Рішення

від 19.06.2012 по справі 5023/1799/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 5023/1799/12

вх. № 1799/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - (за первісним позовом) - Бондарєва С.О. (директор);

ОСОБА_2 (за дов. № б/н від 20 березня 2012 року)

відповідача - (за первісним позовом) - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Бонс", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе", м. Харків

про стягнення 17500,00 гривень,

та зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Завод ім.Фрунзе", м.Харків

до Приватної фірми "Бонс", м.Харків

про розірвання договору та стягнення передоплати 17500,00 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом, Приватна фірма "Бонс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" (надалі -Відповідач) суми заборгованості у розмірі 17,500,00 гривень. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем за первісним позовом умов договору № 17/01 щодо оплати послуг, наданих Позивачем за первісним позовом, укладеного між сторонами 17 січня 2012 року. Окрім цього, Позивач за первісним позовом просив суд стягнути з Відповідача за первісним позовом суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 квітня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2012 року було відкладено розгляд справи на 17 травня 2012 року.

Відповідач 17 травня 2012 року надав через канцелярію суду зустрічну позовну заяву (вх. № 10173), в якій останній просив суд стягнути з Позивача за первісним позовом суму передоплати у розмірі 17500,00 гривень та розірвати договір № 17/01 від 17 січня 2012 року, укладений між сторонами. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Позивачем за первісним позовом умов спірного договору.

В судовому засіданні 17 травня 2012 року було оголошено перерву до 05 червня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2012 року було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 5023/1799/12 зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" до Приватної фірми "Бонс" про стягнення передоплати у сумі 17500,00 гривень та розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 08 червня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 19 червня 2012 року. До того ж, відповідною ухвалою було продовжено строк розгляду справи на 15 днів, по 28 червня 2012 року, включно, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та клопотання (вх. № 6884) представника Відповідача.

Представники Позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримали первісні позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечували, зазначали про його необгрунтованість.

Відповідач за первісним позовом у судове засідання свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку Відповідача суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали первісного позову та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

17 січня 2012 року між Приватною фірмою "БОНС" та Відкритим акціонерним товариством «Завод ім. Фрунзе» було укладено договір №17/01 про надання послуг. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Згідно з п.1.1. спірного договору, Позивач за первісним позовом зобов'язувався виконати роботи по складанню звіту незалежної оцінки будівель та споруд, належних Відповідачу за первісним позовом, станом на 31 грудня 2011 року в кількості, порядку та строки встановлені цим договором.

Пунктами 4.1, 4.2. сторони погодили вартість робіт з оцінки майна у розмірі 35000,00 гривень (без ПДВ), з яких 50%, тобто 17500,00 гривень, попередня оплата.

Відповідно до п.1.2. даного договору, строк виконання робіт становив 21 календарний день з моменту надходження передплати.

19 січня 2012 року від Відповідача за первісним позовом на р/р Позивача за первісним позовом надійшла сума попередньої оплати у розмірі 17500,00 гривень, згідно рахунку №1 від 16 січня 2012 року, що підтверджується випискою банку за особовим рахунком 2600006400024/UAH від 19 січня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем за первісним позовом належним чином та у встановлені договором строки було проведено незалежну оцінку та складено письмовий звіт про оцінку майна будівель та споруд, належних Відповідачу за первісним позовом, станом на 31 грудня 2011 року.

Відповідно до п.3.1. даного договору, після завершення виконаних робіт Позивач за первісним позовом мав надати Відповідачу за первісним позовом 2 екземпляри звіту та акт здачі-приймання виконаних робіт, а Відповідач за первісним позовом повинен був здійснити оплату послуг Позивача за первісним позовом в наступному порядку: 50% - попередня оплата до початку робіт, та 50% - залишкова сума після завершення робіт (п.4.2. договору).

Згідно з п.3.2. договору Відповідач за первісним позовом на протязі 10-ти днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний був передати Позивачу за первісним позовом підписаний акт здачі -приймання робіт або вмотивовану відмову від приймання робіт. Після спливу 10-ти днів, у разі неотримання останнім від Відповідача за первісним позовом оформленого акту здачі - приймання робіт або вмотивованої відмови від приймання робіт, акт здачі - приймання робіт вважається оформленим, а робота прийнятою.

Як зазначає Позивач за первісним позовом, він виконав умови п.3.1. спірного договору та після завершення робіт надав 08 лютого 2012 року Відповідачу за первісним позовом екземпляри звіту про оцінку майна та акт здачі-приймання робіт, складений від тієї ж дати, для його підписання останнім. Виходячи з умов даного договору, останнім днем передачі підписаних вищевказаних документів з боку Відповідача за первісним позовом було 18 лютого 2012 року.

Відповідач за первісним позовом, в свою чергу, вказує на той факт, що екземпляри звіту про оцінку майна та акт здачі-приймання робіт за спірним договором були надані Позивачем за первісним позовом до канцелярії Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" 17 лютого 2012 року, тобто з порушенням строку, встановленого у п.3.1 договору. В підтвердження цього, Відповідач за первісним позовом, надав через канцелярію гсподарського суду Харківської області супровідним листом (вх. №10255) належним чином засвідчену копію журналу вхідної кореспонденції, яка була досліджена судом та долучена до матеріалів справи.

23 лютого 2012 року Відповідач за первісним позовом надав вмотивовану відповідь з приводу отриманих документів, суть якої полягає у тому, що останнього не влаштовувала якість звіту про оцінку майна, зробленого Позивачем за первісним позовом, та відмовився від оказаних послуг останнього. Крім того, 23 лютого 2012 року Відповідач за первісним позовом надіслав пропозицію про розірвання відповідного договору з Позивачем за первісним позовом, але відповіді від останнього не отримав.

Позивач за первісним позовом, в свою чергу, вважав зроблений звіт про оцінку майна якісним, та таким, що виконаний у відповідності з вимогами національних та міжнародних стандартів оцінки. В підтвердження своєї позиції надав до суду рецензію №24/5 від 24 травня 2012 року на вказаний звіт, складеною Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів", висновком якої вищезазначений звіт був визнаний таким, що може бути використаний для прийняття юридично значимих рішень. Даний документ було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

28 лютого 2012 року Позивач за первісним позовом направив на адресу Відповідача за первісним позовом письмову відповідь із детальним спростуванням зазначених останнім недоліків в листі від 23 лютого 2012 року та вимогою про сплату боргу в сумі 17500,00 гривень, а також підписання акту виконаних робіт. До того ж, 20 березня 2012 року Позивач за первісним позовом направив на адресу Відповідача за первісним позовом акт звірки взаємних розрахунків із зазначенням сальдо в сумі 17500,00 гривень на користь Позивача за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач за первісним позовом не здійснив оплату послуг, наданих Позивачем за первісним позовом, а саме, не сплатив залишкову суму в розмірі 17500,00 гривень на користь останнього на момент подання позовної заяви Позивача за первісним позовом до суду. Акт приймання-передачі робіт та акт звірки взаємних розрахунків Відповідач за первісним позовом також не підписав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних позовних вимог і заперечень проти них, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Позивачем за первісним позовом було виконано умови спірного договору у повному обсязі. Звіт про оцінку майна, який Відповідач за первісним позовом вважає неякісним, спростовується матеріалами справи. Доказом цього є рецензія № 24/5 від 24 травня 2012 року на вказаний звіт, складена Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів", де спірний звіт визнано таким, що виконаний у відповідності з вимогами національних та міжнародних стандартів оцінки.

Щодо строків надання спірного звіту та акту-приймання виконаних робіт, суд вважає, що Відповідачем за первісним позовом було прострочено строк надання відповіді щодо підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та оцінки наданого звіту Позивачем за первісним позовом, що підтверджується листом № 045-114 від 23 лютого 2012 року, яке було вручено останньому 27 лютого 2012 року. Тобто, у зв'язку з порушенням Відповідачем за первісним позовом умов п.3.2. спірного договору, акт здачі-приймання робіт вважається виконаним, а работа прийнятою. До того ж, у відповідності до п.3.3. договору, у випадку відмови замовника (Відповідача за первісним позовом) від приймання вказаного акта, оформлюється двохсторонній акт з переліком необхідних доработок та строков їх виконання. Цього останнім зроблено не було. Відсутні докази й в матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача за первісним позовом щодо стягнення з Відповідача за первісним позовом суми боргу у розмірі 17500,00 гривень є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали зустрічного позову та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

17 січня 2012 року між Приватною фірмою "БОНС" та Відкритим акціонерним товариством «Завод ім. Фрунзе»було укладено договір №17/01 про надання послуг. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідач за первісним позовом, посилаючись на досліджені судом пункти спірного договору, а саме, п.п. 1.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, зазначав про те, що жодних пропозицій щодо оформлення двохстороннього акту з переліком необхідних доработок та строков їх виконання від Позивача за первісним позовом не надходило (п.3.3. спірного договору).

На виконання умов спірного договору, Відповідач за первісним позовом, перерахував передоплату у розмірі 17500,00 гривень на рахунок Позивача за первісним позовом. Даний факт було з'ясовано судом при розгляді первісного позову.

Позивач за первісним позовом надав акт здачі-приймання робіт та звіт про оцінку майна до канцелярії Відкритого акціонерного товариства "Завод ім.Фрунзе" у встановлений умовами спірного договору строк. Як зазначає Відповідач за первісним позовом, це було зроблено 17 лютого 2012 року, посилаючись на належним чином засвідчену копію журналу вхідної кореспонденції свого підприємства.

23 лютого 2012 року Відповідач за первісним позовом надіслав пропозицію про розірвання даного договору на адресу Позивача за первісним позовом. Дана пропозиція була отримана останнім 27 лютого 2012 року.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав зустрічних позовних вимог і заперечень проти них, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходичи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.3.3 спірного договору у випадку невмотивованої відмови замовника (Відповідача за первісним позовом) від приймання вказаного акта, оформлюється двохсторонній акт з переліком необхідних доработок та строков їх виконання.

Суд, виходячи з трактування даного пункту спірного договору, вважає що це є волевиявленням обох сторін, тобто відповідний обов'язок щодо оформленням покладається на обидві сторони. Ані зі сторони Позивача за первісним позовом, ані зі сторони Відповідача за первісним позовом пропозицій щодо складення такого акту не надходило. А тому твердження Відповідача за первісним позовом щодо порушення цього пункту спірного договору Позивачем за первісним позовом є не вірним та не об'єктивним.

Щодо вимоги Відповідача за первісним позовом про розірвання даного договору, суд не вбачає підстав для задоволення даної вимоги, та зазначає наступне.

Відповідно до п.7.2 спірного договору, кожна із сторін має право розірвати договір при умові порушення зобов'язань іншою стороною з попереднім письмовим повідомленням за 10 календарних днів до дати розірвання. Одностороння зміна умов договору не допускається. (п.7.3 договору.)

Відповідач за первісним позовом не дотримався відповідної процедури, та не обгрунтував за яких обставин Позивач за первісним позовом порушив зобов'язання за спірним договором. Отже, лист № 045-114 від 23 лютого 2012 року, надісланий Відповідачем за первісним позовом на адресу Позивача за первісним позовом не є підставою для задоволення вимоги про розірвання даного договору.

Щодо посилання Відповідача за первісним позовом на порушення Позивачем за первісним позовом строків надання спірного звіту та акту здачі-приймання робіт, підтверджуючи це належним чином засвідченою копією журналу вхідної кореспонденції свого підприємства, то суд вважає даний доказ неналежним з наступних підстав.

Відповідно до загально-прийнятих правил документообігу, реєстрація вхідних документів здійснюється в установі, організації чи на підприємстві або в структурному підрозділі лише один раз. Реєстрація всіх видів документів здійснюється за принципом єдиної нумерації. До того ж індекс спільного документа повинен складатися з індексів установ, підприємств, що видали його, які проставляються через дріб.

Отже, у наданому доказі чітко вбачається, що спірний звіт та акт приймання-передачі робіт були зареєстровані не єдиним номером, а за номером 011-20/1, тобто за правилами запису спільних документів. Дослідивши наданий доказ, ані перед спірними документами, ані після них, документів, що були зареєстровані від Позивача за первісним позовом не містяться.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову Відповідача за первісним позовом, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши винну сторону, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір за подання первісного позову покладається на Відповідача за первісним позовом, а судовий збір за подання зустрічного позову теж покладається на Відповідача за первісним позовом.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 530, 612, Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" (61001, вул. Плеханівська, 57-А, код ЄДРПОУ 00236010, р/р 26001811355040 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Харкові, МФО 35016) на користь Приватної фірми "Бонс" (61018, м. Харків, пров. 23 Серпня, 7, кв. 48, код ЄДРПОУ 24484439, р/р 2600006400024 в ПАТ "Правекс-Банк" у м. Києві, МФО 321983) суму заборгованості у розмірі 17500,00 гривень та судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 25 червня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/1799/12