Постанова

від 20.06.2012 по справі 8/428

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 8/428

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівПрокопанич Г.К., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 у справі господарського суду№ 8/428 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустріал - Сервіс" простягнення 2 124 541,36 грн. за участю представників позивачаОсип 'юк І.І., відповідача Марченко Ю.І.,

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ "Комплекс Агромарс", правонаступником якого є ТОВ "Комплекс Агромарс", звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Будіндустріал - Сервіс" 2 124 541,36 грн. та розірвання договору підряду № 226-06 КАМ від 24.05.2006 і додаткової угоди № 3 від 10.07.2006, укладеної на виконання вказаного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2009 (суддя Катрич В.С.) частково задоволено позов ТОВ "Комплекс Агромарс", стягнуто з ТОВ "Будіндустріал - Сервіс" 1 722 426,66 грн. невідпрацьованого авансу, 17 223,27 грн. державного мита та 191,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 (головуючий суддя Зеленін В.О., судді Синиця О.Ф., Іоннікова І.А.) задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Будіндустріал - Сервіс", рішення господарського суду міста Києва скасовано в частині стягнення з ТОВ "Будіндустріал -Сервіс" на користь ЗАТ "Комплекс Агромарс" 1 722 426,66 грн. невідпрацьованого авансу, 17223,27 грн. державного мита та 191,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено ЗАТ "Комплекс Агромарс" в задоволені позову. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2009 у справі № 8/428 залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2009 у справі № 8/428.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 101, ч. 4 ст. 22, ст.ст. 32, 33, 34, п. 3 ч. 1 ст. 84, ст. 4-2, ч. 1 ст. 43 ГПК України, ст. 875, ч. 2 ст. 849, ч. 4 ст. 882 ЦК України.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів відхилила клопотання представника ТОВ "Комплекс Агромарс" про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.05.2006 між ЗАТ "Комплекс Агромарс" (замовник) та ТОВ "Будіндустріал - Сервіс" (підрядник) був укладений договір підряду № 226-06/КАМ (надалі - Договір).

До договору додатково було підписано дванадцять додаткових угод і сім угод про зменшення ціни до додаткових угод. Додаткові угоди до договору складались по мірі виконання робіт з метою чіткого визначення запланованих робіт та сум на їх виконання на певний період та терміни оплати за виконані роботи.

Так, додатковою угодою № 1 від 24.05.2006 до договору сторони визначили, що загальна вартість робіт складає 859 748,00 грн. 31.12.2008 сторони уклали угоду про зміну ціни додаткової угоди № 1, в якій зменшили загальну вартість робіт на 55 678,40 грн. Після підписання даної угоди загальна сума договору становить 804 070,60 грн.

За додатковою угодою № 2 від 24.05.2006 до договору загальна вартість робіт складає 404810,00 грн. 16.03.2007 сторони уклали угоду про зміну ціни додаткової угоди № 2, в якій зменшили загальну вартість робіт на 43 617,00 грн. Після підписання даної угоди загальна сума договору становить 361 193,60 грн.

За додатковою угодою № 3 від 10.07.2006 до договору загальна вартість-робіт складає 4 500 000,00 грн. До додаткової угоди № 3 сторони уклали 3 угоди про зміну ціни додаткової угоди № 3 від 10.07.2006 до договору. Після підписання цих угод загальна сума договору становить 6 722 019, 60 грн.

За додатковою угодою № 4 від 17.07.2006 до договору загальна вартість робіт складає 63 001,00 грн. До додаткової угоди № 4 сторони уклали угоду про зміну ціни додаткової угоди №4, в якій зменшили загальну вартість робіт до 49 148,60 грн.

За додатковою угодою № 5 від 17.07.2006 до договору загальна вартість робіт складає 274 060,00 грн.

За додатковою угодою № 6 від 20.07.2006 до договору загальна вартість робіт складає 39 360,00 грн.

За додатковою угоди № 7 від 03.08.2006 до договору загальна вартість робіт складає 64 800,00 грн.

За додатковою угодою № 8 від 16.11.2006 до договору загальна вартість робіт складає 917 821,00 грн. До додаткової угоди № 8 сторони уклали угоду про зміну ціни додаткової угоди № 8, в якій зменшили загальну вартість робіт на 7 371,00 грн. Після підписання цієї угоди загальна сума становить 910 450,00 грн.

За додатковою угодою № 9 від 22.11.2006 до договору загальна вартість робіт складає 350 004,00 грн.

За додатковою угодою № 11 від 23.01.2007 до договору загальна вартість робіт складає 3 200 000,00 грн. До додаткової угоди № 11 сторони уклали угоду про зміну ціни додаткової угоди № 8 до договору, в якій зменшили загальну вартість робіт на 1 421 740,00 грн. Після підписання цих угод загальна сума договору становить 1 778 260,00 грн.

За додатковою угодою № 12 від 12.04.2007 до договору загальна вартість робіт складає 148 000,00 грн.

Розрахунки між замовником та підрядником проводились згідно з умовами договору та додаткових угод до нього.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що грошові кошти перераховувались замовником для закупівлі будівельних матеріалів та для виплати заробітної плати згідно з додатковими угодами.

В п. 2 договору сторони погодили, що початок виконання робіт та термін закінчення виконання робіт передбачається в додаткових угодах, що додаються до даного договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість робіт по даному договору встановлюється на підставі кошторисів та договірних цін і зазначається в додаткових угодах, що додаються до цього договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою звернення позивача до суду стало те, що станом на 30.03.2008 робити не були закінчені підрядником. Оскільки підрядні робити не закінчені в строк, позивач просив суд розірвати договір підряду № 226-06 КАМ від 24.05.2006 та додаткову угоду № 3 від 10.07.2006, укладену на виконання вказаного договору, та стягнути з відповідача 1 722 426,66 грн. невідпрацьованого авансу, перерахованого позивачем на виконання договору підряду № 226-06/КАМ від 24.05.2006.

Незважаючи на визнання місцевим господарським судом обґрунтованим вимоги позивача про розірвання договору підряду № 226-06/КАМ від 24.05.2006, суд задовольнив лише вимоги про стягнення суми невідпрацьованого авансу, в іншій частині позов залишено без задоволення.

При цьому суд послався на умови п. 8.4 договору, відповідно до яких у випадку прострочення підрядником виконання робіт більш ніж на 5-ть днів (в т.ч. порушення строків етапів, зазначених у календарному графіку, якщо такий буде підписаний) замовник має право понад стягнення пені та штрафу, в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення відповідної заяви підряднику. В такому випадку підрядник протягом 3-х днів повертає замовнику суму отриманого авансу за виключенням вартості фактично виконаних та прийнятих замовником робіт і відшкодовує замовнику збитки.

Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, встановивши, що відповідно до договору будівельні роботи були розпочаті у 2006 році, а проектна документація на будівництво була надана ТОВ "Комплекс Агромарс" тільки 24.07.2009.

Згідно з ж п. 5.1 договору підрядник зобов'язаний організувати виконання робіт у відповідності до погоджених замовником Технічного завдання.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що останнє перерахування грошей на розрахунковий рахунок ТОВ "Будіндустріал-Сервіс" від позивача відбулось лише 29.09.2008, тобто з порушенням встановлених договором строків.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушення строків закінчення робіт відповідачем сталось саме у зв'язку з порушенням ТОВ "Комплекс Агромарс" строків попередньої оплати підрядних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи впливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

За наявності встановлених судами фактів порушення строків виконання робіт внаслідок порушення позивачем зобов'язань за договором щодо строків передачі проектно-кошторисної документації та строків оплати відсутні правові підстави для покладання на ТОВ "Будіндустріал - Сервіс" цивільно-правової відповідальності за договором № 226-06/КАМ від 24.05.2006.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що обсяг виконаних підрядником за договором № 226-06/КАМ від 24.05.2006 перевищує суму сплаченого позивачем авансу.

Згідно з ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги.

Частина 2 ст. 849 ЦК України передбачає право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Аналогічні положення сторони погодили у п. 4.2 договору.

При цьому, під збитками відповідно до ст. 22 ЦК України слід розуміти втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто суму попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання договору, щодо часткового повернення якої заявлено вимогу, не можна вважати збитками в розумінні ст. 22, ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Правові наслідки розірвання договору встановлені ст. 653 ЦК України, відповідно до частини четвертої якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору № 226-06/КАМ від 24.05.2006 сторони передбачили у разі розірвання договору повернення суми отриманого авансу за виключенням вартості фактично виконаних та прийнятих замовником робіт.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Стаття 4-2 ГПК України передбачає рівність всіх учасників процесу перед законом і судом. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, в тому числі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки позивач не довів належними доказами обґрунтованості мотивів відмови від підписання актів виконаних відповідачем робіт, суд апеляційної інстанції вмотивовано дійшов висновку щодо відсутності перевищення суми отриманого відповідачем авансу над вартістю фактично виконаних робіт.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути прийняті касаційним судом, оскільки зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 у справі №8/428 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Г.К. Прокопанич О.О. Хрипун