Постанова

від 20.06.2012 по справі 6/5005/2921/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 року Справа № 6/5005/2921/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від третьої особи 1: ОСОБА_1, паспорт серія АЕ № НОМЕР_1

ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 15.15.12

ОСОБА_3, представник, дов. № б/н від 23.05.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012р. по справі № 6/5005/2921/2012

за первісним позовом приватного підприємства "ДРАФТ СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "ЧДМ-ФАРМ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

Третя особа -1: ОСОБА_1 , м. Дніпропетровськ

Третя особа -2: комунальне підприємство "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання договору неукладеним та зобов`язання вчинити певні дії

та

за зустрічним позовом приватного підприємства "ЧДМ-ФАРМ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до приватного підприємства "ДРАФТ СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1 : ОСОБА_1 , м. Дніпропетровськ

Третя особа-2 : комунальне підприємство "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження секретаря судової палати від 15.06.2012р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012р. по справі № 6/5005/2921/2012 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого (доповідач) судді Антонік С.Г., суддів Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою суду від 18.06.2012р. даною колегією суддів апеляційна скарга ОСОБА_1 прийнята до провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012р. по справі № 6/5005/2921/2012 ( суддя Коваленко О.О.) у задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визнано Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «ЧДМ-ФАРМ», дійсним.

Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з: 2-х кімнат: 1-а кімната - 11.6 кв.м., 2-а кімната - 17,4 кв.м., кухня - 7.1 кв.м., вбиральня - 3,6 кв.м., коридор - 7,2 кв.м. квартира обладнана балконом - 0.3 кв.м. Загальна площа квартири - 47,6 кв.м.. житлова площа - 29,0 кв.м., за Приватним підприємством «ЧДМ-ФАРМ».

Рішення суду мотивовано тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 28.02.2012 року, яке вступило в законну силу, було встановлено факт, що відповідач ПП «ДРАФТ СЕРВІС" є власником квартири АДРЕСА_1 та у зв'язку з чим зустрічний позов задоволено частково, а в задоволенні первісного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, третя особа-1 - ОСОБА_1

звернулась з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права , на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012р.

В своїй апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що:

- єдиною власницею квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заповіту про спадщину від 2904.2011 року, посвідченого 05.04.2012 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано в реєстрі за №1025 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 680 є вона - ОСОБА_1;

- позивачем за первісним позовом та Позивачем за зустрічним позовом, в порушення вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, не було надано суду доказів надіслання Третій особі-1 копії позовної заяви та зустрічного позову та доданих до цих позовів документів листом з описом вкладення.

- посилаючись на статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що позовна заява разом з зустрічною позовною заявою підлягає поверненню;

- зустрічна позовна заява повинна була розглядатися в порядку цивільного судочинства у місцевому районному суду за місцем реєстрації належного відповідача;

- відповідачем в судовому засіданні на підставі ст. ЗЗ ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог;

- в матеріалах справи № 6/5005/2129/2012 відсутні жодні докази, які б підтвердили право власності ПП «ЧДМ-ФАРМ»на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

-правочин, який начебто укладений між Відповідачем та ОСОБА_4 відсутній у реєстрі правочинів. Таким чином, Відповідач не є власником квартири, а тому не має права реєструвати за собою право власності та укладати договори купівлі-продажу майна, яке йому не належить. Договір купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2010 року у Відповідача відсутній, докази передачі грошей ОСОБА_4 відсутні. Згідно з матеріалів інвентаризаційної справи КП «ДМБТІ»право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1;

- в матеріалах справи № 6/5005/2129/2012 відсутні жодні банківські виписки про оплату за договором купівлі-продажу квартири. У рішенні господарського суду є помилки, щодо сторін, які укладали договір купівлі продажу квартири;

- в рішенні суду помилково зазначено, що третя особа-1 подавала клопотання про розгляд без її участі, хоча такого клопотання Третя особа-1 не подавала.

- суд приймаючи до уваги Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 28.02.2012 року зазначає, що власником оспорюваної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2010 року між Відповідачем та Третьою особою-1, проте на той час Третя особа-1 навіть не вступила у права спадкування, тому цей договір не міг бути укладеним;

- суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Посилається на ч.І ст.209, ч.І ст. 219 , ст..657 ЦК України;

- договір купівлі-продажу спірної квартири, згідно слів Відповідача оформлений у простій письмовій формі в силу положень ст.ст. 640, 657 ЦК України не є укладеним, тому не може бути визнаний дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, а відповідно відсутні й правові підстави для визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом вказаного правочину.

В судовому засіданні третя особа та її представники підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а рішення господарського суду скасувати і прийняти нове, яким в зустрічному позові відмовити.

Позивач, відповідач та третя особа -2 за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу не надали. Своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Приватне підприємство «Драфт Сервіс»звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПП «ЧДМ-ФАРМ», третя особа-1 ОСОБА_1, тертя особа-2 КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05.03.2010року між Приватним підприємством "ДРАФТ СЕРВІС" та Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ" припиненим.

Визнати договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Приватним підприємством "ДРАФТ СЕРВІС" та Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ" таки, який не був укладений.

Заборонити Комунальному підприємству "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ проводити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при виконанні умов Договору позивач дізнався, що відповідач не є і не може стати власником даної квартири оскільки третя особа-1 ОСОБА_1 на підставі заповіту про спадщину від 29.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, вважає себе власницею даної квартири і має намір вступити в спадщину. Позивач направляв відповідачу лист про припинення договору, однак відповідач наполягає на виконанні умов договору.

ПП «ЧДМ-ФАРМ»у свою чергу звернулося до суду з зустрічним позовом в якому просив суд:

- визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 такою, що не входить до складу спадщини за заповітом ОСОБА_1;

- визнати Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «ЧДМ-ФАРМ», дійсним;

- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 складається з: 2-х кімнат: 1-а кімната - 11.6 кв.м., 2-а кімната - 17,4 кв.м., кухня - 7.1 кв.м., вбиральня -3,6 кв.м., коридор - 7,2 кв.м. квартира обладнана балконом - 0.3 кв.м. Загальна площа квартири - 47,6 кв.м.. житлова площа - 29,0 кв.м., за Приватним підприємством «ЧДМ-ФАРМ»;

- зобов'язати Комунальне підприємство Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за власником Приватним підприємством «ЧДМ-ФАРМ»квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: 2-х кімнат: 1-а кімната - 11.6 кв.м., 2-а кімната - 17,4 кв.м., кухня - 7.1 кв.м. вбиральня - 3,6 кв.м., коридор - 7,2 кв.м., квартира обладнана балконом - 0.3 кв.м. Загальна площа квартири - 47,6 кв.м., житлова площа - 29,0 кв.м.

Позовні вимоги ПП «ЧДМ-ФАРМ»обґрунтовує тим, що воно є власником квартири на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 10.12.2010р. між ним та колишньою власницею квартири -ОСОБА_4 Однак при зміні керівництва деякі документи були втрачені і на даний час немає можливості надати зазначений договір. Доказом того, що ПП «ЧДМ-ФАРМ»є єдиним власником квартири є рішення Жовтневого райсуду від 28.02.2012р., яке набрало законної сили і не оскаржувалось.

Що стосується первісного позову, то колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду. яким в задоволенні відмовлено але з інших підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис міститься у ст.20 ГК України.

Ні вищенаведеними нормами права ні жодним законом не встановленого такого права захисту як визнання договору припиненим та неукладеним.

Тому, позивачем за первісним позовом не правильно обрано спосіб захисту.

Згідно ч.6 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.

Крім того, проаналізувавши договір купівлі-продажу квартири від 05.03.2012р., укладений між ПП «ЧДМ-ФАРМ» та ПП «Драфт-Сервіс», колегія суддів дійшла висновку, що він фактично є попереднім договором, оскільки сторони погодили, що продавець протягом 10 днів зобов'язується зареєструвати за собою право власності на предмет договору, після повного розрахунку та надання продавцем свідоцтва про право власності нотаріально посвідчити договір, протягом 60 календарних днів з моменту укладання даного договору узгодять всі істотні умови договору купівлі-продажу, які не визначені в даному попередньому договору (п.п.4, 5, 9 Договору).

Наслідки виконання або невиконання попереднього договору передбачені ст..635 ЦК України та ст.182 ГК України.

Оскільки оспорюваний договір є попереднім договором, позивачем неправильно обрано спосіб захисту, то з цих підстав у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову, то колегія суддів не погоджується в рішенням господарського суду в цій частині і вважає, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Визнаючи договір купівлі-продажу оспорюваної квартири від 10.12.2010р. дійсним, та визнаючи за позивачем право власності на квартиру, господарський суд послався лише на рішення Жовтневого райсуду, яким встановлено, що ПП «ЧДМ-ФАРМ»є власником квартири, як на рішення, яким встановлені факти, що не потребують доказування.

Такий висновок суду є помилковий у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст..35 ч.4 ГК України, рішення суду з цивільної справи, що набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012р. по справі №412/1502/2012 не вирішувалося питання про право власності і суд не приймав про визнання права власності за позивачем. В описовій частині рішення суд зазначив, що між ПП «ЧДМ-ФАРМ»та ОСОБА_4 був укладений 10.12.2010р. договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір укладений з додержанням нотаріальної форми. З цих підстав Жовтневий райсуд робить висновок, що ПП «ЧДМ-ФАРМ»є власником квартири.

Однак, визнаючи договір дійсним з цих підстав, господарський суд не звернув уваги на вимоги діючого законодавства.

Згідно ст.. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

А ч.3. ст..640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, договір купівлі-продажу квартири є укладеним з моменту державної реєстрації, наявність лише нотаріального посвідчення не робить договір укладеним.

Відповідно до ч.2 п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Зважаючи, що предметом зустрічного позову є договір купівлі-продажу, господарським судом не витребувано даний договір, не дана йому оцінка на відповідність вимогам закону.

В матеріалах справи відсутній договір, який просить визнати дійсним ПП «ЧДМ-ФАРМ». Позивачем за зустрічним позовом не надано жодних належних та достатніх доказів які б свідчили про укладання договору купівлі-продажу з ОСОБА_4 10.12.2010р. та, що договір був укладений з додержанням нотаріальної форми та зареєстрований.

Крім того, як вже зазначалося вище договір купівлі-продажу квартири взагалі не може бути визнаний судом дійсним, оскільки потребує не тільки нотаріального посвідчення, а й державній реєстрації. А суду надано законом право визнавати дійсними лише договори які підлягають нотаріальному посвідченню і не підлягають державній реєстрації.

За таких обставин вимоги ПП «ЧДМ-ФАРМ»про визнання договору дійсним не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дана стаття надає право звернення до суду саме власнику майна.

Згідно ст..328 ЦК України. право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В матеріалах справи відсутні, а ПП «ЧДМ-ФАРМ»не надано жодних доказів, які б підтверджували його право на оспорювань квартиру. Тому господарський суд безпідставно визнав за позивачем право власності на квартиру. В цій частині позову слід відмовити.

Що стосується вимог зобов'язати Комунальне підприємство Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за власником Приватним підприємством «ЧДМ-ФАРМ»квартиру то вони не підлягають задоволенню, оскільки позов заявлено до ПП «Драфт Сервіс», а КП ДМБТІ не є відповідачем по справі.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного та зустрічного позову відмовити.

Витрати з судового збору за подання апеляційної скрги покласти на ПП «ЧДМ-ФАРМ»

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012р. по справі № 6/5005/2921/2012 скасувати. Прийняти нове рішення.

В задоволенні первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «ЧДМ-ФАРМ»(м.Павлоград, вул. Комарова,15/47) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_4) 3000 грн. витрат на судовий збір.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 21.06.2012р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.В.Чоха

---

Л.О.Чимбар