Рішення

від 01.09.2008 по справі 4/108-08-2834

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2008 р.

Справа  № 4/108-08-2834

За позовом   Приватне підприємство "Торгівельний

центр "СТАРОКІННИЙ"; 

до відповідача   Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична

особа ОСОБА_1 

про звільнення приміщення та

стягнення 1846,9грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від

позивача: Безсмертний М.В. по довіреності; 

Від

відповідача: ОСОБА_1 по паспорту; ОСОБА_2 по довіреності;

СУТЬ СПОРУ: приватним

підприємством «Торгівельний центр «Старокінний»(далі -ПП «ТЦ

«Старокінний»)  заявлені вимоги до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1)

про примусове звільнення приміщення торгівельного місця -павільйон Ц/П 69 та

стягнення  з СПД ОСОБА_1 на користь ПП

«ТЦ «Старокінний»суми збитків та неустойки у розмірі 1846,90 грн.

У судовому засіданні представник

позивача -ПП «ТЦ «Старокінний», позов підтримав в повному обсягу, пояснивши, що

СПД ОСОБА_1 всупереч договору порушує право володіння та користування нерухомим

майном.

01.09.2008р. у судовому засіданні

відповідачем заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи постанови

про порушення кримінальної справи за слідчим № 05220800057 від 01.07.08р. та

про призупинення провадження по справі згідно ст. 62 ГК України.

Відповідно до ст. 79 ГПК України,

господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду

даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим

судом.

Господарський суд має право

зупинити провадження по справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере

участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1)          призначення господарським судом

судової експертизи;

        2) 

надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

        3) 

заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації

підприємства, організації.

Враховуючи вищевикладене, суд

відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в частині призупинення

провадження по справі.

Відповідач, у судовому засіданні,

позовні вимоги ПП «ТЦ «Старокінний»не визнав та зазначив, що підстави для

задоволення позову ПП «ТЦ «Старокінний»відсутні.

Під час розгляду справи позивачем

надано додаткове уточнення позовних вимог, згідно яких, позивач просить

стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 2770,35 грн. та неустойки у

розмірі 923,45 грн.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,

господарський суд, -

встановив :

01.10.05 р. між ПП «ТЦ

«Старокінний»та СПД ОСОБА_1 був укладений Договір НОМЕР_1, згідно п. 1.1.

якого, Власник (ПП «ТЦ «Старокінний») зобов'язаний на протязі дії договору

надавати за платню Користувач (СПД ОСОБА_1) послуги по комплексному

обслуговуванню об'єкта користування -павільйон Ц/П 69.

Як вбачається зі змісту договору

НОМЕР_1 від 01.10.05 р. та пояснень сторін, ПП «ТЦ «Старокінний»передало СПД

ОСОБА_1 в оренду торгівельне місце -павільйон Ц/П 69 з строком оренди до

03.06.08 р. та за платню встановлену договором. Відповідно до  умов 

договору  відповідач  прийняв 

в орендне користування, визначене договором, приміщення площею 12,65 кв.

м.

01.03.07 р. між ПП «ТЦ

«Старокінний»та СПД ОСОБА_1 укладена додаткова угода до Договору НОМЕР_1 від

01.10.05 р. про збільшення плати за обслуговування торгівельного місця -  павільйон Ц/П 69.

Строк дії Договору НОМЕР_1 від

01.10.05 р. встановлений з  01  жовтня 

2005 року до 03 червня 2008 року.

Відповідно до ст. 291 ГК України

договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було

укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 284  ГК України строк договору оренди визначається

за  погодженням сторін. У разі

відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору

оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він

вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих  умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що позивач

направив відповідачу лист № 111 від 15 травня 2008 року та лист № 156 від 26

червня 2008 року, в яких повідомив, що строк дії договору НОМЕР_1 від 01.10.05

р. закінчився 03 червня 2008 року та зазначив про припинення дії договору, у

зв'язку з чим зобов'язав відповідача звільнити до 03 липня 2008 р. приміщення і

передати його по акту прийому-передачі позивачу.

Відповідно ч. 1 ст. 785 ЦК України

у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

На вказані звернення позивача

відповідач відповіді не надав, майно позивачу не повернув.

Виходячи з цих обставин, позивач

вважає, що згоди між ним та відповідачем по справі з приводу повернення майна

не досягнуто, тому просить задовольнити його вимоги щодо звільнення

відповідачем приміщення площею 12,65 кв. м.

Позивач вважає, що порушені права

щодо володіння та користування приміщенням призвели до збитків при неодержанні

прибутку.

Відповідно ст. 224 ГК України

учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або

установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно ч. 4 ст. 623 ЦК України

при визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті

кредитором щодо їх одержання.

Судом встановлено, що відповідач

був належним чином повідомлений про закінчення строку дії договору  НОМЕР_1 від 01.10.05 р. У зазначений

позивачем строк відповідач майно не повернув, продовжуючи використовувати майно

у власних цілях.

Відповідач зазначив, що надсилав

грошові кошти щодо сплати орендної плати, але не надав суду  доказів щодо зарахування коштів позивачем.

Натомість позивач надав суду докази щодо повернення грошових коштів відповідачу

як безпідставно надісланих.

Відповідно ч. 1 ст. 624 ЦК України

якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає

стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно ч.2 ст. 785 ЦК України

якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право

вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування

річчю за час прострочення.

За таких обставин, господарський

суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо звільнення орендованого

приміщення та стягнення збитків у розмірі 2770,35 грн. та неустойки у розмірі

923,45 грн.

Згідно вимог статті 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено,

що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Статтею 32 ГПК України передбачено,

що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими

засобами, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових

експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в

судовому процесі.

Згідно статті 43 ГПК України,

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З вищенаведених позивачем листів №

111 від 15 травня 2008 року та листа № 156 від 26 червня 2008 року, надісланих

на адресу відповідача, на думку суду, вбачається належне повідомлення

відповідача про припинення дії договору, у зв'язку з чим відповідач повинен був

звільнити приміщення і передати його по акту прийому-передачі позивачу.

За таких обставин суд вважає, що

вимоги позивача обгрунтовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита

та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок

відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84  ГПК

України, господарський суд, -

в и р і ш и в

:

1.          Позов приватного підприємства

«Торгівельний центр «Старокінний» задовольнити в повному обсязі.

2.          Зобов"язати суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити приміщення торгівельного

місця - павільйон Ц/П 69, шляхом вивезення 

товарів які знаходяться в приміщенні павільйону та належать суб'єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1 та передати приміщення павільйону Ц/П 69

Приватному підприємству «Торгівельний центр «Старокінний».

3.          Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Приватного

підприємства «Торгівельний центр «Старокінний»(код ЄДРПОУ 31081729, р/р

26007311605101 у АБ «Південний»в м. Одеса, МФО 328209 ) суму збитків у розмірі

2770,35 грн. та неустойки у розмірі 923,45 грн.

4.          Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Приватного

підприємства «Торгівельний центр «Старокінний»(код ЄДРПОУ 31081729, р/р

26007311605101 у АБ «Південний»в м. Одеса, МФО 328209 ) витрати по сплаті

держмита у розмірі 187 гривень та на 

інформаційно-технічне забезпечення 

судового процесу у розмірі 118 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з

дня його прийняття.

   Накази видати

згідно ст. 116 ГПК України.

        Суддя                                                                                      

Літвінов С.В.