Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а/1270/4060/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4060/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тихонова І.В.

при секретарі Калашнікові Д.О.

заучать сторін:

представника позивача - Сердюков О.М., Кравець Н.І.

представника відповідача - Литвинюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елктропроктпроммонтаж» до державної податкової інспекції в Лисичанську Луганської області ДПС про визнання дій не правомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елктропроктпроммонтаж» до державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області ДПС, в якому позивач просив суд визнати дії відповідача при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту ТОВ «Елктропроктпроммонтаж» з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «Оріал», за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. та наданні висновків в акті перевірки від 20.12.2011р. за №114/23-35389376 про нікчемність угод - протиправними та визнання достовірними, заявлені позивачем податкові зобов'язання у сумі 400899,60грн., на податковий кредит у сумі 400899,60грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу №867 від 05.12.2011р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елктропроктпроммонтаж», державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області ДПС з 07.12.2011р. була розпочата документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», (код за ЄДРПОУ 35554567) та ТОВ "Оріал" (код за ЄДРПОУ 36917523) за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.". Перевірка була проведена відповідачем в термін з 07.12.2011р. по 13.12.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2011р. за №114/23-35389376, який отримано позивачем 23.12.2011р. через поштове відділення.

В висновках акту перевірки №114/23-35389376 встановлені порушення: п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 розділу V ПК України за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. Позивачем завищено суму податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 400899,00грн., в тому числі з лютого 2011р. по липень 2011р., включно, по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «Оріал» по угодам які є нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 207, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені між Позивачем та контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зазначив порушення позивачем при завищенні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ст.ст. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та збільшив суму завищення податкового кредиту на загальну суму 400899,60грн. по правочинах які є нікчемними, а саме: по взаємовідносинах з контрагентом «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ - 385734,94грн., та по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Оріал» - 15 164, 66 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 розділу V ПК України щодо завищення позивачем податкових зобов'язань по ПДВ у загальній сумі 400899,60грн., по ланцюгу постачання по угодам, які є нікчемними. Посилаючись на те, що відповідач відобразив після розгляду заперечень додаткове порушення позивачем - завищення податкових зобов'язань по ПДВ від взаємовідносин із замовниками робіт позивача, а саме:

- ЗАТ «Елакс» - 230 313, 80 грн.

- ТОВ «Електроналадка» - 73 629, 78 грн.

- ВАТ «Рубіжанський КТК» - 6 398, 28 грн.

- ПрАТ «Линник» - 64 952, 92 грн.

- ЗАТ «Електропромислова компанія» - 11070, 08 грн.

- ВАТ «СЗФ» - 14 534, 74 грн.

На підставі вищевказаного позивач вважає, що відповідачем при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки не досліджено наявних первинних документів, які підтверджують правомірність нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту, не дослідження ланцюгу по схемі руху товару (документів, грошових потоків) а тому відповідач на припущеннях дійшов до неправомірного висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ»; ТОВ «Оріал» та проведених взаємовідносинах, у виконання взятих ними зобов'язань, у період з лютого по липень 2011 року. Неправомірно зробив висновки, стосовно порушень п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 400899,60грн по угодах, що є нікчемними та порушень п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186,п.187.1. ст.187 та п.188.1 ст.188 ПК України, щодо завищення позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 400899,60грн по ланцюгу постачання по угодам, які є нікчемними, за період з 01.12.2010року по 30.09.2011року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю, зазначив, що податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області ДПС на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78, п. 78.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до наказу Ленінської ДПІ у м. Лисичанську від 05.12.2011 року № 867 та на підставі службового посвідчення серія НОМЕР_1 від 08.07.2011 Кирюхіною О.О. проведена документальна позапланова невиїзна перевірки ТОВ «Елктропроктпроммонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «Оріал» за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

Так представник відповідача пояснив, що провочини між ТОВ «Елктропроктпроммонтаж» з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «Оріал» мають ознаки нікчемності, що порушує публічний порядок, суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства, вчинені особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовано на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Крім того, відповідач вважає, що актом перевірки для позивача не встановлено будь -якого обов'язку, не порушено конкретних прав платника податків.

Вчинення дій суб'єкта владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єктом владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь -яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - податкові повідомлення - рішення, саме вони мають вплив на його права та обов'язки Виходячи із завдань КАС України про захист прав, свобод та інтересів фізичних, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до наступного.

Відповідноса до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропроектпроммонтаж» зареєстровано, як суб'єкт господарювання - юридична особа, виконавчим комітетом Лисичанської міської ради № 1 381 102 0000 001179, код ЄДРПОУ № 35389376 про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

ТОВ «Електропроектпроммонтаж» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Лисичанську, а також є платником податку на додану вартість, про що Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100090534 та присвоєно індивідуальний податковий номер 353893712091.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2011р. ДПІ в м. Лисичанську Луганської області прийнятий наказ №867 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Електропроектпроммонтаж» ЄДРПОУ № 35389376 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. Зазначений наказ прийнятий з підстав, передбачених п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст.. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Підставою для видання наказу №867 від 05.12-2011р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Електропроектпроммонтаж» була постанова слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 30.11.2011 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки.

В висновках акту зазначено, що ТОВ «Електропроектпроммонтаж» порушило: п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 розділу V ПК України за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. позивачем завищено суму податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 400899,00грн., в тому числі з лютого 2011р. по липень 2011р., включно, по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» та ТОВ «Оріал» по угодам які є нікчемними.

Зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 207, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені між Позивачем та контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Також додаткового зазначив порушення позивачем при завищенні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ст.ст. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та збільшив суму завищення податкового кредиту на загальну суму 400899,60грн. по правочинах які є нікчемними, а саме: по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ - 385734,94грн., та по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Оріал» - 15 164, 66 грн., а також порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 розділу V ПК України щодо завищення позивачем податкових зобов'язань по ПДВ у загальній сумі 400899,60грн., по ланцюгу постачання по угодам, які є нікчемними. Завищення податкових зобов'язань ПДВ по взаємовідносинам із замовниками робіт позивача, а саме:

- ЗАТ «Елакс» - 230 313, 80 грн.

- ТОВ «Електроналадка» - 73 629, 78 грн.

- ВАТ «Рубіжанський КТК» - 6 398, 28 грн.

- ПрАТ «Линник» - 64 952, 92 грн.

- ЗАТ «Електропромислова компанія» - 11070, 08 грн.

- ВАТ «СЗФ» - 14 534, 74 грн.

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПКУ контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється при отриманні постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Так підставою для видання наказу №867 від 05.12-2011р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Електропроектпроммонтаж» була постанова слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 30.11.2011 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки.

При огляді акту перевірки від 20.12.2011р. за №114/23-35389376 вбачається, що факт наявності всіх необхідних оригіналів первинних документів, що стосуються предмету перевірки ТОВ «Електропроектпроммонтаж», підтверджено в самому акті перевірки під час проведення перевірки відповідачем, а саме на а.с.144-147 т.1 та а.с.152-154 т.1.

Так оплата за отримані ТМЦ від контрагента ТОВ «Оріал» та виконані субпідрядні роботи контрагентом ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» - позивачем здійснена у повному обсязі. Податкові накладні на отриманий ТМЦ та виконані роботи складені належним чином, видані платником ПДВ, задекларовані контрагентами у деклараціях по ПДВ а.с. 13-14 та 25-26, 27 акту перевірки №114/23-35389376.

Згідно роз'яснень Вищого адміністративного суду України наданих інформаційним листом від 02.06.2011р. За № 742/11/13-11 «Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності».

З матеріалів справи та наданих документів вбачається, що ТМЦ отримані позивачем від контрагента ТОВ «Оріал» підтверджені видатковими накладними та податковими накладними, у цьому ж звітному оподатковуваному періоді, були використані позивачем під час роботи на об'єктах ПрАТ «Линик», що відображено позивачем у актах форми №КБ-2, №КБ-3 та виданих податкових накладних. Дані обставини підтверджуються актами позивача на списання ТМЦ, а саме: актами №КБ-2, № КБ-3 із замовниками робіт, листами -узгодженнями ціни на придбання позивачем ТМЦ з ПрАТ «Линнік», які вподальшому використані при виконанні робіт саме на ПрАТ «Линнік», отриманими та виданими податковими накладними. Вартість отриманих субпідрядних робіт від контрагента ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» також відображена в загальній вартості виконаних робіт позивачем у актах форми №КБ-2 та №КБ-3 виданих податкових накладних замовникам робіт позивача, та подальшій реалізації замовникам робіт (з лютого по липень 2011року.

Таким чином позивач мав всі підстави для віднесення сум ПДВ по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами, про що свідчать відповідні податкові накладні, виписані платником ПДВ, складені без порушень по придбаним ТМЦ та виконаним субпідрядним роботам, загальна вартість отриманих ТМЦ та отриманих субпідрядних робіт сплачені у встановлені договорами терміни, в подальшому ТМЦ використані при виконанні робіт на ПрАТ «Линнік», а вартість субпідрядних робіт включена до загальної вартості у актах №КБ-2 та №КБ-3 за виконані сумісні роботи позивача та контрагента ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» для замовників робіт, а податкові зобов'язання від надання (реалізації) робіт замовникам, а також з врахуванням отриманих ТМЦ від контрагента ТОВ «Оріал», задекларовані позивачем, своєчасно у відповідних періодах та сплачені у повному обсязі. Тобто, видані позивачем податкові накладні замовникам робіт, за виконані роботи були датовані, згідно актів № КБ-2 та №КБ-3 та датою отримання грошових коштів, що правомірно було відображено позивачем у складі податкових зобов'язань у Деклараціях по ПДВ, за відповідні періоди.

Відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України наданих інформаційним листом від 02.06.2011р. за № 742/11/13-11 зазначено, що судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Наявність мети у позивача, щодо використання ТМЦ отриманих від контрагента ТОВ «Оріал» підтверджується листами від 05.05.2011року за №51 та від 16.05.2011р. за №56, щодо узгодження ціни з подальшим замовником ПрАТ «Линнік» до дня отримання ТМЦ від контрагента та листами - узгодженнями, підписаними до початку виконання робіт, із замовниками робіт про надання дозволу позивачеві використовувати послуги субпідрядної організації, а саме: контрагента ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ».

Враховуючи викладене, суд вважає протиправними дії державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області ДПС при складанні Акту №114/23-35389376 від 20.12.2011р. та наданні висновку, щодо завищення податкових зобов'язань ТОВ «Електропроектпроммонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. Тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню .

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених ТОВ «Електропроектпроммонтаж» з іншими суб'єктами господарювання у період, за який здійснювалась перевірка, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зокрема, недійсним, відповідно до ст. 215 ЦК України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положення ст. ст. 207 і 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно із ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 626 та статтею 629 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Акт перевірки за №114/23-35389376 від 20.12.2011р. не доводить умислу ТОВ «Електропроектпроммонтаж» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Відповідачем у Акті перевірки взагалі не досліджувалось жодного договору або іншого первинного документа та не доведено, яку саме вимогу закону було порушено при укладанні договорів із суб'єктами господарювання збоку позивача.

Акт перевірки №114/23-35389376 від 20.12.2011р. ґрунтується лише на припущеннях ревізора - інспектора щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Так відповідач у Акті перевірки не дослідивши жодного пункту договору №01/01-2011 від 28.01.2011р. та жодного первинного документу, податкової накладної за період з лютого по липень 2011, які підтверджують виконання умов укладених договорів та не навівши жодного доказу, на якому ґрунтується його висновок щодо нікчемності договору між позивачем та контрагентами протиправно зробив висновок у акті перевірки №114/23-35389376 від 20.12.2011р., щодо нікчемності правочинів - чим порушив права та інтереси позивача.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області ДПС неправомірно зробило висновки, стосовно порушень п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 400899,60грн по угодах, що є нікчемними посилаючись на порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186,п.187.1. ст.187 та п.188.1 ст.188 ПК України, щодо завищення позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 400899,60грн по ланцюгу постачання по угодам, які є нікчемними, за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Дерожавного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елктропроктпроммонтаж» до державної податкової інспекції в Лисичанську Луганської області ДПС про визнання дій не правомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області ДПС при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Елктропроктпроммонтаж» по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал», за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. та наданні висновків в акті перевірки від 20.12.2011р. за №114/23-35389376 про нікчемність угод - протиправними.

Визнати достовірними заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Елктропроктпроммонтаж» податкові зобов'язання у сумі 400899,60грн. та податковий кредит у сумі 400899,60грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елктропроктпроммонтаж» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146.00грн. ( дві тисячі сто сорок шість гривні).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 липня 2012 року.

СуддяІ.В.Тихонов