Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-3191/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

20 червня 2012 року № 2а-3191/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естріхбуд" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011р. №0001002320, №0001012320

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд»(далі -позивач, ТОВ «Естріхбуд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, далі -відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва), у якій просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.10.2011 № 0001002320, № 0001012320.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Естріхбуд»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинах з підприємствами, які зазначені в постанові за матеріалами кримінальної справи № 71-00223 від 01.08.2011 за період з 01.01.2008 по 30.06.2011. За наслідком перевірки було складно акт від 19.09.2011 № 348/23-205/34294048 (далі -Акт перевірки) та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.10.2011 № 0001002320 щодо донарахування податку на прибуток приватних підприємств та № 0001012320 - податку на додану вартість.

Актом перевірки встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п.5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 30198 грн., а також пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 24158 грн.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків , письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На виконання вищезазначених норм КАС України та з огляду на покликання Акту перевірки на ознаки фіктивності ТОВ «РМА-Груп»(директор -ОСОБА_1), з яким, як вбачається з того ж Акту, позивачем було укладено договір субпідряду від 01.11.2010 № 11/-10 про виконання будівельних робіт, судом перевірено питання реальності операцій за вказаним договором та встановлено наступне.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2011 у справі № 1-1198/11, яка набрала законної сили, встановлено наступне.

«Громадянин України ОСОБА_1, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є засновником суб'єкту підприємницької діяльності - юридичної особи: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "РМА-Груп" (код ЄДРПОУ 33493581). Незважаючи на те, що вказане товариство перереєстроване на ОСОБА_1 в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_1 взяв участь у його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Так, в червні 2010 року в невстановлений слідством день та час ОСОБА_1 знаходячись в м. Києві в невстановленому слідством місті, вступив в попередню змову з особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про перереєстрацію на його ім'я в органах державної влади за винагороду суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи ТОВ "РМА-Груп", без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності цієї особи та інших осіб. При цьому, особа, відносно якої матеріали виділено та ОСОБА_1, домовились про підписання останнім статутних та інших документів по створенню ТОВ "РМА-Груп", про те, що до діяльності ТОВ "РМА-Груп" ОСОБА_1 не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись на посаді директора товариства, фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ "РМА-Груп" будуть займатись інші особи.

… Ніяких реєстраційних та інших документів ТОВ "РМА-Груп", печатки товариства в його не було, Ніяких документів господарської діяльності ТОВ "РМА-Груп", він рахуючись директором вказаного товариства, не складав та не підписував, та нікому це робити від його імені не доручав, а отримав за ці дії винагороду яку обіцяли.

… Злочинні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.ст. 205ч2, та 358ч2 ( в редакції закону, що діяла до 01.07.2011 року) КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив фіктивне підприємництво , тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, які заподіяли велику матеріальну шкоду державі, та підроблення документів, які видаються чи посвідчуються підприємством чи іншою особою, яка має право надавати чи посвідчувати такі документи і які надають права з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою, вчиненим за попередньою змовою групою осіб».

Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вироком суду в кримінальній справі встановлено незаконну діяльність ТОВ «РМА-Груп»та його фіктивність, а також відсутність підписання фінансових документів ОСОБА_1.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, з аналізу вищенаведених положень закону, а норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232, від 5 березня 2012 року (адреса в ЄДРСР http://reyestr.court.gov.ua/Review/23740257 ) та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Зважаючи на те, що вироком суду в кримінальній справі встановлено фіктивну діяльність ТОВ «РМА-Груп», що вказує на фіктивність договору, укладеного позивачем з даним підприємством, та не здійснення його номінальним директором жодної діяльності, в тому числі і виконання будівельних робіт, наслідком чого є відсутність реального характеру операцій за правочином, суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень відсутні. Оскільки відсутність реального характеру операцій при наявності їх документального оформлення з випискою податкових накладних, не спричиняє будь-яких правових наслідків в сфері податкових відносин.

А тому податкові зобов'язання (включаючи штрафні санкції), визначені оскаржуваними податковими рішеннями, є обґрунтованими і правомірними.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк