Рішення

від 12.02.2008 по справі 14/444-25/630

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/444-25/630

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом      

до                      

про                    

Суддя  

Представники сторін:

Від позивача:         Огненний А.Б. (довіреність № 09/39 від 08.01.2008р.);

                               Табій А.В. (довіреність № 09/38 від 08.01.2008р.);

Від відповідача 1:  Скоробагата Т.М.(довіреність № 02/22-0316 від 11.02.2008р.);

                                Цукур А.С. (довіреність № 01-00042-22/01 від 06.02.2008р.);

Від відповідача 2:  не з'явились;

Від третьої особи:  не з'явились;

В судовому засіданні присутній старший прокурор відділу прокуратури м. Києва Легут О.І.

12.02.2008р. у судовому засіданні, за згодою присутніх представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Справа розглядається судом першої інстанції вдруге.

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(надалі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», позивач) звернулось з позовом про стягнення з Донецької обласної державної адміністрації (надалі Донецька облдержадміністрація, відповідач) відшкодування збитків від перевезення в 2005р. пільгових категорій пасажирів. За позовом сума заявлена до стягнення становила 191 008, 80 грн., однак як встановлено судами в ході розгляду справи помилково у резолютивній частині позовної заяви зазначено суму 788 537, 10 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з пунктом 2.4.4 договору № 123-20/8143 від 05.10.2004р., укладеного між сторонами, перевізник (позивач) має право одержувати компенсацію, передбачену за перевезення пільгових категорій громадян, а пунктом 2.1.4 договору зобов'язано державну адміністрацію контролювати виконання умов договору, а також законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно ст. 36 Закону України «Про автомобільний транспорт»пільгові перевезення осіб, які відповідно до законодавства користуються такими правами, здійснюються перевізниками всіх форм власності та підпорядкування. Пасажирському перевізнику забороняється відмовлятися від пільгового перевезення. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Однак, при здійсненні пільгових перевезень пасажирський перевізник зазнає збитків, які спричинені тим, що пасажир, який має право на безкоштовний проїзд, не сплачуючи вартості проїзду прямує до необхідної зупинки, тобто, позивач як перевізник мав би реально одержати доходи у вигляді сплати за проїзд.  Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, є збитками у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Постановою КМУ № 256 "Про порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (п. 2)  визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів. Згідно п. 5 вказаного порядку головні розпорядники коштів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам держадміністрацій. Перерахування сум субвенцій провадиться в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (п. 4 Порядку).

Щомісячні звіти та акти звіряння між перевізником та головним розпорядником коштів додані до матеріалів справи, останні підписані третьою особою та скріплені печаткою.

Відповідачем 1 позову не визнано, у запереченнях на позов зазначено про безпідставність заявлених позивачем вимог оскільки відповідно до положень ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на надання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюється з бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів і фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щорічно затверджені обсяги субвенції місцевим бюджетам для проведення видатків на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік дають можливість забезпечити потребу в коштах лише на 30-40%, що, фактично, унеможливлює надання перевізникам в повному обсязі компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Законом про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на відшкодування витрат конкретним підприємствам за перевезення пасажирів пільгових категорій окремо не затверджуються, а входять до загального обсягу субвенції на надання пільг з оплати послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за проїзд окремих категорій громадян.

Сума цієї субвенції, зокрема, у 2005 році становила 93,7 млн. грн., в тому числі на компенсацію за пільговий проїзд громадян передбачалося 74 млн. грн..

Зазначені кошти розподілялися між підприємствами електротранспорту, автомобільного, залізничного та повітряного транспорту. Враховуючи загальну кількість перевізників по всіх видах транспорту по містах та районах області, кількість окремих громадян пільгової категорії та фактичні видатки за попередній бюджетний рік, які склалися за проведеними розрахунками згідно із встановленим порядком, бюджету, в даному випадку, Новоазовського району на 2005 рік було передбачено лише 136, 5 тис. грн.

В силу положень частини першої статті 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Враховуючи вказівки наведені у постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2007р. щодо того, що відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатись до участі у даній справі в якості відповідача поряд із Донецькою обласною державною адміністрацію, ухвалою суду від 25.12.2007р. до участі у справі в якості відповідача 2 залучено Головне управління державного казначейства України у Донецькій області.

У отриманих від відповідача 2 запереченнях останній просив суд звільнити Головне управління державного казначейства України у Донецькій області від участі у справі в якості відповідача 2, оскільки розпорядниками бюджетних коштів, які беруть зобов'язання та проводять видатки в межах бюджетних асигнувань самостійно є Донецька обласна адміністрація та УПТЗН Новоазовської РДА. Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України органи державного казначейства здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, та здійснюють платежі саме за дорученням розпорядників бюджетних коштів.  Розгляд справи відповідач 2 вважав за можливе провести без участі представника Головного управління державного казначейства України у Донецькій області.

Третьою особою у письмових поясненнях до позову зазначено про відсутність договірних відносин з позивачем згідно договору між ВАТ ММК ім. Ілліча та Донецькою обласною державною адміністрацією №123-20/8143 від 05.10.2004р. про перевезення пільгової категорії громадян за маршрутом Саханка - Маріуполь, (п.2.4.4.) закріплено право перевізника на одержання компенсації, передбаченої за перевезення пільгової категорії громадян.

Таким чином, розрахунки з позивачем повинні здійснюватись на підставі Бюджетного кодексу України. Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, постанов Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій, державного бюджету»та від 29.01.2003р. №  117 якою затверджено «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2004р. між Донецькою обласною державною адміністрацією та ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" укладено договір № 123-20/8143 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, за умовами якого Донецька обласна державна адміністрація надає ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" право на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування Саханка - Маріуполь через Комінтерново, а останній, в свою чергу, забезпечує перевезення пасажирів на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 2.1.4 та 2.1.5 Договору замовник зобов'язаний контролювати виконання умов даного договору, а також дотримання законодавства про автомобільний транспорт та сприяти щодо компенсації збитків від перевезень пільгової категорії населення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно пункту 2.4.4 Перевізник має право одержувати компенсацію, передбачену за перевезення пільгових категорій громадян.

Статтею 13 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення, державне регулювання та контроль на автомобільному транспорті фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та з інших джерел, не заборонених законодавством України.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про автомобільний транспорт", відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором на перевезення пасажирів за автобусним маршрутом загального користування, в якому визначається державне замовлення на соціально значущі послуги автомобільного транспорту загального користування.

За змістом статті 40 цього ж Закону, збитки пасажирського перевізника від пільгових перевезень та від перевезень за регульованими збитковими тарифами компенсуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

          Порядок компенсації перевізнику збитків, заподіяних пільговими перевезеннями, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».

Відповідно до частини 2 п. 2 зазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Форма звітності (№ 51-авто), що подавалась позивачем на виконання вказаних положень встановлена наказом Держкомстату України № 247 від 29.05.2001р.. Відповідно до листа Головного управління статистики в Донецькій області № 05/1-2-31/08 від 09.02.2005р. «Про затвердження коефіцієнтів співвідношення кількості безкоштовних та коштовних пасажирів для підприємств транспорту»відповідні коефіцієнти застосовуються саме для складання звітності на транспорті. Здійснені позивачем розрахунки відповідають Наказу Міністерства статистики України № 150 від 27.05.2006р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах». Відповідно до п. 2 наведеної Інструкції вона застосовується суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності - юридичними і фізичними особами, що виконують пасажирські перевезення - щодо обліку і звітності кількості перевезених пасажирів і пасажирообороту за видами сполучення.

Чинне законодавство на автомобільному транспорті не містить правової норми, яка б зобов'язувала продавати квиток за наявності документа, що посвідчує особу. Як зазначає позивач, відомості про особу, що придбала квиток (на пільгових чи звичайних умовах) ніколи не фіксувались за відсутністю нормативного акту, що б зобов'язував би перевізника це робити.

Форми всіх без винятку автобусних квитків були встановлені наказом Міністерства транспорту України № 278 від 31.05.2000р. «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу автомобільним транспортом та Тарифних зон перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських маршрутах»(був чинним не період виникнення спірних відносин). Зразки квитків додавалися до наведеного наказу. При цьому бланк жодного квитка не містив зазначення прізвища, імя та по-батькові пасажира, в тому числі й пільгового.

Порядок розрахунку даних про кількість перевезених пасажирів з урахуванням тих, хто користується правом безкоштовного проїзду у громадському транспорті, прямо передбачений п. 8 Інструкції про порядок обліку. Саме положення вказаної Інструкції передбачають облік безкоштовних пільговиків.

          Враховуючи викладене розрахунки щодо наданих послуг по перевезенню пільгових категорій громадян на виконання Договору від 05.10.204р. укладеного з Донецькою облдержадміністрацією здійснені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, та відповідно останні надають позивачу право вимоги щодо стягнення відповідної суми коштів. Посилання третьої особи з даного приводу щодо недоведеності в цій частині вимог про стягнення збитків за нормами Цивільного кодексу та Господарського кодексу України судом не приймаються.

Окрім того, у питаннях щодо застосування до спірних відносин норм цивільного чи бюджетного законодавства, визначення правового статусу Управління праці та соціального захисту населення, як головного розпорядника коштів у спірних правовідносинах суд відзначає наступне.

Відносини з приводу надання послуг перевезення автомобільним транспортом виникли на підставі договору № 123-20/8143 від 05.10.2004р. та є відповідно господарськими, регулюються нормами цивільного, господарського законодавства.  Права та обов'язки сторін за договором –ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»та Донецької облдержадміністрації, обумовлені умовами договору. Таким чином вимоги позивача, що обгрунтовані посиланням на норми цивільного законодавства визнаються судом належним способом захисту порушеного права, яке є майновим, випливає з умов договору.  

Саме в силу умов договору від 05.10.2004р. (п. 2.4.4) позивач має право одержувати компенсацію, передбачену за перевезення пільгових категорій громадян.

Умови договору зокрема п. 2.5 передбачають, що замовник зобов'язаний сприяти щодо компенсації збитків від перевезень пільгової категорії населення в порядку, встановленому законодавством України. Таким чином сторонами договору обумовлено, що компенсація збитків від перевезень пільгових категорій населення здійснюватиметься у порядку встановленому законодавством України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема щодо пільг на здійснення заходів з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», що здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету (п. 1 Порядку).

Оскільки Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів (ст. 1 Бюджетного кодексу України), відповідно саме нормами останнього регулюються відносини з приводу виплат, що здійснюються за рахунок коштів бюджету.

Крім того, відповідно до приписів статей 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на надання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів і фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу положень Постанови КМУ № 256, якою затверджено «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету»(п. 3) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання відповідних бюджетних виплат, зокрема компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

У п. 2 Порядку зазначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів  здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів. Згідно п. 5 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» головні розпорядники коштів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам держадміністрацій. Перерахування сум субвенцій провадиться в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (п. 4 Порядку).

Щомісячні звіти та акти звіряння між перевізником (позивачем) та головним розпорядником коштів (третьою особою) наявні в матеріалах справи. Усі акти звіряння підписані третьою особою та скріплені печаткою управління, та є підставою для отримання розрахованої суми компенсації.

Посилання відповідача 1 на недостатність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у отриманні позивачем компенсації право на отримання якої випливає як з умов договору так і норм чинного законодавства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»було передбачено надання Донецькій області субвенції на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі й компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, у розмірі 76 175 400 грн. (додаток № 7 до Закону).

Таким чином, заявлені вимоги щодо отримання компенсації в розмірі 191 008, 80 грн. знаходяться в межах відповідних бюджетних асигнувань та не перевищують їх.

Відповідно до статті 48 глави 8 розділу II Бюджетного кодексу України, якою визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до пункту 8 статті 51 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

- наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;

- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

- наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань

Відповідно до ст. 31   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення   коштів   з   рахунків, на   яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України.

Право на отримання компенсації передбачене умовами укладеного між сторонами договору, відповідно заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Донецької обласної державної адміністрації (83105, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34, код 24067894, р/р 01011577500705 в УДК Донецької області, з належного для здійснення виплат бюджетного рахунку) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка 1, р/р 26002301510044 у Філії «Іллічівське Головне відділення Промінвестбанку в м. Маріуполі Донецької області», МФО 334442, код ЄДРПОУ 00191129) 191 008, 80 грн. (сто дев'яносто одну тисячу вісім гривень 80 копійок) компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів.

3. Стягнути з Донецької обласної державної адміністрації (83105, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34, код 24067894, р/р 01011577500705 в УДК Донецької області) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка 1, р/р 26002301510044 у Філії «Іллічівське Головне відділення Промінвестбанку в м. Маріуполі Донецької області», МФО 334442, код ЄДРПОУ 00191129) 2 028, 90 грн. (дві тисячі двадцять вісім гривень 90 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання.

Суддя                                                                                                        

                                                                            18.02.2008