Ухвала

від 30.09.2013 по справі 2а-3191/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/58342/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., за участю секретаря Гончар Н.О. та представників позивача не з'явився відповідача Макаревич О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 р. у справі № 2а-3191/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 у даній справі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001002320 від 07.10.2011 та №0001012320 від 07.10.2011.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Естріхбуд», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Скаржником також подано клопотання про заміну відповідача у справі (ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби) її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку щодо його обґрунтованості та наявності підстав для його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Естріхбуд» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами, які зазначені в постанові за матеріалами кримінальної справи № 71-00223 від 01.08.2011 р., за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт № 348/23-205/34294048 від 19.09.2011.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 30198 грн., а також пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 24158 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001002320 від 07.10.2011 щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 144, 00 грн. (в тому числі, 30 198,00 грн. основного платежу та 4 946,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та № 0001012320 від 07.10.2011 щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 28 115,00 грн. (в тому числі 24 158,00 грн. основного платежу та 3 957,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, мотивував своє рішення тим, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2011 у кримінальній справі № 1-1198/11 встановлено фіктивну діяльність ТОВ «РМА-Груп» (контрагента позивача), що вказує на фіктивність договору, укладеного позивачем з даним підприємством, та нездійснення його номінальним директором жодної діяльності, наслідком чого є відсутність реального характеру операцій сторін за цим правочином.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що з вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2011 у кримінальній справі № 1-1198/11 не вбачається встановлених обставин, які б спростовували наявність дійсних господарських стосунків між позивачем та ТОВ «РМА-Груп», а також суд врахував те, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення від 07.10.2011, діяв на підставі вироку суду, що набрав законної сили 14.10.2011.

Суд касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «РМА-Груп» був укладений договір субпідряду від 01.11.2010 № 11/-10, результати виконання якого були враховані позивачем у податковому обліку при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2011 у справі № 1-1198/11 директора контрагента позивача ТОВ «РМА-Груп» засуджено за фактом фіктивного підприємництва за ст.205 КК України.

У відповідності до положень ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому колегія суддів зазначає, що обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду кримінальної справи відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду у кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що судам попередніх інстанцій необхідно врахувати вищевикладене та дослідити обставини реальності здійснення спірних господарських операцій, на підставі яких позивачем як платником податку були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача у справі (Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби) її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний