Постанова

від 27.06.2012 по справі 35/17-2152-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2012 р.Справа № 35/17-2152-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Картере В.І.

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання -Підгурський Д.Л.

за участю представників:

від прокуратури -Вайнбранд В.Л.,

від Одеської міської ради -Сінюков А.С.,

від МПП „Аладдін" -Височанська Н. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Аладдін"

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2011р.

по справі № 35/17-2152-2011

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Малого приватного підприємства „Аладдін"

про знесення самовільно збудованого об'єкту, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 16 221,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011р. Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просив:

- знести за рахунок відповідача самовільно збудований ним об'єкт нерухомості -павільйон-бар „Зоряні врата", розташований на території КП „Гідропарк „Лузанівка" за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172А та повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0153 га;

- стягнути з МПП „Аладдін" на користь Одеської міської ради 16 221,16 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на порушення відповідачем вимог діючого законодавства України шляхом самочинного будівництва об'єкту нерухомості -павільйону-бару „Зоряні врата" без отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт, а також самовільне зайняття та використання без правовстановлюючих документів спірної земельної ділянки, на якій споруджено павільйон „Зоряні врата".

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної МПП „Аладдін" державі, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, зроблено Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Одеській області на підставі ч.2 п.4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика визначення розміру шкоди), затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.08.2011р. (суддя Гут С.В.) позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, МПП „Аладдін" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу МПП „Аладдін" зазначає, що за наявності належним чином розробленого та затвердженого й погодженого з Управлінням державної пожежної охорони МВС України в Одеській області, Управлінням інженерного захисту території міста, Державною екологічною інспекцією Чорного моря, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, Суворовською районною адміністрацією, КП „Міськзелентерст" та Державною санітарно -епідемілогічною службою Одеської області проекту будівництва МПП „Аладдін" павільйону-бару „Зоряні врата" на території КП „Гідропарк „Лузанівка" за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172А таке будівництво не є самовільним, а тому законних підстав для задоволення позову про знесення цього павільйону немає.

Також апелянт стверджує, що земельна ділянка, на час розгляду справи судом першої інстанції, використовувалась ним на підставі договору оренди твердого покриття №1646 від 01.08.2011р., а тому висновок місцевого господарського суду про відсутності у відповідача документів на землекористування спірною земельною ділянкою є хибним.

Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що в матеріалах справи наявні акт вибору земельної ділянки на території „Гідропарку „Лузанівка" для розміщення павільйону-бару з літнім майданчиком за умови прийняття участі у проектуванні ПДН „Гідропарку „Лузанівка", лист адміністрації КП „Гідропарк „Лузанівка" №303/5-7 від 08.05.2001р. про неможливість укладання з відповідачем договору суборенди земельної ділянки у зв'язку з відсутністю договору оренди земельної ділянки між ОМР та КП „Гідропарк „Лузанівка", лист Одеського міського управління земельних ресурсів №3195 від 22.08.2001р. про можливість укладання з відповідачем договору суборенди земельної ділянки лише після оформлення КП „Гідропарк „Лузанівка" договору оренди, лист Управління земельних ресурсів Одеської міської ради №01-18/2214-06 від 20.09.2007р. про можливість укладання договору оренди земельної ділянки з відповідачем лише після затвердження містобудівної документації, а також звернення МПП „Аладдін" до міського голови від 03.06.2011р. про надання допомоги у збереженні об'єкту нерухомості, яке залишилось без відповіді.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

30.08.2010р. головним державним інспектором відділу здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства проведено перевірку з питань дотримання МПП „Аладдін" вимог діючого земельного законодавства, за наслідками якої складено припис.

У вказаному приписі зазначено, що земельна ділянка загальною площею 0,0153га із земель житлової та громадської забудови використовується МПП „Аладдін" під розміщення павільйону з продажу товарів продовольчого харчування без правових документів на землекористування передбачених ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України, що являє собою самовільне зайняття земельної ділянки.

30.08.2010р. державним інспектором відділу здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства складено акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0153га із земель житлової та громадської забудови використовується МПП „Аладдін" під розміщення павільйону-бару „Зоряні врата" за відсутності правовстановлюючих документів на землекористування.

На підставі вказаного акту перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення серії О№003237 від 30.08.10р., яким встановлено порушення, передбачене ст.53-1 КУпАП -самовільне зайняття земельної ділянки.

30.08.10р. МПП „Аладдін" вручено припис серії О№003299 щодо усунення порушення земельного законодавства України в частині використання самовільно зайнятої земельної ділянки у 30-денний термін.

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 30.08.2010р. постановою старшого державного інспектора відділу здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства серії О№003193 про накладення адміністративного стягнення, засновника МПП „Аладдін" ОСОБА_4 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та притягнуто до відповідальності.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора Суворовського району Одеської області до Господарського суду Одеської області із позовом про знесення за рахунок відповідача самовільно збудованого ним об'єкту нерухомості, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення на користь Одеської міської ради 16 221,16 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги прокурора обґрунтованими та задовольнив їх.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке:

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про планування і забудову території" від 20.04.2000р., який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, будівництво об'єктів містобудування здійснюється відповідно до проектної документації.

Зі змісту статті 24 Закону України „Про планування і забудову територій" вбачається, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Разом з цим, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 5 Закону України „Про основи містобудування" встановлено, що однією із основних вимог містобудування є забезпечення будівництва об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів цих об'єктів.

Приписами ст.22 вказаного Закону передбачено, що забудова земельних ділянок, що подаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому земельним законодавством та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 25 Закону України „Про основи містобудування" встановлено відповідальність за порушення містобудівного законодавства. А саме особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Також, п. 5.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 27, чинного на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт, вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно із приписами частині 1 ст. 376 ЦК України, будівництво (реконструкція) житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна визнається самочинним, якщо воно збудоване або будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до приписів ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

Положеннями частини 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Будівництво МПП „Аладдін" об'єкту нерухомості -павільйону-бару „Зоряні врата" відбулось без одержання відповідного дозволу на будівництво об'єкта містобудування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині знесення за рахунок відповідача самовільно збудованого ним об'єкту нерухомості -павільйону-бару „Зоряні врата", розташованого на території КП „Гідропарк „Лузанівка" за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172А.

При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання апелянта на наявність належним чином розробленого та затвердженого й погодженого з різними службами проекту будівництва МПП „Аладдін" павільйону-бару „Зоряні врата" на території КП „Гідропарк „Лузанівка" за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172А, оскільки вказані обставини жодним чином не спростовують факт будівництва відповідачем павільйону-бару „Зоряні врата" без одержання відповідного на те дозволу.

Щодо позовних вимог в частині повернення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0153 га, слід зазначити наступне:

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Частина 3 ст. 212 Земельного кодексу України визначає, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, наведених прокурором у позові, не надав.

Вказане підтверджується також листом Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради №01-19/1002-07; №01-19/1001-07; №01-19/1004-07 від 11.08.2010р. (т.1, а.с.64) в якому зокрема зазначено, що в управління відсутні відомості щодо відведення у користування (власність) земельної ділянки за адресою: м. Одеса, „Гідропарк „Лузанівка" МПП „Аладдін" під розміщення павільйону-бару „Зоряні врата".

Отже враховуючи те, що відповідач не надав документів, які підтверджують його право постійного користування земельною ділянкою або право оренди земельної ділянки площею 0,0153 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор., 172А та на якій відповідачем збудовано павільйон-бар „Зоряні врата", позовні вимоги прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в частині зобов'язання відповідача її повернути є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені місцевим господарським судом.

При цьому, посилання відповідача на наявність договору оренди твердого покриття №1646 від 01.08.2011р. відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки приписами ст. 126 Земельного кодексу України чітко встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону, а не договором оренди твердого покриття, відповідно до умов якого передане відповідачу в оренду тверде покриття повинно бути використано виключно для розміщення та експлуатації об'єкту торгівлі -торгівельного майданчика, зведення якого не потребує робіт з улаштування фундаментів, без наметів і шатрів.

Щодо позовних вимог в частині стягнення шкоди у розмірі 16 221,16 грн., заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки, слід зазначити наступне:

Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р. затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі -Методика №963).

Так, відповідно до п. 4 вказаної Методики №963 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, для земель житлової та громадської забудови визначається за формулою:

Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі (2),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823);

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5;

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6;

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.

Таким чином, 0,0153 х (56 364 х 3 х 2) х 2,5 х 1,254 = 16 221,16 грн.

Отже розмір шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок самовільного використання земельної ділянки становить 16 221,16 грн., а тому відповідні позовні вимоги правомірно задоволено місцевим господарським судом.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради є законним та обґрунтованим, а отже підстави для скасування або зміни оскарженого судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2011р. по справі № 35/17-2152-2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Аладдін" -без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27.06.2012р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський