Постанова

від 26.06.2012 по справі 13/518

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 13/518

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 року у справі №13/518 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Київ Житло-Інвест" до Печерської районної у місті Києві ради, Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва,

за участю представників:

Заявників: ОСОБА_4, дов., № 734 від 25.06.2012 року, ОСОБА_3,

Позивача: ОСОБА_5, дов. № 5/01 від 23.01.2012 року,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Київ Житло-Інвест" (далі -ТОВ "БІК "Київ Житло-Інвест", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Печерської районної у місті Києві ради (далі -Печерська райрада, Відповідач 1), Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі - Київське МБТІ, Відповідач 2) про визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва -житловий будинок з підземним паркінгом, що на перетині вулиць Кутузовав -Старонаводницької у м. Києві, на земельній ділянці площею 0,2868 га, та про зобов'язання зареєструвати вказане нерухоме майно за Позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року позов задоволено частково: визнано за Позивачем право власності на частину об'єкта незавершеного будівництва -житлового будинку з підземним паркінгом на перетині вулиць Кутузова -Старонаводницької у Печерському районі міста Києва, а саме: в частині 95% загальної площі квартир, 97% загальної площі нежитлових приміщень і 95% загальної кількості гаражів (місць для паркування), розташованого на земельній ділянці площею 0,2868 га, та зобов'язано Київське МБТІ зареєструвати право власності на вказану частину об'єкта незавершеного будівництва за ТОВ "БІК "Київ Житло-Інвест". В іншій частині позову, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі -ОСОБА_2, ОСОБА_3, Заявники), в порядку ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), подали до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у прийнятті якої, ухвалою цього ж суду від 20.02.2012 року, було відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Заявники, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст. 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 86, 91, 97 ГПК України, просять скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з посиланням на ст. 91 ГПК України, стверджували про те, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується їх прав та обов'язків, оскільки спірний об'єкт незавершеного будівництва, на який забудовник намагається оформити право власності, знаходиться на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією житлових будинків 4а та 4б по вул. Старонаводницькій у місті Києві, у яких вони проживають.

Разом з тим, статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Згідно ст. 18 ГПК України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб.

При цьому, частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

З урахуванням вказаних вимог норм процесуального права, апеляційний господарський суд, встановивши, що рішення господарського суду першої інстанції не містить жодних суджень чи висновків про права та обов'язки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які подали на це рішення апеляційну скаргу, та зважаючи на те, що предметом спору у даній справі є вимоги про визнання права власності на нерухоме майно -об'єкт незавершеного будівництва, право на яке Заявниками по суті не оспорюється, а також, враховуючи суб'єктивний склад учасників судового процесу, дійшов висновку про відсутність в даному конкретному випадку у Заявників права апеляційного оскарження рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року у даній справі, передбаченого ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим, відмовив у прийнятті поданої апеляційної скарги, повернувши таку Заявникам разом з доданими до неї документами.

На думку колегії суддів касаційної інстанції висновки суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам, з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційної інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 -111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 року у справі № 13/518 -без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.