Ухвала

від 11.05.2012 по справі 2а-7010/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 р. Справа № 30082/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря - Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року по справі № 2-а-7010/11 за позовом Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» в Україні до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» в Україні (далі - Представництво) звернулось до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення - рішення від 07.06.2011 року № 0000902301/11291, що було прийняте на підставі акта перевірки від 03.06.2011 року № 607/23-2/26579227.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року по справі № 2а-7010/11/1370 позов задоволено повністю, визнано протиправним податкове повідомлення - рішення спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 07.06.2011 року № 0000902301/11291.

У поданій апеляційній скарзі спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові просить скасувати вказану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на виявлені під час перевірки Представництва факти порушення вимог податкового законодавства, а саме на те, що господарські операції між Представництвом та Приватним підприємством «Будівельна фірма «Вест-Буд» (далі - ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд») фактично не здійснювались, а лише проводилось їх документальне оформлення, чим порушено вимоги пп. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення Представництвом податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 781375.61 грн.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Свою позицію обґрунтовував викладеними в апеляційній скарзі доводами.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки від 03.06.2011 року № 607/23-2/26579227, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість Представництва за січень - березень 2011 року та відображення у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд», податковим органом 07.06.2011 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000902301/11291 про зменшення Представництву розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 781375.61 грн.

Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Податковий орган виходив з того, що господарські операції між Представництвом та ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» щодо встановлення шумозахисних щитів (бар'єрів) на автодорозі М-06 фактично не здійснювались, а лише проводилось їх документальне оформлення, в результаті чого Представництво завищило податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 781375.61 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між Представництвом та ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» та правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість щодо цих операцій доводиться первинними документами - розрахунками вартості виконаних робіт, проміжними платіжними сертифікатами та податковими накладними, які відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість Представництва за січень - березень 2011 року та відображення у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» податковим органом складено акт перевірки № 607/23-2/26579227 на підставі якого податковим органом 07.06.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000902301/11291 про зменшення Представництву розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 781375.61 грн.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Податковий орган виходив з того, що господарські операції між Представництвом та ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» щодо виконання робіт з встановлення шумозахисних щитів (бар'єрів) на автодорозі М-06 фактично не здійснювались, а лише проводилось їх документальне оформлення, в результаті чого Представництво завищило податковий кредит з податку на додану вартість на суму 781375.61 грн.

З матеріалів справи видно, що на момент здійснення спірних господарських операцій Представництво було зареєстроване Міністерством економіки України як представництво іноземної юридичної особи та взяте на податковий облік в органах державної податкової служби, йому було видано свідоцтво платника податку на додану вартість.

ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» на момент здійснення спірних господарських операцій також було зареєстроване у встановленому законом порядку та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, йому було видано свідоцтво платника податку на додану вартість.

В матеріалах справи наявна копія договору субпідряду від 28.11.2010 року, укладеного між юридичною особою за законодавством Турецької республіки «Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Ширкеті», що діє в Україні через своє постійне Представництво та ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд», на виконання комплексу будівельно-монтажних та інших будівельних робіт по встановленню шумозахисних щитів в рамках реконструкції автомагістралі М-06.

Також в матеріалах справи наявні копії виписаних ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» податкових накладних, які містять усі реквізити, обов'язкова наявність яких передбачена п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, копії платіжних доручень про перерахування ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» коштів за виконані роботи, копії розрахунків вартості виконаних робіт, копії проміжних платіжних сертифікатів.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що право на віднесення певних сум до податкового кредиту надається лише особам, які зареєстровані як платники податку та за умови реальності господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) і наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені правові норми та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що господарські операції щодо виконання робіт по встановленню шумозахисних щитів (бар'єрів) на автодорозі М-06, що були предметом договору субпідряду від 28.11.2010 року реально проведені, а відповідно вказані у виписаних ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в підтвердження правомірності прийнятого ним рішення. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 03.06.2011 року № 607/23-2/26579227 не є достатньо обґрунтованими та не підтверджуються зібраними належними та допустимими доказами.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача - ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» своїх зобов'язань щодо сплати податків до бюджету тягне за собою негативні наслідки лише для цього контрагента та не може бути підставою для збільшення податкових зобов'язань позивача.

Викладене свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту з врахуванням сум податку на додану вартість, що зазначені у виписаних ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» податкових накладних.

Враховуючи викладене суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року по справі № 2-а-7010/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.