Рішення

від 01.04.2009 по справі 47/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/130

01.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассер"

Про стягнення 7 682,78 грн.

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Колібабчук О.О. - предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з”явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 7 500,00 грн. основного боргу, 182,78 грн. процентів за користування чужими коштами та судових витрат.

Ухвалою від 20.02.2009 порушено провадження у справі №47/130, розгляд якої призначено на 10.03.2009.

Ухвалою від 10.03.2009 у зв”язку з неявкою преставника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 01.04.2009.

Представник позивача в судове засідання 01.04.2009 з”явився, надав суду заяву про зменьшення позовних вимог, у зв”язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 6 500,00 грн. основного боргу 182,78 грн. відсотків за користування чужими коштами. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виконано для відповідача перевезення вантажу, про що між сторонами було підписано відповідний акт здачі – приймання робіт (наданих послуг) на суму 8 700,00 грн. Вказані послуги були прийняті відповідачем, проте оплачені лише частково –у розмірі 2 200,00 грн., у зв”язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу та відсотків за користування чужими коштами. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 20.02.2009 та від 10.03.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 10.03.2009 та 01.04.2009 був повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2008 між позивачем –Товариства з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс", в якості перевізника, та відповідачем –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассер", в якості замовника, було укладено разовий договір-заявку на здійснення транспортного перевезення, відповідно до умов якої датою завантаження є: 16.10.2008, місце завантаження: с.Сусково, Свалявский район, датою розвантаження є 18.10-19.10.2008, вантажоотримувач: ТОВ „АТБ-Маркет”, вартість послуг 8 700,00 грн., умови оплати –оплата здійснюється через 3-4 дні після того, як замовник (відповідач) отримає поштою від перевізника оригінали таких документів: рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, а також екземпляр накладної на піддони та продукцію замовника.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №903 від 16.10.2008 та №904 від 16.10.2008 та накладних на піддони №№903, 903/1, 904, 904/1 від 16.10.2008 товар та підони було одержано вантажоотримувачем, а саме ТОВ „АТБ-Маркет”, про що свідчить штамп останнього на відповідних документах.

Згідно з актом здачі-прийняття робіт (нааних послуг) № ОУ-000109 від 20.10.2008, який підписаний уповноваженими представниками позивача (перевізника) та відповідача (замовника), посвідчений печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість наданих позивачем автопослуг склала 8 700,00 грн.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що рахунок –фактура №СФ-0000109 від 20.10.2008 та оригінали акту виконаних робіт, податкової накладної, ТТН, а також екземпляри накладних на піддони та продукцію замовника були направлені відповідачу поштою, що в свою чергу підтверджується фінансовим чеком поштової установи від 25.10.2008, а отримання відповідачем вищеназваних документів підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 04.11.2008.

Відповідно до виписок банку з особового рахунку позивача відповідачем було сплачено за здійснене позивачем перевезеня 05.12.2008 –700,00 грн., 12.12.2008 –500,00 грн., 19.01.2009 –500,00 грн., 28.01.2009 –500,00 грн., а всього на загальну суму 2 200,00 грн.

12.12.2008 позивач направив відповідачу претензію від 11.12.2008 з вимогою погашення заборгованості за здійсненепозивачем перевезення.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповіді на вказану претензію від відповідача він не отримав.

Оскільки відповідач не здійснив повну оплату за здійснене позивачем та прийняте відповідачем перевезення, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 6 500,00 грн. основного боргу (з урахуванням заяви про зменьшення позовних вимог), 182,78 грн. процентів за користування чужими коштами та судових витрат.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як перевізником, умови разового договору-заявки на здійснення транспортного перевезення від 16.10.2008 виконано належним чином, а саме: ним було здійснено перевезення на загальну суму 8 700,00 грн., що підтверджується відповідним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.10.2008, а відповідачем свої зобов'язання по повній оплаті здійснених позивачем перевезень у строк передбачений зазначеним договором (через 3-4 дні після того, як замовник (відповідач) отримає поштою від перевізника оригінали таких документів: рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, а також екземпляр накладної на піддони та продукцію замовника) - не виконано, оскільки останнім було оплачено 05.12.2008 –700,00 грн., 12.12.2008 –500,00 грн., 19.01.2009 –500,00 грн., 28.01.2009 – 500,00 грн., а всього загальну суму - 2 200,00 грн. Оплата в сумі 6 500,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по разовому договору-заявки на здійснення транспортного перевезення від 16.10.2008 існує непогашена заборгованість в сумі 6 500,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за здійснені позивачем, прийняті але не оплачені відповідачем роботи в розмірі 6 500,00 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 182,78 грн. процентів за користування чужими коштами.

Суд, розглянувши вказану позовну вимогу прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині, оскільки проценти за користування чужими коштами відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України нараховуються, в тому випадку, якщо боржник користувався саме чужими коштами, однак, як вбачається з матеріалів справи, боржник користувався своїми коштами, не виконавши в свою чергу свого грошового зобов”язання перед позивачем по оплаті здійсненого останнім перевезення, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, як це передбачено нормами ст.625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 500,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –86,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 99,83 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассер" (код ЄДРПОУ 32670682, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10, літ.А, фактична адреса: 04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81, оф.8 р/р 26009103180101 в ЗАТ «Сведбанк-Інвест»м. Київ, МФО 320650), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс" (код ЄДРПОУ 25159836, місцезнаходження: 36037, м. полтава, вул. Ленінаа, 91, к.215, р/р 26007150004419 в ПОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль»в м. Полтава, МФО 331605) 6 500 (шість тисяч п”ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 86 (вісімдесят шість) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 99 (дев”яносто дев”ять) грн. 83 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                        С.Р. Станік

підписано: 24.04.2009