Постанова

від 27.06.2012 по справі 5015/6831/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2012 р. Справа № 5015/6831/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий), Прокопанич Г.К., Хрипуна О.О. розглянув касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" на постановувід 08.02.2012

Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 5015/6831/11 господарського судуЛьвівської області за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" доКонцерну "Золочівський радіозавод" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Комунального підприємства Львівської обласної ради "Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" провизнання недійними договорів купівлі-продажу від 11.04.2011 та зобов'язання до вчинення дій Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Попович Н.Є.,

відповідача -Шмигельського М.Р.,

третьої особи -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року ТзДВ "Золочівський радіозавод" звернулося з позовом до Концерну "Золочівський радіозавод", згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило:

- визнати недійсними три договори купівлі-продажу від 11.04.2011, укладені Відкритим акціонерним товариством "Золочівський радіозавод" та Концерном "Золочівський радіозавод", відповідно до яких ВАТ "Золочівський радіозавод" передало, а Концерн "Золочівський радіозавод" прийняв у власність майно, визначене цими договорами;

- зобов'язати Концерн "Золочівський радіозавод" повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" матеріальні цінності (майнові права) отримані в натурі згідно з договорами купівлі-продажу від 11.04.2011;

- зобов'язати ТзДВ "Золочівський радіозавод" повернути Концерну "Золочівський радіозавод" отримані в результаті укладення договорів купівлі-продажу від 11.04.2011 грошові кошти в сумі 722079,60 грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Концерну "Золочівський радіозавод";

- зобов'язати Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію припинення права власності Концерну "Золочівський радіозавод" на нерухоме майно, яке було придбане згідно з договорами купівлі-продажу від 11.04.2011;

- зобов'язати Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію набуття права власності Товариством з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" на нерухоме майно, яке було продане відповідно до договорів купівлі-продажу від 11.04.2011.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.2011 (суддя Мороз Н.) позов задоволено частково. Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 11.04.2011, укладені ВАТ "Золочівський радіозавод" та Концерном "Золочівський радіозавод", посвідчені приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за №№ 1732, 1735, 1738. Повернуто сторони у попередній стан, а саме: зобов'язано концерн "Золочівський радіозавод" повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" матеріальні цінності (майнові права) отримані в натурі згідно з договорами купівлі-продажу від 11.04.2011 та зобов'язано ТзДВ "Золочівський радіозавод" повернути Концерну "Золочівський радіозавод" отримані в результаті укладення договорів купівлі-продажу від 11.04.2011 грошові кошти в сумі 722079,00 грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок концерну "Золочівський радіозавод". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 (колегія суддів у складі: суддя Бойко С.М. -головуючий, судді Бонк Т.Б., Марко Р.І.) вказане рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог ТзДВ "Золочівський радіозавод" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.04.2011, укладених ВАТ "Золочівський радіозавод" та Концерном "Золочівський радіозавод", посвідчених приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу та зареєстрованих в реєстрі за №№ 1732, 1735, 1738 і застосування наслідків недійсності цих договорів та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. В решті рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2011 залишено без змін.

У касаційній скарзі ТзДВ "Золочівський радіозавод" просить скасувати постанову апеляційного суду від 08.02.2012, а рішення господарського суду першої інстанції від 26.12.2011 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТзДВ "Золочівський радіозавод" створено внаслідок реорганізації шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства "Золочівський радіозавод" у товариство з додатковою відповідальністю на основі рішення, прийнятого загальними зборами акціонерів 22.04.2011. Відповідно до положень Статуту ТзДВ "Золочівський радіозавод" позивач є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ "Золочівський радіозавод".

11.04.2011 ВАТ "Золочівський радіозавод" (продавець) та концерном "Золочівський радіозавод" (покупець) були укладені три договори купівлі-продажу, згідно з умовами яких продавець передає, а покупець приймає у власність майно, визначене в цих договорах.

Відповідно до акта прийому-передачі майна від 20.04.2011, Відкритим акціонерним товариством "Золочівський радіозавод" відчужене за оскаржуваними договорами майно було передано відповідачу. У відповідності до платіжних доручень, відповідач оплатив за вказаними договорами 722079,60 грн.

Право власності на спірне майно було зареєстровано за відповідачем, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних договорів, від імені продавця вони були укладені головою правління ВАТ "Золочівський радіозавод" Шмигельським М.Р, обраним на цю посаду у відповідності до протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Золочівський радіозавод" № 6 від 19.05.2006.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що вказані договори укладені від імені ВАТ "Золочівський радіозавод" головою правління без погодження із визначеними в Статуті органами товариства, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними та відповідно підставою для повернення сторін у попередній стан, тобто застосування реституції при визнанні договору недійсним.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, апеляційний суд виходив з того, що договори укладені повноважними представниками сторін, правочини є реальними, спрямованими на настання правових наслідків, що обумовлені ними, не суперечать вимогам ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства України, а також не суперечать моральним засадам суспільства.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Як встановлено судами попередній інстанцій, відповідно до п. 8.4.5. Статуту ВАТ "Золочівський радіозавод", голова правління розпоряджається майном та коштами товариства лише в межах, визначених цим Статутом. Згідно з п. 8.4.2. Статуту ВАТ "Золочівський радіозавод" та п. 3.2 Положення про правління ВАТ "Золочівський радіозавод", до компетенції правління належить проведення операцій розпорядження нерухомим майном товариства, балансова вартість якого не перевищує 10% розміру статутного фонду товариства.

З довідок про залишкову (балансову) вартість майна товариства від 11.04.2011 вбачається, що балансова вартість майна, що відчужувалось за оскаржуваними договорами (по кожному із договорів), не перевищувала 10% розміру статутного фонду товариства, а тому його відчуження належало до компетенції правління.

Відповідно до пунктів 5.8., п. 5.9., 5.19. Положення про правління товариства, про наступне засідання члени Правління повідомляються письмово не пізніш як за 3 дні до дати проведення засідання; порядок денний засідання передається правлінню разом з повідомленням про дату проведення засідання; протокол засідання правління підписують голова правління, а за його відсутності -заступник голови та секретар правління.

Рішенням від 21.03.2011 позачергового засідання спостережної ради ВАТ Золочівський радіозавод" (протокол № 16) вирішено затвердити умови та процедуру викупу акцій, продажу майна, звільнення посадових осіб ВАТ "Золочівський радіозавод" тощо, зокрема, підписати 29.03.2011 рішення спостережної ради ВАТ "Золочівський радіозавод" щодо надання згоди на відчуження об'єктів нерухомого майна (цех № 303, верхнє містечко, адмінкорпусу) та наявного в цих об'єктах рухомого майна на користь групи акціонерів (38%) відповідно до оціночної вартості (в межах 700000,00 грн.); укладення 29.03.2011 договорів купівлі-продажу зазначеного майна на користь групи акціонерів (38%), власність на які перейде після 14.04.2011. Рішення з питань порядку денного прийнято спостережною радою одноголосно.

Рішенням позачергового засідання спостережної ради ВАТ Золочівський радіозавод" від 25.03.2011 (протокол № 17) вирішено надати дозвіл на відчуження по ціні експерта майна, зазначеного в оспорюваних договорах.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, неодноразово вказував на те, що жодним з рішень спостережної ради не уповноважувався голова правління на підписання спірних договорів. Зокрема, збори спостережної ради 21.03.2011 були лише декларативними щодо вирішення питання відчуження майна, а збори від 25.03.2011 вирішували питання відчуження майна за експертною, а не оціночною вартістю, що не є тотожним. Крім того, ринкова вартість спірного майна здійснена лише 28.03.2011, тобто пізніше проведених зборів 25.03.2011. Позивач також зазначав про те, що посилання відповідача на рішення правління, яке оформлене протоколом № 3а від 31.03.2011, на яких начебто надано згоду на укладення спірних договорів, є безпідставними та спростовуються іншими рішеннями товариства. Так, в інших рішеннях як спостережної ради, так і загальних зборів, де обговорювалося питання відчуження майна, відсутні будь-які посилання на таке рішення правління, відсутні докази скликання та проведення засідання правління 31.03.2011 в порядку, передбаченому Положенням про правління товариства, порушена форма складення протоколу № 3а від 31.03.2011, відсутні докази реєстрації такого засідання у відповідних книгах реєстрації та в акті про передачу правонаступнику документів та іншого майна від 14.04.2011. Крім цього, позивач вказував на неповноважність складу правління, яке прийняло рішення № 3а від 31.03.2011, оскільки один з членів правління ОСОБА_6 на час проведення засідання вже не перебував в трудових відносинах з товариством, а тому втратив повноваження члена правління, а голова правління на час проведення засідання був відсутній в м. Золочеві. До того ж, позивач стверджував про те, що відчуження спірного майна мало відбутись на користь акціонерів, які володіють 38% акцій товариства, які не мають жодного відношення до відповідача і вказані спірні договори мали укладатися саме з цією групою акціонерів, в підтвердження чого посилається на їх листи-вимоги до позивача про виконання протоколу спостережної ради від 21.03.2011 щодо укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності зі статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Згідно з положеннями ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені вимоги, суд першої інстанції досліджуючи вказані обставини, встановив невідповідність дат та умов оскаржуваних договорів зазначеним у вказаному протоколі вимогам, оскаржувані договори загальними зборами акціонерів не схвалювались, на загальних зборах не обговорювались, та дійшов висновку, що такі договори мали укладатись не з відповідачем, а з групою акціонерів (38%) на умовах переходу права власності після 14.04.2011. Доказів інформованості загальних зборів щодо оскаржуваних договорів, які на дату зборів були вже фактично підписані, в матеріалах справи немає. Крім того, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача на вказані рішення на підтвердження погодження такого продажу вищестоящим органом товариства, оскільки вони не спростовують необхідності прийняття відповідного рішення правлінням, до компетенції якого статутом товариства віднесено розгляд спірного питання. При цьому, судом було встановлено, що з книги реєстрації протоколів правління ВАТ "Золочівський радіозавод" не вбачається реєстрації даного протоколу чи проведення у вказану в ньому дату засідання правління. До того ж, нумерація рішень правління товариства у книзі є наскрізною і послідовною, а нумерація протоколу № 3а від 31.03.2011 такій нумерації не відповідає. Протокол № 3а від 31.03.2011 містить підпис члена правління, який на той час був звільнений з роботи на підставі наказу № 3-к від 10.02.2011 "Про припинення трудового договору" -з 10.02.2011, а відтак не був членом правління, відповідно до п. 2.1. Положення про правління.

Згідно з ч. 3 ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Відповідно до ст. 48 вказаного Закону голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом. Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів. Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством в трудових відносинах.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Проте, з матеріалів справи, зокрема, змісту оскаржуваних договорів вбачається зазначення, що голова правління діяв від імені товариства на підставі Статуту, нова редакція якого була зареєстрована 01.06.2006. З урахуванням наведеного, зміст Статуту та, відповідно, встановлені у ньому обмеження повноважень голови правління, повинен був бути відомим відповідачу. Таким чином, укладення оскаржуваних договорів вимагало погодження зазначених у Статуті органів у відповідному порядку.

Згідно з ст. ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п. 7). Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5).

Враховуючи зазначене, Вищий господарський суд України вважає, що висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання оспорюваних договорів недійсними та застосування наслідків недійсності цих угод, є правильним.

Сукупність наведеного дає підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТзДВ "Золочівський радіозавод" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.04.2011, укладених ВАТ "Золочівський радіозавод" та Концерном "Золочівський радіозавод", посвідчених приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу та зареєстрованих в реєстрі за №№ 1732, 1735, 1738 та застосування наслідків недійсності цих договорів, а рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2011 в цій частині - залишенню в силі.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються жодною із сторін, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТзДВ "Золочівський радіозавод" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.04.2011, укладених ВАТ "Золочівський радіозавод" та Концерном "Золочівський радіозавод", посвідчених приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу та зареєстрованих в реєстрі за №№ 1732, 1735, 1738 та застосування наслідків недійсності цих договорів, а рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2011 в цій частині залишити в силі.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 у справі № 5015/6831/11 залишити без змін.

Стягнути з Концерну "Золочівський радіозавод" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" 751,10 грн. сплаченого з касаційної скарги судового збору.

Повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Золочівський радіозавод" переплачену суму судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 48,90 грн.

Суддя С. Мирошниченко

Суддя Г. Прокопанич

Суддя О. Хрипун