1/167
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2009 № 1/167
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Пелішенко Ю.О. - представник за довіреністю,
від відповідача: Луцюк С.С., Силенко В.А. – представники за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго”
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2009
у справі № 1/167 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Азовські мастила і оливи”
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго”
про стягнення 307,99 грн.
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2009 року позивач звернувся з позов про стягнення з відповідача 161,70 грн. – основного боргу за Договором комісії №44/1-37 від 21.05.2008р., 15,31 грн. – пені, 130,98 грн. – фіскальної пені та судових витрат.
В процесі розгляду даної справи у суді першої інстанції позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 161,70 грн. – основного боргу, 146,29 грн. – пені, 102,00 грн. – державного мита та 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 41).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором комісії №44/1-37 від 21.05.2008р. не виконані належним чином зобов'язання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 р. у справі №1/167 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 42, 47, 33, 34, 43, 53, 93, 104 ГПК України, ст.ст.1012, 1014 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976р..
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Встановлено, що 21.05.2008р. між позивачем, як комітентом, та відповідачем, як комісіонером, був укладений договір комісії №44/1-37 (далі – Договір), відповідно до умов якого комісіонер зобов'язався за дорученням та за рахунок комітента укласти від свого імені в інтересах позивача зовнішньоекономічний контракт з третьою особою (покупцем) на поставку в СРВ на умовах CIF порт Хайфонг (в редакції Incoterms 2000) турбінного мастила ТП-30 (далі – Товар), що виробляє позивач, узгоджена вартість котрого складає 72 542,02 доларів США.
Так, на виконання умов Договору відповідачем було укладено із EEMC-eguipment for power network compani limited (Vinaelectro) (далі – третя особа) зовнішньоекономічний контракт №44/8-39 від 22.05.2008р., ціна якого склала 72 542,02 доларів США (далі – Контракт).
Відповідно до п.3.1 Договору всі кошти у сумі відвантаження, котрі надійшли по Контракту від третьої особи до відповідача, перераховуються останнім шляхом банківського переводу на поточний валютний рахунок позивача.
З тверджень відповідача випливає, що отримані від третьої особи кошти в розмірі 72521,02 дол. США в повному обсязі перераховані на рахунок позивача. Решта ціни зовнішньоекономічного контракту – 21 дол. США відповідно до п.4.2 Контракту стягнуто як комісійну плату баком Deutsche Bank Trust Company Americas, що є банком кореспондентом банку відповідача.
Дана обставина не заперечувалась позивачем.
Пунктом 8.1.3 Договору сторони погодили, що комітент приймає на себе та виконує за свій рахунок всі зобов'язання комісіонера перед третьою особою по зовнішньоекономічному контракту.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Дана стаття кореспондується з нормами ст..ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1024 Цивільного кодексу України комісіонер має право на відшкодування, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Таким чином, з огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що є помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору комісії №44/1-37 від 21.05.2008р., оскільки комісійна плата в розмірі 21 долар США була стягнута банком кореспондентом банку відповідача.
Такий висновок місцевого суду не відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, позивачем не надано.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, яким повністю задоволені позовні вимоги, - скасуванню, в позові слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго” на рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року у справі №1/167 скасувати.
3. В позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Азовські мастила і оливи” (71114, м.Бердянськ, Запорізька обл.., вул. Шаумяна 2, код ЄДРПОУ 00152365, р/р 26004301160248 в АК ПІБ м.Бердянська, МФО 313117) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго” (04080, м.Київ, вул. Фрунзе 85, код ЄДРПОУ 19480600, р/р 26008300006593 в АКБ „Форум”, МФО 322948) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 51,00 грн..
5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
6. Матеріали справи №1/167 направити до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5068484 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коршун Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні