Рішення

від 18.06.2012 по справі 21/5007/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2012 р. Справа № 21/5007/34/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 30.05.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №174/03 від 17.05.12р.;

від третьої особи: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грат" (м. Бердичів)

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Житомирського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання договору застави частково недійсним та скасування виконавчого напису

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним п. 3.2 Договору застави від 28.01.2008р. та скасування виконавчого напису №488, вчиненого 13.01.2012р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на Договорі застави від 28.01.2008р.

Враховуючи приписи ГПК України, вимогу позивача про скасування виконавчого напису суд вважає ідентичною змісту вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки юридичні наслідки вказаних дій спрямовані на досягнення аналогічних результатів.

11.06.12р. на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення (а.с. 122-123).

Крім того, 11.06.12р. від позивача надійшли письмові заперечення на відзив ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Житомирського регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк", з додатками (а.с.124-133).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових заперечень на відзив.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила, з викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 66-68) та письмових поясненнях (а.с. 122-123) мотивів.

Третя особа в судове засідання не з'явилася. У надісланих суду поясненнях (а.с. 40-41) Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вказав, що вважає свої дії по вчиненню нотаріального напису такими, що грунтуються на приписах Закону, та просить суд розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві, 28 січня 2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", в особі директора Житомирської філії АБ "Брокбізнесбанк", (далі - відповідач, заставодержатель, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГрАт", (далі - позивач, заставодавець) було укладено Договір застави (далі - Договір застави (а.с. 14-15), як майновим поручителем з метою забезпечення вимог зставодержателя за кредитним договором № 2-Ю/08 від 28.01.2008 р. (далі - Кредитний договір), укладеного між Банком та Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню "Агроспецпостач" сільськогосподарського виробництва" (далі - позичальник).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань по поверненню заставодержателеві кредиту, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів, що передбачені та/або випливають із Кредитного договору (далі - основне зобов'язання), згідно п. 1.4 Договору застави, заставодавець надав заставодержателю в заставу належний йому на праві приватної власності агрегат борошномельний вальцевий НО-3545 Харків'янка-450 Плюс, 2001 року випуску, інвентарний номер 499/172.

Як вказує позивач, взяті на себе зобов'язання у визначений Кредитним договором строк позичальник не виконав, в результаті чого виникла заборгованість по кредиту перед Банком в розмірі 450 000,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору застави передбачено, що звернення стягнення на Предмет застави здійснюється у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання перед Банком, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач зазначає, що на виконання умов даного пункту Договору застави, 13 січня 2012 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (далі - нотаріус), за заявою Банку, вчинив виконавчий напис № 488, згідно якого, за рахунок звернення стягнення на передане у заставу майно слід задовольнити вимогу Банку про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 450 000,00 грн. (а.с. 13).

Вказує, що 23 квітня 2012 року ВДВС Бердичівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню Виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави (агрегат борошномельний вальцевий НО-3545 Харків'янка-450 Плюс, 2001 року випуску, інвентарний номер 499/172), а 7 травня 2012 року державним виконавцем агрегат борошномельний був описаний і арештований (а.с.26-28).

Посилаючись на ч. 1 ст. 590, ч. 6 ст. 20 ЗУ "Про заставу", ч. 1 ст. 24, ст. 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач вважає, що пункт 3.2 Договору застави від 28.01.2008 р., яким передбачено право кредитора звернути стягнення на рухоме майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, повинен бути визнаний недійсним, а виконавчий напис, вчинений 13.01.2012 р. на Договорі застави приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, скасований, оскільки нормами ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на момент укладення договору, не було передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому умови договору щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, на момент укладення договору застави, суперечили нормам чинного законодавства.

Згідно відзиву на позовну заяву (66-68) та письмових пояснень (а.с. 122-123), відповідач позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначає, що згідно із. ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказує, що пунктом 3.2. Договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється: - на підставі виконавчого напису нотаріуса, - на підставі рішення суду, - на підставі обраного заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави, тощо. При цьому звертає увагу, що ЗУ "Про заставу" та ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідач вважає, що позивач у позовній заяві не правильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 24 та 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Крім того, зазначає, що позивачем не враховано ЗУ"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.11р. №3795-ІV, яким передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса".

Наголошує, що законодавець не передбачив, що виконавчі написи не можна вчиняти на договорах по забезпеченню кредитних договорів, якщо ці кредитні договори укладені до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" .

У запереченнях на відзив (а.с. 124-126), позивач зокрема, вказав, що відповідач не звернув увагу на зміст "Прикінцевих положень" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", згідно п. 1,2 яких, даний Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. Зазначає, що Закон України №3795 від 22.09.11р. набрав чинності 16.10.11р.

З огляду на вказане та посилаючись на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, позивач вважає, що застосування такого позасудового способу стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, можливе лише по договорам, укладеним після 16.10.11р.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно письмових пояснень №609/01-16 від 28.05.2012р. (а.с. 40-41) повідомляє про законність, обґрунтованість і правомірність здійснених ним дій при вчиненні виконавчого напису на Договорі застави від 28.01.2008р.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, 28.01.08р. між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі директора Житомирської філії АБ "Брокбізнесбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню "Агроспецпостач" сільськогосподарського виробництва, укладено кредитний договір №2-Ю/08 від 28.01.08р., за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 450000,00грн. у строк до 27.01.11р. (а.с. 20-25).

В забезпечення виконання зазначеного договору, 28.01.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави, за умовами якого в забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором позивач, як заставодавець надав відповідачу як заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби, а саме: агрегат борошномельний вальцевий НО-3545 Харків'янка-450 Плюс, 2001 року випуску, інвентарний номер 499/172, ринковою вартістю 561000,00грн. без ПДВ (а.с.14-15).

У зв'язку з невиконанням Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню "Агроспецпостач" сільськогосподарського виробництва умов договору №2-Ю/08 від 28.01.08р., 28.11.11р. ПАТ "Брокбізнесбанк" звернувся із заявою до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставне майно (а.с.54-55).

01.12.11р. приватним нотаріусом був направлений лист ТОВ "Компанія "Грат" та ПАТ "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню "Агроспецпостач" сільськогосподарського виробництва" з проханням погасити заборгованість по кредиту та про вчинення виконавчого напису (а.с. 60-65).

13.01.2011 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 488, згідно якого запропоновано звернути стягнення на агрегат борошномельний вальцевий НО-3545 Харків'янка-450 Плюс, 2001 року випуску, інвентарний номер 499/172, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (три), який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грат", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, код платника податку згідно ЄДРПОУ 20421465, р/р 26002080657 в Бердичівському відділенні Волинської філії ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 303741, яке є майновим поручителем за зобов'язаннями Публічного акціонерного товариства "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню "Агроспецпостач" сільськогосподарського виробництва", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, код платника податку згідно ЄДРПОУ 00913373, р/р 26009003806001 в Житомирському центральному відділенні Київської філії АТ "Брокбізнесбанк", МФО 300959 (а.с. 45).

23.04.12р. відділом державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису 488, виданого 13.01.1012 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу (а.с.26)

Заставне майно було описано та арештовано, про що свідчить Акт від 07.05.12р. (а.с.27-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 ЗУ "Про заставу" від 02.10.92р. встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Водночас, ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", від 18.11.03р., який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, передбачено інше. Відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції, чинній на час укладення договору застави), визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в редакції, діючій на момент укладення договору, не було передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення могло бути вчинено лише на підставі рішення суду.

В "Прикінцевих і перехідних положеннях" вказаного Закону зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, тому положення ЗУ "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Враховуючи викладене, умови договору щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, на момент укладення договору застави, суперечили нормам чинного законодавства.

При цьому слід зазначити, що посилання відповідача на те, що виконавчі дії на підставі виконавчого напису нотаріуса були здійснені після набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011р. №3795-УІ., яким передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, не заслуговують на увагу, оскільки у пунктах 1,2 "Прикінцевих положень" (Розділ ІІ) вказаного Закону, зазначено, що даний Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. ЗУ №3795 від 22.09.11р. набрав чинності 16.10.11р. За вказаних обставин і зміни до статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" набрали чинності лише з 16.10.2011р., а Договір застави (з майновим поручителем), п. 3.2. якого передбачав, зокрема, таку підставу звернення стягнення на предмет застави, як виконавчий напис нотаріуса - був укладений 28.01.08р., тобто до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", коли не було передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Слід також вказати, що заперечення відповідача з приводу того, що вищенаведені приписи "Перехідних положень" Закону стосуються саме кредитних договорів, а не договорів по забезпеченню останніх, суд вважає їх такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки договір застави є похідним від кредитного договору та не має самостійного значення, до того ж виконавчі написи на кредитних договорах не вчиняються.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-2, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що п. 3.2. Договору застави від 28.01.08р., укладений між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", в особі директора Житомирської філії АБ "Брокбізнесбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГрАт", суперечить чинному на час його укладення законодавству України, зокрема, ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а тому підлягає визнанню недійсним в частині зазначеної в ньому підстави реалізації звернення стягнення на предмет застави - виконавчого напису нотаріуса.

Оскільки пунктом. 3.2. Договору застави, передбачені і інші випадки звернення стягнення на предмет застави, які не суперечать діючому на час його укладення законодавству та стосовно яких позивач не висловлює своїх заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню лише у вищевказаній частині.

З огляду на вказане, правомірною та обгрунтованою є вимога і про визнання виконавчого напису №488, вчиненого 13.01.2012р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на Договорі застави від 28.01.2008р. таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи, що позовна вимога про визнання п.3.2 Договору частково недійсним підлягає задоволенню не у повному обсязі, керуючись ст. 49 ГПК України, суд розцінює дольове співвідношення незадоволеної частини позовних вимог, як 10% від обсягу всіх заявлених вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 90% від суми судового збору, сплаченої позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 3.2. Договору застави від 28.01.08р., укладений між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", в особі директора Житомирської філії АБ "Брокбізнесбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГрАт" в частині зазначеної в ньому підстави реалізації звернення стягнення на предмет застави - виконавчого напису нотаріуса.

3. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №488, вчинений 13.01.2011 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі застави від 28.01.2008р., укладеному між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", в особі директора Житомирської філії АБ "Брокбізнесбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГрАт", посвідченому приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, Солом'янський р-н., просп. Перемоги, буд. 41, код 19357489)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ГрАт" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Привокзальна, буд.3, код 20412465)

- 965,70 грн. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 червня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1- до справи; 2- третій особі (рек. з пов.)