Постанова

від 20.06.2012 по справі 41/163

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 41/163 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. Гольцової Л.А., Губенко Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргиОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 12.12.2011 Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі№ 41/163 господарського суду міста Києва за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" до відповідачаГоловного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_9 провизнання недійсним свідоцтва про право власності від 07.06.2007р. серія САВ № 283076 за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_5, дов.від 09.06.2011, б/н

відповідача: не з'явилися

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, дов.від 07.10.2010 № 2108

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 07.06.2007 серія САВ № 283076.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 у справі №41/163 (суддя Спичак О.М.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_9.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2011 у справі №41/163 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі №41/163 (колегія суддів у складі: Шипка В.В. - головуючого судді, суддів Борисенко І.В., Ільєнок Т.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі №41/163, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 №26 було проведено перерозподіл власності між міською власністю та власністю районів у АДРЕСА_1 віднесено до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до пункту 165 додатку 11 до рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" до об'єктів комунальної власності Шевченківського району було включено житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 1501,42 кв.м.

Рішенням Шевченківської районної в м. Києві ради "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" нежиле приміщення загальною площею 125,5 кв.м. по вул. Велика Житомирська в м. Києві було затверджено на приватизацію.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва про надання права власності на нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1 (Літера А) від 07 червня 2007 року №713-В, зареєстрованим в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 08.08.2007, про що зроблено запис в реєстровій книзі №156п-10 за номером № 8483п, було надано право власності на підвальне приміщення.

07.06.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення загальною площею 125,50 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Літера А), серія САВ № 283076 територіальній громаді Шевченківського району міста Києва.

13.08.2007 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (продавець) та приватним підприємством фірмою "Магістр" (покупець) було укладено договір купівлі -продажу нежилого приміщення, згідно якого продавець продав покупцю нежиле приміщення площею 125, 5 кв.м. за адресою : м. Київ, АДРЕСА_1 (літера А).

31.10.2007 між приватним підприємством фірма "Магістр" (продавець) та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, згідно якого продавець по цьому договору передав покупцю нежилі приміщення з № 1 по № 8 (грипи приміщень №29) площею 125,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (літера А).

24.01.2008 між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) було укладено договір купівлі - продажу нежилих приміщень, за умовами якого продавець продав покупцю нежилі приміщення, площею 125,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (літера А) в м. Києві.

Господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №8/129 від 04.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 07.10.2007 року № 713-В "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна".

Також, рішенням господарського суду м. Києва по справі №6/157 від 21.07.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 у цій справі, визнано недійсними рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва" (п. 165 додатку 11) в частині включення до об'єктів комунальної власності Шевченківського району житлового будинку № 27 по вул. Житомирській в місті Києві, загальною площею 1501,42 кв.м. та рішення Шевченківської районної ради №91 від 30.10.2006 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26.04.2007 № 204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" в частині затвердження на приватизацію нежилого приміщення загальною площею 125,5 кв.м. по вул. В. Житомирська, 27 в місті Києві.

Предметом спору, що виник між сторонами, є матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежилі приміщення, загальною площею 125,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 (літера А), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.06.2007.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач послався на те, що спірне свідоцтво було видано незаконно, оскільки нежилі приміщення, загальною площею 125,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 (літера А) відносяться до допоміжних приміщень та належать мешканцям будинку.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності не відповідають способам захисту прав, передбачених чинним законодавством; спірне свідоцтво не породжує жодних прав та обов'язків, оскільки рішення, що були підставою для видачі спірного свідоцтва про право власності визнані судом недійсними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом. Зокрема, вказаною нормою передбачено визнання недійсним лише правочину.

В силу статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Видача свідоцтва про право власності передбачена у п.6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому, БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій підставно зазначили, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності не відповідають способам захисту прав, передбачених законодавством, оскільки саме по собі свідоцтво не є правовстановлюючим документом, а тому дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст.111 5 , 111 7 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 у справі № 41/163 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Н. Губенко