Рішення

від 19.09.2008 по справі 21/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.09.08                                                                                          

Справа№ 21/81

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Масловська Л.З.

секретар Зубачик Н.

За позовом:        ОСОБА_1, м.

Сокаль,

до відповідача: Товариства

з обмеженою відповідальністю “Західрембудсервіс”, м. Сокаль,

за участю третіх осіб на стороні

відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2.,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю третіх осіб на стороні

відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:  Державний реєстратор Сокальської

РДА Львівської області, м.Сокаль

про визнання незаконними загальних

зборів та визнання недійсними рішень.

Представники:

від позивача     -Яцишин

Я.Я. - представник

від відповідача -не з'явився

від третіх осіб - 

не з'явився

Суть спору:

Позовну заяву подано ОСОБА_1, м.

Сокаль, до товариства з обмеженою відповідальністю “Західрембудсервіс”, м.

Сокаль, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, Державний

реєстратор Сокальської РДА Львівської області, м.Сокаль про визнання

незаконними загальних зборів учасників ТзОВ “Західрембудсервіс” від

15.10.2004р. та визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах

учасників ТзОВ “Західрембудсервіс” 15.10.2004 р..

          Ухвалою Сокальського районного суду

від 26.03.2007 р. відкрито провадження у справі. За результатами розгляду

справи, Сокальським районним судом 16.05.2007 р. було винесено рішення, яким у

позові відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від

16.10.2007 р. апеляційна скарга Дембіцької І.Б. була задоволена, рішення

Сокальського районного суду Львівської області від 16.05.2007 р. у справі

№2-642/07 скасовано і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено

повністю, визнано незаконними проведені 15.10.2004 р. загальні збори учасників

ТзОВ “Західрембудсервіс” та визнано недійсними прийняті на них рішення.

          Постановою Вищого господарського суду

України від 26.02.2008 р. касаційну скаргу ТзОВ “Західрембудсервіс” задоволено

частково, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16.05.2007

р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р.

у справі №2-642/07 Сокальського районного суду Львівської області скасовано, а

справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

          При цьому, Вищий господарський суд

України вказав, що для розгляду даного спору по суті судам необхідно було

насамперед встановити наявність у позивача суб'єктивного матеріального права, а

також з'ясувати наявність чи відсутність факту його порушення, витребувати статут

відповідача у відповідній редакції та звернути увагу, чи відповідає предмет

позову встановленим законом способам захисту прав.

          Ухвалою господарського суду

Львівської області від 24.03.2008 р. призначено розгляд справи на 22.04.2008

р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах

суду від 22.04.2008 р., 23.05.2008 р., 12.06.2008 р., 25.06.2008 р., 26.08.2008

р., 04.09.08р., 11.09.08р., 19.09.08р..

У відповідності до ст. 75 ГПК

України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін

роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник

позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та уточненні до

позовної заяви. Пояснив, зокрема, що позивач була учасником ТзОВ

“Західрембудсервіс”, якому належала частка ? статутного фонду товариства (3500

грн.). 15.10.2004 р. був оформлений протокол загальних зборів учасників

товариства, на яких було прийнято рішення про виключення позивача з учасників

товариства. Однак, про скликання зборів позивач та інші учасники товариства не

повідомлялись у передбачений законом спосіб, позивач участі у цих зборах не

приймала, учасники товариства на зборах не реєструвались, з протоколу не

вбачається, якими голосами приймалось рішення. Ствердив, що підстав для

виключення позивача з числа учасників товариства не було. На підставі рішення

цих зборів, 23.11.2004 р. державним реєстратором Сокольської районної державної

адміністрації було проведено державну реєстрацію статуту відповідача у новій

редакції а згодом, 20.03.2007 р., 22.05.2007 р., 25.06.2007 р. відповідач

провів загальні збори учасників, на яких позивач вже не міг прийняти участь,

чим порушені його права. З врахуванням уточнення до позовної заяви просить

визнати недійсними рішення, прийняті на загальних зборах засновників товариства

з обмеженою відповідальністю “Західрембудсервіс” 15.10.2004 р., 20.03.2007 р.,

22.05.2007 р. та розпорядження єдиного учасника від 25.06.2007 р.; визнати

недійсними зміни до статуту, прийняті на загальних зборах засновників ТзОВ

“Західрембудсервіс”, зареєстровані державним реєстратором Сокольської районної

адміністрації Львівської області 23.11.2004 р. (№ запису 14081050001000123);

22.03.2007 р. (№ запису 14081050002000123); 17.07.2007 р. (№ запису 14081050005000123).

Крім того, позивачем подано

клопотання від 11.09.08р. про забезпечення позову шляхом заборони вищому органу

управління відповідача- ТзОВ “Західрембудсервіс” приймати рішення щодо прийому

до складу учасників товариства будь-яких інших фізичних та юридичних осіб та

заборони державному реєстратору Сокальської РДА Львівської області та будь-яким

третім особам здійснювати державну реєстрацію будть-яких змін та доповнень до

установчих документів ТзОВ “Західрембудсервіс” -відповідача. Суд відмовив у

задоволенні даного клопотання, оскільки позивач не обгрунтував документально,

що відповідачем вчиняються дії які б у подальшому могли утруднити виконання

рішення по даній справі.

У судовому засіданні представник

відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема,

що позивач не вносив коштів до статутного фонду у передбаченому статутом

розмірі, лише рахувався учасником товариства, не приймаючи участі у його

діяльності, систематично створював конфліктні ситуації. 09.09.2004 р. позивача

було усно попереджено про скликання 15.10.2004 р. зборів учасників і позивач на

них був фактично присутній. Рішення про виключення позивача з числа учасників

товариства було прийнято одностайно. Просить у позові відмовити.

Треті особи на стороні відповідача,

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали

пояснення, у яких ствердили про те, що про скликання зборів учасників

15.10.2004 р. вони повідомлені не були, збори як такі 15.10.2004 р. не

відбувались, ніхто не голосував за виключення позивача з числа учасників

товариства. Позовні вимоги підтримали.

Інші треті особи на стороні

відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору вимог ухвал

суду не виконали, пояснень по справі не надали, участь уповноважених

представників у судових засіданнях не забезпечили.

Розглянувши подані докази в їх

сукупності, заслухавши пояснення представників, вживши заходів до виконання

обов'язкових вказівок Вищого господарського суду України, створивши у

відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть

участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і

правильного застосування законодавства, суд встановив.

У відповідності до п. ІІ статуту

товариства з обмеженою відповідальністю “Західрембудсервіс” в редакції,

зареєстрованій 18.02.2002 р. розпорядженням голови Сокольської

райдержадміністрації, учасниками ТзОВ “Західрембудсервіс” вказані позивач

-ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 частки яких, у відповідності до статуту визначені

рівними -по 3500 грн..

Посилання відповідача у відзиві на

фактичне невнесення позивачем своєї частки до статутного фонду, а внесення суми

4200 грн. від імені усіх учасників одним із них -ОСОБА_2., не доведені суду у

встановленому порядку належними доказами та не стосуються суті справи, оскільки

з оспорюваних рішень не вбачається посилань як на підставу їх прийняття на

невнесення (неповне внесення) учасниками внесків до статутного фонду.

Згідно із ст. 61 Закону України

“Про господарські товариства”, загальні збори учасників товариства з

обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не

передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників

скликаються головою товариства при наявності обставин,

зазначених в установчих документах, у разі

неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо

цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо

виникає загроза значного скорочення статутного (складеного)

капіталу.

У відповідності до ст. 61 Закону

України “Про господарські товариства”, про проведення загальних

зборів товариства учасники повідомляються передбаченим

статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку

денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів

до скликання загальних зборів. При цьому, не

пізніш як за сім

днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна

бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними

до порядку денного зборів.

Однак, як вбачається зі змісту статуту

відповідача у редакції, чинній на час існування відповідних відносин, спосіб та

порядок повідомлення учасників про скликання зборів учасників, у даному статуті

не був передбачений взагалі. Посилання на регламент роботи учасників Товариства

з обмеженою відповідальністю “Західрембудсервіс”, підписаного в якості голови

зборів Слободян В.І. (без дати та номеру), відповідно до п.4 якого повідомлення

учасників про наступні збори здійснюються усно директором товариства або одним

із учасників не пізніше, як за один тиждень до проведення зборів, не заслуговує

на увагу, оскільки таке положення прямо суперечить зазначеній нормі закону, а

відсутність дати такого регламенту не надає можливості встановити, чи

поширювався він на спірні відносини. З врахуванням наведеного, суд приходить до

висновку, що повідомлення про скликання загальних зборів повинно здійснюватись

з врахуванням положень ст. 61 Закону України “Про господарські товариства”.

Відповідач посилається на те, що про

скликання загальних зборів позивач була повідомлена усно 09.09.2004 р., а в

офісі у ту ж дату їй було надано ще письмове повідомлення, яке позивач

викинула. Однак, ці твердження не доведені суду у встановленому порядку

належними доказами. Зокрема, лист б/н від 09.09.2004 р. не містить не лише

доказів його вручення позивачу, а й доказів його надіслання та був наданий

відповідачем лише суду апеляційної інстанції, при твердженні про те, що такий

лист був вручений позивачу та викинутий позивачем. Крім того, матеріали справи

містять інформацію директора відповідача про те, що позивач була повідомлена

про скликання зборів учасників не 09.09.2004 р., а лише за 2-3 дні до їх

скликання (а.с. 29). Враховуючи наведене, а також ту обставину, що суду не було

подано жодного доказу повідомлення про скликання загальних зборів учасників

жодного з учасників, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог

ст. 61 Закону України “Про господарські товариства”.

Крім того, враховуючи, що на загальних

зборах 15.10.2004 р. відповідно до протоколу по п. 1 порядку денного

розглядалось питання: “розгляд акту прийому-передачі об'єктів що будуються та

стан освоєння отриманих коштів”, тим не менш, жодного доказу надання учасникам

товариства (зокрема, позивачу) не пізніш як за

сім

днів до скликання загальних зборів учасникам товариства можливості

ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів,

суду не надано, що порушує права позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 60 Закону

України “Про господарські товариства”, учасники зборів,

які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості

голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується

головою та секретарем зборів. Однак, такого реєстру суду надано не

було, відповідач не заперечив його відсутності.

Як вбачається з протоколу загальних

зборів засновників ТзОВ “Західрембудсервіс” від 15.10.2004 р., на ньому були

присутні чотири особи (повний склад), хоча по тексту протоколу зафіксована

участь у зборах семи осіб. Крім того, як вбачається з

матеріалів справи, учасник товариства ОСОБА_3 не приймала участь у зборах, а

була представлена ОСОБА_5. Відповідно до ст. 58 Закону України “Про

господарські товариства”, учасник товариства з обмеженою

відповідальністю вправі передати свої повноваження на

зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника

товариства. Однак, жодних доказів надання ОСОБА_5 будь-яких повноважень

на участь у загальних зборах, суду не надано, а ОСОБА_3 надання таких

повноважень заперечила у поясненнях. Протокол не містить вказівки про те, яким

чином розподілились голоси учасників при голосуванні по питаннях порядку

денного, що, з врахуванням наведеного, унеможливлює підтвердження легітимності

зазначених у протоколі рішень.

Крім того, про власну відсутність на

зборах учасників 15.10.2004р. стверджує позивач. Заперечення відповідача про

присутність позивача на зборах, які ґрунтуються на змісті протоколу, у якому

згадується позивач серед осіб, які приймали участь в обговоренні, суд до уваги

не приймає, оцінивши, у відповідності до ст. 43 ГПК України матеріали справи в

їх сукупності та враховуючи відсутність реєстру присутніх на зборах учасників,

інші порушення порядку скликання зборів учасників. Крім того, сам факт

стверджуваної присутності учасника на загальних зборах, проведених з істотними

порушеннями законодавства, не спростовує недійсності рішень.

Рішенням по п. 2 порядку денного було

вирішено в зв'язку з тим, що між трьома засновниками і Дембіцькою І.Б. виникла

недовіра, виявилось її небажання працювати на користь товариства, що негативно

впливає на його діяльність і подальша сумісна діяльність є неможливою,

виключити Дембіцьку І.Б. з засновників товариства з 15.10.2004 р. та внести

відповідні зміни в статут товариства.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону

України “Про господарські товариства”, лише того учасника

товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або

неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей

товариства, може бути виключено з товариства на

основі рішення, за яке проголосували учасники, що

володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості

голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його

представник) у голосуванні участі не бере.

Однак, посилання позивача на

невиконання відповідачем своїх обов'язків не підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ст. 11 Закону України “Про господарські товариства”, учасники

товариства зобов'язані додержувати установчих документів товариства і

виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з

майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати

акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими

документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію

про діяльність товариства; нести інші обов'язки, але лише якщо це

передбачено цим законом, іншим

законодавством України та установчими документами.

Однак, зі змісту статуту не вбачається покладення на учасника обов'язків,

порушенням яких були б твердження, зазначені в оспорюваному рішенні. Не

доведена наявність передбачених законом та статутом підстав для виключення

позивача з числа учасників товариства і в ході судового розгляду. Такою

підставою не визнається особиста негативна характеристика учасника іншими

особами.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна

сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи практику Верховного Суду

України розгляду судами корпоративних спорів, вирішуючи питання про недійсність

рішень загальних зборів у зв'язку із порушеннями, допущеними під час скликання

та проведення загальних зборів, керуючись ст. 43 ГПК України суд прийшов до

висновку, що допущені відповідачем порушення є істотними і вплинули на

прийняття загальними зборами оспорюваного рішення, що безпосередньо порушило

права позивача.

З матеріалів справи також

вбачається, що після незаконного прийняття відповідачем рішення про виключення

позивача з числа учасників товариства, ним також проводились інші збори, а саме

20.03.2007 р., 22.05.2007р. та розпорядження єдиного учасника, який залишився,

від 25.06.2007р.. На зазначених зборах позивач присутній не був та не

запрошувався, що визнано сторонами і випливає зі змісту відповідних протоколів

та розпорядження, був позбавлений можливості висловити свою думку, чим також

порушені його права. Більше того, передбачених законом доказів додержання

порядку проведення та скликання зазначених зборів суду надано не було.

На реалізацію прийнятих з

порушенням закону рішень, були зареєстровані зміни до статуту відповідача

державним реєстратором Сокольської районної адміністрації Львівської області

23.11.2004 р. (№ запису 14081050001000123); 22.03.2007 р. (№ запису

14081050002000123); 17.07.2007 р. (№ запису 14081050005000123). Враховуючи

практику Верховного Суду України розгляду судами корпоративних спорів, суд може

визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно умов, що на

момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства, допущені при

їх прийнятті порушення не можуть бути усунуті, а їх положення порушують права

та законні інтереси позивача. Вищенаведене свідчить про наявність у даному

випадку таких умов, оскільки внаслідок зареєстрованих змін до статуту на

підставі незаконних рішень був зафіксований інший склад учасників, без

позивача.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна

особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,

невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу,

який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно із ч. 2

ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав

і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними

актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших

суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси

суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов

до висновку, що позов підлягає задоволенню. Враховуючи вищенаведене, керуючись

ст.ст.11,58,61,64 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст. 12,

33-35, 43, 49, 66, 67, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсними рішення, прийняті

на загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю

“Західрембудсервіс” (м. Сокаль, вул. Українки, 22, код ЄДРПОУ 31898632) від

15.10.2004 р., 20.03.2007 р., 22.05.2007 р. та розпорядження від 25.06.2007 р.

3.          Визнати недійсними зміни до статуту

товариства з обмеженою відповідальністю “Західрембудсервіс” (м. Сокаль, вул.

Українки, 22, код ЄДРПОУ 31898632) (нові редакції), зареєстровані державним

реєстратором Сокольської районної адміністрації Львівської області 23.11.2004

р. (№ запису 14081050001000123); 22.03.2007 р. (№ запису 14081050002000123);

17.07.2007 р. (№ запису 14081050005000123).

4.          Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю “Західрембудсервіс” (м. Сокаль, вул. Українки, 22, код ЄДРПОУ

31898632) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) -8,50 грн. державного мита та 7,50 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати у відповідності до

ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                            

Масловська Л.З.