чергу виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Разом з тим під час перевірки достовірності та правомірності віднесення сум ПДВ ТОВ "НПК "Ресурсопром", результати якої оформлені актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 06.06.2011 р. №791/231/37148631 (а.с. 122-143) встановлено, що фактично суб'єкт господарювання не знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул.Каховська, 37. За результатами перевірки встановлено, що правочини укладені з контрагентами ТОВ "НПК "Ресурспром" порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування ПДВ та податком на прибуток.

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Матеріали перевірки ТОВ "НПК "Ресурспром" направлені до ДПІ, на обліку в яких знаходяться контрагенти - покупця, зокрема і ПП "Спецтехмаш", для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України. За підсумками акта перевірки направлені запити на ДПІ за місцем реєстрації контрагентів які мали взаємовідносини з ТОВ "НПК "Ресурспром" в січні, лютому 2011 року для стягнення в дохід бюджету за операціями, що встановлені як нікчемні.

Колегія суддів зазначає, що позивач не надав належних доказів реальності постачання придбаного товару, а накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товару, зазначеного у вказаних накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження та, відповідно, не формував податкові зобов'язання.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж та поставка мали місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у продавця ТОВ "НПК "Ресурспром" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів від ТОВ "НПК "Ресурспром" та їх використання у господарській діяльності, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо заниження ПП "Спецтехмаш" податкового зобов'язання в розмірі зазначеному в акті перевірки.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0000642301 від 09.11.2011 р. прийняте Гадяцькою МДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак позовні вимоги ПП "Спецтехмаш" задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року по справі № 2а-1670/9866/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецтехмаш" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-1670/9866/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2012 р.