Рішення

від 14.10.2008 по справі 20/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.10.08 

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м.

Чернігів, проспект Миру 20                                                                     

Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем

України

"09"

жовтня 2008 року                                                       

Справа № 20/11

Суддя Цимбал -Нарожна М.П., розглянувши

матеріали справи

за позовом:            

товариства з обмеженою відповідальністю „Абсолют-Промсервіс”

                                 02094,

м.Київ, вул. Верховної Ради,25,кв.72

до відповідача:     

суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 

                                 АДРЕСА_1

предмет спору:     

про стягнення 11260,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лемець

В.В.- представник за довіреністю №1 від 25.09.2008р.;

             Бак А.О.- директор;

від відповідача :

не з'явився;

в с т а н о в

и в :

          Рішення

прийнято після оголошеної в судовому засіданні перерви до 16-00год. 09 жовтня

2008 року.                                                                 

Товариство  з обмеженою відповідальністю

„Абсолют-Промсервіс” (далі - Товариство) 

звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про

стягнення  11260грн., з яких 8260 грн. -

передоплата за поставку цегли червоної та 3000 грн. збитки у вигляді наданих

юридичних послуг.

Свої вимоги позивач обґрунтовує

тим, що на підставі рахунку-фактури від 28 травня 2008 року він перерахував 29

травня 2008 року на рахунок відповідача кошти в сумі 8260грн. як плату за цеглу

керамічну.

Оскільки відповідач цеглу в

обумовлений термін не поставив, позивач, враховуючи уточнення від 09 вересня

2008 року (надані в судовому засіданні та зареєстровані господарським судом 09

жовтня 2008 року), на підставі ст.ст. 530, 693 ЦК України просить стягнути з

відповідача перераховану попередню оплату та 

ст.ст.22, 623 ЦК України стягнути збитки у вигляді наданої юридичної

допомоги.

Відповідач надав письмовий відзив

на позов в якому не заперечує проти повернення передоплати в сумі 8260грн.,

проте не погоджується з вимогами про стягнення 3000грн. у вигляді збитків,

оскільки вважає що зробив все можливе для запобігання господарському

правопорушенню.

Ухвалою господарського суду

Чернігівської області від 30 вересня 2008 року розгляд справи відкладався до

10-00год. 09 жовтня 2008 року у зв'язку з витребуванням документів, необхідних

для розгляду спору по суті та неявкою відповідача.

В судовому засіданні 09 жовтня 2008

року оголошувалась перерва до 16-00год. 09 жовтня 2008 року для прийняття

рішення у справі.

Представник позивача в судовому

засіданні заявив клопотання  про відмову

у здійсненні технічної фіксації судового процесу, яке судом задоволено.

Вислухавши пояснення представника

позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення

повноважних  представників сторін,

дослідивши докази, які мають  юридичне

значення  для  вирішення спору по суті,  господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України,

цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами

цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,

але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підприємцем 28 травня 2008 року

виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000081 на оплату цегли червоної повнотілої М100

в кількості 7000шт. на суму  8260грн.

Позивачем на підставі вказаного

рахунку-фактури 29 травня 2008 року здійснено передоплату в сумі 8260грн., що

підтверджується банківською випискою АКБ „ПРАВЕКС-БАНК” і не заперечується

відповідачем.

Виходячи з викладеного, між

позивачем та відповідачем виникли зобов'язання на підставі виставленого

рахунку-фактури та здійсненої передоплати щодо оплати продукції (цегли) та її

поставки.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також

визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК

України  та ч.7 статті 193 ГК України

одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право

такої відмови встановлено договором або законом.

Вимоги позивача щодо повернення

передоплати ґрунтуються, зокрема на ст. 693 ЦК України.

Відповідно до п.2 ст. 693 ЦК

України, якщо продавець, який одержав попередню оплату товару, не передав товар

у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару

або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з викладеного, вимоги

позивача щодо повернення передоплати є обґрунтованими та підлягають

задоволенню.

Що стосується вимог позивача про

стягнення на підставі ст.ст. 22, 623 ЦК України 

збитків у сумі 3000грн. у вигляді понесених витрат на юридичні послуги,

слід зазначити наступне.

Частина 1 ст. 623 ЦК України

покладає на боржника, який порушив зобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки,

що стали наслідком зазначеного порушення.

Статтею 22 цього Кодексу визначено

поняття збитків.

Враховуючи зміст положень ч.2 ст.9

ЦК України, ст.7, ч.2 ст.175 Господарського кодексу України, особливості

регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським

кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками

господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням

особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, згідно ч.1 ст.216, ч.2

ст.217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову

відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування

до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених

цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються

такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;

оперативно-господарські санкції.

Визначення, умови та порядок

відшкодування збитків передбачено зокрема, 

ст.ст. 224-229 Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями ст. ст. 224,

225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил

здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що

підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення,

включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена

відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені

іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачені матеріали

тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання

другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка

зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання

зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у

випадках, передбачених законом.

Виходячи

з вищенаведених законодавчих положень витрати на юридичну допомогу не є за

своєю правовою природою збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України, а

тому господарський суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення

3000грн. збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України

передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл

господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Враховуючи ст. 49 ГПК України  та той факт, що позов задоволено в частині

стягнення основного боргу в сумі 8260грн., господарський суд вважає за

необхідне стягнути з відповідача на користь позивача господарські витрати

пропорційно задоволеним вимогам щодо стягнення основного боргу.

Виходячи з розрахунку пропорційно

задоволених вимог, до стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ „Абсолют-Промсервіс” підлягає 82,60грн.

державного мита та 86,56грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193,224,226

Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 525, 526, 623 Цивільного кодексу

України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В

:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, 

р/р НОМЕР_1 у АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО НОМЕР_2, код ЄДРПОУ

НОМЕР_3 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час

виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю

„Абсолют-Промсервіс” (02094, м.Київ, вул. Верховної Ради,25,кв.72; р/р

2600100400281 в АКБ „Правекс-Банк”, МФО 321983 код ЄДРПОУ 34291471) 8260грн.

суми передоплати, 82грн.60коп. витрат  по

сплаті державного мита та 86грн.56коп. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, а всього 8429грн. 16коп.

3. В частині стягнення збитків в

сумі 3000грн. відмовити.

         4. Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

                                Суддя                                    М.П.

Цимбал-Нарожна

17.06.Повний текст рішення

підписано08 

             Повний

текст рішення підписано 14 жовтня 2008 року.

                       Суддя                                    М.П.

Цимбал-Нарожна

17.06.Повний текст рішення

підписано08