Постанова

від 14.06.2012 по справі 22/365

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 № 22/365

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

за участю представників:

Від позивача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями.

Від відповідача: представники ОСОБА_4, ОСОБА_5- за довіреностями, ОСОБА_6- за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року

у справі № 22/365 (суддя: Самсін Р.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП»

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про розірвання договору та стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про розірвання договору від 31.03.2011р. № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ про постачання електричної енергії та стягнення заборгованості за договором від 31.03.2011р. № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ про постачання електричної енергії у розмірі 11 721, 22 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2005р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» (постачальник) та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП» (споживач) укладено договір № 1292 на постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач своєчасно оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Судовою колегією встановлено, що вказаний договір було укладено між сторонами у зв'язку із будівництвом жилого будинку по вул. Саперно-Слобідська, 22, у м. Києві.

Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.08.2008 року житловий комплекс по вул. Саперно-Слобідська, 22, у м. Києві ,після завершення будівництва, був переданий на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім-22».

Матеріали справи свідчать про те, що 01.10.2008 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП» укладено новий договір - Договір про постачання електричної енергії № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ, за умовами якого Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця» як Постачальник постачає електричну енергію Товариству з обмеженою відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП» як Споживачу, для забезпечення потреб електроустановок (ТП-180 по вул. Саперно-Слобідській 22, у м. Києві), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП» оплачує Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-західна залізниця» вартість електричної енергії.

Згідно з п. 9.4 договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.03.2011р. договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін спору у порядку визначеному законодавством України.

Окрім цього, 31.03.2011 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експериментальна виробничо-будівельна фірма «ПСП» укладено новий договір - Договір про постачання електричної енергії № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ (надалі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 35 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору; точка продажу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності між ЕЧ-1 та «ПСП» і ОСББ та «ПСП» (п. 1.2 згідно умов додаткової угоди від 31.03.2011р.).

Позовна вимога про розірвання договору № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ від 31.03.2011р. обґрунтована тим, що споживачем електричної енергії є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім-22», а подачу напруги на вбудовані приміщення позивача зупинено шляхом відключення від ГРЩ будинку на показниках лічильників балансоутримувача.

Як передбачено п. 2.5 договору, у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених договором до дня зміни власника приміщення включно, постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Матеріали справи свідчать про те, що подачу напруги на вбудовані приміщення позивачем було зупинено 28.04.2011р. шляхом відключення від ГРЩ будинку на показниках лічильників балансоутримувача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім-22», про що складено відповідний акт та повідомлено Державне територіально-галузеве об'єднання

«Південно-західна залізниця» листом за вих. № 04/11-44 від 29.04.2011р. про те, що постачання електроенергії на користь позивача не здійснюється.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було направлено відповідачу пропозицію про розірвання договору № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ від 31.03.2011р., яку останній отримав15.07.2011р., що підтверджується реєстровим вхідним № 1615.

За приписами ст. 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В силу положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що положення ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» не дає підстав вважати позивача споживачем електроенергії за договором № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ від 31.03.2011р.

Як свідчать матеріали справи, 27.12.2011 року позивач звернувся до відповідача листом № 12/11-96 у якому запропонував укласти Договір на спільне використання електричних мереж, оскільки він сам не споживає електричну енергію, а дозволяє користуватись власними мережами ЕЧ-1 Південно-західної залізниці.

Крім цього, 20.01.2012 року Листом № 01/12-1 позивач звернувся до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім-22» з пропозицією укласти Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Проте, відповіді на вказані листи позивача в матеріалах справи відсутні.

В силу ч. 2, ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи наведене вище, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про розірвання договору № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ від 31.03.2011р. підлягає задоволенню.

Окрім цього, судовою колегією встановлено, що про наявність залишку договірної, але не спожитої електроенергії за договором № ПЗ/ЕЕ-071111/1292/НЮ від 31.03.2011р. в сумі 11 721,22 грн. свідчить акт взаємних розрахунків станом на 29.04.2011р., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року у справі № 22/365 - без змін.

3. Матеріали справи № 22/365 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.