Постанова

від 15.06.2012 по справі 0670/8347/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 0670/8347/11

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В., Антощук Є.С.,

за участю представника позивача, представника відповідача, прокурора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія"

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2011 р. №0009272320/0 та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ 3085213,00 грн.,-

встановив :

В серпні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач 1), Головного управління державного казначейства України в Житомирській області (далі - відповідач 2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції від 04.08.2011 р. № 0009272320/0, а також стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь Товариства суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податкові періоди серпень 2008 р. в сумі 2506164,00 грн., вересень 2008 р. в сумі 336187,00 грн., жовтень 2008 р. в сумі 203341,00 грн., лютий 2009 р. в сумі 5210,00 грн., березень 2009 р. в сумі 7740,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 7717,00 грн., червень 2009 р. в сумі 9709,00 грн., вересень 2009 р. в сумі 9145,00 грн., всього в загальній сумі 3085213,00 грн.

В ході розгляду справи в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства допущено заміну відповідача 1 - Новоград-Волинську об`єднану державну податкову інспекцію її правонаступником - Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби та заміну відповідача 2 - Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15.07.2011 р. відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої на підставі акта перевірки № 1361/05-53/23-20/34547145 прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшені заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ. З висновками акту перевірки позивач не погодився, зазначив, що суми ПДВ, сплачені в ціні придбання товарів (робіт, послуг) контрагентам - постачальникам, правомірно заявлені до бюджетного відшкодування. Також зазначив, що податкове законодавство не ставить право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ в залежність від джерел надходження коштів на поточний банківський рахунок, якими позивач проводив розрахунки з контрагентами - постачальниками, в тому числі сплачуючи податок на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог.

Представники Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, викладених у запереченні на позов та акті перевірки. Просили в позові відмовити.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Прокурор, який вступив в розгляд в порядку представництва інтересів держави, проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 17.06.2011 р. № 548/13-027, від 17.06.2011 р. № 549/13-027, від 17.06.2011 р. № 550/13-027, виданих Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією, відповідно до наказів інспекції від 16.06.2011 р. № 703 та від 20.06.2011 р. № 712, працівниками інспекції проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині використання коштів, отриманих в кредит від ВАТ КБ "Глобус" за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. Результати перевірки оформлені актом від 15.07.2011 р. № 1361/05-53/23-20/34547145.

Перевіркою встановлено порушення абз. "а" пп.7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 4824252,00 грн.

На підставі акта перевірки № 1361/05-53/23-20/34547145 від 15.07.2011 р. відповідачем 1 прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011 р. № 0009272320/0 про зменшення позивачеві заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальній сумі 4824252,00 грн., у тому числі за податкові періоди: серпень 2008 р. в сумі 4245203,00 грн., вересень 2008 р. в сумі 336187,00 грн., жовтень 2008 р. в сумі 203341,00 грн., лютий 2009 р. в сумі 5210,00 грн., березень 2009 р. в сумі 7740,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 7717,00 грн., червень 2009 р. в сумі 9709,00 грн., вересень 2009 р. в сумі 9145,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд визнає заявлені вимоги позивача щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2011 р. № 0009272320/0, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 3085213,00 грн. обґрунтованими виходячи з наступного.

З матерів справи вбачається, що 30.11.2009 р. позивачем подано до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області податкову звітність, а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період серпень 2008 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 4245203,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період вересень 2008 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 336187,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період жовтень 2008 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 203341,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період лютий 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 5210,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період березень 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 7740,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період квітень 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 7717,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період червень 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 9709,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період вересень 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, в розмірі 9145,00 грн.

Таким чином, позивачем 30.11.2009 року було подано до податкового органу всі належні документи для повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Згідно акту від 16.02.2010 р. № 3/23/34547145 "Про результати позапланової виїзної документально перевірки ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., червень 2009 р., вересень 2009 р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 23.07.2007 р. по 31.08.2009 р.", Державною податковою інспекцією у Ємільчинському районі Житомирської області підтверджено відображене позивачем у деклараціях бюджетне відшкодування у сумі 4824252,00 грн.

Крім того, 10.02.2011 р. Новоград-Волинською об`єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податкові періоди серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., червень 2009 р., вересень 2009 р., результати якої викладені в акті від 10.02.2011 р. № 165/0553/34547145. Згідно висновків акта перевірки № 165/0553/34547145 відповідачем 1 вказано про неможливість підтвердження суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за серпень 2008 р., в розмірі 38874,00 грн. Інших порушень податкового законодавства в частині декларування спірних сум бюджетного відшкодування ПДВ згідно акта перевірки № 165/0553/34547145 відповідачем 1 не встановлено.

15.07.2011 р. відповідачем -1 проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині використання коштів, отриманих в кредит від ВАТ КБ "Глобус" за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., результати якої оформлені актом перевірки від 15.07.2011 р. № 1361/05-53/23-20/34547145.

В описовій частині акта перевірки № 1361/05-53/23-20/34547145 відповідачем-1 зазначено, що товариством формувалось від`ємне значення з податку на додану вартість по придбанню та спорудженню основних засобів та з якого були заявлені суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, а фактичного використання цих основних засобів в господарській діяльності на момент складання даного акту перевірки не доведено, сплачені грошові кошти, отримані в кредит, по розрахункам за отримані основні засоби на момент перевірки не погашені, рахується кредиторська заборгованість перед майновими поручителями і перед банківською установою ВАТ КБ "Глобус", що доводить про неможливість підтвердження бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок. Зважаючи на ті обставини, що отриманими та не погашеними кредитними коштами продовж 2008 - 2009 рр. було сплачено сформоване від`ємне значення з податку на додану вартість, з якого задекларовані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у періоді з 01.01.2008 р. по 01.10.2009 р., а погашені кредитні кошти під заставу майнових прав заставодавців рахуються в кредиторській заборгованості згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія", неможливо дані розрахунки вважати як фактично сплачені кошти постачальникам за товарно-матеріальні цінності, а заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку сформувати із сум сплачених цими коштами. На думку відповідача-1 позивачем допущені порушення абз. "а" пп.7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в загальній сумі 4824252,00 грн. щодо розрахунків з постачальниками товарно-матеріальних цінностей від`ємного значення попередніх податкових періодів, яке прийняло участь у заявленій сумі бюджетного відшкодування, оскільки в розрахунках використані кредитні кошти, право власності яких належить не позивачеві, а майновим поручителям, по яким станом на день написання акту перевірки не погашені і рахуються в кредиторській заборгованості. На думку відповідача, від`ємне значення з ПДВ підлягає лише зарахуванню платником в податкових деклараціях у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах та позивач не може використовувати дану суму ПДВ для розрахунку бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок.

Однак, суд не може погодитися з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Правове регулювання спірних правовідносин визначено в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час декларування сум бюджетного відшкодування з ПДВ), якими регламентується порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету, та положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), якими регламентується порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем не заперечується наявність під час перевірок позивача податкових накладних постачальників, суми ПДВ по яких прийняли участь у розрахунку від`ємного значення податку, а також правомірність формування в податковому обліку від`ємного значення з податку на додану вартість, яке прийняло участь у розрахунку спірних сум бюджетного відшкодування. Дані обставини підтверджуються податковими накладними постачальників, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковими деклараціями з ПДВ, актами перевірок від 16.02.2010 р. № 3/23/34547145, від 10.02.2011 р. № 165/0553/34547145, від 15.07.2011 р. № 1361/05-53/23-20/34547145, копії яких містяться в матеріалах справи.

За приписами пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що кошти, якими проведені розрахунки з постачальниками, та надходили на банківський рахунок позивача за рахунок відкритої в банківській установі відновлювальної кредитної лінії на підставі кредитного договору від 25.03.2008 р. № 03/ЮКЛ-08, укладеного між позивачем і ВАТ КБ "Глобус", а відтак не можуть приймати участь у розрахунку бюджетного відшкодування податку.

Так, ні Закон № 168/97-ВР, ні Податковий кодекс України не містять норм, якими не дозволяється розраховувати бюджетне відшкодування на підставі сум податку, сплачених платником податків постачальникам товарів (робіт, послуг) коштами, отриманими ним (платником податків) в кредит. Тобто, чинне законодавство не ставить в залежність право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від правової природи (джерела) походження коштів, якими платником проведено розрахунки за отримані товари (роботи, послуги).

Судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме розрахунків бюджетного відшкодування та банківських виписок, встановлено, що суми податку, які прийняли участь у розрахунку спірних сум бюджетного відшкодування, були сплачені позивачем з власного поточного банківського рахунку контрагентам - постачальникам за поставлені основні засоби та товари (роботи, послуги).

Крім того, судом враховуються також наступне.

З акту перевірки від 15.07.2011 року № 1361/05-53/23-20/34547145 вбачається, що підставою для призначення вказаної перевірки стала постанова старшого слідчого Генеральної прокуратури України Зубкова А.Ю. від 31.05.2011 року, винесена в межах розслідування кримінальної справи № 49-3117, яка порушена за фактом перевищення службових повноважень службовими особами ВАТ Банку "БІГ Енергія" при укладанні договорів застави майнових прав за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 Кримінального кодексу України. Копія даної постанови міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

На запит суду старший слідчий Генеральної прокуратури України Зубков А.Ю. листом від 22.11.2011 року № 17/1/1-36238-11 повідомив, що у кримінальній справі № 49-3117 будь-яких рішень в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно службових осіб ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" не приймалося, у зв"язку з відсутністю для цього підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011 р. № 0009272320/0 про зменшення позивачеві заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальній сумі 4824252,00 грн. прийняте неправомірно, а відтак підлягає скасуванню.

Згідно із п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п.200.15 ст.200 Кодексу у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.17 ст.200 Кодексу джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до п.200.23 ст.200 Кодексу суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Таким чином, з урахуванням відомостей з картки особового рахунку, згідно якої переплата податку на додану вартість в частині заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ становить 3085213,00 грн., підлягають стягненню з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податкові періоди серпень 2008 р. в сумі 2506164,00 грн., вересень 2008 р. в сумі 336187,00 грн., жовтень 2008 р. в сумі 203341,00 грн., лютий 2009 р. в сумі 5210,00 грн., березень 2009 р. в сумі 7740,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 7717,00 грн., червень 2009 р. в сумі 9709,00 грн., вересень 2009 р. в сумі 9145,00 грн., а всього в загальній сумі 3085213,00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачі не надали суду доказів того, що, приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення та не відшкодовуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, вони діяли у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.86, 94,158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-

Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.08.2011 р. № 0009272320/0.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної

казначейської служби України у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (код ЄДРПОУ 34547145) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за податкові періоди серпень 2008 р. в сумі 2506164,00 грн., вересень 2008 р. в сумі 336187,00 грн., жовтень 2008 р. в сумі 203341,00 грн., лютий 2009 р. в сумі 5210,00 грн., березень 2009 р. в сумі 7740,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 7717,00 грн., червень 2009 р. в сумі 9709,00 грн., вересень 2009 р. в сумі 9145,00 грн., а всього в загальному розмірі 3085213,00 грн.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" з Державного бюджету України понесені судові витрати в розмірі 1703 грн 40 коп. сплаченого судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 22 червня 2012 р.