Постанова

від 01.08.2012 по справі 13/132-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 13/132-11

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. у справі № 13/132-11 господарського суду Київської області за позовомпрокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області до 1) Ставищенської районної державної адміністрації Київської області; 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заявник апеляційної скаргизаступник прокурора Київської області провизнання недійсним договору та скасування розпорядження в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Чкан В.М. -сільський голова; Джуган М.В. -Брилівська сільська рада;

Ходаківський М.П. -старший прокурор відділу ГПУ (посвідчення №18);

відповідачів: 1) не з'явилися;

2) Винокуров О.В. (дов. від 11.05.2010р.);

заявника апеляційної скарги: Ходаківський М.П. -старший прокурор відділу ГПУ (посвідчення №18);

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування розпорядження виконуючого обов'язки голови Ставищенської районної державної адміністрації Київської області від 04.02.2005 року №63, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. земельну ділянку водного фонду на території с. Брилівка площею 124,2246 га, визнання недійсним договору оренди, укладеного 01.11.2006 року між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду в межах с.Брилівка загальною площею 124,4466 га, зареєстрований у Ставищенському районному відділі №23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040634905413 та повернення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у володіння Брилівської сільської ради Ставищенського району спірної земельної ділянки водного фонду.

05.09.2011 року та 26.09.2011 року в ході розгляду справи відповідач-1 та відповідач-2 відповідно подали заяви про застосування до заявлених прокурором вимог позовної давності.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2011р. (суддя Наріжний С.Ю.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. (головуючий суддя: Мальченко А.О., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі № 13/132-11 скасовано. Прийнято у справі №13/132-11 нове рішення, яким позов прокурора Ставищенського району Київської області задоволено. Розпорядження виконуючого обов'язки голови Ставищенської районної державної адміністрації від 04.02.2005 року №63 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1." скасовано (визнати недійсним). Визнано недійсним договір оренди від 01.11.2006 року, укладений між Ставищенською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Ставищенському районному відділі №23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040634905413. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути у володіння Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області земельну ділянку водного фонду площею 124,2246 га, розташовану на території с. Брилівка Ставищенського району Київської області. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи місцевим господарським судом в розмірі 1073,00 грн. та за розгляд справи апеляційними господарськими судами в розмірі 536,50 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р., а рішення господарського суду Київської області від 11.10.2011 року у справі №13/132-11 залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки, яка проводилась прокуратурою Ставищенського району в червні 2011 року за зверненням голови Брилівської сільської ради Ставищенського району Чкани В.М. було встановлено, що листом голови Ставищенської районної державної адміністрації за від 11.05.2004 року № 68 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки водного фонду на території Брилівської сільської ради.

В подальшому, 04.02.2005 року розпорядженням виконуючого обов'язки голови Ставищенської РДА Паламарчука В.М. за № 63 "Про затвердження технічної документації та передачу в оренду земельної ділянки водного фонду ОСОБА_1." було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду СПД ОСОБА_1. земельну ділянку водного фонду, розташовану на території с. Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області загальною площею 124,2246 га.

01.11.2006 року, на підставі даного розпорядження та виготовленої технічної документації між Ставищенською РДА (орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду, згідно пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду, що знаходиться на території Брилівської сільської ради Ставищенського району загальною площею 124,4466 га, в тому числі: під водним об'єктом 110,2247 га та прибережною захисною смугою -14,2219 га., зареєстрований у Ставищенському районному відділі №23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за №040634905413.

В силу статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Згідно статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або у комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальній власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних яких державі належать частки (паї) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки на час вирішення даного спору, як і на час укладення оспорюваного договору оренди земель водного фонду та водного об'єкту процес розмежування не реалізований, а земельні ділянки під водоймою, прибережна захисна смуга розташовані в адміністративних межах населеного пункту с. Брилівка, то лише Брилівська сільська рада від імені територіальної громади є компетентною приймати на засіданнях сесії ради рішення про передачу в оренду вказаних земельних ділянок.

Отже, оспорюваним розпорядженням Ставищенської РДА відповідачеві-2 було передано земельну ділянку, право розпорядження якою надано Брилівській сільській раді, що свідчить про перевищення відповідачем-1 повноважень при укладанні договору оренди.

Згідно частини 1 статті 25 цього Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

У відповідності з пунктом "д" частини 2 названої статті одним з видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Посилання представника відповідача-2 на положення частини 3 статті 124 Земельного кодексу України в частині відсутності правових підстав для розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки така вже раніше використовувалась, судова колегія відхиляє з огляду на наступне.

Межі та конфігурація земельної ділянки площею 97,42 га, яка перебувала у користуванні відповідача-2 на підставі договору оренди від 01.02.2002 року, укладеним між Брилівською сільською радою та ОСОБА_1, різниться з межами та конфігурацією земельної ділянки, наданої в оренду за спірним договором, загальна площа якої становить 124,2246 га.

Наведене свідчить, що межі земельної ділянки після зміни її площі та конфігурації під час передачі в оренду за спірним договором є не визначеними, що є порушенням вимог частини 1 статті 123 Земельного кодексу України, п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677.

Згідно п.34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

У відповідності зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішення уповноваженого органу щодо надання в оренду земельної ділянки та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 Цивільного Кодексу України).

Оскільки Брилівською сільською радою питання про передачу СПД ОСОБА_1. в тимчасове користування спірної земельної ділянки не вирішувалось, розпорядження виконуючого обов'язки голови Ставищенської РДА від 04.02.2005 року №63 не може бути підставою для укладення договору оренди, відтак такий договір підлягає визнанню недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, керуючись положеннями статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України та встановивши, що позивачеві у 2005 році, а прокуратурі в 2007 році було відомо про оскаржувані розпорядження Ставищенської райдержадміністрації та договір оренди, посилаючись на судове рішення Ставищенського районного суду Київської області у справі № 2-56 за позовом ОСОБА_1 до Брилівської сільської ради Ставищенського району про оскарження рішення щодо відмови у затвердженні технічної документації, а також матеріали ревізії КРВ у Ставищенському районі Київської області, які надавались прокуратурі, дійшов висновку про сплив позовної давності щодо заявлених вимог.

Положеннями п.4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення) унормовано, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Щодо вимоги про визнання договору оренди недійсним має застосовуватись загальний строк позовної давності тривалістю в три роки.

Водночас, слід зазначити, що статтею 261 цього ж Кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції стосовно того, що строк позовної давності поновлено правомірно, оскільки здійснювана контрольно-ревізійним відділом у 2007 році ревізія стосувалася питань формування та використання сільського бюджету села Брилівка, використання бюджетних коштів установами, що утримуються за рахунок коштів сільського бюджету, в тому числі недоплат з орендних платежів ОСОБА_1, постанова слідчого прокуратури від 25.06.2007 року щодо результатів перевірки КРУ містить посилання на розпорядження Ставищенської РДА № 63 від 04.02.2005 року, проте документи не містили фактів та обставин стосовно правомірності названого розпорядження земельними ділянками Брилівської сільської ради.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. у справі №13/132-11.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. у справі № 13/132-11 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.