Рішення

від 09.11.2006 по справі 45/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/244

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.11.06 р.                                                                               Справа № 45/244                               

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міськоїради

                      „Донецькміськтепломережа”, ЄДРПОУ 33257089, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „МЖК”, ЄДРПОУ 32698467, м.Макіївка

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об'єднання “Комфорт 2006”, ЄДРПОУ 34266513, м. Донецьк

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Донецьке регіональне відділення державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, ЄДРПОУ 25686820, м. Донецьк

третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, м. Київ

про стягнення 46 277 грн. 37 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:  

Від позивача: Симонова З.Ю. – дов.

Від відповідача: Карабут А.Л. – юриск.

Від третьої особи 1: не з'явились

Від третьої особи 2: Лазарєв О.В. – юрисконс.

Від третьої особи 3: не з'явились

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „МЖК”, м. Макіївка про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 46 277 грн. 37 коп., в тому числі основний борг – 45 269 грн. 65 коп., пеня – 518 грн. 43 коп., інфляція – 407 грн. 43 коп. та три проценти річних – 81 грн. 86 коп.

В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №3350 від 07.11.2006р. зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 46 251 грн. 94 коп., в тому числі основний борг – 45 269 грн. 65 коп.,  пеня – 848 грн. 34 коп. та три проценти річних – 133 грн. 95 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання  відповідачем зобов'язань по договору про відпуск теплової енергії №4024 від 05.09.2005р., претензію, платіжні вимоги – доручення та акти.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н б/д, отриманому господарським судом 10.10.2006р. (вх.№02-41/38096,) позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що спірний об'єкт не знаходиться у нього на балансі, тому ПП „МЖК” є  неналежним відповідачем.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2006р. до участі у справі №45/244 в якості третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучене об'єднання “Комфорт 2006”, м. Донецьк, в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучене Донецьке  регіональне відділення державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, м. Донецьк та в якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучене  Міністерство оборони України, м. Київ.

Представник третьої особи 1 у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа 2  надала суду пояснення №564 від 08.11.2006р., в яких підтверджений факт внесення інвестиції в будівництво 57-квартирного монолітного залізобетонного будинку, загальною площею 2 759,62 кв.м. за адресою: м.Донецьк, Кіровський район, м-н „Текстильщик”, вул.Пінтера, 33.

Одночасно Донецьким  регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, м. Донецьк надані пояснення, що 16.11.2005р. рішенням виконкому Донецької міської ради №525/25 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом вказаного об'єкту.

Таким чином, третя особа 2 стверджує, що відповідач за цим позовом повністю виконав свої зобов'язання перед інвестором саме 16.11.2000р.

При цьому, звернена увага суду, що квартири, в будівництво яких Донецьким  регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, м. Донецьк  здійснене інвестування, на його баланс не переходили, і з позивачем договору на відпуск теплової енергії не укладалось.

Представник третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача також у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

05.09.2005р. між позивачем та відповідачем підписаний договір про відпуск теплової енергії будівельним організаціям за №4024.

За умовами вказаного договору позивач взяв на себе обов'язок подавати теплоносій для будівельного об'єкту відповідача ж/д №33, розташованого по вул.Пінтера у Кіровському районі м. Донецька.

При цьому, господарський суд виходить з того, що згідно з договором будівельному об'єкту ж/д №33 по вул.Пінтера у м.Донецьку після закінчення будівництва була присвоєна адреса: м.Донецьк, вул.Пінтера, 50.

В свою чергу, відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному об'ємі сплачувати поставлену теплову енергію.

Договором була визначена загальна площа, на яку позивачем подається теплова енергія, яка складає 4 255,4 кв.м.

Рішенням Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р. був затверджений тариф на опалення для усіх споживачів (крім населення) у сумі 3,68 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ) та 119 грн. 99 коп. за 1 Гкал (з ПДВ), на гаряче водопостачання у сумі 7 грн. 65 коп. за 1 куб.м. (з ПДВ).

За змістом п.8 договору №4024 від 05.09.2005р. подача  теплової енергії здійснюється при умові 100% передоплати по діючим тарифам, починаючи з моменту підключення та складенням між сторонами акту.

Актом, який був складений за результатами огляду замірного вузла по обліку теплової енергії, теплопостачальна організація дозволила експлуатацію прибору обліку теплової енергії в якості госпрозрахункового, без обліку гарячого водопостачання, після укладення договору на споживання теплової енергії.

09.12.2005р. між сторонами був складений акт б/н на включення опалення.

Додатковою угодою б/н від 15.12.2005р. до договору №4024 від 05.09.2005р. у зв'язку з встановленням прибору обліку гарячої води на житловий будинок №50 по вул.Пінтера, розрахунки за спожиту гарячу воду споживач (відповідач за цим позовом) здійснює за даними приборів обліку.

16.12.2005р. був складений акт на включення гарячого водопостачання на об'єкті відповідача.

За період з 09.12.2005р. до 20.04.2006р. позивачем на об'єкт відповідача була надана теплова енергія на суму 45 269 грн. 65 коп.

17.07.2006р. позивачем для відповідача була виставлена платіжна вимога – доручення №4024 від 17.07.2006р., яка з боку відповідача залишена без сплати.

Всупереч умовам договору відповідачем вартість поставленої теплової енергії не була сплачена.

За змістом п.9 договору №4024 від 05.09.2005р. у випадку несвоєчасної оплати споживач (відповідач за цим позовом) повинен сплатити постачальнику (позивачу) пеню в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної ставки, встановленої НБУ.

Оскільки вартість поставленої енергії не була відповідачем своєчасно та у повному обсязі сплачена, позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня у сумі 848 грн. 34 коп.

З урахуванням вимог ст.625 Цивільного кодексу, позивачем також нараховані  три проценти річних – 133 грн. 95 коп.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості 46 251 грн. 94 коп., в тому числі основний борг – 45 269 грн. 65 коп.,  пеня – 848 грн. 34 коп. та три проценти річних – 133 грн. 95 коп.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не є належним відповідачем.

Оскільки 20.04.2006р. між відповідачем та Об'єднанням „Комфорт” був підписаний акт приймання – передачі житлового будинку №50 по вул.Пінтера з балансу на баланс, ПП „МЖК” стверджує, що за спірний період – грудень-2005р. червень 2006р.  теплова енергія подавалась безпосередньо для мешканців вказаного будинку.

З урахуванням вказаного, відповідач вважає, що він не є боржником по договору №4024 від 05.09.2005р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, у відповідності із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору №4024 від 05.09.2005р. позивачем за період з 09.12.2005р. по 15.04.2006р. була поставлена відповідачу теплова енергія на суму 41 243 грн. 92 коп. та за період з 16.12.2005р. по 20.04.206р. поставлена гаряча вода на суму 4 025 грн. 73 коп., а всього на суму 45 269 грн. 65 коп.

Факт надання теплової енергії та гарячої води з боку відповідача не заперечується та підтверджується актами про включення опалення від 09.12.2005р. (а.с.17) та актом на влючення гарячого водопостачання від 16.12.2005р. (а.с18), копії яких наявні в матерілах справи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, згідно п.8 договору №4024 від 05.09.2005р. подача  теплової енергії здійснюється при умові 100% передоплати.

На адресу відповідача була виставлена платіжна вимога – доручення №4024 від 17.07.2006р. на суму 45 269 грн. 65 коп., яка з боку відповідача залишена без сплати.

З урахуванням викладеного, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів, всупереч умовам договору №4024 від 05.09.2005р. та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, відповідач не виконав.

Таким чином, за відповідачем значиться заборгованість у сумі 45 269 грн. 65 коп.

Під час укладення договору між сторонами були передбачені випадки несвоєчасної оплати, зокрема п.9 договору №4024 від 05.09.2005р. встановлює обов'язок відповідача сплатити позивачу пеню в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у випадку несвоєчасної оплати.

Оскільки відповідачем не виконані у повному обсязі умови договору №4024 від 05.09.2005р., господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахування позивачем пені у сумі 848 грн. 34 коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких підстав, господарський суд вважає, що позивачем у відповідності із законом нараховані та пред'явлені до стягнення три проценти річних у сумі 133 грн. 95 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

У судовому засдіанні відповідач погодився з правомірністю і розміром нарахованих санкцій.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Твердження відповідача про те, що він не є належним відповідачем по даній справі, оскільки 20.04.2006р. спірний об'єкт був переданий на баланс Об'єднання „Комфорт”, спростовується фактичними обставинами та матерілами справи, оскільки акт приймання- передачі з балансу на баланс між ПП „МЖК” та Об'єднання „Комфорт” підписаний 20.04.2006р., а вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію пред'явлені за період з 09.12.2005р. по 15.04.2006р. за поставлену теплову енергію у сумі 41 243 грн. 92 коп., та за період з 16.12.2005р. по 20.04.2006р. за поставлену гарячу воду у сумі 4 025 грн. 73 коп., загальна сума заборгованості складає 45 269 грн. 65 коп.

Крім цього, п.10 договору №4024 від 05.09.2005р. встановлено, що розірвання цього договору здійснюється після надання споживачем (відповідачем) довідки про організацію, яка приймає об'єкт в постійну експлуатацію, із зазначенням дати приймання об'єкту і гарантії оплати з моменту такого приймання.

Господарський суд зазначає, що відповідачем після передачі житлового будинку інвестуючим організаціям: Об'єднання „Комфорт”, Донецьке  регіональне відділення державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, м. Донецьк та  Міністерство оборони України, м. Київ, відповідних довідок про організацію, яка приймає об'єкт в постійну експлуатацію, позивачу не надано.

Всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано доказів його звернення з вказаною довідкою до позивача з метою розірвання договору і заміни споживача теплової енергії.

Таким чином, договір №4024 від 05.09.2005р. між позивачем і відповідачем залишався діючим.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 46 251 грн. 94 коп., в тому числі основний борг – 45 269 грн. 65 коп., пеня – 848 грн. 34 коп. та три проценти річних – 133 грн. 95 коп., підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача в порядку ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову, то воно судом залишене без задоволення як необгрунтоване, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б утруднили або зробили неможливим виконання судового рішення, позивачем не надано, судом не встановлено.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, до Приватного підприємства „МЖК”, м. Макіївка, про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 46 251 грн. 94 коп., в тому числі основний борг – 45 269 грн. 65 коп., пеня – 848 грн. 34 коп. та три проценти річних – 133 грн. 95 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „МЖК”, м. Макіївка на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 45 269 грн. 65 коп., пеню у сумі 848 грн. 34 коп., три проценти річних у сумі 133 грн. 95 коп., а всього у сумі 46 251 грн. 94 коп., витрати по сплаті  державного мита в сумі 462 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 94 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.11.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.