Постанова

від 30.10.2008 по справі 4/108-08-2834

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" жовтня 2008 р.

Справа № 4/108-08-2834

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді Гладишевої Т.Я.,

суддів

Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання

Кубік О.В.

(склад судової колегії змінювався

відповідно до розпоряджень голови суду № 124 

від 10.09.2008 року, № 140 від 29.09.2008 року)

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 30 жовтня 2008 року:

від позивача:Безсмертний

М.В., за довіреністю;

від відповідача:не

з'явився;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності  - фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського

суду Одеської області від 01.09.2008 року

по справі №

4/108-08-2834

за позовом: Приватного

підприємства “Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ”

до відповідача: Суб'єкта

підприємницької діяльності  - фізичної

особи ОСОБА_1

про звільнення

приміщення та стягнення 3693,80 грн.

          В судовому засіданні 30 жовтня 2008

року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Встановив:

У липні 2008 року Приватне

підприємство “Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ” звернулось до

господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1про зобов'язання останньої звільнити приміщення торгівельного місця

загальною площею 12,65 кв.м. - павільйон Ц/П 69, вивезти товари, які

знаходяться в приміщенні павільйону, та передати приміщення павільйону Ц/П 69

по акту Приватному підприємству “Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ”; а також про

стягнення з відповідача на користь Приватного підприємства “Торгівельний центр

“СТАРОКІННИЙ” збитків та неустойки в сумі 1846,90 грн. 

Позовні вимоги обґрунтовані

закінченням строку дії договору оренди № 1003 від 01.10.2005 р., укладеного між

сторонами. В правове обґрунтування позивач посилається на приписи ст. ст. 400,

623, 785 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 291 Господарського кодексу

України. 

          Заявою від 30.07.2008 року № 15508

позивач уточнив свої вимоги та просив суд зобов'язати відповідача звільнити

приміщення торгівельного місця - павільйону Ц/П-69, шляхом вивезення товарів,

які знаходяться в приміщенні павільйону та належать СПД - фізичній особі

ОСОБА_1, та передати приміщення павільйону Ц/П-69 Приватному підприємству

“Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ”; стягнути з СПД - фізичної особи ОСОБА_1на

користь Приватного підприємства “Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ” збитки та

неустойку в розмірі 3693,80 грн.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 01.09.2008 року по справі 3 4/108-08-2834 (суддя Літвінов

С.В.) позов задоволено. Зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

звільнити приміщення торгівельного місця - павільйон Ц/П 69, шляхом

вивезення  товарів, які знаходяться в

приміщенні павільйону та належать суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1,

та передати приміщення павільйону Ц/П 69 Приватному підприємству “Торгівельний

центр “Старокінний”; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1на користь Приватного підприємства “Торгівельний центр “Старокінний”

суму збитків у розмірі 2770,35 грн. та неустойку у розмірі 923,45 грн.;

стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на користь Приватного

підприємства “Торгівельний центр “Старокінний” витрати по сплаті держмита у

розмірі 187 гривень та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у

розмірі 118 гривень.

          Мотивуючи рішення від 01.09.2008

року, господарський суд вказав про обґрунтованість та доведеність заявлених

позовних вимог, з посиланням на приписи ст. ст. 623, 624, 785 Цивільного

кодексу України та ст. ст. 224, 284, 291 Господарського кодексу України. За

висновком суду, строк дії договору № 1003 від 01.10.2005 року закінчився

03.06.2008 року, відповідач був повідомлений належним чином про закінчення

строку дії договору оренди № 1003 від 01.10.2005 року та припинення дії

договору, в зв'язку з чим суд зобов'язав відповідача звільнити приміщення та

передати його позивачу. Оскільки відповідач не повернув майно, то позивачу

спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 2770,35 грн., а також ПП

„Торгівельний центр „СТАРОКІННИЙ” законно вимагає від відповідача сплати

неустойки в розмірі 923,45 грн. за невиконання обов'язку щодо повернення

речі. 

Не погодившись з рішення суду

першої інстанції, СПД - фізична особаОСОБА_1 звернулась до Одеського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення

господарського суду Одеської області від 01.09.2008р. по справі № 4/108-08-2834

скасувати та прийняти нове, яким відмовити ПП „Торгівельний центр „СТАРОКІННИЙ”

у задоволенні позовних вимог.

      Обґрунтовуючи свої доводи

скаржник стверджує наступне: - місцевий господарський суд не звернув уваги на

пункт 8.3 договору № 1003 від 01.10.2005 року, відповідно до якого зазначений

договір продовжується у разі відсутності заяв сторін про його припинення, та не

прийняв до уваги лист Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про намір продовження

строку дії договору; - позивачем не доведено належними доказами намір

припинення дії договору, оскільки надані 

поштові квитанції не оформлені належним чином; - суд першої інстанції не

надав належної оцінки обставинам навмисного неотримання позивачем орендної

плати, яка вносилась у повному обсязі через банківські установи; - судом також

порушено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України при розгляді

клопотання відповідача про припинення провадження у справі в зв'язку з

порушенням кримінальної справи.

          В свою чергу, позивачем 09.10.2008

року через канцелярію суду апеляційної інстанції подані заперечення на

апеляційну скаргу, в яких останній просить залишити її без задоволення, а

рішення господарського суду від 01.09.2008 року - без змін як законне,

обґрунтоване та таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального

права.

          В засіданні суду апеляційної

інстанції позивач наполягав на залишенні оскаржуваного рішення без змін,

підтримував свою правову позицію. Відповідач, будучи належним чином

повідомлений про час та місце  засідання

суду, в судове засідання не з'явився та не використав законного права участі

свого представника в господарському процесі.   

          Розглянувши матеріали справи, доводи

апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення

представника позивача, судова колегія прийшла до висновку про відсутність

підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи,

01.03.2002 року між ПП «СТАРОКІННИЙ РИНОК»(найменування якого змінено

відповідно до рішення його засновника в ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТОРГІВЕЛЬНИЙ

ЦЕНТР «СТАРОКІННИЙ»)  (надалі

Орендодавець) та СПД ОСОБА_2 (надалі Орендар) 

укладено договір оренди № 5, згідно з яким Орендар прийняв у тимчасове платне

користування  частину павільйонів на

секторі «Ц»: № 10, 28, 40, 44, 48, 69 за адресою: вул. Косвенна, 19/1, частину

павільйонів на секторі «Т»: № 1,2,3,7, 8 за адресою: вул. Косвена,13. Строк дії

договору з 01.03.2002 року по 01.03.2007 року.

          03.06.2003 року між ПП ОСОБА_2

(Орендодавець) та ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_1. (Орендарі) укладено договір №

Ц/П-69, предметом якого є оренда торгового місця (павільйону) площею 25,3

кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Косвена, 19/1. 

          Судом апеляційної інстанції

встановлено, що 01.10.2005 року між ПП «ТЦ «СТАРОКІННИЙ»(Власник) та ПП

ОСОБА_1. (Набувач) укладено договір № 1033, відповідно до умов якого Власник

зобов'язується  на протязі встановленого

в договорі терміну надавати Набувачу за плату послуги по комплексному обслуговуванню

павільйону, площею 12,65 кв.м., переданого згідно з договором № Ц/П від

03.06.2003 року, а Набувач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі

оплачувати надані за цим договором послуги.

          Відповідно до п. 2.1 договору № 1033

від 01.10.2005 року Власник здійснює заходи щодо прибирання території ринку,

підтримання дорожнього покриття в нормальному стані, забезпечення зовнішнього

освітлення та суспільного водопостачання, вивозу сміття з території  ринку, проведення поточного ремонту і таке

інше.

          Відповідно до пункту 8.1.

договору  № 1033 від 01.10.2005 року, він

вважається укладеним та набирає законної сили з моменту його підписання, а за

пунктом 8.2. строк дії договору спливає 03.06.2008 року.

          01.03.2007

року ПП «ТЦ «СТАРОКІННИЙ»та ППОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 1033

від 01.10.2005 року Ц/П-69, якою врегульовано розмір оплати Набувачем Власнику

наданих за договором № 1033 від 01.10.2005 р. 

послуг та порядок сплати.

          Задовольняючи позовні вимоги ПП “ТЦ

“СТАРОКІННИЙ”, місцевий господарський суд погодився з правовою позицією

позивача щодо укладення 01.10.2005 року між ним та відповідачем договору

оренди, строк дії якого сплинув 03.06.2008 року, та за наявності повідомлення

позивача про припинення договору найму, суд дійшов висновку щодо зобов'язання

відповідача негайно повернути наймодавцеві об'єкт оренди.

          Втім, суд апеляційної інстанції

вважає за необхідне вказати наступне.

          Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського

кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій

стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для

здійснення господарської діяльності. 

          Частиною 6 вказаної статті

передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного

кодексу України  за договором найму

(оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у

користування за плату на певний строк.

          Статтею 774 Цивільного кодексу

України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі

(піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором

або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору

найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

          З аналізу умов договору № 5 від

01.03.2002 року, укладеного між ПП “СТАРОКІННИЙ РИНОК” та СПД ОСОБА_2,

вбачається, що цей договір є договором оренди, пунктом 3.4 якого встановлено

право Орендаря передавати об'єкт оренди в суборенду, що і було зроблено

останнім шляхом укладання договору суборенди № Ц/П від 03.06.2003 року з ПП

ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_1.

          Частиною 1 ст. 781 Цивільного кодексу

України встановлено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи

- наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до Свідоцтва про смерть,

виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 виконкомом Чорноморської селищної ради Комінтернівського

району Одеської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

          А відтак, з ІНФОРМАЦІЯ_1 договори

оренди  № 5 від 01.03.2002 року та

суборенди № Ц/П -69 від 03.06.2003 року припинилися.

          За таких обставин, встановлених судом

апеляційної інстанції, та з урахуванням положень ч. 1 ст. 785 Цивільного

кодексу України, СПД - фізична особаОСОБА_1 зобов'язана негайно повернути

наймодавцеві - ПП “Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ” об'єкт суборенди, яким

відповідач користувався з 14.09.2005 р. без законних підстав.

          Наявність укладеного між сторонами

договору № 1033 від 01.10.2005 року (з додатковою угодою до нього від

01.03.2007 року) не впливає на висновок суду апеляційної інстанції, оскільки

вказаний договір не є договором оренди (найму), а є договором про надання

послуг, загальні  положення про який  врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу

України.

          Враховуючи вищевикладене, рішення

місцевого господарського суду в частині зобов'язання СПД - Фізичну особу

ОСОБА_1звільнити приміщення торгівельного місця - павільйон Ц/П 69, шляхом

вивезення  товарів, які знаходяться в

приміщенні павільйону та належать суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1,

та передати приміщення павільйону Ц/П 69 Приватному підприємству “Торгівельний

центр “СТАРОКІННИЙ” є правомірним вирішенням спору в цій його частині.

          Щодо вимог позивача та висновків суду

першої інстанції про наявність законних підстав для стягнення з відповідача

спричинених збитків(неодержаних доходів) у сумі 2770,35 грн. та неустойки в

розмірі 923,45 грн., то судова колегія вважає за необхідне вказати наступне.

          Згідно ст. 224 Господарського кодексу

України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання

або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Статтею 614 Цивільного кодексу

України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність

за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено

договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх

залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність

своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким

скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання,

є нікчемним.

          Судом апеляційної інстанції

встановлено, що між позивачем та відповідачем не існувало орендних

правовідносин, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з СПД - фізичної

особи ОСОБА_1збитків у сумі 2770,35 грн., які є неотриманою орендною платою, а

також неустойки в розмірі 923,45 грн. з посиланням на ч. 2 ст. 785 Цивільного

кодексу України, не підлягають задоволенню як безпідставні.

          Доводи скаржника щодо порушення

місцевим господарським судом норми процесуального права - ч. 1 ст. 79

Господарського процесуального кодексу України не заслуговують на увагу,

оскільки скаржник викладає не існуючу редакцію вказаної частини ст. 79

Господарського процесуального кодексу України.

          З огляду на вищевикладене, оскаржене

судове рішення підлягає скасуванню частково в зв'язку з невідповідністю

висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм

матеріального права.

          Відповідно до ч. 4 ст. 49

Господарського процесуального кодексу України 

позивачу відшкодовується державне мито за рахунок відповідача в сумі

85,00 грн.

          Керуючись ст. ст. 44,49,101-105

Господарського процесуального кодексу України, судова колегія                      

ПОСТАНОВИЛА:

          1) Апеляційну скаргу задовольнити

частково.

          2) Рішення господарського суду

Одеської області від 01.09.2008 року по справі № 4/108-08-2834 скасувати в

частині стягнення з СПД -фізичної особи ОСОБА_1на користь ПП “Торгівельний

центр “СТАРОКІННИЙ” збитків у сумі 2770,35 грн. та неустойки в сумі 923,45

грн., а також судових витрат по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та на

ІТЗ судового процесу в сумі 118,00 грн.

          3) У задоволенні позову ПП

“Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ” до СПД - фізичної особи ОСОБА_1в частині

стягнення 2770,35 грн. збитків та 923,45 грн. неустойки - відмовити.

          4) Стягнути з СПД - фізичної особи

ОСОБА_1на користь ПП “Торгівельний центр “СТАРОКІННИЙ” 85,00 грн. державного

мита та 59,00 грн. на ІТЗ судового процесу.

          5) В іншій частині рішення

господарського суду Одеської області від 01.09.2008 року  по справі № 4/108-08-2834 залишити без змін.

          Зобов'язати господарський суд

Одеської області видати накази з зазначенням реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня

її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                            Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                

Я.Ф. Савицький

          Суддя:                                                                           

    О.Т. Лавренюк