Постанова

від 03.07.2012 по справі 27/270

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 27/270

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Екостандарт", м. Київ (далі -ПАТ "Екостандарт"),

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012

зі справи № 27/270

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ (далі -КП "Київжитлоспецексплуатація"),

до ПАТ "Екостандарт"

про здійснення перерахунку вартості теплової енергії.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

КП "Київжитлоспецексплуатація" -ОСОБА_2,

ПАТ "Екостандарт" -ОСОБА_3

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

КП "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про зобов'язання ПАТ "Екостандарт" здійснити перерахунок вартості поставленої відповідачем протягом грудня 2008 року -лютого 2009 року теплової енергії за укладеним сторонами договором постачання теплової енергії (гарячої води) від 01.10.2008 (далі -Договір) шляхом зменшення їх вартості на суму 89 990, 98 грн., застосувавши при цьому тарифи на теплову енергію, встановлені розпорядженням Київської міської адміністрації від 31.01.2007 № 86 в редакції розпорядження Київської міської адміністрації від 18.06.2007 № 715.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач визначав вартість поставленої за Договором теплової енергії протягом вказаного періоду на підставі розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 №№ 1662, 1663, від 25.12.2008 № 1780/1, від 05.02.2009 №№127, 128, але ці розпорядження скасовано як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства відповідно Указами Президента України 24.12.2008 № 1199/2008, від 03.02.2009 № 65/2009, від 09.02.2009 № 76/2009, тому вартість теплової енергії за Договором необхідно визначати на підставі раніше діючих тарифів, установлених розпорядженням Київської міської адміністрації від 31.01.2007 № 86 в редакції розпорядження Київської міської адміністрації від 18.06.2007 № 715.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 (суддя Дідиченко М.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. -

головуючий, судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), позов задоволено. У прийнятті даних судових рішень господарські суди виходили з визначеного Договором та умовами чинного законодавства обов'язку ПАТ "Екостандарт" поставляти теплову енергію за затвердженими органом місцевого самоврядування діючими тарифами.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, ПАТ "Екостандарт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить названі судові акти скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що розрахована позивачем сума необґрунтована та не перевірена господарськими судами, а вартість теплової енергії має визначатися на підставі ціни, зазначеної в Договорі.

У відзиві на касаційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація" заперечує проти її доводів і просить оскаржувану постанову зі справи залишити без змін.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" в редакції, чинній протягом зазначеного позивачем періоду (грудень 2008 року -лютий 2009 року), тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Господарськими судами у справі встановлено, що відповідно до наведених норм та на підставі розділу 6 Договору зі змінами, внесеними відповідними додатковими угодами, з грудня 2008 року до лютого 2009 року відповідач здійснював постачання теплової енергії позивачеві за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 №№ 1662, 1663, від 25.12.2008 № 1780/1, від 05.02.2009 №№127, 128.

Указами Президента України Указами Президента України від 24.12.2008 № 1199/2008, від 03.02.2009 № 65/2009 та від 09.02.2009 № 76/2009 зазначені розпорядження було скасовано.

До 01.12.2008 тарифи на постачання теплової енергії було визначено розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 № 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" у редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.06.2007 № 715 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води для бюджетних установ і організацій".

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 Указу Президента України 03.10.1992 № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації; державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське міське управління юстиції; нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Однак судовими інстанціями не досліджено, чи згадане розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.06.2007 № 715 було зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції і чи набрало воно чинності у встановленому законом порядку, оскільки відповідно до частини другої статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

За таких обставин попередні судові інстанції передчасно задовольнили позовні вимоги про перерахунок вартості поставленої відповідачем теплової енергії за укладеним сторонами Договором у заявленій позивачем сумі на підставі розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 № 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" у редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.06.2007 № 715 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води для бюджетних установ і організацій".

Відповідно ж до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись статтями 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну публічного акціонерного товариства "Екостандарт" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 зі справи № 27/270 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов