Постанова

від 14.11.2011 по справі 2а-7010/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2011 р. № 2а-7010/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Русенко І.Я.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представник прокуратури на з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті»в особі представництва «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті»в Україні до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, за участю прокуратури м.Львова про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, -

встановив :

Підприємство «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті», в особі Представництва «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті»в Україні, (далі -Представництво «Онур») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі -СДПІ ВПП у м. Львові), за участю прокуратури м.Львова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000902301/11291 від 07.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту СДПІ ВПП у м. Львові від 03.06.2011 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що протягом січня -березня 2011 року існували господарські відносини із Приватним підприємством «Будівельна фірма «Вест-Буд». Вказане підтверджується, зокрема, договором субпідряду і відповідними ОСОБА_2 виконаних робіт установленої форми, а також податковими накладними, які відповідають вимогам законодавства, відображають опис придбаних товарів та послуг, їх ціну, суму податку та загальну суму коштів, що має бути сплаченою за придбання таких товарів та послуг. В обґрунтування позовних вимог також зазначає, що протягом періоду, який перевірявся відповідачем, ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»було зареєстрованим платником ПДВ, податкові накладні останнього було складено по факту оплати і використано Представництвом «Онур»при формуванні податкового кредиту за січень -березень 2011 року. Позивач вважає, що наявність у нього податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

СДПІ ВПП у м. Львові подано до суду заперечення на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що не підтверджено фактичне постачання ТМЦ та виконання робіт по встановленню шумозахисних щитів ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»Представництву «Онур». Стверджує, що немає підстав вважати товари та послуги фактично отримані від ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»,- тому податкові накладні виписані зазначеним підприємством СДПІ ВПП у м. Львові вважає недійсними. Також, стверджує про те, що на ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, тому, на думку відповідача, підприємство проводило транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру, а відтак ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»підпадає під критерії відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам. Крім того, зазначає, що ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»не задекларовано суми по взаєморозрахункам із Представництвом «Онур»у складі податкового зобов'язання, як бюджетний фонд, що належить державі, так як декларації по податку на додану вартість ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»визнані як «не дійсні».

Прокуратура м.Львова в судове засідання уповноваженого представника не направила, хоча належним повідомлялась про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомила, клопотань про розгляд справи без участі представника не надходило, письмових пояснень по суті позову не надала, а тому суд ухвалив розглядати справу без участі представника прокуратури м.Львова.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що результат робіт ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»використано у господарській діяльності позивача -при виконанні будівельних робіт з ремонту автомобільної дороги М06 від км 259 до км 322 на замовлення Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор). Представником позивача представлено суду фотографічні знімки, на яких зображено щити (бар'єри), встановлені між проїжджою частиною і забудованою територією населених пунктів Рівненської області, через які проходить автомобільна дорога М-06 сполученням Київ-Чоп в межах ділянки з 259 км до 322 км. Фактичне виконання робіт по встановленню шумозахисних щитів ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»підтверджується господарським договором і первинними документами, а в т.ч. актами виконаних робіт установленої форми під №2 від 25.01.2011 року, №3 від 28.02.2011 року і №4 від 29.03.2011 року, складеними на виконання Договору субпідряду від 28.11.2010 року. В підтвердження обставин, що свідчать про рух активів ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»у процесі забезпечення робіт за Договором субпідряду від 28.11.2010 року матеріальними та людськими ресурсами, представником позивача представлено суду копії первинних документів ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд». Представник позивача зазначив, що податкові накладні ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»правомірно використано Представництвом «Онур»при формуванні податкового кредиту за січень -березень 2011 року, а ймовірні порушення податкової дисципліни, вчинені ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд», не можуть служити підставою для відмови Представництву «Онур»у праві останнього на податковий кредит з ПДВ.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Із посиланням на довідку ДПІ у м. Рівне від 19.05.2011 року №124/23-100/35953555 і листа ДПІ у м. Рівне від 26.05.2011 року №18411 /23-326 зазначив, що проведення перевірки ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд», в т.ч. по взаємовідносинах із Представництвом «Онур»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, неможливо за відсутністю ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»за місцезнаходженням. Просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач - Представництво «Онур», що знаходиться за адресою: 79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 212, корп.. 2, код в ЄДРПОУ № 26579227, зареєстроване як представництво іноземної юридичної особи 15.11.2005 року Міністерством економіки України. Позивач взятий на податковий облік 22.11.2005 року та зареєстрований платником ПДВ, про що 28.11.2005 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було видано Свідоцтво № 18176023.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до наказу СДПІ ВПП у м. Львові №189 від 23.05.2011 року, на підставі ст. ст. 78, 79 Податкового кодексу України, СДПІ ВПП у м. Львові проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Представництва «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті»(код за ЄДРПОУ - 26579227) за січень -березень 2011 року та відображення у складені податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Будівельна фірма «ОСОБА_4 - Буд»(код за ЄДРПОУ 35953555) та дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 03.06.2011 року № 607/23-2/26579227.

Згідно із актом перевірки від 03.06.2011 року № 607/23-2/26579227,- перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено суми податкового кредиту з ПДВ в сумі 781375,61 грн., а саме: за січень 2011 року в сумі 295000,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 280833,33 грн., за березень 2011 року в сумі 205542,28 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 781375,61 грн., а саме: за січень 2011 року в сумі 295000,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 280833,33 грн., за березень 2011 року в сумі 205542,28 грн.

На підставі акту перевірки від 03.06.2011 року № 607/23-2/26579227, згідно з п.п. 54.3 ст. 54 і п.п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, СДПІ ВПП у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року №0000902301/11291, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 781375,61 грн. за січень -березень 2011 року.

Спір між сторонами виник щодо правомірності податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові від 07.06.2011 року №0000902301/11291. Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є генеральним підрядником робіт з ремонту автомобільної дороги М-06 від 259 км до 322 км. Судом також встановлено, що в період з січня по березень 2011 року, в рамках виконання ремонту автодороги М-06 на зазначеній ділянці, позивач здійснював господарську діяльність із Приватним підприємством «Будівельна фірма «Вест-Буд». Так, у відповідності до представленого суду Договору субпідряду від 28.11.2010 року (термін дії - до 12.12.2011 року) ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд», будучи Субпідрядником, зобов'язана виконати і здати Представництву «Онур»(Генеральному підрядникові) комплекс будівельно-монтажних та інших робіт по встановленню шумозахисних щитів в рамках реконструкції автомагістралі М-06. Згідно із п.п. 1.1. і 3.1. Договору субпідряду від 28.11.2010 року, роботи виконуються Субпідрядником власними силами та засобами, обов'язок по забезпеченню виконання робіт за Договором устаткуванням, будівельною технікою та механізмами, а також кваліфікованим персоналом, покладається на Субпідрядника.

Умовами Договору субпідряду від 28.11.2010 року передбачено «проміжний платіжний сертифікат»як форму звітності по факту виконання робіт. Так, згідно із п. 6.1. Договору субпідряду від 28.11.2010 року,- у проміжних платіжних сертифікатах зазначаються обсяги та погоджена вартість робіт, виконаних Субпідрядником за цим Договором субпідряду у зв'язному місяці. Згідно із п. 9.1. Договору субпідряду від 28.11.2010 року,- відповідний об'єм робіт вважається переданим Генпідряднику та прийнятий ним після погодження відповідного проміжного платіжного сертифікату на такі роботи.

Судом встановлено, що надані «розрахунки вартості виконаних робіт»разом із «проміжними платіжними сертифікатами»на кінець січня 2011 року під №2 від 25.01.2011 року, на кінець лютого 2011 року під №3 від 28.02.2011 року і на кінець березня 2011 року під №4 від 29.03.2011 року, складені на паперових носіях інформації і містять наступну інформацію: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємств, від імені яких складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, а відтак підпадають під критерії первинного документу, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, названі «розрахунки вартості виконаних робіт»разом із «проміжними платіжними сертифікатами», згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для бухгалтерського (а відтак і податкового) обліку господарських операцій.

Наданими суду «розрахунками вартості виконаних робіт»і «проміжними платіжними сертифікатами»на кінець січня 2011 року під №2 від 25.01.2011 року на суму 1669598,76 грн. (в т.ч. 278266,46 грн. ПДВ), на кінець лютого 2011 року під №3 від 28.02.2011 року на суму 491031, 77 грн. (в т.ч. 81838,63 грн. ПДВ) і на кінець березня 2011 року під №4 від 29.03.2011 року на суму 1233253,67 грн. (в т.ч. 205542,28 грн. ПДВ) підтверджується факт виконання Приватним підприємством «Будівельна фірма «Вест-Буд»Договору субпідряду від 28.11.2010 року в частині зведення фундаменту та встановлення шумозахисного бар'єру висотою 4 м. на ділянках км 259+592 -км 290+000 та км 290+000 -км 322+000 автодороги М-06 сполученням Київ - Чоп.

Подані суду представником позивача копії первинних документів ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»не підтверджують факту використання придбаних ТМЦ при виконанні робіт за Договором субпідряду від 28.11.2010 року, проте суд визнає ці документи підтвердженням існування обставин руху активів ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»при забезпеченні власної господарської діяльності протягом січня -березня 2011 року матеріальними ресурсами.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність документів, які б посвідчували якість товарів та їх походження, видаткових накладних, рахунків-фактур, ТТН, інших документів, які б фіксували факт здійснення операцій з перевезення товару перевізником, оскільки суть господарських операцій між Представництвом «Онур»і ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»визначається договором підряду в будівництві, а не іншими зобов'язаннями, як-то купівлі-продажу (поставки) чи перевезення. При цьому, судом враховано те, що згідно із п. 13.1. Договору від 28.11.2010 року, термін його дії встановлено до 12.12.2011 року, а відтак правовідносини тривають, господарські зобов'язання не припинені, обов'язок вести облік придбаних матеріалів, інших ТМЦ та послуг, а в т.ч. і транспортних, необхідних для виконання будівельних робіт, лежить на Субпідрядникові. Договором (п. 4.1.) визначено вартість робіт Субпідрядника виходячи з 1 п.м. шумозахисного щита, при цьому зазначено, що погоджена сторонами вартість робіт вже включає всі види пов'язаних робіт. Крім того, згідно із п. 4.2. Договору, розцінки, узгоджені сторонами, є постійними і не можуть бути змінені під час виконання робіт. Таким чином, судом враховано і те, що фактичний розмір ціни Договору, а, відтак, і фінансові зобов'язання позивача, ґрунтуються на оцінці фактичних об'ємів робіт, виконаних Субпідрядником.

Згідно із актом перевірки від 03.06.2011 року відповідачем було встановлено факт обліку результатів робіт по встановленню шумозахисних щитів в бухгалтерського обліку Представництва «Онур»(на рахунку 231). Разом із цим, в матеріалах перевірки відсутні докази того, що роботи по встановленню шумозахисних щитів (бар'єрів) автодороги М-06 сполученням Київ -Чоп на ділянці від 259 км до 322 км виконувались поза межами чинності Договору субпідряду від 28.11.2010 року між Представництвом «Онур»і ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд».

Висновки відповідача про те, що ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд» проводило транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру, не знайшли свого підтвердження в матеріалах перевірки. Довідку ДПІ у м. Рівне від 19.05.2011 року №124/23-100/35953555 не можна вважати належним засобом доказування зазначених фактів, оскільки інформація, джерелом якої є вказана довідка, вказує лише на неможливість проведення перевірки у зв'язку із відсутністю ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»за юридичною та фактичною адресами станом на 18.05.2011 року, зустрічна звірка по взаємовідносинах із Представництвом «Онур»не проведена.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суми податкового кредиту з ПДВ в сумі 781375,61 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в складі податкового кредиту за січень 2011 року Представництвом «Онур»задекларовано 295000 грн. ПДВ, в складі податкового кредиту за лютий 2011 року - 280833,33 грн. ПДВ і за березень 2011 року - 205542,28 грн. ПДВ від господарських операцій із ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд». При цьому, відповідачем встановлено завищення податкового кредиту в сумі 781375,61 грн.

Згідно з платіжними дорученнями №6611 від 14.01.2011 року Представництвом «Онур»було сплачено на користь ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»85000 грн. за виконання робіт, №6618 від 26.01.2011 року - 1685000 грн., №6662 від 25.02.2011 року - 1685000 грн. і №6702 від 29.03.2011 року - 1233253,67 грн. Оплата здійснювалась за виконання робіт та за шумозахисний екран, що передбачено Договором субпідряду від 28.11.2010 року.

Судом встановлено, що по факту отримання коштів від Представництва «Онур»Приватним підприємством «Будівельна фірма «Вест-Буд», яке до 18.05.2011 року мало статус платника ПДВ, було виписано податкові накладні №1 від 14.01.2011 року на суму 85000 грн., №2 від 26.01.2011 року на суму 1685000 грн., №2 від 25.02.2011 року на суму 1685000 грн. і №3 від 29.03.2011 року на суму 1233253,67 грн. Ці податкові накладні було використано Представництвом «Онур»при формуванні податкового кредиту за січень, лютий і березень 2011 року.

У відповідності до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів тощо. При цьому, згідно із п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Як передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Нормою п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер; б) дата виписування; в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,- продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця; д) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно із п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу ст. 198 Податкового кодексу України випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо існування та реальності господарської операції і відповідності податкових накладних продавця товарів, робіт чи послуг вимогам чинного законодавства.

Господарські операції суб'єкта господарювання і їх результат становлять основу його господарської діяльності. У відповідності до п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

На підставі матеріалів перевірки Представництва «Онур»в неоскарженій частині акту перевірки і представлених суду доказів встановлено факт укладання між позивачем і ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»Договору субпідряду від 28.11.2010 року і зв'язок цього правочину із договором генерального підряду на виконання будівельних робіт з ремонту автомобільної дороги М06 від 259 км до 322 км між позивачем і Державною службою автомобільних доріг України (Укравтодор).

Наданими суду «розрахунками вартості виконаних робіт»і «проміжними платіжними сертифікатами»під №2 від 25.01.2011 року, під №3 від 28.02.2011 року і під №4 від 29.03.2011 року, як первинними документами, а також податковими накладними №1 від 14.01.2011 року, №2 від 26.01.2011 року, №2 від 25.02.2011 року і №3 від 29.03.2011 року, підтверджуються факти виконання робіт з встановлення шумозахисних щитів (бар'єрів) автодороги М-06 сполученням Київ -Чоп на ділянці від 259 км до 322 км.

Податкові накладні ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»під №1 від 14.01.2011 року на суму 85000 грн., №2 від 26.01.2011 року на суму 1685000 грн., №2 від 25.02.2011 року на суму 1685000 грн. і №3 від 29.03.2011 року на суму 1233253,67 грн. відповідають вимогам п. 201.1. ст. 201 ПК України.

Доводи відповідача про недійсність податкових накладних ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Згідно із п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696, єдиною підставою для визнання податкової накладної недійсною є факт заповнення цієї накладної особою, не зареєстрованою платником ПДВ в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Судом встановлено, що станом на момент складення і видачі податкових накладних №1 від 14.01.2011 року, №2 від 26.01.2011 року, №2 від 25.02.2011 року і №3 від 29.03.2011 року ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»було зареєстроване платником ПДВ, про що видане Свідоцтво за №100119867, і йому присвоєно індивідуальний податковий номер 359535517160.

З огляду на наведене вище, суд вважає доведеним придбання та фактичне одержання робіт від контрагента позивача -ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд»для їх подальшого використання у господарській діяльності позивача, право на податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченого у зв'язку із здійсненням господарських операцій позивача із ПП «Будівельна фірма «Вест-Буд», є підставним і законним, а тому, вважає, що висновки, на підставі яких винесене податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0000902301/11291 від 07.06.2011 року, є необґрунтованими і незаконними, а відтак саме податкове повідомлення -рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0000902301/11291 від 07.06.2011 року.

3. Присудити на користь Підприємства «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті»в особі представництва «ОСОБА_3 ОСОБА_4 Тіджарет Лімітед Ширкеті» в Україні судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з державного бюджету.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 листопада 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.