Постанова

від 13.06.2012 по справі 22/470

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № 22/470

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.01.2012);

Від відповідача: ОСОБА_3 (голова правління);

Від третьої особи: ОСОБА_3;

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м.Києві ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.03.2012р.

у справі № 22/470 (суддя - Самсін Р.І.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м.Києві ради (далі - КП по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м.Києві ради)

до Виробничого кооперативу КНВК «Моноліт» (далі - ВК КНВК «Моноліт»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3)

про стягнення 30114,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 28.03.2012р. у справі №22/470 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 28.03.2012р. у справі №22/470 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що позивачем не було надано належних доказів отримання відповідачем послуг щодо опалення приміщення та факту користування відповідачем спірним приміщенням у спірний період та рахунків на оплату комунальних послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач повністю заперечує проти її доводів та вважає їх безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 20.04.2012 було призначено справу до розгляду на 23.05.2012.

В судовому засіданні 23.05.2012, в порядку приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 13.06.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 №01-23/1/17 змінено склад колегії суддів та введено до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. суддю Ропій Л.М.

В судове засідання 13.06.2012 представники сторін з'явилися.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м.Києві ради про стягнення з Комплексного науково-виробничого кооперативу "Моноліт" 26 453, 16 грн. - основного боргу, 4 869, 04 грн. - пені, 145, 11 грн. - інфляційних втрат, 1 443, 69 грн. - 3% річних, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 01.10.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання за Договором №127 від 01.06.2007р., внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість за опалення в сумі 26 453, 16 грн. за період з 01.01.2010 по 01.10.2011.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, 03.02.2011 позивачем надані уточнення розміру позовних вимог, згідно з якими позивач просив стягнути з відповідача 30 114, 36 грн. (у т.ч. 26 453, 16 грн. - основний борг за період з 01.01.2010 по 01.10.2011, 2 072, 40 грн. - пеня, 1 443, 69 грн. - 3% річних, 145, 11 грн. - інфляційні втрати станом на 01.10.2011).

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, стверджуючи, що ВК КНВК "Моноліт" користується лише 24,5 кв.м. нежитлового приміщення згідно з Договором позички нежитлового приміщення від 01.03.2010, який укладено з ОСОБА_3.

Згідно контррозрахунку відповідача суми основного боргу, за період з 01.01.2010 по 31.10.2011 за опалення було сплачено 5175,70 грн., за тарифом, який становив 676,15 грн. за 1 Гкал, включаючи ПДВ, згідно розпорядження КМДА №758 від 30.06.2009.

Відповідач також зазначає, що протягом вказаного періоду до опалюваного сезону входять 10-ть місяців, з яких протягом 2-х місяців (січень - лютий 2010р.) площа, якою користувався ВК КНВК "Моноліт", складала 175,9 кв. м., а решта часу з березня 2010р.- 24,5 кв.м.

Вартість опалення приміщень, якими користувався ВК КНВК "Моноліт" з 01.01.2010 по 01.10.2011 за розрахунком відповідача складає 2010,28 грн., включаючи ПДВ. Усі нарахування позивача відповідач вважає невірними та відзначає про безпідставність заявлених до нього вимог.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20.02.2012р. залучено до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3.

Колегія суддів не підтримує правову позицію суду першої інстанції про відмову у позові та вважає її помилковою, з наступних підстав:

Між КП по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у місті Києві ради та ВК КНВК "Моноліт" (споживач) в особі Голови кооперативу - ОСОБА_3 укладено Договір відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг № 127 від 01.06.2007р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору КП "Печерська брама" забезпечує споживачеві надання комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж; а споживач, що є власником нежитлового приміщення площею 175, 9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 7535 від 17.09.2002р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, споживає комунальні послуги та бере участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж.

В п. 2.2.1 Договору зазначено, що позивач зобов'язаний забезпечити відповідача комунальними послугами в приміщенні (будинку) у відповідності до п. 8 цього Договору.

При укладенні між сторонами Договору нежитлове приміщення площею 175, 9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 використовувалось КНВК "Моноліт».

Згідно з п. 6.1 Договору термін дії договору встановлений з 01.06.2007р. по 28.05.2008р.; у п. 6.3 договору передбачено, що договір вважається продовженим, якщо ні одна із сторін не заявила про анулювання договору за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 8 Договору «Наявність комунальних послуг», п. 8.2: Холодна вода по табуляграмі Водоканалу; Гаряча вода - по табуляграмі Київенерго; Центральне опалення по табуляграмі Київенерго; вивіз сміття 3м.куб. на 36. 62 грн.; Тех. обслуговування мереж 175,9 кв.м. на 0,051 грн.; Експлуатаційні витрати згідно фактичних витрат КП «Печерська брама».

Спір у справі виник через наявність заборгованості у відповідача ВК КНВК "Моноліт" (споживача за Договором) перед позивачем, у зв'язку з не оплатою останнім комунальних послуг. Відповідно до розрахунку позивача сума основного боргу складає борг за опалення за період з 01.01.2010 по 01.10.2011 у розмірі 26453,16 грн. при нарахованій сумі до сплати за опалення за цей період 31628,86 грн. та відповідних часткових оплат відповідачем в сумі 5175,70 грн.

У відповіді відповідача за вих. № 85 від 22.09.2011р. на претензію позивача, зазначено про неодноразові повідомлення КНВК "Моноліт" (у січні 2009р., в січні 2010р.) про незгоду на придбання комунальних послуг на існуючих умовах, зокрема, щодо послуги опалення приміщення, обсяги надання якої обраховуються невірно, а плата визначається односторонньо.

Окрім того, до матеріалів справи відповідачем долучено договір від 01.03.2010р., що укладений між фізичною особою ОСОБА_3, як власником нежитлового приміщення та КНВК "Моноліт", за яким у безоплатне тимчасове користування КНВК "Моноліт" передано приміщення площею 24, 5 кв. м., розташоване у будинку АДРЕСА_2 для офісу…, відповідне повідомлення для КП УЖГ "Печерська брама" за вих. № 25 від 12.03.2010р.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують отримання відповідачем - ВК КНВК "Моноліт" послуг щодо опалення приміщення загальною площею 175, 9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2, а також і факту користування відповідачем вказаним приміщенням площею 175, 9 кв. м. у періоді, за який виник спір, з огляду на наступне:

Позивач наполягає на тому, що відповідач за всі надані послуги сплачує, окрім центрального опалення, за яке перестав сплачувати, починаючи з 01.01.10р. (опалювальна площа складає 175,9 кв. м.), яка зазначена в предметі договору та в інформаційній довідці до Договору власноручно заповнена відповідачем, що є невід'ємною частиною спірного Договору.

01.10.2011р. спеціалістами скаржника було обстежене нежитлове приміщення разом з представниками Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» та надано Акт від 01.10.11р. № 510-11026, в якому зазначено, що через нежитлове приміщення, яке займає відповідач, здійснюється теплопостачання житлового будинку за адресою, АДРЕСА_2 та проходять транзитні трубопроводи загально будинкової системи опалення, які не ізольовані та встановлені пластинчасті радіатори, які підключені до загальонобудинкової системи опалення.

Розрахунки та нарахування за центральне опалення виробничо-технічний відділ позивача проводить відповідно до Договору від 01.08.2007р. № 520668 «На постачання теплової енергії у гарячій воді» та згідно облікових карт (табуляграм), які отримує підприємство (позивач) від СВП «Енергозбут Київенерго», як і передбачено п.8 спірного Договору №127 від 01.06.2007 між позивачем та ВК КНВК «Моноліт».

Для відключення центрального опалення у нежитловому приміщенні площею 175, 9 кв.м. відповідачу необхідно надати рішення постійно діючої комісії про відключення від мереж центрального теплопостачання, проектно-технічну документацію із перерахунком теплового навантаження, погодженого зі службою перспективного розвитку філіалу «Теплові мережі Київенерго».

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.11р. позивачем були долучені до матеріалів справи акти надання послуг відповідачу за період з 31.01.10р. по 30.11.11 рю - на 23 арк.; рахунок-фактура за період 31.01.10р. по 30.11.11 рю - на 23 арк.; копії журналів вих. документів, де зазначено отримання відповідачем рахунків - фактур, актів виконаних робіт - на 21 арк.; копія Договору №520668, який укладений з ПАТ «Київенерго» та копії виписок з банку, де зазначено, що за комунальні послуги сплачує відповідач, а не власник приміщення ОСОБА_3, як фізична особа.

Крім того, скаржником було долучено до матеріалів справи копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідач частково сплачував позивачу за комунальні послуги, у тому числі і за опалення. Так, позивачем було нараховано відповідачу до сплати за опалення за спірний період з 01.01.2010р. по 31.10.2011р. - 31628,86 грн., а сплачено частково відповідачем 5175,70 грн., залишок боргу складає суму 26453,16 грн.. яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Слід зазначити, що сторонами не надано доказів того, що термін дії спірного Договору відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг № 127 від 01.06.2007р. закінчився, що сторонами в установленому порядку вносились зміни до Договору щодо зменшення розміру площі приміщення, яким користувався відповідач - ВК КНВК «Моноліт».

Також, відповідачем не надані докази, того, що Договір (частково або повністю) було визнано недійсним в судовому або іншому порядку, або, що це питання на даний час є предметом окремого судового розгляду. Відповідачем також не заявлялося в межах провадження по даній справі зустрічного позову про визнання Договору (частково або повністю) недійсним, та це питання також не є предметом розгляду даного судового спору по справі 22/470. Норма ст.204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача залишку боргу за опалення в сумі 26 453,16 грн., та такими, що доведені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату комунальних послуг, витрат на утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж відповідач, крім заборгованості, сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 2 072, 40 грн. (уточнений розрахунок є арифметично вірним та перевіреним колегією суддів) за період з 01.05.2011р. по 30.10.2011р. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1443,69 грн. за період з 01.01.2010р. по 01.10.2011р. та інфляційні втрати у розмірі 145,11 грн. за період з 01.01.2010р. по 01.10.2011р. (розрахунок є арифметично вірним та перевіреним колегією суддів) підлягають задоволенню.

Що стосується посилань відповідача на те, що Договір від01.03.2010р. на 24,5 кв.м площі, який укладений між ОСОБА_3, як власником приміщення, та відповідачем в особі Голови кооперативу - ОСОБА_3, а тому відповідач не користується всією площею спірного приміщення, то вони є необґрунтованими, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 627 ЦК України, до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Тобто, укладаючи спірний Договір з позивачем, відповідач, як споживач комунальних послуг, погоджувався на опалювальну площу по даному приміщенню площею 175,9 кв.м., а тому посилання відповідача на те, що він не погоджується сплачувати за опалення площі, яка встановлена Договором №127 від 01.06.2007р., є безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплачувати за отримані послуги має тільки власник приміщення, оскільки відповідно до п.1 ст. 18 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

У випадку, якщо відповідач вважав, що послуги за спірним Договором (зокрема, послуга за опалення) надаються йому неналежним чином, він не був позбавлений права та можливості порушити питання про складання та підписання акту - претензій споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Проте, в матеріалах справи відсутні докази складання такого акту, або відмови від його складання з боку позивача.

Крім того, слід зазначити, що в ст.19 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово - комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник.

В свою чергу, в Законі України «Про теплопостачання» зазначено, що споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Тобто, відповідач є належним споживачем послуг з опалення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню з урахуванням уточнень розміру позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду м.Києва від 28.03.2012р. у справі №22/470 підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, які є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Відповідно до ст..49 України ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м.Києві ради на рішення Господарського суду м.Києва від 28.03.2012р. у справі №22/470 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 28.03.2012р. у справі №22/470 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого кооперативу КНВК «Моноліт» (01042, м.Київ, бул. Марії Приймаченко, 1/27; код 21616745) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м.Києві ради (01042, м.Київ, бул. Марії Приймаченко, 3; р/р 26004060405549, МФО 300711, ЗКПО 34239762) 26 453,16 грн. - основного боргу, 2 072, 40 грн. - пені, 1443,69грн. - 3% річних, 145,11 грн. - інфляційних втрат, 1411,50 грн. - судового збору за подання позову та 804,75 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

3. Матеріали справи №22/470 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Рябуха В.І.

Ропій Л.М.