Постанова

від 21.05.2012 по справі 13/132-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2012 № 13/132-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 11.10.2011 року

у справі № 13/132-11 (головуючий суддя - Прокопенко Л.В.)

за позовом Прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Брилівської сільської ради Ставищенського району, с. Брилівка, Ставищанського району, Київської області

до 1. Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, смт. Ставище, Київської області

2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Ставище, Київської області

про визнання недійсним договору та скасування розпорядження,-

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (дов. б/н віл 02.12.2001р.)

від відповідача 1: ОСОБА_4 - представник (дов. №552 від 28.02.2012р.)

від відповідача 2: ОСОБА_5 - представник (дов. №1206 від 11.05.2010р.)

прокурора: Дутчин І.М. - посвідчення НОМЕР_2 від 30.07.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування розпорядження виконуючого обов'язки голови Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 63 від 04.02.2005 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку водного фонду на території с. Брилівка площею 124,2246 га, визнання недійсним договору оренди, укладеного 01.11.2006 року між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду в межах с. Брилівка загальною площею 124,4466 га, зареєстрований у Ставищенському районному відділі №23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040634905413 та повернення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у володіння Брилівської сільської ради Ставищенського району спірної земельної ділянки водного фонду.

05.09.2011 року та 26.09.2011 року в ході розгляду справи відповідач-1 та відповідач-2 відповідно подали заяви про застосування до заявлених прокурором вимог позовної давності.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.10.2011 року у справі № 13/132-11 в позові відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2011 року у справі № 13/132-11 у вступній частині вказаного рішення було виправлено описку та зазначено вірну дату прийняття рішення у справі - 11.10.2011 року.

Не погоджуючись із рішенням суду, заступник прокурора Київської області, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду у справі № 13/132-11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження колегією суддів у складі: головуючого - судді Рєпіної Л.О., суддів Корсакової Г.В., Суліма В.В. та за результатами розгляду апеляційною інстанцією апеляційну скаргу задоволено частково, судове рішення скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову прокурора частково.

Постановою Вищого господарського суду від 29.02.2012 року у справі № 13/132-11 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та касаційну скаргу заступника прокурора Київської області було задоволено частково, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року у справі № 13/132-11 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2012 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження колегією суддів у складі: головуючого - судді Мальченко А.О., суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. та призначено до розгляду в судове засідання на 09.04.2012 року.

09.04.2012 року в судовому засіданні розгляд апеляційної скарги в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України був відкладений до 26.04.2012 року через неявку відповідача 1.

26.04.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.05.2012 року.

В судовому засіданні 21.05.2012 року прокурор та представник позивача доводи апеляційної скарги підтримали повністю, просили таку задовольнити, а рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів проти апеляційної скарги заперечили, находять її доводи безпідставними, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити та залишити оскаржуване рішення без змін.

21.05.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в ході перевірки, яка проводилась прокуратурою Ставищенського району в червні 2011 року за зверненням голови Брилівської сільської ради Ставищенського району Чкани В.М. було встановлено, що листом голови Ставищенської районної державної адміністрації за № 68 від 11.05.04 року Глиняному C.O. було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки водного фонду на території Брилівської сільської ради (т.1 а.с.11).

В подальшому, 04.02.2005 року розпорядженням виконуючого обов'язки голови Ставищенської РДА Паламарчука В.М. за № 63 «Про затвердження технічної документації та передачу в оренду земельної ділянки водного фонду ОСОБА_2» було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду СПД ОСОБА_2 земельну ділянку водного фонду, розташовану на території с. Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області загальною площею 124,2246 га (т.1 а.с.20).

01.11.2006 року, на підставі даного розпорядження та виготовленої технічної документації між Ставищенською РДА (в тексті договору - орендодавець) та СПД ОСОБА_2 (в тексті договору - орендар) був укладений договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду, згідно пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду, що знаходиться на території Брилівської сільської ради Ставищенського району загальною площею 124,4466 га, в тому числі: під водним об'єктом - 110,2247 га та прибережною захисною смугою - 14,2219 га. Вказаний договір того ж дня був зареєстрований у Ставищенському районному відділі №23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за №040634905413 (т.1 а.с.23-27).

Як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі прокурор наголошував на тому, що Ставищенська РДА у відповідності до частини 5 статті 51 Водного кодексу України уповноважена передавати в оренду водні об'єкти загальнодержавного значення, а отже, передавати в оренду ставок, що знаходиться в с. Брилівка, проте це не надає відповідачеві-1 права розпоряджатись прибережними захисними смугами та земельною ділянкою під ставом. Проект відведення земельної ділянки розроблений не був, а була виготовлена лише технічна документація, що є порушенням статті 15 Закону України «Про оренду землі».

В силу статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Згідно статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або у комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальній власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних яких державі належать частки (паї) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки на час вирішення даного спору, як і на час укладення оспорюваного договору оренди земель водного фонду та водного об'єкту процес розмежування не реалізований, а земельні ділянки під водоймою, прибережна захисна смуга розташовані в адміністративних межах населеного пункту с. Брилівка, то лише Брилівська сільська рада від імені територіальної громади є компетентною приймати на засіданнях сесії ради рішення про передачу в оренду вказаних земельних ділянок.

Отже, оспорюваним розпорядженням Ставищенської РДА відповідачеві-2 було передано земельну ділянку, право розпорядження якою надано Брилівській сільській раді, що свідчить про перевищення відповідачем-1 повноважень при укладанні договору оренди.

Варто зазначити, що термін «документація із землеустрою» у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про землеустрій» визначає як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторський нагляд за використанням проектів тощо.

Згідно частини 1 статті 25 цього Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

У відповідності з пунктом «д» частини 2 названої статті одним з видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Посилання представника відповідача-2 на положення частини 3 статті 124 Земельного кодексу України в частині відсутності правових підстав для розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки така вже раніше використовувалась, судова колегія відхиляє з огляду на наступне.

Межі та конфігурація земельної ділянки площею 97,42 га, яка перебувала у користуванні відповідача-2 на підставі договору оренди від 01.02.2002 року, укладеним між Брилівською сільською радою та ОСОБА_2, різниться з межами та конфігурацією земельної ділянки, наданої в оренду за спірним договором, загальна площа якої становить 124,2246 га.

Наведене свідчить, що межі земельної ділянки після зміни її площі та конфігурації під час передачі в оренду за спірним договором є не визначеними, що є порушенням вимог частини 1 статті 123 Земельного кодексу України, п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року.

Згідно п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

У відповідності зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішення уповноваженого органу щодо надання в оренду земельної ділянки та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 Цивільного Кодексу України).

Оскільки Брилівською сільською радою питання про передачу СПД ОСОБА_2 в тимчасове користування спірної земельної ділянки не вирішувалось, розпорядження виконуючого обов'язки голови Ставищенської РДА №63 від 04.02.2005 року не може бути підставою для укладення договору оренди, відтак такий договір підлягає визнанню недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, керуючись положеннями статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України та встановивши, що позивачеві у 2005 році, а прокуратурі в 2007 році було відомо про оскаржувані розпорядження Ставищенської райдержадміністрації та договір оренди, посилаючись на судове рішення Ставищенського районного суду Київської області у справі № 2-56 за позовом ОСОБА_2 до Брилівської сільської ради Ставищенського району про оскарження рішення щодо відмови у затвердженні технічної документації, а також матеріали ревізії КРВ у Ставищенському районі Київської області, які надавались прокуратурі, дійшов висновку про сплив позовної давності щодо заявлених вимог.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.

Положеннями п.4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення) унормовано, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Щодо вимоги про визнання договору оренди недійсним має застосовуватись загальний строк позовної давності тривалістю в три роки.

Водночас, слід зазначити, що статтею 261 цього ж Кодексу унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На переконання колегії суддів, строк позовної давності має бути поновлений зважаючи на ту обставину, що здійснювана контрольно-ревізійним відділом у 2007 році ревізія стосувалась питань формування та використання сільського бюджету села Брилівка, використання бюджетних коштів установами, що утримуються за рахунок коштів сільського бюджету, в тому числі недоплат з орендних платежів ОСОБА_2 Поряд з цим, постанова слідчого прокуратури від 25.06.2007 року щодо результатів перевірки КРУ містить посилання на розпорядження Ставищенської РДА № 63 від 04.02.2005 року, проте документи не містили фактів та обставин стосовно правомірності названого розпорядження земельними ділянками Брилівської сільської ради.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у відповідності до частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія находить апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 13/132-11 - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 13/132-11 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 13/132-11 скасувати.

3. Постановити у справі №13/132-11 нове рішення.

Позов прокурора Ставищенського району Київської області задовольнити.

Розпорядження виконуючого обов'язки голови Ставищенської районної державної адміністрації від 04.02.2005 року № 63 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_2» скасувати (визнати недійсним).

Визнати недійсним договір оренди від 01.11.2006 року, укладений між Ставищенською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований у Ставищенському районному відділі № 23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040634905413.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути у володіння Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області земельну ділянку водного фонду площею 124,2246 га, розташовану на території с. Брилівка Ставищенського району Київської області.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи місцевим господарським судом в розмірі 1073,00грн. та за розгляд справи апеляційними господарськими судами в розмірі 536,50грн.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні виконавчі документи.

6. Матеріали справи № 13/132-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.