Рішення

від 18.06.2012 по справі 1/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.12 р. Справа № 1/167

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк

про стягнення 8 024 441 грн. 77 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Філатов А.О.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 08.09.2010р. по 21.09.2010р.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №010/05/00172 від 14.04.2008р. в розмірі 8 024 441 грн. 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №010/05/00172 від 14.04.2008р. та додаткових угод до нього.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.08.2010р. порушив провадження у справі № 1/167.

Відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з порушенням Ворошиловським районним судом міста Донецька кримінальної справи у відношенні директора ТОВ „Мекрос". Клопотання судом залишено без задоволення.

Ухвалою від 21.09.2010р. зупинено провадження по справі до розгляду справи №1/191пд.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 01.06.2011р. справу №1/167 було передано на повторний автоматичний розподіл, в зв'язку з тим, що суддю Азарову З.П. було обрано на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду. Справу передано судді Курило Г.Є.

13.06.2012р. позивач до канцелярії суду надав письмові пояснення по справі №605-120-1-27/480 від 13.06.2012р., відповідно до яких останній просить суд припинити провадження по справі №1/167.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, поважних причин не виконання ухвал суду не надано, тому справа розглядається за наявними в неї доказами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

27.04.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Донецької обласної дирекції (правонаступником якого є позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мекрос" (позичальником, відповідачем) була укладена Генеральна кредитна угода №010/08-3/0299, відповідно до якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в рамках цієї Генеральної угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими кредитами не повинен перевищувати суму 2 500 000 грн. 00 коп.

В рамках генеральної кредитної угоди № 010/08-3/0299 від 27.04.2006р. був укладений кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. (кредитний договір), між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції (правонаступником якого є позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мекрос" (позичальник, відповідач), за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 990 000,00 доларів США, але не більше суми еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. на дату укладення цього договору, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору, сплатити 13% річних за користування ним та комісії.

10.10.2008р. між кредитором та позичальником укладено додаткову угоду №010/05/00172/1 до кредитного договору від 14.04.2008р. №010/05/00172, згідно якої кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. Вказаною угодою були змінені відсоткові ставки річних за надання коштів у національній валюті -19% річних, у доларах США -13% річних.

Додатковою угодою № 010/05/00172/2 від 26.01.2009р. до кредитного договору від 14.04.2008р. №010/05/00172 змінено відсоткові ставки річних за користування коштами у національній валюті -21% річних, у доларах США - 13% річних.

На виконання кредитного договору позивачем в порядку, передбаченому цим договором, надано відповідачу кредит, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача в зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором №010/05/00172 від 14.04.2008р.:

- 7 360 056грн.47коп. - борг по кредиту;

- 276 872грн.67коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 360 945 грн. 21 коп. - пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості;

- 7928 грн. 38 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом,

- 18639 грн. 04 коп. - пеня за порушення терміну погашення за графіком.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між позивачем та відповідачем кредитному договорі №010/05/00172 від 14.04.2008р.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 28.09.2011р. скасовано рішення господарського суду Донецької області по справі № 1/191пд від 30.05.2011 р.; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекрос", м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції м. Донецьк задоволені та визнано недійсним кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообов'язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт недійсності кредитного договору №010/05/00172 від 14.04.2008р. не може бути спростований за умови чинності постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2011р., по справі № 1/191пд.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи, що кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р., яким позивач обґрунтовує виникнення у відповідача перед позивачем зобов'язань, визнаний судом недійсним, він не створює для відповідача ніяких обов'язків, окрім тих, які пов'язані з його недійсністю, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, судом відмовляється в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м.Донецьк, про стягнення 8 024 441 грн. 77 коп.

13.06.2012р. позивач до канцелярії суду надав письмові пояснення по справі №605-120-1-27/480 від 13.06.2012р., відповідно до яких останній просить суд припинити провадження по справі №1/167 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк, про стягнення 8 024 441 грн. 77 коп., оскільки вже існує рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. по справі №19/130пн, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк, про зобов'язання повернути в натурі кошти в розмірі 915 595,42 доларів США та 122 000,00 грн., задоволені у повному об'ємі, тобто є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2011р. по справі №19/130пн позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк, про зобов'язання повернути в натурі кошти в розмірі 915 595,42 дол.США та 122 000,00 грн. - задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк, повернути на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", м.Київ грошові кошти в сумі 915 595,42 дол.США та 122 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог по справі №19/130пн позивач посилався на те, що кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р. визнано недійсним, тому позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання повернути йому в натурі одержані за недійсним правочином грошові кошти, тобто з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідно до позовної заяви позивача по справі №1/167 підставами позову є невиконання відповідачем умов кредитного договору №010/05/00172 від 14.04.2008р. та додаткових угод до нього, щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій.

Оскільки у справі №1/167 та у справі №19/130пн підстави позову не співпадають, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про припинення провадження по справі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню позивача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 20, 22, 33, 35, 34, 43, 47, 49, 75, 77, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос", м. Донецьк, про стягнення 8 024 441 грн. 77 коп.

У судовому засіданні 18.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 22.06.2012р.

Суддя Курило Г.Є.