Постанова

від 29.08.2012 по справі 6/5005/2921/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р. Справа № 6/5005/2921/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЧДМ-ФАРМ" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. у справі№ 6/5005/2921/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПриватного підприємства "ДРАФТ СЕРВІС" доПриватного підприємства "ЧДМ-ФАРМ" треті особиОСОБА_4; Комунальне підприємство "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації" провизнання договору неукладеним та зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ЧДМ-ФАРМ" доПриватного підприємства "ДРАФТ СЕРВІС" треті особиОСОБА_4; Комунальне підприємство "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників: позивача:не з'явилися відповідача:не з'явилися третьої особи-1:ОСОБА_5 третьої особи-2:не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012 р. (суддя Коваленко О.О.) у справі № 6/5005/2921/2012 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу квартири від 10.12.2010 р. дійсним та визнано право власності на оскаржувану квартиру.

Рішення суду мотивовано тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012 року, яке вступило в законну силу, було встановлено факт, що відповідач ПП "ДРАФТ СЕРВІС" є власником квартири НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та у зв'язку з чим зустрічний позов задоволено частково, а в задоволенні первісного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського від 20.06.2012 р. (судді: С.Г. Антонік, Л.В. Чоха, Л.О. Чимбар) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "ЧДМ-ФАРМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в сили рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Драфт Сервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПП "ЧДМ-ФАРМ", третя особа-1 ОСОБА_4, тертя особа-2 КП "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації" про: 1) визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1., укладеного 05.03.2010 р. між Приватним підприємством "ДРАФТ СЕРВІС" та Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ" припиненим. 2) Визнання договіру купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1., укладений між Приватним підприємством "ДРАФТ СЕРВІС" та Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ" таким, що не був укладений. 3) Заборонити Комунальному підприємству "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ проводити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при виконанні умов Договору позивач дізнався, що відповідач не є і не може стати власником даної квартири, оскільки третя особа-1 ОСОБА_4 на підставі заповіту про спадщину від 29.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6, вважає себе власницею даної квартири і має намір вступити в спадщину. Позивач направляв відповідачу лист про припинення договору, однак, відповідач наполягає на виконанні умов договору.

ПП "ЧДМ-ФАРМ" у свою чергу звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому просило суд:

- визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1. такою, що не входить до складу спадщини за заповітом ОСОБА_4;

- визнати Договір купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 від 10.12.2010 р., укладений між ОСОБА_7 та Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ", дійсним;

- визнати право власності на квартиру НОМЕР_1 за Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ";

- зобов'язати Комунальне підприємство Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за власником Приватним підприємством "ЧДМ-ФАРМ" відповідну квартиру.

Позовні вимоги ПП "ЧДМ-ФАРМ" обґрунтовує тим, що воно є власником квартири на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 10.12.2010 р. між ним та колишньою власницею квартири -ОСОБА_7 Однак при зміні керівництва деякі документи були втрачені і на даний час немає можливості надати зазначений договір. Доказом того, що ПП "ЧДМ-ФАРМ" є єдиним власником квартири є рішення Жовтневого райсуду від 28.02.2012 р., яке набрало законної сили і не оскаржувалось.

Що стосується первісного позову, то суди обгрунтовано відмовили в його задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис міститься у ст.20 ГК України.

Враховуючи наведене, висновок судів щодо неправильного обрання позивачем за первісним позовом способу захисту, є правильним.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, договір купівлі-продажу квартири від 05.03.2012 р., укладений між ПП "ЧДМ-ФАРМ" та ПП "Драфт-Сервіс", колегія суддів дійшла висновку, що він фактично є попереднім договором.

Що стосується зустрічного позову, то суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з рішенням місцевого господарського суду в цій частині і в задоволенні зустрічного позову відмовив.

Визнаючи договір купівлі-продажу оспорюваної квартири від 10.12.2010 р. дійсним, та визнаючи за позивачем право власності на квартиру, господарський суд послався лише на рішення Жовтневого районного суду, яким встановлено, що ПП "ЧДМ-ФАРМ" є власником квартири, як на рішення, яким встановлені факти, що не потребують доказування.

Такий висновок місцевого господарського суду є помилковим у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.35 ч.4 ГК України, рішення суду з цивільної справи, що набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012 р. по справі № 412/1502/2012 не вирішувалося питання про право власності і суд не приймав про визнання права власності за позивачем. В описовій частині рішення суд зазначив, що між ПП "ЧДМ-ФАРМ" та ОСОБА_7. був укладений 10.12.2010 р. договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір укладений з додержанням нотаріальної форми. З цих підстав Жовтневий райсуд робить висновок, що ПП "ЧДМ-ФАРМ" є власником квартири.

Однак, визнаючи договір дійсним з цих підстав, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що договір купівлі-продажу квартири є укладеним з моменту державної реєстрації, наявність лише нотаріального посвідчення не робить договір укладеним, що вірно виправлено судом апеляційної інстанції.

При цьому, місцевим господарським судом не витребувано даний договір, не дана йому оцінка на відповідність вимогам закону.

В матеріалах справи відсутній договір, який просить визнати дійсним ПП "ЧДМ-ФАРМ". Позивачем за зустрічним позовом не надано жодних належних та достатніх доказів які б свідчили про укладання договору купівлі-продажу з ОСОБА_7 10.12.2010 р. та, що договір був укладений з додержанням нотаріальної форми та зареєстрований.

Крім того, як вже зазначалося апеляційним господарським судом договір купівлі-продажу квартири взагалі не може бути визнаний судом дійсним, оскільки потребує не тільки нотаріального посвідчення, а й державної реєстрації. А суду надано законом право визнавати дійсними лише договори, які підлягають нотаріальному посвідченню і не підлягають державній реєстрації.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вимоги ПП "ЧДМ-ФАРМ" про визнання договору дійсним обґрунтовано не задовольнив.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, дана стаття надає право звернення до суду саме власнику майна.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В матеріалах справи відсутні, а ПП "ЧДМ-ФАРМ" не надано жодних доказів, які б підтверджували його право на оспорювану квартиру. Тому, Вищий господарський суд України підтримує висновок апеляційного господарського суду, що місцевий господарський суд безпідставно визнав за позивачем право власності на квартиру.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог, як за первісним так і за зустрічним позовами.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЧДМ-ФАРМ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. у справі № 6/5005/2921/2012 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко СуддіТ.Л. Барицька О.О. Хрипун