Рішення

від 19.06.2012 по справі 1/234/09-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 1/234/09-НР

Позивач Приватне акціонерне товариство "Альба Україна",

вул. Шевченка100, м. Бориспіль, Київська обл., 08300

Відповідач Фізична особа -підприємець

ОСОБА_3,

АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору, Акціонерне товариство закритого типу "Джоббер-Мед"

на стороні відповідача: пров. Транспортний, 9, м. Миколаїв, 54021

Суддя Дубова Т. М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_4 довіреність № 2027 від 16.08.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА_5 довіреність №606 від 31.05.2012 р.

Від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості у сумі 39254,93 грн.

Розглянувши матеріали справи згідно ст. 75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар по договору № 35х/01-07 від 02.01.2007 р. в сумі 39 254, 94 грн.

09.02.10 р. позивач надав доповнення до позовної заяви, відповідно до яких, зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 39 254,93 грн. за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу № 35х/01-07 від 02.01.2007р. (лікарські засоби та вироби медичного призначення) в період з 22.01.2007р. по 05.03.2009р. на суму 914162,26 грн. і сплаченого у сумі 874907,33 грн. ( том 2, а.с. 9-10).

07.02.11 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 39254,93 грн. боргу на підставі договору купівлі-продажу № 35х/01-07 від 02.01.2007р. за період з 25.09.07 р. по 05.03.09 р. , посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, п. 5.2 договору від 02.01.07р. , оскільки розрахувався за поставлений товар частково, неоплаченим є товар, поставлений в період з 25.09.07р. по 05.03.09р. в сумі 39 524,93 грн. за накладними, що перелічені в заяві про уточнення позовних вимог від 07.02.11р. (т.4 а.с.115-117).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували викладені в позові обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:

02 січня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №35х/01-07, за умовами якого позивач зобов'язувався передати (поставити) лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору № 35х/01-07 від 02.01.2007 року, товар повинен був передатися за найменуванням та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що були описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Згідно п. 2.1 договору, постачання товару здійснюється товарними партіями, термін поставки кожної партії товару визначається сторонами шляхом узгодження заказу покупця.

Ціна за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних. Сума договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов договору, і визначається шляхом складання сум товарних партій, визначених у видаткових накладних (п.п.2.4, 2.5 договору).

Відповідач проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі протягом 45 календарних днів, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних (п.п.5.1, 5.2 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивачем було надано видаткові та податкові накладні, а також акт звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.07 р. по 22.04.09 р.(т.3 а.с.87-108), з якого вбачається, що за даними позивача вартість поставленого товару складає 921577,11 грн., сума оплаченого відповідачем товару - 882322,18 грн.

За даними відповідача в цьому акті звірки визначено, що позивач поставив товар на суму 914162,26 грн., а оплачено за поставлений товар 984584,64 грн. (том 3, а.с. 87 -108). Тобто, при складенні цього акту відповідач вважав, що за позивачем рахувалась заборгованість в сумі 70422.38грн.

Ухвалою від 22.03.11 р. Одеський апеляційний господарський суд в ході розгляду апеляційної скарги призначив судову бухгалтерську експертизу, з метою визначення вартості поставленого товару за договором № 35х/01-07 від 02.01.07 р. за період з 02.01.07 р. по 05.03.09 р. та його оплату відповідачем по кожній накладній окремо з урахуванням умов п.5.5 зазначеного договору та заяви відповідача про взаємозалік від 03.06.09 р. (том 1 а.с.214), а також загальну суму оплаченого товару.

Згідно із висновком судово-економічної експертизи №4905-4948 за наданими документами, вартість товару позивача, поставленого за договором №35х/01-07 від 02.01.07 р. за період з 02.01.07 р. по 05.03.09 р. складає 914162,27 грн., з яких:сума 201582,73 грн. документально підтверджена видатковими накладними, як це передбачено умовами договору №35х/01-07 від 02.01.07 р.; а сума 712579,54 грн. прийнята експертом при умові, що зазначені у податкових накладних позивача дані про вартість товару, поставленого відповідачу, будуть підтверджені документами, що засвідчують передачу такого товару відповідачу.

Також за висновком судової економічної експертизи відповідач у спірний період за договором №35х/01-07 від 02.01.07 р. сплатив за поставлений товар 735690,65 грн. Вказана сума експертом визначена з урахуванням всіх наданих відповідачем платіжних документів, а також заяви про взаємозалік від 03.06.09 р. (т.15 а.с.28).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений йому позивачем товар (в разі доведеності поставки на загальну суму 914162,27 грн.) у спірний період за договором №35х/01-07 від 02.01.07 р. повинна складати 178471,61 грн. Проте, як зазначалось вище, позивач вважає, що сума, сплачена відповідачем складає 882322,18 грн.

На вимогу експерта щодо надання документів первинного бухгалтерського обліку позивачем надано акт № 1 від 21.03.11 про вилучення для знищення документів за період з 22.01.07 до 5.03.09 (т.6 а.с.1-30).

В судовому засіданні, яке відбулось 05.06.12 було оголошено перерву для надання позивачем документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують поставку продукції на суму 712579.54грн., а саме: докази узгодження заказу, видаткові накладні .

Натомість позивач надав акт № 179 від 26.01.12 про вилучення для знищення документів за 2008р.

Отже, згідно визначених актів позивачем під час розгляду справи були знищені документів первинного бухгалтерського обліку та не надано суду докази узгодження заказу сторонами, видаткові накладні, що підтверджують поставку позивачем та отримання відповідачем товару (лікарських засобів та виробив медичного призначення) на суму 712579,54 грн. на умовах договору за спірний період.

З викладеного слід, що позивачем не доведено факту поставки відповідачу товару в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв.наказом Мінфіну України № 99 від 24.05.95, згідно яких первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач не довів належними доказами свої позовні вимоги, суд не вбачає підстав для задоволення позову, тому в позові слід відмовити, а судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 21.06.2012 р.

Суддя Т.М.Дубова