Постанова

від 22.06.2012 по справі 5023/10189/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5023/10189/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю :

прокурора - Василець Ю.О., посв. НОМЕР_1 від 23.02.2009 року

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 27.02.2012 року

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 1194 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 12 грудня 2011 року у справі № 5023/10189/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Металокомплект", м. Харків,

до Територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про визнання дій незаконними

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Металокомплект" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання дій Харківської міської ради, відповідача, незаконними та зобов'язання видати дозвіл на розробку технічної документації на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А.

12.12.2011 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати за ним право власності на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А.

12.12.2011 року позивач подав до суду заяву про відмову від позову в частині визнання дій Харківської міської ради незаконними та зобов'язання видати дозвіл на розробку технічної документації на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 грудня 2011 року у справі № 5023/10189/11 (суддя Прохоров С.А.) прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог. Прийнято відмову позивача від позову в частині визнання дій Харківської міської ради незаконними та зобов'язання видати дозвіл на розробку технічної документації на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А

Позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Металокомплект» право власності на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А.

В частині визнання дій Харківської міської ради незаконними та зобов'язання видати дозвіл на розробку технічної документації на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А припинено провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник прокурора Харківської області в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України з метою вступу у справу для представництва інтересів держави подав на зазначене рішення апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не встановив факт, який відповідно до положень статей 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 року №923, є передумовою для набуття права власності на новостворене майно, а саме: прийняття майна в експлуатацію, який здійснюється шляхом видачі Інспекцією ДАБК свідоцтва про відповідність збудованого об"єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та погодженні акту готовності об"єкту до експлуатації виконавчим комітетом відповідної міської ради.

Також звертає увагу на те, що місцевий господарський суд прийняв рішення про права та обов"язки особи, не залученої до участі у справі, оскільки відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" державний контроль та нагляд в системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Також вказує на те, що позивач не довів факту невизнання, оспорювання або порушення його права власності на спірне майно.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Білоконь Н.Д., суддя Тихий П.В.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 15.05.2012 року на 11:00 год.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. у зв"язку із знаходженням судді Білоконь Н.Д. на лікарняному.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року було продовжено строк розгляду справи не більш як на п"ятнадцять днів до 21.06.2012 року та відкладено розгляд справи на 21.06.2012 року на 10:00 год. у зв"язку із задоволенням клопотання прокурора про продовження строку розгляду справи на п"ятнадцять днів та відкладення розгляду справи через неявку в судове засідання представників сторін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 21.06.2012 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що всупереч нормам статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5 позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо належних йому нежитлових будівель. Таким чином, у цьому випадку позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

При цьому, ТОВ «НВП «Металокомплект»офіційно зверталося листом до відповідача - Харківської міської ради щодо видачі позивачеві правовстановлюючих документів на спірні нежитлові будівлі, однак відповіді не отримав.

Також вказує на те, що посилання Прокуратури Харківської області на обставину того, що під час судового розгляду господарський суд Харківської області не встановив факт прийняття майна в експлуатацію, який є єдиною передумовою для набуття та визнання права власності, є безпідставними, оскільки на замовлення позивача ТОВ «ПСФ Стройсервіс»було складено технічний висновок про можливість збереження самовільно виконаної реконструкції нежитлової будівлі й подальшої експлуатації по призначенню, всі основні будівельні конструкції перебувають у задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності й стабільності й придатні для подальшої експлуатації. Зроблена реконструкція не вплинула негативно на стан основних будівельних конструкцій будівлі та не порушують санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм.

При цьому, зазначає, що статтею 331 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не врегульовано правовий режим самочинного будівництва і відповідно до положень статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" та положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923, необхідними умовами прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачено наявність затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, що виключається при самочинному будівництві.

Крім того, звертає увагу на те, що даний спір щодо наявності чи відсутності права власності особи, стосується прав та обов'язків лише цієї особи, органу місцевого самоврядування, який виконує функції власника земельної ділянки під спірним об'єктом та видає свідоцтво про право власності, а також осіб, права та обов'язки порушує відповідне самочинне будівництво, а не ІДАБК у Харківській області, яка відповідно до Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011, є в питаннях державного архітектурно-будівельного контролю лише органом, наділеним відповідними владними повноваженнями.

Відповідача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що покладається на розсуд суду при розгляді справи, а також просив розглядати справу за відсутності його представника.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 21.06.2012 року не з"явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам, прокурору та третій особі і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач на підставі договору купівлі-продажу виробничого будинку нежитлової будівлі від 24.12.2004 р. придбав у власність виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 842 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А, вартістю 48000,00 грн..

На протязі 2006-2008 р.р. позивачем з метою використання вказаного виробничого будинку при здійсненні підприємницької діяльності була виконана його реконструкція.

В результаті виконаної реконструкції площа виробничого будинку нежитлової будівлі літ. «Ж-1»за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А, складає 981, 1 кв.м.. Також під час реконструкції ТОВ «НВП «Металокомплект»здійснило будівництво виробничого будинку нежитлової будівлі літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничого будинку нежитлової будівлі літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м.

Зазначені приміщення були інвентаризовані КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та видано технічні паспорти.

Згідно з технічним висновком, виконаного ТОВ «ПСФ Стройсервіс», ліцензія АВ №192668 за 2010 рік, про можливість збереження самовільно виконаної реконструкції приміщень й подальшої експлуатації по призначенню, всі основні будівельні конструкції перебувають у задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності й стабільності й придатні для подальшої експлуатації. Зроблена реконструкція не вплинула негативно на стан основних будівельних конструкцій будівлі та не порушують санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм.

Таким чином, самочинно прибудовані позивачем приміщення відповідають всім будівельним, пожежним та санітарно - технічним нормам та правилам, будівельна готовність об'єкту складає 100% готовності.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до статей 331, 332, 376 Цивільного кодексу України право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 18,19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 (далі -Тимчасове положення).

Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів за кошти особи, що звернулася до БТІ.

Згідно з п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення однією з підстав для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Отже, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, законодавство допускає виникнення права власності на нерухоме майно у спеціальному порядку за рішенням суду, яке у такому випадку є окремим правовстановлюючим документом.

А тому, оскільки самовільно збудований позивачем об'єкт, відповідає технічним нормам та стандартам, що дозволяє його безпечно використовувати за призначенням; проведено його технічну інвентаризацію, що свідчить про цілісність та завершеність об'єкту нерухомості, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині визнання права власності на спірне майно за позивачем.

В частині визнання дій Харківської міської ради незаконними та зобов'язання видати дозвіл на розробку технічної документації на виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ж-1»загальною площею 981, 1 кв.м., виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «У-1»загальною площею 11,8 кв.м., та виробничий будинок нежитлову будівлю літ. «Ф-1»загальною площею 30,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 81-А, враховуючи письмову відмову позивача від позовних вимог в цій частині, місцевий господарський суд цілком обгрунтовано припинив провадження у справі у цій частині позову у зв'язку з відмовою позивача від позову на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що що місцевий господарський суд не встановив факт, який відповідно до положень статей 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 року №923, є передумовою для набуття права власності на новостворене майно, а саме: прийняття майна в експлуатацію, який здійснюється шляхом видачі Інспекцією ДАБК свідоцтва про відповідність збудованого об"єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та погодженні акту готовності об"єкту до експлуатації виконавчим комітетом відповідної міської ради.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, зважаючи на таке.

Як вже було зазначено вище, на замовлення позивача ТОВ «ПСФ Стройсервіс»було складено технічний висновок про можливість збереження самовільно виконаної реконструкції нежитлової будівлі й подальшої експлуатації по призначенню, всі основні будівельні конструкції перебувають у задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності й стабільності й придатні для подальшої експлуатації. Зроблена реконструкція не вплинула негативно на стан основних будівельних конструкцій будівлі та не порушує санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм.

Зі змісту подожень статей 376 , 391 Цивільного кодексу України, статей 18,19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», пунктів 1.3, 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 та додатку №10 до цього порядку вбачається, що законодавство допускає виникнення права власності на нерухоме майно у спеціальному порядку за рішенням суду, яке у такому випадку є окремим правовстановлюючим документом.

При цьому, статтею 331 Цивільного кодексу України, на яку посилається прокурор, визначено загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не врегульовано правовий режим самочинного будівництва.

До того ж відповідно до положень статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" та положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923, необхідними умовами прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачено наявність затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, що виключається при самочинному будівництві.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року у справі № 57/257-08.

Також апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що місцевий господарський суд прийняв рішення про права та обов"язки особи, не залученої до участі у справі, оскільки відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" державний контроль та нагляд в системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Однак, колегія суддів вважає такі твердження необгрунтованими, оскільки даний спір щодо наявності чи відсутності права власності у особи, стосується прав та обов'язків лише цієї особи, органу місцевого самоврядування, який виконує функції власника земельної ділянки під спірним об'єктом та видає свідоцтво про право власності, а також осіб, права та обов'язки порушує відповідне самочинне будівництво, а не ІДАБК у Харківській області, яка відповідно до Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011, є в питаннях державного архітектурно-будівельного контролю лише органом, наділеним відповідними владними повноваженнями.

При цьому, слід зазначити, що така правова позиція також відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року у справі № 57/257-08.

Крім того, апелянт вказує на те, що позивач не довів факту невизнання, оспорювання або порушення його права власності на спірне майно.

Однак, колегія суддів не може погодитися із таким твердженням, так як всупереч нормам статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5 позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо належних йому нежитлових будівель. А тому, в цьому випадку, позивач обмежений у праві розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 грудня 2011 року у справі № 5023/10189/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Ільїн О.В.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Тихий П.В.

Повний текст постанови складено 25.06.2012 року.

Згідно з оригіналом

секретар судового засідання Новікова Ю.В.

26.06.2012