Рішення

від 14.06.2006 по справі 47/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  47/130

14.06.06

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Фірма Техноспорт"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест"

Простягнення 23171,34 грн.Суддя Станік С.Р.

Представники:Від позивача Від відповідача

Пивоваров А.А. - представник;Іжевська О.Ю. - юрисконсульт;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача –23171,34 грн. майнової шкоди (матеріальних збитків) та немайнової шкоди, які спричинені найманими підрядними працівниками відповідача приміщенню позивача (загальною площею 19,1 кв.м., яке належить позивачу згідно правовстановлюючих документів та Поверхневому плану на будівлю літера “Б” по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Київського міського бюро технічної інвентаризації), в тому числі –7031,00 грн. –збитки при відновлені конструкції міжповерхового перекриття, підлоги та підвісної стелі (вартість робіт по відтворенню міжповерхового перекриття, відновленню освітлення, підлоги, оздоблення стін, підвісної стелі), 3411,00 грн. –збитки від неотриманого доходу від вимушеного простою приміщення загальною площею 19,1 кв.м., 2079,34 грн. –вартість пошкоджених меблів, 650,00 грн. –вартість послуг експерта за виготовлення висновку (експертної оцінки збитків від обвалу міжповерхового перекриття в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Б), та 10000,00 грн. моральної шкоди, а також 632,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2006 року було порушено провадження в справі № 47/127 та призначено до розгляду на 31.05.2006 року.

         В судовому засіданні 31.05.2006 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити. Також, позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема прохав суд у судовому засіданні задовільнити вищенаведене клопотання, в частині витребування від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю КМДА інформацію: чи надавався дозвіл на виконання будівельних робіт ТОВ “Кармен-Інвест” на проведення робіт не житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 3-В. Ухвалою від 31.05.2006 року заявлене клопотання про витребування доказів було задоволено.                                                           

    Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що відповідачем здійснювались, на момент здійснення обвалу (27.03.2005 року), не ремонтно-будівельні роботи, а ремонтні роботи, на які спеціальної ліцензії на право здійснення зазначених будівельних робіт чинним законодавством не вимагається. У ході судового засідання відповідачем факт обвалу міжповерхового перекриття між 1-им та напівпідвальним приміщенням (не житлова будівля №2/1-Б по вул. Круглоуніверситетська, м. Київ, належить згідно договору купівлі-продажу №806 від 21.12.01 зареєстрованого БТІ м. Києва та видано реєстраційне посвідчення право власності позивачу №340-П від 18.01.2002 року), який виник внаслідок проведення 27.03.2005 року підрядних робіт найманими працівниками відповідача щодо покрівлі (проводились роботи по збиранню та винесенню будівельного сміття з будівлі ((не житлового будинку по вул. Крутий узвіз, 3, літера В, яка є власністю відповідача згідно Договору купівлі-продажу від 30.12.2003 року зареєстрованого Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.01.2004 року за №6104-п)), а саме підрядною організацією ТОВ “Альянс - Центр” залученою відповідачем для здійснення підрядних робіт за договором підряду укладеним між відповідачем та ТОВ “Альянс - Центр” від 20.05.05 №2001/1-05), що ТОВ "Кармен-Інвест" не заперечувалось. Повноважний представник відповідача у ході судового засідання просив суд у позові ТОВ "МП "Фірма Техноспорт" відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2006 року розгляд справи № 47/130 було відкладено до 14.06.2006 року.

В судовому засіданні 14.06.2006 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі прохавши суд стягнути з відповідача –23171,34 грн. майнової шкоди (матеріальних збитків) та немайнової шкоди, в тому числі –7031,00 грн. –збитки при відновлені конструкції міжповерхового перекриття, підлоги та підвісної стелі (вартість робіт по відтворенню міжповерхового перекриття, відновленню освітлення, підлоги, оздоблення стін, підвісної стелі), 3411,00 грн. –збитки віднеотриманого доходу від вимушеного простою приміщення загальною площею 19,1 кв.м., 2079,34 грн. –вартість пошкоджених меблів, 650,00 грн. –вартість послуг експерта за виготовлення висновку (експертної оцінки збитків від обвалу міжповерхового перекриття в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Б, а саме –Звіту “Незалежної оцінки збитків від обвалу частини міжповерхового перекриття в офісне приміщення, яке розташоване у напівпідвалі будівлі по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Б” у м. Києві), та 10000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідач та повноважний представник останнього проти позову заперечував, зазначаючи у відзиві на позовну заяву від 31.05.2006 року, що згідно акту інженера комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” №130/61 від 25.04.2005 року основною причиною деформації несучих стін та обвалення конструкції підлоги на цокольному поверсі будинку відповідача по вул. Крутий узвіз №3-В в місті Києві, було самовільне здійснення позивачем робіт по влаштуванню віконного прорізу, вхідної групи та робіт по виїмці ґрунту у підпірній стіні будівлі відповідача, внаслідок чого і спричинився обвал стелі та пошкодження приміщення і майна (основних засобів) позивача.   

      Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест", заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт" (позивач) є власником не житлового будинку загальною площею 228,1 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б (який згідно Акту прийому –передачі будинку комунальної власності №863 від 24.12.2001 року Фондом державного майна України по місту Києву було передано позивачу у власність), згідно договору купівлі-продажу №806 від 21.12.2001 року (зареєстрованого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори в реєстрі за №2-3739 від 21.12.2001 року та Печерською районною у місті Києві радою 24.12.2001 року за №0032), на підставі якого БТІ м. Києва видано реєстраційне посвідчення права власності №340-П від 18.01.2002 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест" (відповідач) є власником не житлового будинку загальною площею 148,9 кв. м. за адресою: м. Київ, Крутий узвіз, 3-5 літера В (який згідно Акту прийому –передачі будинку №1024 від 30.12.2003 року Фондом державного майна України по місту Києву було передано відповідачу у власність), згідно договору купівлі-продажу №960 від 23.12.2003 року (зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в реєстрі за №1205 від 30.12.2003 року та Печерською районною у місті Києві радою 15.01.2004 року за №0057), на підставі якого БТІ м. Києва видано реєстраційне посвідчення права власності №6104-П від 22.01.2004 року.

Позивачем 27.10.2004 року було укладено з ТОВ “Компанією з управління активами –Адміністратором пенсійних фондів “Укрсоц-Капітал” два договори оренди приміщення позивача –№20 (зареєстрований у реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.10.2004 року за №2622) на загальну площу 109,2 кв. м. на строк до 01.11.2007 року та №19 на загальну площу 118,9 кв. м. на строк дії до 01.10.2005 року.

Відповідачем 26.03.2004 року з Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого (п. 1.1 даного договору) Київська міська рада, в якості орендодавця, на підставі п. 32 винесеного нею рішення –23.10.2003 року №122/955 та за актом приймання –передачі (який було підписано сторонами 16.08.2004) передала, а відповідач, в якості орендаря, прийняв в оренду на 25 –ть років земельну ділянку, розташовану по вул. Крутий узвіз, 3-В у Печерському р-і міста Києва розміром –0,1137 га. для реконструкції.

Відповідачу Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва видано ордер №05060005, згідно якого з 14.01.2005 року по 14.04.2005 року (подовжений ((пролонгований)) спочатку до –14.10.05, згодом до – 14.10.06) відповідачу було дозволено встановити тимчасову огорожу на період поточного ремонту.

Вже, 20.01.2005 року відповідачем було укладено з ТОВ “Альянс-Центр” Договір підряду №2001/1-05 від 20.01.2005 року (далі Договір підряду) згідно п. 2.1 якого замовник (відповідач) доручив, а генпідрядник (ТОВ “Альянс-Центр”) зобов'язався на свій ризик власними силами і засобами у відповідності до проектної документації, діючих норм і правил та в обумовлений Договором підряду строк виконати комплекс будівельних робіт в межах договірної ціни, а замовник зобов'язався передати генпідряднику дозвільну документацію, будівельну площадку, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

08.02.2005 року відповідач надіслав позивачу лист №19 згідно якого відповідач вимагав щоб позивач звільнив приміщення (одне з яких площею 19,1 кв. м. належить позивачу згідно вищенаведених правовстановлюючих документів та Поверхневому плану на будівлю літера “Б” по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Київського міського бюро технічної інвентаризації, а в іншому знаходяться комунікації електропостачання та водовідведення позивача) які знаходяться під приміщеннями відповідача де повинні були проводитись роботи по реконструкції останніх.

10.02.2005 року позивачем надіслано відповідачу лист-відповідь №8, згідно якого позивач просив відповідача для врегулювання непорозумінь, надати позивачу для ознайомлення усі правовстановлюючі документи на будівлю (м. Київ, Крутий узвіз, 3-5 літера В), що межує з будівлею позивача (м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б), в тому числі належні документи, що надають відповідачу право на здійснення робіт по реконструкції та будівельним роботам щодо об'єкту (будинку у м. Києві, Крутий узвіз, 3-5 літера В), зазначаючи, що відповідно до статті 120 Земельного кодексу України земельна ділянка на якій розташовано будинок, що є власністю позивача, знаходиться у користуванні останнього, а в силу статі 377 ЦК України (щодо приміщення на яке у позивача права власності відсутнє), при переході права власності на будівлю, що розташована на земельній ділянці розмір якої не визначений, до набувача переходить право власності (користування) на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, оскільки в них знаходяться комунікації, що належать ТОВ МП “Фірмі “Техноекспорт”.

Натомість, 27.03.2005 року внаслідок дій найманих підрядних працівників відповідача, які здійснювали роботи на цокольному поверсі будинку відповідача №3-В по вул. Крутий узвіз в місті Києві було спричинено обвал міжповерхового перекриття між 1-им та напівпідвальним приміщенням (що відповідачем не заперечувалось, та навпаки на цю обставину вказувалось останнім у відзиві на позов, як на одну з підстав на підтвердження заперечень позовних вимог), в зв'язку з чим була проломлена стеля позивача та утворено два отвори: - один у приміщенні не житлової будівлі №2/1-Б по вул. Круглоуніверситетській, 2/1-Б, що належить позивачу та другий в приміщенні, де знаходяться комунікації будівлі, внаслідок чого в приміщені власником якого є позивач, цеглою з перекриття, що впала всередину кімнати разом з підвісною стелею було пошкоджено саме приміщення позивача (загальною площею 19,1 кв.м., яке належить позивачу згідно правовстановлюючих документів та Поверхневому плану на будівлю літера “Б” по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Київського міського бюро технічної інвентаризації) в тому числі основні засоби, як то –меблі та оргтехніка, що підтверджується та зафіксовано Актом огляду приміщення офісу за адресою вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б від 28.03.2005 року, складеного повноважними представниками як позивача –ТОВ "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт" (орендодавця по вищенаведеним договорам оренди №20 та №19 від 27.10.2004 року) та орендаря – ТОВ “Компанією з управління активами –Адміністратором пенсійних фондів “Укрсоц-Капітал”.

Однак, вже на наступний день –29.03.2005 року, після складання позивачем та його орендарем (ТОВ “Компанією з управління активами –Адміністратором пенсійних фондів “Укрсоц-Капітал”) акту, Директору відповідача інспектором Держархбудконтролю м. Києва було винесено припис згідно якого внаслідок часткового обвалу перекриття, в зоні самовільно побудованих приміщень під будинком №3-В по вул. Крутий узвіз, було зобов'язано відповідача припинити доступ людей в приміщення будинку до повного обстеження стін та перекриття (для чого замовити експертний висновок на предмет стійкості несучої спроможності конструкцій стін, перекриття та покрівлі).

01.04.2005 року позивач звернувся до відповідача з листом №Б/Н згідно якого вимагав від останнього відновити попереднє становище приміщення, яке є власністю позивача, та відремонтувати пошкоджену будівлю за рахунок відповідача.

04.04.2005 року, з метою визначення збитків від обвалу частини міжповерхового перекриття в офісне приміщення, яке розташоване у напівпідвалі будівлі по вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б, що належить позивачу (ТОВ "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт") Експертом Науково –Дослідного приватного підприємства “Вартість”, кандидатом технічних наук Біликом С.І., який діяв на підставі сертифікату №469/02 Фонду державного майна України від 23.05.2002 року (та згідно сертифікату виданого НДПП “Вартість” Фондом державного майна України і УТО №340) на підставі договору №11-2005 про виконання незалежної оцінки з метою визначення збитків від обвалу частини міжповерхового перекриття в офісне приміщення позивача, складено Висновок про вартість майна, згідно якого здійснено оцінку збитків при відновленні конструкцій міжповерхового перекриття, підлоги, підвісної стелі, електроосвітлення, шпалер та збитків від неотриманого доходу від простою приміщення загальною площею 19,1 кв. м. визначивши, що вартість збитків при відновленні конструкцій міжповерхового перекриття, підлоги та підвісної стелі становить –7031,00 грн., вартість збитків від неотриманого доходу від простою приміщення загальною площею 19,1 кв. м. становить –3411,00 грн. (Відповідні розрахунки експерта наведені у вищенаведеному висновку, який долучено до матеріалів позовної заяви –аркуш справи №18-26).

Позивачем, згідно Акту №11-05 приймання (здачі) науково-технічної продукції вищенаведеного Науково –дослідного підприємства було перераховано останньому за виконаний висновок експерта –650,00 грн., який підписано повноважним представниками позивача та експертної установи, з проставленням печаток діючих юридичних осіб.   

05.04.2005 року позивач звернувся до відповідача з аналогічним листом –вимогою щодо відновлення попереднього становища приміщення, яке є власністю позивача, з проханням надати також правовстановлюючі документи на будівлю по вул. Крутий узвіз, 3-5 літера В та відповідні дозволи на проведення ремонтно –будівельних робіт в зоні проходження комунікацій з електро –та водопостачання будівлі позивача.

На виконання вищезгаданого припису Інспектора Держархбудконтролю м. Києва  від 29.03.2005 року щодо припинення доступу людей в приміщення будинку відповідача до повного обстеження стін та перекриття (для чого зобов'язано відповідача замовити експертний висновок на предмет стійкості несучої спроможності конструкцій стін, перекриття та покрівлі) за заявкою останнього інженером комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” складено акт обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій не житлового будинку №3-В на вул. Крутий узвіз від 25.04.2005 року №130/61, згідно якого інженером згаданого комунального підприємства було встановлено, що будинок відповідача (по вул. Крутий узвіз, 3-В у м. Києві) збудовано до 1917 року, приміщення тривалий час не експлуатувалися та не ремонтувалися, у 2003 році в будинку відбулась пожежа, внаслідок якої було пошкоджено дерев'яне міжповерхове перекриття між першим поверхом та цоколем, на протязі двох років відбувалось зволоження дощовими водами перекриттів та огороджуючи конструкцій будинку, по матеріалу цегляного мурування зовнішніх стін будинку проходять вертикальні тріщини розкриттям 1-2 мм., які покриті пилом та брудом, внаслідок чого інженер згаданого комунального підприємства встановив, що розкриття тріщин відбувалось на протязі тривалого часу.

Також інженером згаданого комунального підприємства було встановлено, що при обстеженні підпірної стіни, яка є фундаментом виступаючої частини цокольного поверху, виявлені віконний проріз та вхідна група в приміщення, з чого згадана посадова особа комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” приходить до висновку (зважаючи, що у Акті будлабораторії №106/73 від 26.07.2002 року зазначено, що вхід в приміщення будинку за адресою вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б виконаний з приміщень не житлового будинку №2-А по вул. Круглоуніверситетській), що власником (ТОВ "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт") будинку за адресою вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б самовільно влаштовані, як віконний проріз, так вхідна група та виконана виїмка ґрунту для влаштування приміщень.

В останньому абзаці мотивувальної частини акту обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій не житлового будинку №3-В на вул. Крутий узвіз від 25.04.2005 року №130/61 згадана посадова особа комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” доходить до висновку, що однією з основних причин деформацій на поверхні несучих стін та обваленням конструкцій підлоги (згідно припису Інспектора Держархбудконтролю м. Києва  від 29.03.2005 року було зобов'язано відповідача замовити експертний висновок, в якому встановити не причини обвалу, а здійснити дослідження на предмет стійкості несучої спроможності конструкцій стін, перекриття та покрівлі) не житлового будинку за адресою вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б є негативний вплив саме –від самовільного проведення робіт (як розуміється з вищенаведеного абзацу Акту інженеру згаданого комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” здійсненого позивачем) по влаштуванню прорізів в товщі підпірної стіни та виїмки ґрунту під приміщенням цокольного поверху відповідача.

На день розгляду справи у суді (14.06.2006 року), відповідно до Висновку про вартість майна від 04.04.2005 року, Довідки про залишкову вартість основних засобів від 31.03.2005 року, згідно Акту №11-05 приймання (здачі) науково-технічної продукції вищенаведеного Науково –дослідного підприємства та позовних матеріалів і пояснень повноважного представника позивача, відповідач, за розрахунком позивача, повинен відшкодувати ТОВ "Малому підприємству  "Фірмі Техноспорт" –23171,34 грн. майнової шкоди (матеріальних збитків) та немайнової шкоди, які спричинені найманими підрядними працівниками відповідача приміщенню позивача (загальною площею 19,1 кв.м., яке належить позивачу згідно правовстановлюючих документів та Поверхневому плану на будівлю літера “Б” по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Київського міського бюро технічної інвентаризації), в тому числі –7031,00 грн. –збитки при відновлені конструкції міжповерхового перекриття, підлоги та підвісної стелі (вартість робіт по відтворенню міжповерхового перекриття, відновленню освітлення, підлоги, оздоблення стін, підвісної стелі), 3411,00 грн. –збитки від неотриманого доходу від вимушеного простою приміщення загальною площею 19,1 кв.м., 2079,34 грн. –вартість пошкоджених меблів, 650,00 грн. –вартість послуг експерта за виготовлення висновку (експертної оцінки збитків від обвалу міжповерхового перекриття в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Б) та 10000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно п.2 частини 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

          Згідно п.2 частини 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” розмежування підстав відповідальності необхідне тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла, за виключенням відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

          Згідно п.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

           Згідно п.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

        Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, а навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

            При вирішенні питання щодо способу відшкодування шкоди на перше місце ставить обов'язок особи, відповідальної за шкоду, відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ і таке інше), а потім вже повністю відшкодувати заподіяні збитки. Отже, при вирішенні спорів відповідно до обставин справи господарському суду необхідно визначити спосіб відшкодування шкоди, виходячи з того, що заподіяна майну шкода відшкодовується у вигляді збитків, коли відшкодування її в натурі неможливе.

            Незалежно від відшкодування шкоди в натурі або грішми особа, яка заподіяла шкоду на вимогу потерпілого відшкодовує її у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи.

       Що ж до відшкодування вартості втраченої речі то позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі дійсної її вартості на момент (обвал спричинено діями найманих працівників відповідача –28.03.2005 року, що останнім підтверджувалось та не заперечувалось) заподіяння шкоди (Висновок про вартість майна від 04.04.2005 року ((Експертна оцінка збитків від обвалу міжповерхового перекриття в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кругло університетська, 2/1Б)) здійсненого експертом (кандидатом технічних наук – С.І. Біликом) –директором НДПП “Вартість”((Сертифікат ФДМ України і УТО №340)). Однак, це не виключає права потерпілої особи крім вартості речі вимагати стягнення збитків, заподіяних у зв'язку з втратою речі, у тому числі з урахування офіційного індексу інфляції.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а соба, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

      Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що саме внаслідок дій найманих працівників ТОВ “Альянс-Центр”, які здійснювали підрядні роботи на цокольному поверсі будинку відповідача №3-В по вул. Крутий узвіз, в місті Києві, на виконання договору підряду №2001/1-05 від 20.01.2005 року, укладеного з відповідачем, тобто виконували підрядні роботи на замовлення ТОВ “Кармен-Інвест”, було спричинено обвал міжповерхового перекриття між 1-им та напівпідвальним приміщенням, в зв'язку з чим була проломлена стеля позивача та утворено два отвори: - один у приміщенні не житлової будівлі №2/1-Б в м. Києві, що належить позивачу та другий в приміщенні, де знаходяться комунікації будівлі, внаслідок чого в приміщенні, власником якого є позивач, цеглою з перекриття, що впала всередину кімнати разом з підвісною стелею було пошкоджено саме приміщення (згідно Висновку про вартість майна Науково-дослідного приватного підприємства “Вартість” від 04.04.2005 року виконаного експертом –кандидатом технічних наук С.І. Біликом – відновленню підлягають бетонне перекриття, каркас, гідроізоляція, звукоізоляція, підвісна стеля, підлога з ковроліну, оздоблення стін, електрооснащення), меблі приведено у непридатний стан (залишкова вартість основних засобів згідно довідки позивача становить –2079,34 грн.), що самим відповідачем не заперечувалось, а навпаки у відзиві на позовну заяву від 31.05.2006 року підтверджено, що саме найманими працівниками підрядника (згідно вищенаведеного Договору підряду) на замовлення відповідача, виконувались підрядні роботи, внаслідок яких було спричинено обвал міжповерхового перекриття, як і оспорювались у ході розгляду справи суми вартості пошкодженого майна (меблів), - у розмірі –2079,34 грн. (згідно згаданої довідки залишкової вартості основних засобів від 31.03.2005 року), суми вартості робіт по відтворенню міжповерхового перекриття і ремонту приміщення у розмірі – 7031,00 грн. (встановлені та розраховані згідно висновку про вартість майна від 04.04.2005 року згаданим науково-дослідним підприємством), суми вартості збитків від неотриманого доходу, при здачі в оренду приміщення за дохідним підходом внаслідок обвалу міжповерхового перекриття та вимушеного простою приміщень, з урахуванням ПДВ у розмірі –3411,00 грн. (згідно наведеного Висновку від 04.04.2005 року) та сума сплаченої позивачем НДПП “Вартість” згідно акту останнього №11-05 за виготовлення висновку вартості майна від 04.04.2005 року у розмірі –650,00 грн., у зв'язку з чим, в силу імперативних вимог статей 1166, 1172 ЦК України та вищенаведених пунктів Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди”, вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди (матеріальних збитків) у сумарному розмірі –13171,34 грн. (2079,34 грн. –вартість меблів + 7031,00 грн. –вартість робіт по відтворенню приміщення + 3411,00 грн. –вартість збитків від неотриманого доходу + 650,00 грн. –сплачених позивачем за висновок експертної установи) визнається судом законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

         В обґрунтування вищенаведеного, судом не приймаються до уваги висновки, які зробив інженер комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”, зважаючи, що згадана посадова особа комунального підприємства робить висновки про те, що однією з основних причин (але не єдиною) деформації на поверхні несучих стін (не визначивши в той же час в попередньому абзаці згаданого акту не тільки причин винекненння, а й навіть приблизного часу виникнення вертикальних тріщин ((розкриттям 1-2 мм.)), які проходять по зовнішнім стінам будинку відповідача №3-В на вул. Крутий узвіз, та створюють деформації на поверхні несучих стін) та обвалення конструкцій підлоги (яка не тільки збудована до 1917 року, тривалий час не експлуатувалась і не ремонтувалась, але й була пошкоджена внаслідок пожежі, яка відбулась у 2003 році, не беручи також до уваги, що до “основних причин обвалу підлоги” інженер згаданого комунального підприємства не відносить зволоження дощовими водами внаслідок атмосферних опадів перекриттів та огороджуючих конструкцій) не житлового будинку №3-В на вул. Крутий узвіз –є негативний вплив від самовільного проведення позивачем робіт по влаштуванню прорізів в товщині підпірної стіни та виїмка останнім ґрунту з під приміщення цокольного поверху відповідача, обґрунтовуючи дане припущення тим, що на поверхневому плані БТІ та акті будлабораторії від 26.07.2002 року –вхідна група підпірній стіні відсутня та вхід в приміщення будинку №2/1-Б по вул. Кругло університетській виконаний з приміщення не житлового будинку №2-А по цій же вулиці, - не вказуючи (та не додаючи до згаданого акту) належних доказів (як то –Актів, приписів, чи інших документів якими компетентні органи фіксують здійснення правопорушень в сфері будівництва, реконструкції, ремонту, переоснащення приміщень, в тому числі не житлових, - винесених конкретному господарюючому суб'єкту, - тобто ТОВ "Малому підприємству  "Фірмі Техноспорт"), що дані прорізи в товщі підпірної стіни та виїмка ґрунту з під приміщення цокольного поверху будинку відповідача –здійснена, як зазначає посадова особа згаданого комунального підприємства в самовільному порядку саме позивачем.

        Наведених вище належних та допустимих доказів самовільного проведення позивачем робіт по влаштуванню прорізів в товщі підпірної стіни та виїмки ґрунту з під приміщення цокольного поверху будинку відповідача –останнім судом також не надано.

         В контексті вищенаведеного, суд також вважає за необхідне зазначити, що на відміну від висновку Науково –Дослідного підприємства “Вартість” (який здійснено кандидатом технічних наук –експертом, сертифікат Фонду державного майна України і УТО №340), акт працівника (інженера) комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” від 25.04.2005 року не може бути прийнятий судом в якості експертного висновку в силу відсутності у згаданого комунального підприємства відповідного сертифікату на право здійснення експертної діяльності, що в свою чергу підтверджує невиконання з боку відповідача припису Інспектора Держархбудконтролю міста Києва винесеного 29.03.2005 року щодо замовлення для обстеження стін та перекриття будівлі відповідача –саме експертного висновку несучої спроможності стін і перекриття покрівлі, а тим більше здійснення висновків щодо самовільного здійснення іншою організацією будь яких дій, не ґрунтуючи свої висновки належними доказами, а роблячи останні на підставі власних припущень-висновків, зважаючи, що згідно припису Інспектора Держархбудконтролю м. Києва  від 29.03.2005 року було зобов'язано відповідача замовити експертний висновок, в якому встановити не причини обвалу, а здійснити дослідження на предмет стійкості несучої спроможності конструкцій стін, перекриття та покрівлі відповідача, через, що додатково Акт обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій не житлового будинку №3-В на вул. Крутий узвіз від 25.04.2005 року №130/61 комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” до уваги судом не приймається.

      Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”  - Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (будь-яких належних та допустимих доказів чого суду не надано, окрім зазначення суми, яка підлягає стягненню з відповідача у якості морального відшкодування, яка не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з завданою шкодою, яка, як зазначає позивач, завдана його престижу, довірі з боку контрагентів, що в сукупності сприяє розголошенню негативної інформації про недотримання позивачем договірних зобов'язань).

         Згідно пункту 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить (будь якого розрахунку, чи доказів понесення фізичних, душевних, психічних страждань тощо, - суду не надано), а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

          Згідно пункту 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (тобто їх тривалості, можливості відновлення тощо, - доказів існування чи наявності яких суду також не надано) та з урахуванням інших обставин.

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, у розмірі –10000,00 грн., зважаючи, що позивачем не надано суду як жодних належних доказів, які б підтверджували факт приниження відповідачем ділової репутації позивача, вчинення дій спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності з боку контрагентів, так будь якого розрахунку моральної шкоди та з яких кількісних показників він при цьому виходив, також суду не надано.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач, при подачі позову заявив про забезпечення позову, шляхом припинення будівельних робіт за адресою м. Київ, вул. Крутий узвіз, 3-В.

Суд відхиляє заяву Позивача щодо забезпечення позову у зв'язку з тим, що позивачем крім самої заяви не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 ГПК України, що невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

         Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест" - задовільнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест" (код ЄДРПОУ 31745327, 03040, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 87; р/р №26001018910 в ВАТ “Український капітал”), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство  "Фірма Техноспорт" (код ЄДРПОУ 16469992, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 10, каб. 109, р/р №260053026430033 в Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк” Печерське відділення, МФО 322012) майнової шкоди у розмірі 13821 (тринадцять тисяч вісімсот дві) грн. 34 коп., а також 131 (сто тридцять одну)  грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 67 (шістдесят сім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    3.              Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство  "Фірма     

                Техноспорт" з Державного Бюджету України 400,29 грн. зайво сплаченого    

                державного мита згідно платіжного доручення №370 від 26.10.2005 року.

    4.              В іншій частині позову –відмовити.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.Р. Станік