Постанова

від 23.09.2008 по справі 15/89н

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.09.2008  року                                                           

Справа № 15/89н

Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої

І.В.

суддів                                               

  Єжової С.С.

Журавльової Л.І.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                                        -

ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1, виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській

області 29.07.06;

від 1 відповідача                              - ОСОБА_2.,

паспорт НОМЕР_2, виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області

06.11.96;

від 2 відповідача                              - повноважний

представник не прибув,

від 3 особи                                        -

ОСОБА_3

в судове засідання не

прибула,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                                  

21.07.08 (підписано 21.07.08)

у справі                                        № 15/89н

(суддя -Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                       

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області

до першого

відповідача                    фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красний Луч Луганської області

до другого

відповідача                   

Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Управління

житлово-комунального господарства Краснолуцького виконавчого комітету, м.

Красний Луч Луганської області

третя особа, яка не

заявляє

самостійних вимог на

предмет

спору, на стороні

відповідачів          ОСОБА_3 , м.

Донецьк

про                                                  

визнання недійсними свідоцтва на право власності та договору дарування

В С Т А Н О В И В:

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області (далі за текстом

-ФОП ОСОБА_1., позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з

позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красний Луч Луганської

області (далі за текстом -ФОП ОСОБА_2., перший відповідач) та до комунального

підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Управління житлово-комунального

господарства Краснолуцького виконавчого комітету, м. Красний Луч Луганської

області (далі за текстом -КП „БТІ” Управління ЖКГ Краснолуцького виконавчого

комітету, другий відповідач) про визнання свідоцтва № 2 на право власності

магазину „Дари природи” від 26.06.97, виданого на ім'я ОСОБА_3, недійсним та

визнання договору дарування Ѕ частини вказаного магазину, завіреного державним

нотаріусом Машкіною Л.А. від 29.07.97, недійсним правочином.

Господарський

суд Луганської області 06.06.08 порушив провадження у справі № 15/89н,

призначив позов до розгляду та залучив до справи у якості третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3, м.

Донецьк (далі за текстом -третя особа).

Рішенням

господарського суду Луганської області від 21.07.08 у справі № 15/89н у

задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва № 2 про право

власності на магазин „Дари природи” від 26.06.97, виданого на ім'я ОСОБА_3.,

відмовлено; в решті позовних вимог про визнання недійсним договору дарування Ѕ

частини магазину „Дари природи”, укладеного між ОСОБА_3. та ОСОБА_2що

засвідчений державним нотаріусом Машкіною Л.А. від 29.07.97, провадження у

справі припинено. Судові витрати покладено на позивача. За першої позовною

вимогою судове рішення мотивовано тим, що по-перше, спірне свідоцтво видане

Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснолуцької

міської ради та підписано відповідним начальником, а КП „БТІ” Управління

житлово-комунального господарства Краснолуцього виконавчого комітету є

самостійною юридичною особою, а тому останній не є належним відповідачем у

даній справі. Крім того, бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну

реєстрацію об'єктів нерухомого майна, отже воно взагалі не може бути

відповідачем за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого

майна; по-друге, норми матеріального права не визначають такого способу захисту

порушеного права, який був обраний позивачем за першою позовною вимогою. Щодо

другої позовної заяви, то суд першої інстанції припинив провадження у справі,

оскільки договір дарування від 29.07.97 був укладений між дарувальником - фізичною

особою ОСОБА_3. та обдарованим -фізичною особою ОСОБА_2що відповідно до ст. ст.

1, 21 Господарського процесуального кодексу України не підлягає вирішенню в

порядку господарського судочинства.

Не

погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до

Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від

30.07.08, якою просить скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги у

повному обсязі (з урахуванням доповнення до апеляційної скарги б/н від 01.08.08).

В

обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що оскаржуване

рішення є незаконним та необґрунтованим; що суд першої інстанції штучно

розірвав на дві окремі частини позовні вимоги, які неможливо розглядати окремо;

що в порушення ст. 24 ГПК України суд не залучив у якості відповідача -УЖКГ

Краснолуцького виконавчого комітету; що висновок суду першої інстанції про те,

що БТІ здійснює лише державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна після угод,

є помилковим, оскільки фактично БТІ до оформлення правочинів видає

довідку-характеристику на відчуження, саме в цій роботі була допущена помилка

щодо внесення навісу до переліку майна, що відчужилося ОСОБА_3.; що суд лише

навів свої міркування про те, що ОСОБА_3. не є суб'єктом підприємницької

діяльності, однак в матеріалах справи відсутні запити суду та відповіді на них

державного реєстратора про приватного підприємця ОСОБА_3; що суд необґрунтовано

припинив провадження щодо другої позовної вимоги, посилаючись на те, що

ОСОБА_3. не є приватним підприємцем, оскільки у позові позивач просив суд

залучити вказану особу у якості свідка або третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог.

Луганський

апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального

кодексу України ухвалою від 06.08.08 прийняв до провадження апеляційну скаргу

позивача.

Розпорядженням

першого заступника голови суду від 06.08.08 для розгляду вказаної вище

апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду призначено судову

колегію у складі: головуючий суддя -Семендяєва І.В., судді -Баннова Т.М., Єжова

С.С.

У

зв'язку з відпусткою судді Єжової С.С. розпорядженням першого заступника голови

суду від 22.08.08 із складу судової колегії виключено суддю Єжову С.С. та

введено суддю Журавльову Л.І.

Розпорядженням

голови суду від 22.09.08 у справі № 15/89н у зв'язку з хворобою  виключено із складу колегії суддю Баннову

Т.М. та введено суддю Єжову С.С.

Відзивами

перший та другий відповідачі у справі відхилили доводи апеляційної скарги,

вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Апеляційна

скарга розглядалась 26.08.08. У судовому засіданні розгляд справи відкладався

до 23.09.08. Постанова приймається 23.09.08.

Третя

особа у судове засідання не прибула, хоча у встановленому законом порядку їй

направлялися за місцезнаходженням всі процесуальні документи.

Відповідно

до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції.

За

змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом

попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова

колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий

господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про

визнання недійсним свідоцтва № 2 на право власності магазину „Дари природи” від

26.06.97, виданого на ім'я ОСОБА_3., та припинив провадження у справі в частині

вимог про визнання недійсним договору дарування Ѕ частини магазину „Дари

природи”, укладеного між ОСОБА_3. та ОСОБА_2засвідченого державним нотаріусом

Машкіною Л.А. від 29.07.97, оскільки позивач по першій вимозі обрав невірний

спосіб захисту своїх прав та оспорює дійсність договору дарування, що укладений

між фізичними особами.

Позивач

у позові посилається на те, що він є власником навісу, який розташований за

адресою: АДРЕСА_1, з 1998 року і фактично його використовує, має свідоцтво на

право власності на цей навіс від 22.10.98 № 1, у а 2008 році йому стало відомо,

що Ѕ частини цього навісу була дарована першому відповідачу ОСОБА_3 , яка на

свою долю також має свідоцтво на право власності на магазин „Дари природи”, до

складу якого входить той же самий навіс.

Позивач

вважає, що третя особа - ОСОБА_3. незаконно отримала право власності на навіс і

подарувала частину навісу ОСОБА_2. (при виході із складу учасників ТОВ магазина

„Україна” ОСОБА_3. була виділена її доля натурою -будівля магазину „Дари

природи” без навісу).

Як

з'ясував суд першої інстанції, позов було подано до першого відповідача

-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та до другого відповідача - КП „БТІ”

Управління ЖКГ Краснолуцького виконавчого комітету.

Оспорюване

позивачем свідоцтво № 2 про право власності на магазин „Дари природи” від

26.06.97 на ім'я ОСОБА_3. видане Управлінням житлово-комунального господарства

виконавчого комітету Краснолуцької міської ради та підписане начальником УЖКГ

виконавчого комітету Краснолуцької міської ради.

Комунальне

підприємство „Бюро технічної інвентаризації” Управління житлово - комунального

господарства Краснолуцького виконавчого комітету є самостійною юридичною особою

і з наведених підстав не є належним відповідачем у даній справі.

Також

місцевий господарський суд підставно зазначив, що у даній справі існує спір

щодо права власності позивача, яке, на думку позивача, порушене відповідачами,

але другий відповідач право власності позивача не оспорює.

Бюро

технічної інвентаризації згідно Тимчасового положення про реєстрацію прав

власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України

від 07.02.02 № 7/5, здійснює лише державну реєстрацію об'єктів нерухомого

майна, отже воно взагалі не може бути відповідачем за позовами про визнання

права власності на об'єкт нерухомого майна.

Також

позивач невірно вибрав спосіб захисту його порушеного права шляхом подання

позову про визнання недійсним свідоцтва на право власності на майно.

Згідно

п. 9 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.01 №

01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із

здійсненням права власності та його захистом” вирішуючи спори, пов'язані з

визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном,

арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права

можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів

наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав

власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України

від 07.02.02 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.03

№ 6/5. Самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є

правовстановлювальними документами, хоча й можуть змінюватися арбітражними

судами у вирішенні спорів відповідно до вимог розділу V АПК в сукупності з

іншими доказами у справі. Зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом

спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого

видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію

права власності на об'єкт нерухомого майна.

У

зв'язку з викладеним, у місцевого господарського суду були відсутні підстави

залучати до участі у справі УЖКГ Краснолуцького виконавчого комітету. 

Вимоги

позову про визнання недійсним договору дарування Ѕ частини вказаного магазину,

завіреного державним нотаріусом Машкіною Л.А. від 29.07.97, не можуть

розглядатися господарським судом, оскільки оспорюваний договір укладений між

фізичними особами - громадянкою ОСОБА_3. як дарувальник та громадянином ОСОБА_2

. як обдарований.

Оскільки

вирішення даного спору буде стосуватися вказаних осіб -сторін за договором

дарування, ці особи повинні бути залучені до участі у справі. Позивач же за

даною вимогою визначив першого відповідача -СПД ОСОБА_2.

Відповідно

до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за

наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за

клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого

відповідача.

Господарський

суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка

повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи

провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним

відповідачем.

Але у

такому випадку відповідачами у справі будуть фізичні особи -ОСОБА_3. та

ОСОБА_2.

Стаття

1 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що підприємства,

установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни,

які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в

установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі

- підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду

згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для

вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання

правопорушенням.

Відповідно

до ст. 21 вказаного Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і

відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1

цього Кодексу.

За

таких обставин, вимоги позову про визнання недійсним договору дарування Ѕ

частини магазину „Дари природи”, укладеного між ОСОБА_3. та ОСОБА_2засвідченого

державним нотаріусом Машкіною Л.А. від 29.07.97, не можуть бути розглянуті

господарським судом і підлягають припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України.

Інші

доводи апеляційної скарги судовою колегією не приймаються до уваги як

необґрунтовані.

Таким

чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку,

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та

відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за

апеляційною скаргою покладається на заявника скарги.

Розділ

ХІІ Господарського процесуального кодексу України не передбачає сплати витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при зверненні з

апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, тому сплачені

відповідні витрати у розмірі 59 грн. слід повернути заявнику скарги із

Державного бюджету України.

Керуючись

ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської

області б/н від 30.07.08 на рішення господарського суду Луганської області від

21.07.08 у справі № 15/89н залишити без задоволення.

2.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.07.08 у справі   №

15/89н залишити без змін.

3.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

із Державного бюджету України, р/р НОМЕР_1, код отримувача НОМЕР_2 , банк ГУДКУ

у Луганській області, код банку отримувача 804013, помилково сплачені

квитанцією № 98 від 31.07.08, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59

грн. 00 коп.

Підставою

повернення є дана постанова, яка скріплена гербовою печаткою суду.

Згідно

з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова

набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в

п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий

суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                

С.С. Єжова

Суддя                                                                               

Л.І. Журавльова