Постанова

від 19.12.2011 по справі 13/132-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2011 № 13/132-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Корсакової Г.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Перший заступник прокурора Київської області

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2011

у справі № 13/132-11 (ОСОБА_2

за позовом Прокурор Ставищенського району Київської області

до Ставищенська районна державна адміністрація Київської області

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

про визнання недійсним договору та скасування розпорядження

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2011 р. у справі № 13/132-11 відмовлено Прокурору Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Брилівської сільської ради Ставищенського району у задоволенні позову до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, ФОП ОСОБА_3 про скасування розпорядження та визнання договору недійсним.

Заступник прокурора, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник позивача вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,за наслідками проведеної у червні 2011 року прокуратурою перевірки законності передачі у користування відповідачу 2 земельної ділянки водного фонду площею 124,2246га встановлено порушення норм чинного законодавства щодо оренди землі.

Прокурор Ставищенського району звернувся до господарського суду з позовом про скасування розпорядження та визнання договору оренди недійсним, мотивуючи вимоги тим, що в.о Голови Ставищенської РДА, видавши розпорядження № 63 від 04.02.2005р. про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки водного фонду ФОП ОСОБА_3, та Голова Ставищенської РДА, уклавши договір оренди, явно вийшли за межі своєї компетенції, оскільки право розпорядження цією землею має лише Брилівська сільрада. Крім того, лист РДА про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки водного фонду не є розпорядженням, тому не має юридичної сили; при цьому проект відведення ділянки розроблений не був, а була виготовлена лише технічна документація, що також є порушенням.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що позивачу у 2005 році, а прокуратурі у 2007році стало відомо про розпорядження Ставищенської РДА та договір оренди земельної ділянки про що свідчить рішення суду за позовом ОСОБА_3 щодо оскарження рішення Брилівської сільради про відмову у затвердженні технічної документації та висновки КРУ, що передавались до прокуратури. Таким чином, зі спливом строку позовної давності, заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти рішення, заступник прокурора вважає висновки господарського суду щодо застосування строку позовної давності помилковими, оскільки згідно положень ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на випадки щодо визнання незаконним правового акту органу державної влади, а тому строк позовної давності на звернення до суду з відповідним позовом не був пропущеним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За приписами ст. 51 Водного кодексу України, яка регламентує порядок користування водними об'єктами на умовах оренди, орендодавцями и водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Порядок надання земельних ділянок в оренду на момент виникнення спірних відносин врегульовано ст. 124 ЗК України, якою, зокрема, передбачено наступне: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до земельного законодавства розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування залежно від наданих їм повноважень. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності, здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами. При цьому п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, вбачається, що дійсно, в оренду передано земельну ділянку, право розпорядження якою надано Брилівської сільської раді, що свідчить про перевищення повноважень РДА при укладанні договору оренди.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України «Про землеустрій» термін «документація з землеустрою» визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо. Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 вказаного Закону проект щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою. Проект відведення земельної ділянки та/або технічна документація не є правовстановлюючими документами спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Згідно з пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Підстави для набуття права на землю громадянами та юридичними особами унормовані главою 19 Земельного кодексу України. За приписами ст. 116 цього Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Отже, наведеною нормою врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками та встановлена підстава набуття такого права, а саме: рішення органів місцевого самоврядування (виконавчої влади) в межах повноважень встановлених Земельним кодексом України.

Лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності. Рішення компетентного органу та відповідний договір є пов'язаними юридичними фактами.

В зв'язку з відсутністю рішення ради, розпорядження виконуючого обов'язки голови райдержадміністрації № 63 від 04.02.2005р. не дає підстав для укладання договору оренди.

Судова колегія наголошує на тому, що часткове скасування договору оренди, є неможливим з урахуванням необхідності укладання договору лише з власником об'єкту оренди, визначення ставок орендної плати, інших істотних умов, тому договір підлягає визнанню недійсним в повному обсязі.

Статтею 268 ЦК України встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод (правочинів) недійсними. До вимоги про визнання договору недійсним застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Судова колегія, відхиляючи твердження про обізнаність прокуратурою обставин справи ще у 2007 році, вважає, що строк позовної давності, у даному випадку може бути поновлений з огляду на те, що перевірка КРУ проводилась в рамках використання бюджетних коштів сіла, в тому числі недоплат з орендних платежів з боку ОСОБА_3. Постанова слідчого прокуратури від 25.06.2007 щодо результатів перевірки КРУ має посилання на оспорюване розпорядження № 63, але документи не містили фактів та обставин щодо правомірності розпорядження РДА земельними ділянками сільради.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду у даній справі вказаним вимогам не відповідає, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області задовольнити частково, рішення господарського суду Київської області від 10.11.2011 року у справі № 13/132-11 -скасувати.

2. Прийняти нове рішення: Позов Прокурора Ставищенського району Київської області задовольнити частково. Розпорядження в.о голови Ставищенської районної державної адміністрації № 63 від 04.02.2005 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_3О» в частині передачі в оренду ОСОБА_3 земельних ділянок прибережних захисних смуг площею 14,222г.

3. Визнати недійсним договір оренди від 01.11.2006р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та Ставищенською РДА, зареєстрований у Ставищенському райвідділі № 23 Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040634905413.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Корсакова Г.В.

ОСОБА_1

26.12.11 (відправлено)